Зиновій Бройде: Формування внутрішніх і міжнародних передумов сталого розвитку буковинської складової українського євроінтеграційного поступу

Буковинський вісник

державної служби та місцевого самоврядування

30 червня 2026

Зиновій БРОЙДЕ, радник голови облдержадміністрації з питань європейської інтеграції та сталого регіонального розвитку, директор ДНТЦ «Екоресурс», кандидат технічних наук

Багатовіковий досвід розвитку Буковини і прилеглих регіонів України та межуючих країн свідчить про необхідність поєднання внутрішнього потенціалу територій з активним використанням їх транзитних можливостей. Цей підхід лежить в основі ключових українських і міжнародних законодавчо-нормативних актів, стратегій та таких макрорегіональних структур як Ініціатива Тримор’я (3SI), Стратегія ЄС для Дунайського регіону (EUSDR), Карпатська конвенція тощо. Для Буковини цей стратегічний потенціал поєднує наступні ключові системні компоненти, частково опрацьовані у попередніх міжнародних проєктах. Їх коло було окреслено з представниками більшості країн-учасниць зазначених макрорегіональних структур у 2006 році (С. 7).

Такими стратегічними компонентами є:

- Транспортна – через третю за щільністю в Україні авто-залізничну мережу в центрі TEN-T коридору «Балтійське море – Чорне море – Егейське море» (TEN-T BBA), ухваленого ЄС у 2023 році. Окрім визначального впливу на регіон, ця компонента забезпечить міжнародні вантажопасажирські та туристично-рекреаційні перевезення і військову мобільність на східному флангу ЄС і НАТО;

- Енергетична – завдяки найбільшим в Європі електроенерго- і газоакумулюючим потужностям у транс’європейському «вертикальному» коридорі (С.23);

- Транскордонна – через кордон, довжина якого дорівнює відставні від Києва до Чернівців та на який виходять усі райони і третина громад області;

- Водно-екологічна – в транскордонних басейнах головних притоків Дунаю: Прута з Черемошем і Сірета з Сучавою, а також Дністра;

- Релокаційна – яка у нинішніх кризових умовах ґрунтується на історичних торгово-економічних зв’язках, розвинених трудових ресурсах та інфраструктурі, зокрема колишніх підприємств оборонного комплексу СРСР;

- Міграційна – обумовлена мультиетнічністю і родинно-діловими зв’язками з численною діаспорою, перспективами зайнятості та сприятливими умовами проживання і безпеки;

- Інформаційно-комунікаційна, зокрема, за визначенням Українсько-румунської міжурядової комісії від 11.04.2012, а також значна кількість похідних проєктних ініціатив за цими напрямами та на їх стиках, як наприклад, у науково-освітній сфері.

Виходячи з циркуляційності природно-антропогенних явищ і процесів (С.204), доцільно зосередити це бачення на зазначених ключових компонентах територіального розвитку для їх оцінки і прогнозування подальших перспектив.

Так, окрім очевидної циклічності перевезень «туди-назад», транзитно-транспортна компонента розбудови Буковини, починаючи з часів Київської Руси та наступного становлення Молдови, ґрунтувалась на ландшафтно-басейнових просторових особливостях територій. Тому, поєднуючи торгово-економічні інтереси і потреби мобільності людей, товарів та військових пересувань, цей характерний прояв особливості регіону відтворюється у часі, зокрема щодо залізниць. Будучи універсальним засобом вантажопасажирських перевезень на короткі (місцеві) та далекі (трансконтинентальні) відстані, залізниці проєктувались і будувались за австрійської доби з використанням альпійського досвіду та англійських інвестувань, враховуючи уроки Кримської війни. Поєднуючи оптимальну маршрутизацію товарних і пасажирських потоків із забезпеченням можливостей військових прикордонно-рокадних сполучень, їх потенціал повністю реалізувався як у передвоєнному розвої Буковини так й на військових театрах І і ІІ Світових війн. І сьогодні ця історично-матеріальна спадщина знов практично повністю відтворюється, відповідаючи актуальним завданням Інструменту єднання Європи (CEF) щодо оновлення TEN-T коридорів ЄС, а також – воєнним цілям SAFE (Support of Assistance & Security for Europe).

Енергетичний сектор, незважаючи на значно коротшу історію, аналогічно відтворюється у часі. Це чітко простежувалось з перших років незалежності України та, надалі, детальніше розглядались у «Енергетичному плані для Чернівців». Адже вихідну, повністю децентралізовану енергетику Буковини на початку ХХ ст. замінила гіпертрофовано-централізована радянська система «от Москвы до самых до окраин». А висвітлену у вихідному дослідженні потребу системного поєднання централізовано-децентралізованих підходів через 30 років жорстко примушують реалізовувати «ударними темпами» сьогоднішні реалії війни.

Початкова індивідуальна і спорадична транскордонна співпраця за окремими поодинокими проєктами послідовно переростала у більш систематизовану діяльність в рамках єврорегіонів. Але, попри заклики при формуванні Європейського інструменту сусідства і партнерства про необхідність нарощування такої системності, реалізація підходів Interreg у поєднанні з децентралізаційною реформою в Україні вдруге розвернули цей процес у бік більшої індивідуалізації проєктів, приклади чого надають результати великомасштабного East Avert. Однак, відповідно до положень глави 27 V розділу Угоди про асоціацію України з ЄС та послідовних напрацювань у ЄС щодо Європейських об’єднань територіального співробітництва (EGTC) та їх останніх доповнень, зокрема BRIDGEforEU, покращення системності ТКС знову виходить на перший план.

Циклічний характер водно-екологічних явищ обумовлюють як природні зміни пір року і періодичні повені, так і, зокрема, неодноразові перегляди іригаційно-меліораційних підходів. Тому цей чинник покладено в основу моделювання, прогнозування і планування водно-господарської діяльності та заходів щодо надзвичайних ситуацій.

Циклічність міграційних і релокаційних процесів у регіоні легко простежити по історичних змінах, які відбувались при таких подіях як ординська навала у ХІІІ ст., формування Молдови у XIV–XV ст., ініціювання імміграції за австрійської доби та еміграція до Америки, переселення з і до Буковини у воєнний і повоєнний період у ХХ ст. Паралельно відбувались зміни соціально-економічних моделей розвитку – від орієнтованої на західний досвід Дунайської монархії та стимулювання підприємництва за «Теорією економічного розвитку» Й. Шумпетера з його баченням циклічної оновлюваності – до планового господарства і демографічних змін підйому і занепаду радянської доби та наступного млявого розвороту до європейської інтеграції з сьогоднішнім різким прискоренням цих процесів за умов війни і глобальної економічної, кліматичної та безпекової кризи.

Схожі процеси мають місце й в інформаційно-технологічних явищах, зокрема із вибуховим застосуванням штучного інтелекту, але їх циклічність ще важко аналізувати через надзвичайно короткий час спостережень.

Саме ці закономірності мають слугувати орієнтирами у подальшому стратегічному регіональному і макрорегіональному проєктуванні, плануванні та стимулюванні конкретних територіально-секторальних змін, починаючи з рівня окремих громад та їх об’єднань, про що, зокрема, йшлось в рамках Форуму економічної стійкості у Чернівцях 19–20 червня 2026 року.

Оскільки висвітлення усіх означених можливостей виходить далеко за межі цієї статті, зупинимось надалі лише на одному з головних напрямків реалізації транспортно-транзитного пріоритету регіону. Він пов’язує обидві основні гілки TEN-T BBA – східну історичну через Україну в обхід Карпат і західну в обхід України з подвійним перетином Карпат (ViaCapratia і Rail2Sea). Будівництво залізниці через Буковину і Трансільванію вздовж колишнього кордону між Австро-Угорщиною і Румунським королівством було завершене вже в ході І Світової війни. Сьогодні вона є найкоротшим сполученням між TEN-T коридорами через Румунію і Україну, а також Молдову та між портами і курортами Адріатики та північного Причорномор’я і далі через схід України.

Основна частина цього ходу між Сучавою і Тимішоарою є електрифікованою і застосовується як для регулярних пасажирських перевезень, так і вантажопотоків, зокрема природних копалин. На сьогодні сполучення від Тимішоари до Західних Балкан і Адріатичного узбережжя вже налагоджені з урахуванням розбудови нових колій між країнами цього регіону. Разом з тим, історичні сполучення від Сучави через Чернівці на схід і північ та від Ясс через Унгень до Молдови і Одеси залишаються у незадовільному стані. Ця проблема має сьогодні й ще один дуже важливий вимір, оскільки мова йде водночас про забезпечення військової мобільності між двома головними зонами потенційного розширення ЄС і НАТО на Балканах і на східних кордонах у Причорномор’ї.

Ще один чинник розвитку цих сполучень був підкреслений в останньому дослідженні JASPERS за спільним дорученням Єврокомісії і ЄІБ (C.125-126). Йдеться про необхідність докорінної реконструкції Будапештського транспортного вузла, включаючи мости через Дунай, якими зараз забезпечується основний вантажопасажирський потік у Адріатичному напрямку. Подібна реконструкція Віденського вузла потребувала тривалого часу і значних капіталовкладень, що не є гарантованими для Угорщини. Зазначений транзит через Трансільванію дозволяє обійти ці складнощі через залізничні мости у Байї, Белграді та Нові Сад.

Відповідаючи на ці виклики, на Залізничних самітах у Кишинеу і Бухаресті в 2012 році було запропоновано використання зазначених сполучень для наскрізних вантажопасажирських і військових перевезень з наступним розвитком і деталізацією для їх мультимодального розвитку. Зокрема, йдеться про системне розв’язання стратегічних і локальних проблем основних автозалізничних сполучень східної гілки TEN-T BBA у нинішньому баченні її розвитку з Середзеноморського ракурсу.

Найбільш доступним і очевидним рішенням за цим напрямом є швидкий запуск наскрізних пасажирських потягів або окремих груп причіпних вагонів до курсуючих внутрішніх потягів в Україні, Румунії та Молдові з обміном пасажирами на станціях Вадул-Сірет і Унгень (С.40-42)

Але принциповим кроком для забезпечення необхідних перетворень та потрібних для цього інвестувань є (за отриманими від Єврокомісії та координатора TEN-T BBA порадами) надання означеним сполученням відповідного статусу у TEN-T мережі. Спільні дії для отримання потрібних результатів мають бути, зокрема, зосереджені у спільному проєкті, який бажано надати на останнє скликання CEF за програмами до 2027 року.

Виходячи з цього, та спираючись на досвід попередніх спільних дій у Єврорегіоні «Верхній Прут» щодо визначення сумісних пріоритетних ініціатив та звернень до урядів і до Єврокомісії, підготовлено та попередньо обговорено в рамках Конференції Асамблеї європейських регіонів у Тимішоарі на початку червня 2026 року нижченаведене Спільне звернення від імені Єврорегіонів «Верїній Прут» та «Дунай-Кріш-Муреш-Тиса».

СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ ЄВРОРЕГІОНІВ «ДУНАЙ-КРІШ-МУРЕШ-ТИСА» ТА «ВЕРХНІЙ ПРУТ»	APEL COMUN AL EUROREGIONILOR «DUNĂRE- CRIȘ-MUREȘ-TIȘA» ȘI «PRUTUL DE SUS»	JOINT APPEAL OF THE EUROREGIONS «DANUBE-CRIȘ-MUREȘ- TISZA» AND «UPPER PRUT»
Враховуючи оголошене Єврокомісією останнє скликання проєктів будівництва та модернізації транспортної інфраструктури транс’європейської транспортної мережі TEN-T від 19.06.2026;	Luând în considerare ultima cerere de propuneri pentru construirea și modernizarea infrastructurii de transport în rețeaua transeuropeană TEN-T, lansată de Comisia Europeană la 19.06.2026;	Taking into consideration last call for proposals to build and modernize transport infrastructure on the EU's trans-European transport network TEN-T launched by European Commission on 19.06.2026;
Ґрунтуючись на: - напрацюваннях з транскордонної співпраці у Єврорегіонах «Дунай-Кріш-Мурещ-Тиса», «Верхній Прут» і «Карпатський», ініційованих на VII Європейській конференції прикордонних регіонів у Тимішоарі в 1999 р., узгоджених Робочою групою Центрально-європейської Ініціативи (ЦЄІ) у Варшаві та підтриманих Бухарестським самітом «Довкілля і сталий розвиток у Карпатсько-Дунайському регіоні» в 2001 р. і Ужгородською декларацією Асоціації європейських прикордон-них регіонів у 2023 р., та	Având la bază: - experiența de cooperare transfrontalieră în Euroregiunile «Dunăre-Criș-Mureș-Tisa», «Prutul de Sus» și «Carpați», inițiate la a 7-a Conferință Europeană a Regiunilor de Frontieră de la Timișoara din 1999, coordonate cu Grupul de Lucru al Inițiativei Central Europene (ICE) de la Varșovia și susținute de Summit-ul de la București «Mediul și Dezvoltarea Durabilă în Regiunea Carpato-Dunăreană» din 2001 și de Declarația de la Ujgorod a Asociației Regiunilor de Frontieră Europene din 2023, și	Based on: - transfrontier cooperation developments in the Euroregions «Danube-Criș-Mureș-Tisza», «Upper Prut» and «Carpathian», has been initiated at the 7th European Conference of Border Regions in Timișoara in 1999, assorted by the Working Group of the Central European Initiative (CEI) in Warsaw and supported by the Bucharest Summit «Environment and Sustainable Development in the Carpathian-Danube Region» in 2001and by the Uzhhorod Declaration of the Association of European Border Regions in 2023, and
- подальших зусиллях з реалізації Європейської угоди з важливих міжнародних комбінованих транспортних сполучень і дотичної інфраструктури (AGTC-1991), Міністерської декларації «До сталого транспорту в країнах ЦЄІ» (Відень, 1999 р.) і урядово-євро-регіональних ініціатив, підтрима-них країнами ЦЄІ у 2007 р., за макрорегіональним підходом, проголошеним Радою ЄС у 2011 р. (п. 18), на Бухарестському залізничному саміті у 2012 р. і у Транспортному протоколі Карпатської конвенції в 2014 р. та узагальненим країнами Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR) в 2021 р.,	- eforturile ulterioare de implementare a Acordului European privind Marile Linii de Transport Internațional Combinat și Instalații Conexe (AGTC-1991), Declarația Ministerială «Către un Transport Durabil în țările ICE» (Viena, 1999) și inițiativele guvernamentale-euroregionale susținute de țările ICE în 2007, în urma abordării macro-regionale proclamate de Consiliul UE în 2011 (p. 18), la Summit-ul Feroviar de la București (2012) și în Protocolul de Transport al Convenției Carpatice (2014) și sintetizate de țările Strategiei UE pentru Regiunea Dunării (SUERD) în 2021,	- further implementation efforts on the European Agreement on Important International Combined Transport Lines and Related Installations (AGTC-1991), Ministerial Declaration «Towards Sustainable Transport in the CEI countries» (Vienna, 1999) and the governmental-euroregional initiatives supported by the CEI countries in 2007, following the macro-regional approach proclaimed by the EU Council in 2011 (p. 18), on Bucharest Railway Summit (2012) and in the Transport Protocol of the Carpathian Convention (2014), summarized by the countries of the EU Strategy for the Danube Region (EUSDR) in 2021
що сьогодні відповідають рішенням ЄС щодо утворення транс’європейського транспорт-ного коридору «Балтійське море – Чорне море – Егейське море» (TEN-T BBA), зокрема, на підставі техніко-економічного обґрунтуван-ня JASPERS за дорученням Єврокомісії та Європейського Інвестиційного банку і дискутувань в рамках Бухарестських Форумів – EUSDR у 2019 р. та Ініціативи Тримор’я (3SI) у 2023 р., а також сучасним потребам одночасного забезпечення вантажопасажирсь-ких перевезень і військової мобільності в зоні східного флангу ЄС і НАТО за Балтійсько-Середземноморським і Адріатично-Чорноморським напрямами,	care corespund în prezent deciziilor UE privind înființarea Coridorului Transeuropean de Transport «Marea Baltică – Marea Neagră – Marea Egee» (TEN-T BBA), în special, pe baza studiului de fezabilitate JASPERS al Comisiei Europene și Bancii Europeane de Investiții și a dezbaterilor în cadrul Forumurilor de la Bucureș-ti – SUERD din 2019 și al Inițiativei celor Trei Mări (3SI) din 2023, precum și nevoilor moderne de asigurare simultană a transportului de mărfuri și pasageri și a mobilității militare în zona flancului estic al UE și NATO atât în direcția Marea Baltică-Marea Mediterană, cât și în direcția Marea Adriatică-Marea Neagră,	which today correspond to the EU decisions on the establishment of the Trans-European Transport Corridor «Baltic Sea – Black Sea – Aegean Sea» (TEN-T BBA), in particular, on the basis of the JASPERS feasibility study commissioned by the European Commission and the European Investment Bank and discussions within the framework of the Bucharest Forums - EUSDR in 2019 and the Three Seas Initiative (3SI) in 2023, as well as to the modern needs of simultaneously ensuring freight and passenger transportation and military mobility in the EU and NATO eastern flank area both in the Baltic-Mediterranean and Adriatic-Black Sea directions,
ми, Ми - керівники регіональних влад румунського повіту Тимиш (Єврорегіон «Дунай–Кріш–Мурещ–Тиса») та Чернівецької області України і румунського повіту Сучава (Єврорегіон «Верхній Прут») звертаємось до Урядів України і Румунії та до Європейської Комісії щодо наступного:	Noi – conducătorii autorităților regionale ale județului Timiș din România (Euroregiunea «Dunăre-Criș-Mureș-Tisă») și regiunii Cernăuți din Ucraina, împreună cu județul Suceava din România (Euroregiunea «Prutul de Sus») facem apel către guvernele Ucrainei și România și către Comisia Europeană cu privire la următoarele:	We – the Heads of the regional authorities of the Romanian county of Timiş (Euroregion «Danube-Criș-Mureș-Tisă») and the Chernivtsi Region of Ukraine with the Romanian County of Suceava (Euroregion «Upper Prut») appeal to the Governments of Ukraine and Romania and to the European Commission regarding the following:
Наші регіони поєднує електрифікована залізниця між Тимишоарою та Сучавою і Чернівцями, побудована перед І Світовою війною. Вона з’єднує ключові інфраструктурно-логістичні вузли двох основних гілок центрального сегменту коридору TEN-T BBA між Польщею та Румунією, а саме: - історичну – в обхід Карпат через Україну, розбудовану за уроками Кримської війни у ХІХ ст., та - нещодавно ініційовану проєктами ViaCapratia і Rail2Sea, яка двічі перетинає Карпати.	Regiunile noastre sunt unite prin calea ferată electrificată între Timișoara și Suceava și Cernăuți, construită înainte de Primul Război Mondial. Aceasta leagă nodurile-cheie de infrastructură și logistice ale două ramuri principale din segmentul central al coridorului TEN-T BBA dintre Polonia și România, și anume: - ocolirea istorică a Carpaților prin Ucraina, construită pe baza lecțiilor Războiului Crimeii din secolul al XIX-lea, și - recent inițiată de proiectele ViaCapratia și Rail2Sea, care traversează de două ori Carpații.	Our regions are connected by an electrified railway between Timișoara & Suceava-Chernivtsi, built before World War I. It joins the key infra-structural-logistic nodes on the two main branches in the central segment of the TEN-T BBA corridor between Poland and Romania, namely: - the historical bypass of the Carpathians through Ukraine, built on the lessons of the Crimean War in the XIX century and - recently initiated by the ViaCapratia & Rail2Sea projects, which twice crosses Carpathians,
Вантажопасажирські перевезення східною гілкою TEN-T BBA та зазначене сполучення між Тран-сільванією і Буковиною, включа-ючи також комунікації через Ясси з Молдовою і до Одеси, відіграли основоположну роль як для сталого соціально-економічного розвитку цих регіонів, так і для ефективного забезпечення військових сполучень через них у двох Світових війнах.	Transportul de mărfuri și pasageri pe ramura estică a TEN-T BBA și conexiunea menționată între Transilvania și Bucovina, inclusiv comunicațiile prin Iași cu Moldova și cu Odessa, a jucat un rol fundamental atât pentru dezvoltarea socio-economică durabilă a acestor regiuni, cât și pentru asigurarea eficientă a conexiunilor militare de-a lungul a două războaie mondiale.	The freight and passenger transport on the eastern branch of TEN-T BBA & mentioned connection between Transylvania and Bukovina, including also communications via Iași with Moldova and to Odessa, played a fundamental role both for the sustainable socio-economic development of these regions and for the effective military connections provision through two World Wars.
Відповідаючи спільним пріоритетам 3SI, EUSDR. Карпатської конвенції та ключових інструментів ЄС CEF і SAFE, зазначені сполучення, навіть до залучення значних інвестувань у їх реконструкцію, можуть значно збільшити вантажопасажирські (у т.ч. туристично-рекреаційні) потоки та можливості військового транзиту між Чорноморським і Західно-Балканським регіонами.	Ca răspuns la prioritățile comune ale 3SI, SUERD, Convenției Carpatice și instrumentelor cheie ale UE, CEF și SAFE, aceste comunicații, chiar și până la atragerea unor investiții substanțiale în reconstrucția lor, pot crește semnificativ fluxurile de mărfuri și pasageri (inclusiv turistice și de recreație) și oportunitățile de tranzit militar între regiunile Mării Negre și Balcanilor de Vest.	Responding to the common priorities of 3SI, EUSDR. Carpathian Convention and the such key EU toolkits as CEF and SAFE, the mentioned connections, even before huge investments in their reconstruction, can significantly increase freight and passenger (including tourist and recreational) flows and military transit opportunities between the Black Sea and Western Balkan regions.
Тому просимо Уряди України і Румунії та Європейську Комісію:	În acest context solicităm guvernelor Ucrainei și României, precum și Comisiei Europene:	Therefore, we ask the Governments of Ukraine & Romania and the European Commission to:
1. Розглянути можливість включення залізничної комунікації між Тимишоарою та Сучавою до основних сполучень коридору TEN-T BBA, враховуючи її стратегічну роль для забезпечення вантажо-пасажирських і військових перевезень між Чорноморським регіоном, Україною і Молдовою та Адріатичними портами і курортами. Також потрібно передбачити у започаткованих і наступних проєктах програм CEF і SAVE з реконструкції сполучень у TEN-T BBA відповідні завдання з покращення інфраструктурно-логістичних можливостей в зоні прикордонних транспортних вузлів Чернівці – Вадул-Сірет – Сучава, а також Ясси – Унгень.	1. Să examineze posibilitatea includerii conexiunii feroviare dintre Timișoara și Suceava în comunicațiile de bază ale coridorului TEN-T BBA, ținând cont de rolul ei strategic în asigurarea transportului de mărfuri, pasageri și militar între regiunea Mării Negre, Ucraina și Moldova și porturile și stațiunile de la Marea Adriatică. De asemenea, este necesar ca în proiectele CEF și SAFE deja inițiate și ulterioare de reconstrucție a conexiunilor TEN-T BBA să se prevadă sarcini relevante privind îmbunătățirea capacităților de infrastructură și logistice în zonele nodurilor de transport transfrontalier Cernăuți – Vadul-Siret – Suceava și, precum și Iași – Ungheni.	1. Consider the possibility to include the railway connection between Timisoara and Suceava into the core communications of the TEN-T BBA corridor, taking into consideration its strategic role for ensuring freight, passenger and military transportation between the Black Sea region, including Ukraine and Moldova, and the Adriatic ports and resorts. As well as to supplement already initiated and subsequent CEF and SAFE projects of the TEN-T BBA connections reconstruction by the relevant tasks on the infrastructure and logistics capabilities improvement in the areas of border transport nodes Chernivtsi – Vadul-Siret – Suceava and also Iasi – Ungheni.
2. До вирішення питань, зазначених у п. 1, започаткувати стикування на кордонах Румунії діючих пасажирських/туристичних потягів (причепних вагонів), що курсують за маршрутами Тимишоара – Сучава – Ясси, між Тимишоарою і межуючими країнами ЄС і Західних Балкан і до/з Чернівців в Україні та до/з Унгень у Молдові, з обміном пасажирами на станціях Вадул-Сірет та Унгень за зразком діючих маршрутів на кордонах України з Польщею, Словаччиною і Угорщиною.	2. Până la soluționarea problemelor specificate la pct. 1, să se inițieze andocarea la granițele României a trenurilor de călători/turiști (vagoanelor tractate) existente, care circulă pe liniile Timișoara – Suceava – Iași, între Timișoara și țările limitrofe ale UE și Balcanilor de Vest, precum și spre/dinspre Cernăuți în Ucraina și spre/dinspre Ungheni în Moldova, cu schimbul de pasageri în stațiile Vadul-Siret și Ungheni, după exemplul rutelor existente la granițele Ucrainei cu Polonia, Slovacia și Ungaria.	2. Until the issues specified in paragraph 1 will be resolved – initiate for the existing passenger/tourist trains (trailer wagons), which run on the routes Timisoara – Suceava – Iasi, between Timisoara and the bordering EU and the Western Balkans countries, as well as to/from Chernivtsi in Ukraine and to/from Ungheni in Moldova their time-docking at the borders of Romania, with the exchange of passengers at the Vadul-Siret and Ungheni stations, following the example of the existing routes on the borders of Ukraine with Poland, Slovakia and Hungary.
Підписано у 6 примірниках від імені Єврорегіонів «Верхній Прут» та «Дунай – Кріш – Муреш - Тиса».	Semnat în 6 exemplare în numele euroregiunilor «Prutul de Sus» și «Dunărea – Criș – Mureș – Tisa».	Signed in 6 copies on behalf of the Euroregions «Upper Prut» and «Danube – Criș – Mureș – Tisza».

Руслан ОСИПЕНКО – голова Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації Ruslan OSÎPENCO – Șeful Administrației Regionale (Militare)de Stat Cernăuți Ruslan OSYPENKO - Head of the Chernivtsi Regional (Military)State Administration	Gheorghe ȘOLDAN - Președinte Consiliului Județean Suceava Георге ШОЛДАН – Голова Ради повітуСучава Gheorghe ȘOLDAN - President of Suceava County Council	Alfred Robert SIMONIS – Președinte Consiliului Județean Timiș Альфред Роберт СІМОНІС - Голова Ради повіту Тимиш Alfred Robert SIMONIS – President of the Timiș County Council