Про готовність області до створення мережі академічних ліцеїв, трансформацію старшої школи, а також найпоширеніші міфи, які супроводжують процес освітніх реформ, розповіла директорка Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА Оксана Сакрієр у студії телеканалу С4.

(Адаптовано до текстової версії)

Чи всі громади області подали свої мережі? Як Ви оцінюєте напрацювання громад?

Першочергово у нас був обласний план, який розроблявся на основі заявок, візій і бачень територіальних громад. Ми сформували мережу академічних ліцеїв, які впроваджуватимуть старшу профільну школу, і подали її на сесію Чернівецької обласної ради. Цей план був прийнятий. Департамент освіти і науки заклав у ньому ряд запобіжників, зокрема можливість перегляду протягом двох років. Це потрібно для того, щоб громади могли скоротити мережу, замінити заклад або додати новий.

Станом на сьогодні половина територіальних громад із 52 уже затвердили свою мережу академічних ліцеїв і плани трансформації. Звичайно, ми ще перебуваємо в процесі. Дуже багато запитань виникає у батьків і в суспільства загалом, адже це реформа, яка, на жаль, є непопулярною. Будь-які зміни, особливо в період повномасштабного вторгнення, сприймаються болісно і хочеться залишити все так, як є. Але наше завдання – через комунікаційні кампанії пояснити, що старша профільна школа орієнтована на вибір і поглиблене вивчення профілів. Кінцевий бенефіціар реформи – це діти та їхні інтереси.

Тому ми продовжуємо комунікаційні кампанії. І, як показує практика, комунікацій багато не буває. Ми спілкуємося з управлінцями, депутатським корпусом, батьками і, звичайно, з дітьми. Нещодавно така комунікаційна кампанія відбулася у Глибоцькій територіальній громаді. Ми говорили з дітьми про реформу старшої профільної школи, про можливість вибору, власну освітню траєкторію, курси за інтересами. І дуже показово, що діти хочуть змін, але часто не розуміють, у чому вони полягають. Тому важливо, щоб зміни розуміли всі – батьки, вчителі, депутати і самі діти.

Тобто громади, які ще не затвердили мережі, бояться змін?

Так, вони ще перебувають у процесі визначення. Систему освіти і громадськість також турбулентять заяви окремих областей. Зокрема, Івано-Франківська область звернулася з пропозицією скасування реформи. На наш погляд, це невідповідально, адже про перехід на 12-річну систему освіти було відомо ще з 2017 року. Просто слід визнати, що впродовж цих років не було достатньої комунікаційної кампанії щодо формування старшої профільної школи.

Зараз ми підходимо до 2027 року, і нам важливо увійти в реформу підготовленими. Якщо цього не зробити, будуть області та заклади, які вже пілотують старшу профільну школу й надаватимуть якісну профільну освіту, а ми ризикуємо залишитися поза цим процесом.

Реформа важлива і вона все одно буде. Ми наближаємося до європейської системи освіти. Сьогодні 11-річна система діє лише в Україні, Білорусі та російській федерації. Очевидно, що цивілізаційно ми хочемо бути частиною європейського освітнього простору.

Ми також запитуємо дітей: чи хотіли б вони після 9 класу обирати профіль і заклад освіти? Ще жодна дитина не сказала, що це погана ідея. Вони хочуть мати можливість розвивати свої здібності. Саме тому важливий пілотний проєкт. 150 шкіл по всій Україні стануть першопрохідцями і покажуть, де є плюси, де мінуси, що потрібно доопрацювати.

У нас шість шкіл потрапили до проєкту. Можете їх назвати і пояснити, чому саме вони стали пілотними?

До «пілоту» увійшли Чернівецький ліцей №12 «Ювілейний», Буковинський ліцей успішної молоді, Мигівський ліцей Берегометської громади, Красноїльський ліцей імені Алєксандру Ілскі, Великокучурівський заклад загальної середньої освіти імені Володимира Бузенка, Іспаський опорний ліцей імені Миколи Марфієвича. Це шість першопрохідців.

Відбір здійснювало Міністерство освіти і науки за чіткими критеріями. Перш за все, заклади мали отримати письмову згоду батьків на участь у проєкті. Це не було легко, тому що батьки, як правило, також мають певні міфи стосовно старшої профільної школи. Наступний критерій – це кількість дітей: необхідно було мати не менше 60 учнів старшої школи, щоб взяти участь у проєкті. Ще одна вимога – співфінансування від засновника. Пілотні заклади отримують щонайменше 10 млн грн, але громада також має долучитися фінансово.

Окрім цього, важливою була готовність педагогів до змін і підвищення кваліфікації. Зараз працює система «Освітній вектор» із віртуальними коштами для підвищення кваліфікації і уже 569 педагогів області зареєструвалися. Тому ми бачимо рух вперед, незважаючи на супротив. І дуже важливо, щоб ми відпрацювали реформу в області, і щоб заклади, які стартують до 2027 року, зрозуміли, які будуть плюси і які мінуси, і що необхідно нам як цілій системі – і Міністерству освіти і науки і Верховній Раді України, відкоригувати, щоб запрацювала старша профільна школа.

Будь-яка реформа на початку має багато критики. Ви вже неодноразово згадували про міфи. Які найпоширеніші міфи Ви чуєте від батьків і що б Ви на них відповіли?

Перший і, мабуть, найпоширеніший міф – це руйнування системи освіти та скорочення закладів освіти. Насправді реформа старшої профільної школи не передбачає закриття жодного закладу освіти. Ми говоримо про зміну структури: початкові школи, гімназії і старша профільна школа.

Ідея реформи полягає в тому, що старша школа – це три роки поглибленого навчання, і освітній простір для старших дітей суттєво відрізняється від початкової чи базової школи. Це різні вікові категорії, різні потреби і різні освітні можливості.

Навчання за профілями передбачає наявність сучасних лабораторій, обладнання, аудиторій. Для молодшої школи це не є пріоритетом, адже вона має іншу орієнтацію – формування базових компетентностей. Тому ми не говоримо про закриття шкіл. Ми говоримо про те, що, можливо, не в кожній територіальній громаді будуть 10–12 класи. Але це не означає, що школа перестане існувати. Вона може працювати як гімназія або початкова школа.

Другий міф – що без старшої школи заклад освіти стає «недошколою». Це також абсолютно хибне уявлення. Основою освітнього процесу є саме базова школа – початкова і гімназія. Це дев’ять років навчання, коли формується особистість дитини, її компетентності, базові знання і навички. Тому гімназія — це не «недошкола», а потужний фундамент для подальшого навчання. Без цього фундаменту неможлива якісна старша профільна школа.

Ще один поширений міф – що діти хочуть залишити все так, як є, і не бажають змінювати школу. Батьки часто кажуть, що дітям комфортно у своєму закладі, поруч із домом, і вони не хочуть нічого змінювати. Але коли ми проводимо комунікаційні кампанії з дітьми, проводимо відкриті опитування, ми бачимо іншу картину. Переважна більшість дітей підтримують можливість вибору, можливість формувати власну освітню траєкторію.

До прикладу, якщо дитина має сильні здібності до фізико-математичних дисциплін, вона може вступити до ліцею, де зібрані учні з подібними інтересами і рівнем підготовки. Там вони зможуть поглиблено вивчати предмети, працювати в середовищі однодумців, конкурувати і розвиватися.

Я вірю в здорову конкуренцію, тому що вона стимулює розвиток. Коли дитина потрапляє у середовище сильних учнів, це мотивує її рухатися вперед, розвиватися і готуватися до вступу у заклади вищої освіти.

Тому іноді бажання залишити все як є – це більше позиція дорослих, які хочуть, щоб дитина була поруч, біля дому. Але якщо система пропонує кращі можливості для розвитку, потрібно користуватися цим правом вибору.

Які класи ви опитували?

Ми проводимо своєрідне соціологічне опитування. Технологія виглядає так: спочатку ми заходимо до дитячої аудиторії і запитуємо, що вони знають про реформу. Це дуже показовий етап. У середньому 70–80% дітей відповідають, що щось чули, але не розуміють, у чому суть змін.

Після цього ми проводимо роз’яснення: розповідаємо, що передбачає реформа, які можливості відкриваються, як формується старша профільна школа, які будуть профілі, курси за інтересами, власна освітня траєкторія. Далі проводимо опитування, які профілі цікавлять дітей, якою вони бачать школу мрії, які курси для душі хотіли б відвідувати.

Першу таку комунікаційну кампанію ми провели серед восьмих класів у Глибоцькій територіальній громаді. Цю роботу плануємо розширити і опитати учнів 8–9 класів у закладах загальної середньої освіти області, щоб отримати ширшу картину.

Чи будуть спеціалісти, які допомагатимуть дітям обирати профіль?

Так, це дуже важливий компонент реформи. Планується впровадження нової посади кар’єрного радника. Це фахівці, які допомагатимуть дітям здійснювати вибір спільно з батьками. Батьки теж є учасниками освітнього процесу, і їм також потрібна підтримка в цьому питанні. У шести пілотних закладах роль кар’єрного радника виконуватимуть психологи або соціальні педагоги. Ми таким чином відпрацьовуємо нову модель.

Є багато методик і тестів, які допомагають визначити здібності дитини, її темперамент, інтереси, потенційні професійні напрямки. У майбутньому саме кар’єрні радники допомагатимуть дітям і батькам зробити якісний вибір.

Чернівецька громада затвердила 13 ліцеїв. Чи не забагато це?

Законодавчо департамент може лише комунікувати і рекомендувати. Але я скажу відверто: на мій погляд, мережа, затверджена Чернівецькою міською радою, є неефективною. Перш за все, через тиск батьків і депутатського корпусу було залишено заклади, які поєднують початкову, базову і старшу школу в одному приміщенні. Для міста це, на мою думку, крок назад, це нерозуміння реформи. Початкова школа, відповідно до закону, має бути окремою юридичною особою. Винятки можливі лише у сільській місцевості, де є лише одна школа. У місті ситуація інша, тому саме міста мають бути амбасадорами змін і демонструвати правильний підхід до впровадження реформи. У Чернівцях вже є заклади, які мають потужні профілі і демонструють хороші результати. Залишати все як є – це, фактично, профанація реформи і зміна лише вивіски.

Старша профільна школа передбачає інший зміст і інший підхід. Ми говоримо про так звані «чисті» академічні ліцеї – заклади лише для 10–12 класів. Такі ліцеї дозволяють сконцентрувати ресурси, створити сучасну матеріально-технічну базу і створити той простір, який дозволить реалізувати себе дітям старших класів.

Чи може міністерство накласти так зване вето?

Поки що Міністерство освіти і науки не говорило про вето до 2027 року. Але вже були сигнали для Івано-Франківської області, що невідповідність мережі законодавству може поставити під питання фінансування. Тому дуже важливо виконувати закон, адже всі ми хочемо жити в правовій державі. У нас ще є час і ми активно працюємо над цим процесом.

Чи є дедлайни для громад?

Так. 2026 рік – це останній рік, коли громади мають визначитися і затвердити плани трансформації. Якщо цього не зробити, це може призвести до серйозних проблем у системі освіти, адже потрібно визначити, де припиняється набір, як відбувається трансформація, як проводяться громадські обговорення. Реформу неможливо запровадити без обговорення з громадою. Важливо пройти всі етапи. Тому я звертаюся до громад і депутатського корпусу:  підключайтеся до роботи і не профануйте реформу. Наші дії зараз – це подальше майбутнє і запуск ефективної та якісної реформи в 2027 році.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=banUYmI3DoM