Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

19 березня 2026
Повоєнне відновлення: безальтернативність моделі українського економічного дива

Юрій КОРОЛЮК, доктор наук з державного управління, професор Чернівецького торговельно-економічного інституту ДТЕУ, експерт CO «UMDS»

 

Економічне диво – це прискорене, стійке, системне зростання продуктивності та доходів, яке значно перевищує очікувані показники (World Bank – звіт The East Asian Miracle: Economic Growth and Public Policy, 1993). Воно не виникає спонтанно, а формується через комплексне поєднання стратегічних інвестицій, інновацій та ефективних інституційних структур на всіх рівнях: державному, регіональному та локальному. Досвід міжнародного відновлення підтверджує цю закономірність.

 

Після Другої світової війни Німеччина досягла «економічного дива» завдяки моделі соціального ринкового господарства: держава інвестувала у реконструкцію інфраструктури та модернізацію промисловості, а ринок стимулював конкуренцію й приватну ініціативу. Південна Корея після Корейської війни поєднала державне планування у ключових експортних секторах з ринковою лібералізацією, що дозволило локальним підприємствам швидко інтегруватися в глобальні ланцюги доданої вартості. Інтегруючим у даному досвіді є те, що економічне чуде не йде зверху – воно здійснюється на місцях, в регіонах.

 

В українських умовах регіони мають різні стартові переваги та виклики, що визначає необхідність диференційованого підходу. Менш постраждалі від військової агресії західні області вже зараз активно розвивають ІТ-стартапи та інноваційні хаби, залучаючи гранти та приватні інвестиції. Також, завдяки транзитним можливостям і близькості до європейських ринків, уже трансформуються у регіональні центри логістики та малого бізнесу в переробці сільськогосподарської продукції та послуг.

 

Щоб закласти економічне диво вже зараз, регіонам необхідно діяти за трьома напрямами. По-перше, інституційна готовність: створювати прозорі структури координації відновлення, ефективного управління ресурсами та залучення інвестицій. По-друге, мобілізація локального потенціалу: підтримка малого та середнього бізнесу, агротехнічних стартапів і цифрових сервісів забезпечує стійке створення робочих місць та накопичення виробничого потенціалу. По-третє, стратегічна лібералізація: спрощення адміністративних процедур, стимулювання приватних інвестицій і міжнародної допомоги створює сприятливе середовище для економічного зростання. І це посильне завдання для місцевої влади.

 

Міжнародний досвід показує, що правильне поєднання державних інвестицій і ринкової лібералізації дає значний економічний ефект. Так, за визнаними моделями DSGE (Dynamic Stochastic General Equilibrium) і мультиплікаторних оцінок, кошти, вкладені в критичну інфраструктуру або інноваційні кластери, створюють ефект ланцюгового зростання віддачі у кілька разів (Ganelli, G., & Tervala, J. (2016). The Welfare Multiplier of Public Infrastructure Investment. IMF Working Paper No. 16/40. International Monetary Fund). Це підтверджує практику Німеччини 1950-х і Південної Кореї 1960-х, а також успішні українські приклади: львівські IT-хаби вже генерують помітну додану вартість, а чернівецькі логістичні ініціативи значно оптимізували постачання товарів до ЄС під час війни.

 

Євроінтеграція виступає важливим прискорювачем економічного дива. Вона відкриває українським регіонам доступ до європейських ринків, прямих іноземних інвестицій і сучасних стандартів управління, що підвищує продуктивність та конкурентоспроможність. Регулювання економіки має змінитися: спрощення процедур реєстрації бізнесу та ліцензування, стимулювання приватних інвестицій у ключові сектори, розвиток цифрових платформ і прозору систему контролю ефективності інвестицій.

 

Особливо важливим елементом повоєнного економічного відновлення є ефективна протидія корупції на місцевому рівні. Прозорість у розподілі ресурсів, відкритий доступ до інформації про державні та міжнародні гранти, а також цифровізація адміністративних процесів значно підвищують ефективність відновлювальних програм і зменшують ризики зловживань.

 

Створення локальних антикорупційних платформ, публічний моніторинг закупівель і відновлюваних проєктів, а також залучення громадськості до контролю за бюджетними витратами дозволяють не лише економити ресурси, а й підвищувати довіру до влади та стимулювати приватні інвестиції. Досвід міжнародних програм відновлення після конфліктів, зокрема в Східній Європі та Балтії, показує, що регіони, які впроваджували сувору прозорість і систему антикорупційних гарантій, відновлювалися в середньому на 20–30% швидше, ніж ті, де корупційні практики залишалися неконтрольованими.

 

Часові рамки та ресурси залежать від масштабів руйнувань та ефективності дій. За історичними прикладами, перші помітні ефекти можуть з’явитися протягом 3–5 років, а стійке економічне зростання – за 7–10 років за умови збалансованого поєднання державних інвестицій, регіональних ініціатив і приватного капіталу. Гарантія успіху полягає в одночасному виконанні всіх елементів: прозорі інститути управління, мобілізація ресурсів регіонів і створення сприятливого середовища для бізнесу та інновацій. Саме ці напрямки повинні відображатися в програмах та стратегіях розвитку регіонів уже сьогодні. І регіональна влада не повинна втрачати час.

 

Таким чином, повоєнне економічне диво України на регіональному рівні – це не абстрактна мета, а стратегічно спланований процес. Кожен регіон, враховуючи свої сильні сторони, повинен невідкладно закладати фундамент для інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості, підвищувати продуктивність і технологічний потенціал, що забезпечить стійке і швидке економічне зростання після завершення війни.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Дмитро Завгородній: Реформа професійно-технічної освіти в Україні Любов Кожолянко: Можливості перепідготовки та працевлаштування ветеранів війни службами зайнятості Микола Ярмистий «Державна служба України: регіональні та європейські виміри» Валентин Пабат: Цифрова трансформація Чернівецької області Світлана Бостан: Сім’ї у сладних життєвих обставинах можуть безкоштовно отримувати фахову соціальну та психологічну допомогу Наталія Свестун: Збільшується перелік препаратів, які можна отримати за програмою «Доступні ліки» Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі
Наталія Фрунзе: Реалізація ветеранської політики у Чернівецькій громаді Рукшинська громада: розвиток, виклики та пріоритети Вікторія Чебан: Працюємо з усіма громадам області, допомагаючи їм у розвитку Анатолій Круглашов: Місцеве самоврядування в умовах війни Віктор Прутяну: Основне завдання для Кишинева на сьогодні – підвищити рівень стійкості Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Юрій Королюк: Повоєнне відновлення: безальтернативність моделі українського економічного дива Юрій Королюк: Відповідальність управлінця та програми штучного інтелекту Інна Дутчак: Гуманітаризація реформування системи освіти: проблеми і виклики. Роль гуманітарної освіти в умовах воєнного стану Зиновій Бройде: Від до- і пост-кризового до постійно-кризового регіонального розвитку і його транскордонного виміру Анатолій Круглашов: Україна та Об’єднана Європа. Виклики і нові можливості інтеграційного процесу Сергій Федуняк: Система міжнародних відносин у період турбулентності Валентина Підгірна: Сучасний стан та перспективи розвитку туристичного потенцуіалу Чернівецької області Максим Ярмистий: Інституціональний імператив оптимізації органів виконавчої влади Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя!