Інтерв’ю з Ігорем Баб’юком, координатором Партнерства Українського Народного Дому в Чернівцях

Які законодавчі зміни сьогодні найбільше впливають на розвиток громадської участі на місцевому рівні?

Громадськість передусім цікавлять три закони, які були ухвалені Верховною Радою у 2024 році та підписані Президентом України. Перший – Закон України щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування, який вносить зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Другий – Закон України «Про публічні консультації». Третій – Закон України про внесення змін до деяких законів щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування.

Якщо розглядати їх поетапно, то перший закон суттєво посилює вимоги до відкритості діяльності органів місцевого самоврядування. Якщо раніше не було чіткого обов’язку здійснювати відеофіксацію засідань, проводити онлайн-трансляції, то тепер органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати відеофіксацію не лише сесій ради, а й засідань виконавчих комітетів та депутатських комісій. Тобто це означає, що жителі громади мають право доступу до засідань онлайн і можуть отримувати публічну інформацію безпосередньо в процесі прийняття рішень.

Чи виникали дискусійні моменти щодо реалізації цього закону?

Найбільша дискусія стосувалася персональних даних. Під час засідань часто озвучуються персональні дані громадян. Закон передбачає механізми їх захисту: на період озвучення персональних даних може бути вимкнений звук або забезпечено інший спосіб недопущення їх оприлюднення. Водночас сама відеофіксація засідання не припиняється. Таким чином має бути забезпечений баланс між відкритістю та захистом персональних даних.

У чому особливість Закону «Про публічні консультації»?

Цей закон надзвичайно важливий, однак його повноцінне застосування відтерміновано до завершення воєнного стану. Він зобов’язує органи місцевого самоврядування проводити публічні консультації не лише щодо стратегічних документів, а фактично щодо всіх проєктів рішень, які виносяться на розгляд сесії.

Раніше законодавство передбачало, наприклад, 20-денний строк для оприлюднення проєктів рішень, але не визначало чітко мету такого оприлюднення. Тепер закон прямо встановлює: проєкти документів мають проходити процедуру публічних консультацій. Це можуть бути електронні консультації (розміщення проєкту на сайті з можливістю подання пропозицій), публічні обговорення, громадські слухання, у складних або чутливих питаннях – навіть попередні соціологічні дослідження. Після проходження консультацій відповідні рекомендації виносяться на розгляд ради. Водночас передбачено винятки для рішень оперативного характеру, зокрема пов’язаних із забезпеченням оборони, підтримкою військових чи волонтерських ініціатив.

Які ключові новації передбачає закон про народовладдя на рівні місцевого самоврядування?

Цей закон комплексно змінює підхід до взаємодії влади з громадськістю. Насамперед, встановлено обов’язок для кожної територіальної громади до визначеного терміну, а саме до 1 січня 2027 року, ухвалити Статут територіальної громади. Це базовий документ, який регулює взаємовідносини органів місцевого самоврядування з жителями та визначає інструменти участі.

По-друге, розширено поняття «житель громади». Тепер до нього належать не лише особи з реєстрацією, а й внутрішньо переміщені особи, які мають довідку про проживання в громаді. Відповідно, вони отримують право брати участь у публічних консультаціях, громадських слуханнях, загальних зборах та інших формах місцевої демократії.

По-третє, суттєво розширено участь молоді у прийнятті рішень. Передбачено, зокрема, залучення молодих людей від 14 років до інструментів місцевої демократії – через дорадчі органи, молодіжні ради, участь у слуханнях та інших заходах. Ці механізми мають бути закріплені у статутах громад.

Ще одна важлива новація – запровадження інструменту громадського оцінювання. Громадські організації, юридичні особи, професійні об’єднання можуть ініціювати оцінювання діяльності певного органу, відділу або напряму роботи. За результатами такого оцінювання подаються не лише висновки, а й конкретні пропозиції щодо вдосконалення. Раніше подібний механізм існував у формі громадської експертизи, однак він переважно стосувався органів виконавчої влади. Тепер інструмент прямо інтегровано в систему місцевого самоврядування.

Чи проводиться роз’яснювальна робота щодо нових можливостей для громадян?

Так, безумовно. Проводяться семінари й навчальні заходи. Ці три закони вже включені до навчальних програм центрів підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Крім того, профільні структурні підрозділи обласної військової адміністрації планують інформаційні сесії для громад, зокрема щодо розроблення статутів. Адже саме через статути детально прописуються всі процедури громадської участі.

Першочергове завдання – переконати громади, що статут є необхідним інструментом врегулювання взаємовідносин між владою та жителями.

Чому це важливо з практичної точки зору?

Якщо в громаді не визначено чітких процедур участі, люди часто не бачать правового способу впливу. Тоді виникають протестні форми реагування – перекриття доріг тощо. Натомість наявність прописаних інструментів – публічних консультацій, місцевих ініціатив, слухань, громадського оцінювання – дає можливість кожному жителю громади впливати на рішення у правовий спосіб і брати безпосередню участь у формуванні місцевої політики. Саме для цього ці інструменти й запроваджуються: щоб участь була системною, врегульованою та результативною.