Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 жовтня 2017
За пенсійної реформи пенсії зростатимуть швидше

Нові правила нарахування і індексації пенсій відповідатимуть розвитку економіки і зростанню зарплат
Пенсійна реформа уряду Володимира Гройсмана успішно стартувала. Одразу після підписання Президентом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» уряд розпочав виплати перерахованих пенсій. До 25 жовтня більше ніж 9 млн пенсіонерів мають отримати вищі пенсії. Надалі пенсії будуть індексуватися автоматично в залежності від інфляції і зростання заробітної плати. Втім, деякі політики і експерти продовжують залякувати людей погіршенням пенсійного забезпечення, перекручуючи і спотворюючи факти. Уряд Володимира Гройсмана розпочав пенсійну реформу, аби відновити соціальну справедливість для мільйонів пенсіонерів і людей праці. Завдяки реформі вони отримуватимуть гідні пенсії. Тому про жодне погіршення умов нарахування і виплат пенсій не може навіть йтися.


Без ухвалення пенсійної реформи провести перерахунок пенсій було неможливо.
Проводити індексації пенсій в залежності від зростання цін зобов’язує Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  Але ще в 2014 році відповідна норма цього закону була призупинена «до стабілізації економічної ситуації в країні». Таким чином, уряд не міг власним рішенням відновити перерахунок пенсій - для цього Верховна Рада мала  б ухвалити зміни до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які б скасовували чинний мораторій на перерахунок пенсій.


Але і це б не вирішило головної проблеми – наявність фінансового ресурсу для подальшого підвищення пенсій. Уряд запропонував провести пенсійну реформу, аби забезпечити фінансовим ресурсом підвищення пенсій не тільки в 2017 році, а і у майбутньому. Чому це було важливо? Цього року дотація з Державного бюджету Пенсійному фонду становить 141,3 млрд грн. Це майже половина від суми, необхідної для виплати усіх пенсій в державі! Якщо нічого не змінювати, то вже за кілька років Пенсійний фонд з власних надходжень не зміг би виплачувати навіть мінімальні пенсії, не кажучи вже про їх підвищення. Урядова пенсійна реформа запропонувала низку кроків, які дозволять поступово зменшувати, а за 7-10 років остаточно ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду. Що означатиме нові можливості підвищувати пенсійні виплати, а відтак – і якість життя людей похилого віку. 


Нові правила індексації пенсій для пенсіонерів вигідніші, ніж ті, що існували до проведення пенсійної реформи
Індексація пенсій запроваджена як захист пенсійних виплат від інфляції. Це – світова практика. Подібний захист пенсій від знецінення існував і до проведення пенсійної реформи, але тільки на папері, оскільки відповідна законодавча норма була заморожена. Уряд запропонував нові правила перерахунку пенсій, які дійсно відповідають економічним реаліям, більш ефективно захищають пенсійні виплати від зростання цін і підтягують розміри пенсій до зростаючих зарплат.
Чому за нових правил індексації пенсій виплати зростатимуть швидше? Дійсно, за раніше діючими правилами індексація враховувала 100% інфляції. Але, по-перше, пенсії індексувалися лише для непрацюючих пенсіонерів. Тим, хто продовжував працювати, пенсії з поправкою на інфляцію не перераховувались. По-друге, індексація проводилася тільки якщо інфляція (з початку року і на момент перегляду пенсії) перевищувала 3%. Якщо ціни зростали повільніше, то і пенсія не перераховувалася. Зростання зарплат не враховувалося взагалі, що тільки збільшувало розрив між пенсіями і зарплатами. І, нарешті, по-третє, індексації підлягала не вся пенсія, а лише її частка в розмірі прожиткового мінімуму.


За новими правилами при індексації буде враховуватися 50% інфляції і 50% росту середньої зарплати по країні за останні три роки. Таким чином буде ліквідовано ганебну практику нарощування розриву між розмірами пенсій в залежності від року їх призначення. Індексуватиметься вся сума, яку отримує пенсіонер. Відтак, пенсії зростатимуть швидшими темпами. Працює пенсіонер чи ні жодним чином не впливатиме на проведення індексації. Тобто пенсії індексуватимуть всім. 


Зниження коефіцієнту, за яким обраховується стаж, з 1,35 до 1 не погіршить умови обрахунку пенсій для тих, хто виходитиме на пенсію з наступного року
Пенсійна реформа жодним чином не погіршить умови призначення пенсій. Підвищувальний коефіцієнт врахування страхового стажу скасовується, натомість зростає база нарахування – середня заробітна плата. В цьому році при розрахунку пенсій використовується показник  3764,4 грн, у наступному році він зросте до 5266,76 грн. Зростатиме він і у подальшому. Запровадження коефіцієнту 1,35 свого часу було передвиборчою маніпуляцією, яка дозволила разово підняти пенсії. В подальшому наявність цього коефіцієнту стримувала перерахунок пенсій, тому що для цього потрібні були значні кошти для підняття розміру базової заробітної плати, яка використовується при нарахуванні пенсій. Як наслідок пенсії тих, хто уже вийшов на пенсію, «заморожувались». В результаті раз нарахована пенсія з роками знецінювалась. За новими правилами пенсії будуть перераховуватись автоматично в залежності від зростання заробітної плати і інфляції.


Підвищення пенсій не вплине на розмір «зимової» субсидії
Підвищення пенсій, яке розпочалося з жовтня 2017 року, жодним чином не вплине на розмір «зимової» субсидій. Про це під час години запитань до Уряду у парламенті заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева.
За його словами, для розрахунку розміру субсидій на цей опалювальний сезон органами соціального захисту населення беруться до уваги доходи громадян за I та II квартали цього року.


«Нові осучаснені пенсії не впливають на розмір допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг, яка надається Урядом усім пенсіонерам-субсидіантам протягом цього опалювального сезону», - наголосив Міністр.
Крім того, Андрій Рева повідомив, що громадяни, які стали пенсіонерами, наприклад у травні цього року, або пенсіонери, які припинили працювати, скажімо у червні цього року, і не мають інших доходів, ніж пенсія, мають змогу оформити субсидію, виходячи лише з одного доходу - пенсії.


«Це стосується лише тих українців, які донедавна працювали і отримували заробітну плату, або, скажімо, зарплату і пенсію, а віднедавна – у минулому чи цьому році (І та ІІ квартали) з тих чи інших причин залишили роботу і отримують єдиний вид доходу – пенсію. Ми крок за кроком відновлює соціальну справедливість, максимально спрощуючи та удосконалюючи програму житлових субсидій», - зазначив міністр соціальної політики.


Щоб скористатися таким правом, громадянам необхідно звернутися до управління соціального захисту населення лише з Декларацією про доходи, в якій зазначити вид доходу - пенсія, наприклад з 1 червня 2017 року. Тоді з 1 жовтня 2017 року таким українцям не враховуватиметься дохід за I і II квартал 2017 року, а братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії.
Якщо ж людина стала пенсіонером, скажімо з вересня цього року, вона має змогу у грудні звернутися до управління соцзахисту з Декларацією про доходи і субсидію перерахують з урахуванням одного доходу - пенсії.


Навіть за однакової величини стажу розмір перерахованих пенсій не може бути однаковим, не можуть бути однаковими і суми доплат
З жовтня перераховані (осучаснені) пенсії отримали всі, кому пенсія нараховувалася за Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  Перерахунок проводився за абсолютно прозорою і зрозумілою формулою,  яка враховує не тільки розмір стажу, але й розмір заробітної плати, який отримувала людина. Тому навіть за однакової кількості трудового стажу розмір підвищення є різним.
З жовтня також зросла мінімальна пенсія (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність). У зв’язку з цим були перераховані інші виплати, при обчисленні яких враховується показник прожиткового мінімуму.
 

Інформація надана прес-службою ОДА

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook