Ірина Гуцуляк, доцент кафедри історії та культури української мови філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, кандидат філологічних наук

Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.

День рідної мови – день, що нагадує кожному про право розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Найбільш відповідає сучасному станові України, на нашу думку,  визначення поняття рідної мови, яке сформульовала Наталія Дзюбишина-Мельник: «Рідна мова – це мова культури, в контексті якої виховується дитина (людина). Є рідна культура – є рідна мова. Немає рідної культури – немає рідної мови, але є мова спілкування. Мова спілкування призначена для того, щоб порозумітися у межах практичних потреб. Отже, комунікативна функція для неї головна. Мова спілкування може набути статусу рідної тільки за умови, коли її носій стане ще й носієм культури, яку ця мова обслуговує».

Для когось українська є справді рідною, хтось обирає її як мову спілкування, тому що є громадянином України і дотримує її законів, зокрема Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 16 травня 2019 р. Саме Закон визначає статус української мови як єдиної державної і передбачає «обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших сферах суспільного життя».

Що означає обов’язок «володіти українською мовою для державного службовця»? Володіти мовою на відповідному рівні (за Класифікацією рівнів володіння державною мовою). Постійно поглиблювати знання мови, її норм, правил та закономірностей функціонування в різних сферах суспільної діяльності; застосувати набуті мовні знання, формувати комунікативні навички, які забезпечують уміння і здатність виражати будь-який зміст в усній чи письмовій формі в усіх сферах суспільного життя та діяльності державних органів. Дотримувати комунікативних ознак культури мовлення: правильності, точності, логічності, доцільності, чистоти, – створюючи усні та писемні тексти.

Зверніть увагу!

Зараз стає популярним рух за очищення нашої мови від надмірного, невиправданого використання запозичених слів: афіліація – приєднання, належність; блекаут – знеструмлення, вимкнення; ребрендинг – оновлення; бустер – підсилювач, бустерна доза – підсилювальна доза, доза підсилення; івент – подія;  коуч – наставник, виховник, учитель, репетитор, тренер, інструктор; крафт – домашній (про продукти), саморобний, чистий, екологічний (про папір); лонглист – список, перелік; фактчекінг – перевірка фактів; хаб – осередок, вузол, центр; хайп – галас, крик, шум, інтерес, цікавість, захват, увага (з монографії Фаріон І., Помилуйко-Недашківська Г., Бордовська А. Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті. Львів, 2023).