Другий день міжнародної конференції «Муніципальні читання імені Антона Кохановського» проводився у форматі онлайн і був присвячений питанням досвіду та перспективних завдань місцевих органів влади щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Під час першої панелі учасники говорили про роль місцевого самоврядування у впровадженні європейських стандартів на тлі російсько-української війни, вирішення соціально-економічних питань, розвиток локальної демократії, транскордонне співробітництво, розглядали окремі аспекти євроінтеграційного досвіду сусідніх країн – Польщі та Румунії.

В умовах повномасштабного вторгнення переглядаються основні засади роботи органів місцевого самоврядування, тому поняття їх стійкості на сьогодні стало ключовим, - наголосив Олег Ватаманюк, координатор проєктів Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Стійкість передбачає вміння публічних інституцій адаптуватися до проблем, які виникають, пошук механізмів їх оперативного вирішення та створення системи захисту і протидій, яка зможе долати подібні виклики у майбутньому.

За словами учасників, завдяки реформі місцевого самоврядування громади як повноцінні суб’єкти влади показали свою ефективність у воєнний час. Водночас повномасштабне вторгнення призупинило подальший процес реформування: не впроваджено префектури, відстають секторальні реформи, актуальними залишаються проблеми, які мали місце і раніше, зокрема боротьба з корупцією, недосконале податкове законодавство, нерівномірний перерозподіл ресурсів тощо. Тому роботу у цьому напрямку потрібно продовжувати, мають шукатися дієві формули для вирішення складних питань, а не уникати їх.

Важливу роль у напрямку європейської інтеграції відіграє зовнішня політика України, а також регіональна дипломатія. Пропаганда та дезінформація є зброєю, яку російська федерація використовує для впливу на відносини України з іншими державами, оскільки вона не зацікавлена у створенні міцних союзів. Тому політичній еліті, громадським діячам і громадянам загалом треба бути поміркованими, не відтворювати і не поширювати наративів, які нав’язує агресор. 

Закордонні учасники також розповіли про досвід співпраці з Європейськими фондами та інші інструменти, які можуть допомогти Україні на шляху до ЄС. Як було зазначено, завдяки спільному партнерству можна залучити відповідні ресурси для місцевих громад, для цього є лише потреба у напрацюванні ідей. Успішним є румунський досвід у таких напрямках як робота з національними меншинами, захист населення від надзвичайних ситуацій, боротьба з корупцією. Румунська сторона готова і надалі підтримувати українців та надавати їм необхідну допомогу.

В рамках другої панелі учасники продовжили розглядати інтеграційні процеси європейських країн, зокрема можливості застосування болгарського досвіду в Україні, аналізували перспективи відновлення і розвитку країни і краю в просторі Тримор’я у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції. 

Значну увагу було приділено соціальним чинникам: людському капіталу як фактору регіональних реформ, розвитку нових соціальних і політичних практик, взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства тощо, адже саме усвідомлення спільної громадянської приналежності дає можливість досягати визначених цілей.

Йшлося також про розвиток окремих галузей у рамках інтеграційних процесів і транскордонної співпраці: освіти, науки, культури, туризму та краєзнавства. 

Захід організовано Чернівецьким регіональним центром підвищення
кваліфікації і кафедрою політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Чернівецькою обласною радою, Чернівецькою міською радою за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.