7 вересня 2023 року у Києві відбувся Громадський марафон «Зима 2023-2024: іспит на стійкість», організований Національною платформою стійкості та згуртованості. 

У ньому взяли участь представники спільнот, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та центральної влади, а також регіональні координатори Національної платформи у різних областях України, експерти і журналісти. Модерував дискусію журналіст Андрій Куликов.

У першій секції йшлося про набутий досвід і трансформації під час великої війни, які посилюють стійкість. Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко вважає, що громадянська стійкість є частиною національної стійкості. Формується вона через довіру і взаємодію, які є відповіддю на кризу.

Це підтверджують дані соціологічного опитування «Формула стійкості України під час війни та у поствоєнний період», яке провела соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Національної платформи. Найбільш ефективними інституціями українці вважають ЗСУ, президента та волонтерів. У майбутньому стійкості України найбільше сприятимуть молодь, військові та вчені-новатори.

Майже третина респондентів (31%) брала участь у громадських ініціативах або рухах, а долучитися до них хочуть 82%. Отже, добровільна взаємодія залишається нашою опорою.

Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій переконаний, що стійкість має набути пріоритетний політичний статус. Україна може запропонувати світу унікальну формулу стійкості, бо сьогодні саме у нас виробляються її нові стандарти. Також важливо створити національну систему оцінки ризиків, дотримуватися принципу децентралізації у відновленні країни і посилювати згуртованість, яка є нашим соціальним капіталом.

Андрій Загородський і Олена Семьоркіна (Національна платформа стійкості та згуртованості) стисло презентували полісі-документ «Досвід спільнот як основа політики національної стійкості».

Андрій Загородський підкреслив, що під час великої війни саме спільноти стали базовою одиницею стійкості, а ознаки мережування українського суспільства відповідають міжнародному тренду.

Олена Семьоркіна привернула увагу до рекомендацій Уряду, парламенту та місцевим органам. Зокрема, важливо дослідити українську формулу стійкості. До системи національної стійкості необхідно долучати не тільки «інститути» та «формалізовані» громадські організації, але й громадянське суспільство в усіх його проявах. Експертка згодна з Володимиром Лупацієм: потрібен моніторинг і оцінювання ризиків та загроз, а також впровадження вимірюваних показників стійкості.

«Мікроспільноти в умовах кризи» - так Максим Залевський охарактеризував досвід ГО «Глобальна мережа екопоселень України», президентом якої він є. Після 24 лютого 2022 року спільнота відкрила 100 локацій в Україні та понад 350 за кордоном для вимушених переселенців. Цей проєкт отримав назву «Зелена дорога».

Секрет стійкості їх спільноти Максим вбачає у колаборації – мережуванні з мережами. Зараз громадська організація навчає цьому інших, започаткувавши курси з побудови спільнот. Вони засновані на принципах ненасильницького спілкування.

Стійкість – це низовий, але системний опір, вважає Алім Алієв. Він є співзасновником Крим_SOS, заступником Генерального директора Українського інституту і членом правління фонду «Відродження».

Яскравим прикладом подібної стійкості є діяльність кримських татар, які за «совєтів» створили дисидентський рух за повернення на батьківщину, після проголошення незалежності України заснували власні інститути, а з часів анексії Криму чинять опір завдяки горизонтальним партизанським структурам.

Дементій Бєлий, регіональний координатор Національної платформи в Херсонській області, теж говорив про самоорганізацію громад у перші дні російського вторгнення. За його словами, влада, на жаль, не змогла скористатися суспільною енергією. Після деокупації Херсону головними «антикризовими менеджерами» залишилися волонтери.

Мешканці Луганщини виходили, щоб зупинити російські танки. Тож неправильно думати, що це регіон, де радо зустрічали окупантів. Про це нагадала Олена Ніжельська, координаторка Національної платформи в Луганській області.

На її думку, для посилення стійкості важливий всебічний аналіз ситуації та прогнозування, а також децентралізація як запорука гнучкості. Під час війни вона рятує у прямому сенсі: невеликі спільноти доходили до останнього підвалу, де переховувалися люди, хоча великі волонтерські штаби вже були зруйновані.

Друга секція була присвячена викликам прийдешньої зими та підготовці до неї.

Стійкість – це надія на себе. Так вважає Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. Коли великі підприємства зруйновані або не працюють, опорою стає малий бізнес. «Роби, вирощуй, продавай» - начебто проста формула, але під час війни вона спрацьовує.

Тетяна Романова, співзасновниця ВО «Балсанка» з Чернігова, як і багато інших, підкреслила, що українці вміють гуртуватися в критичних умовах. Громада винесла уроки з минулої зими й зараз вже краще підготовлена до нових викликів. Ми вже свідомі того, чого очікувати від ворога. Головне, щоб єдність не підривали політичні суперечки.

Стійкості регіону сприяв новий рівень взаємодії між Одеською, Миколаївською та Херсонською областями. Про це сказав регіональний координатор Національної платформи в Одеській області Анатолій Бойко. Він вважає, що запорука вирішення «зимових» проблем – згуртованість влади і містян.

Треба запускати механізми учасницької демократії, бо без них буде важко впоратися й з безпековими проблемами у широкому сенсі (укриття, водо- та теплопостачання, зв’язок тощо). Такою є думка Михайла Золотухіна, координатора Національної платформи в Миколаївській області.

Посилювати стійкість можливо через запобігання суспільним розколам, вважає регіональна координаторка Національної платформи в Чернівецькій області Наталія Нечаєва-Юрійчук. Згуртованість спирається на усвідомлення єдиної громадянської приналежності і спільної відповідальності.

Людмила Бірюкова, голова Великописарівської громади, що в Сумській області, переконана: стійкість – це здатність продовжувати розвиток в умовах кризи. ОТГ затвердило стратегію розвитку і стратегію відновлення, а також виграє гранти для їх реалізації.

На думку психологині та очільниці ГО «Форпост» з Дніпра Олени Подолян, свідчення стійкості – це здатність відновлювати життя за будь-яких умов. Водночас не можна замовчувати проблеми або табуювати певні теми через страх суспільного осуду, бо це підриває довіру. І навпаки – сприяти їй можуть стабільні комунікації всередині суспільства.

Чи може війна стати поштовхом для оновлення і яким ми бачимо повоєнний період? На ці складні питання спробували відповісти учасники третьої секції.

Ірина Майстренко, державний експерт Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, повідомила, що багато з оприлюднених на сьогоднішньому громадському марафоні пропозицій вже увійшли до Плану заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості. Зокрема, йдеться про оцінку загроз для конкретних локацій, яка допоможе змістити реактивний підхід до проактивного, та алгоритми і протоколи узгоджених дій під час кризи.

Представник спільноти архітекторів і співзасновник Бюро ініціативної архітектури GA Влодко Зотов переконаний, що відновлення потрібно й планувати, й здійснювати, розставивши пріоритети, вже зараз. Інструментом для цього є інтегрований розвиток, що передбачає залучення громади на всіх етапах. Інвестиції прийдуть лише за наявності конкретних планів.

Дмитро Теперик, координатор спільноти «Стійка Україна» (Естонія), також вважає, що трансформації необхідні вже під час кризи. Якщо старі системи не працюють, саме час їх змінювати з огляду на перспективу. Наприклад, у школах можна започаткувати уроки з основ кодування, адже у найближчому майбутньому штучний інтелект набуватиме все більшого значення.

Для змін, що посилюють стійкість, потрібні талановиті люди, продовження децентралізації, щоб громади мали повноваження приймати потрібні їм рішення, а також прозоре фінансування реформ.

Як дати нове життя містам, що опинилися на фронтирі? До цього питання у своєму виступі звернулися Олена Павленко, редакторка інформагенції Kharkiv Today. На її думку, стара ідентичність Харкова померла, а нова тільки формується. Зараз це скоріше місто військових, ніж айтішників чи студентів. Можливі варіанти на майбутнє – розвивати конструкторські хаби, сприяти відновленню малого бізнесу та робити навчання безпечним (підземні класи та аудиторії).

Так само як і Харків, звична для нас Донеччина теж припинила своє існування. Населенні пункти навряд чи відновляться у форматі мономіст. А радянська химера «Донбас» нарешті піде у небуття. Про це розповів регіональний координатор Національної платформи в Донецькій області Андрій Романенко.

Він бачить виклик для «перезавантаження» регіону не тільки у дуже складній демографічній ситуації, але й у можливих конфліктах між тими, хто виїхав, й тими, хто залишився.

Відновлення неможливе без подолання вад нашої «перегорнутої» економіки, а саме – без переходу від олігархічної моделі до сприяння малому і середньому бізнесу, який має потенціал, щоб зайняти значно більшу нішу. Такою є думка фінансового експерта Андрія Стецевича. Він також вважає, що для змін потрібен масштабніший горизонт подій, що вимірюється десятиріччями.

Дмитро Арабарджиєв, координатор Національної платформи в Запорізькій області, пов’язує майбутнє з горизонтальними ініціативами на кшталт «Ради відновлення Запоріжжя». Це комунікаційний майданчик для експертів, громади та влади.

Віталій Селик, співзасновник спільноти «Сміливі відновлювати», переконаний, що спільноти здатні стати рушійною силою змін. Ініціатива з розчищення завалів і ремонту пошкоджених будинків у Київській області за рік «виросла» у благодійний фонд, з яким співпрацюють понад 2 тис. волонтерів і який має осередки на Харківщині, Чернігівщині та невдовзі відкриє такий на Херсонщині.

Віталій Селик стверджує: як раніше, вже не буде. Потрібно вчитися жити в умовах нестабільності.

«Якщо війна надовго, ми не можемо поставити життя на паузу. Воно продовжується, але вже в інший спосіб», - також переконаний Андрій Загородський. Стійкість – інструмент підготовки до загроз і кризових ситуацій будь-якої тривалості. Це стосується не тільки рівня держави, але й кожного з нас.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу».