Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

04 травня 2022
Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено

 Олег Немчінов, Міністр Кабінету Міністрів України

(Інтерв'ю для Укрінформ)

 

- Вже третій місяць ми живемо в умовах повномасштабної війни. Країна перейшла на воєнні рейки. Як це вплинуло на державну службу?
- Нам усім довелося пристосуватися до нової реальності, вчитися жити в реаліях нового етапу війни. Безумовно, ці зміни торкнулися й державної служби. Також зрозуміло, що після завершення війни державна служба вже не буде такою, якою була раніше. Ми всі не будемо такими, як раніше.
Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко та злагоджено, як годинник.
Більшість державних службовців намагаються, наскільки це можливо в таких умовах, організувати роботу незалежно від місця перебування. Про це, зокрема, свідчить повноцінне функціонування органів влади, інфраструктури, вчасна виплата зарплат і пенсій, надання послуг тощо.
Дуже болюче питання – перебування державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях. Попри небезпеку, більшість тримаються та демонструють надзвичайне лідерство: консультують людей з правових, фінансових і життєвих питань, допомагають громадянам.


- Наскільки змінився функціонал держслужбовців?
- У кількісному вимірі важко відповісти на ваше запитання: це - 10, 20 чи 30 відсотків… Одне можу сказати: в умовах бойових дій органи влади швидко зорієнтувалися та змогли налагодити свою роботу. Одночасно частина завдань та функцій державних органів у зв’язку з новими умовами роботи та життя тимчасово, у період воєнного стану, втратила свою актуальність, а частина потребує перегляду та адаптації до умов воєнного часу, щоби швидко реагувати на нові виклики.


Таким чином, існує необхідність перегляду основних завдань та функцій державних органів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування під час дії воєнного стану, оптимізації використання фінансових, людських та ІТ-ресурсів, забезпечення безпеки працівників, збереження даних. Ми постійно працюємо над цим.


І найважливіше – всі ці події яскраво засвідчили, наскільки важливим є цифровий компонент в державній службі. У цьому плані нам дуже допомагає Інформаційна система управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS). З її допомогою відновлено контакти працівників, готуються накази з кадрових питань і призначення. Ця система є альтернативою паперовому діловодству, яке неможливе під час воєнного стану. Тобто, фактично, HRMIS є ключовим кроком до запуску в Україні цифрової державної служби.


- Чи багато державних службовців виїхало із початком повномасштабного вторгнення рф?
- Наразі у нас немає статистики в цілому, по всіх державних службовцях. Безпосередньо у мене є моніторинг лише по центральних органах виконавчої влади, що безпосередньо підпорядковані Кабінету міністрів України.
По звітах за квітень видно, що в середньому від 5 до 10 відсотків державних службовців перебували за кордоном. Але ні для кого не секрет, що переважна більшість держслужбовців - це жінки. І саме вони були вимушені полишати свої домівки з дітьми. З деякими нашими працівниками, на жаль, досі немає зв’язку або ми не можемо встановити їх місце перебування і взагалі, чи живі вони ще. Але активно працюємо над тим, щоби визначити де хто є.


- Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою зобов'язав усіх чиновників повернутися до 25 квітня з-за кордону. Чи багато вже повернулися?
- У першу чергу Кабінет міністрів України врегулював режим роботи державних службовців в умовах воєнного стану. Адже в умовах російської агресії багато держслужбовців, які виконували свої обов’язки, наприклад, у місті Києві і проживали в населених пунктах Київщини - тій самій Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці - фактично опинились в епіцентрі бойових дій. І в таких випадках більшість з них (з огляду на те, що серед державних службовців традиційно великою є кількість жінок) були змушені покинути свої домівки. Хтось переїхав в інші, безпечні регіони, а хтось скористався можливістю і виїхав з дітьми за кордон.


Виходячи з цього, держава й урегульовує питання: кому й чому можна продовжувати працювати віддалено. Водночас не варто забувати, що усі державні службовці, як і службовці органів місцевого самоврядування, як військовослужбовці, як рятувальники, як і медики, вступаючи на посаду, складають присягу, якою вони зобов’язуються виконувати свої обов’язки.


Зараз, коли вже налагодилася робота, знята блокада Києва, у багатьох, хоча не у всіх, на жаль, є можливість повернутися до їх домівок. Ми пропонуємо врегулювати цей процес зі своїм керівництвом: або продовжити роботу дистанційно, або вийти на роботу.
Ми прекрасно розуміємо, що залишається велика кількість державних службовців, які не можуть цього зробити через те, що їхнє робоче місце зруйновано або окуповано, це стосується більшої частини Херсонської області, великої частини Запорізької, значної частини Донецької, Луганської та Харківської областей. Зокрема, і місцевих військових адміністрацій, які функціонували на лінії розмежування. Для таких державних службовців ми пропонуємо спільно з їхніми керівниками знайти можливість працювати віддалено та у безпечних регіонах, звернувшись до відповідних військово-цивільних адміністрацій.


- А чи є проблеми з оплатою праці державних службовців?
- В умовах війни переважна більшість державних службовців виконує службові обов’язки в штатному режимі або дистанційно. Деякі працівники перебувають у простої. Виплати їм мають бути не нижчими від двох третин посадового окладу.

- Чи ведеться нині якась робота із міжнародними партнерами або експертами щодо реформування цієї сфери?
- Робота із міжнародними партнерами та експертами продовжується, але її фокус змістився.
У цій роботі є два основних напрямки. Перший – задоволення негайних потреб країни у всіх сферах, включаючи військову, гуманітарну, соціально-економічну. Другий – підготовка до відновлення країни після війни. Партнери та експерти, які працюють на цьому напрямку, залучаються до вивчення міжнародного досвіду, підготовки проєктів планів відновлення, допомагають координувати міжнародну допомогу.


Підтримка від наших колег – неймовірна, і вона – надзвичайно важлива для нас. Європейська спільнота пропонує руку допомоги для державної служби, державного управління, для уряду України. Неабияку допомогу нам, як і раніше, надає Представництво ЄС в Україні. Єврокомісія ухвалила рішення про переорієнтування усіх спільних програм на забезпечення стійкості нашої держави. Проєкт «Підтримка всебічної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) надає допомогу уряду щодо державного управління та комунікаційної підтримки.


- На вашу думку, наскільки ця війна загальмує реформування сфери державного управління?
- Я б говорив не про гальмування реформ у цій сфері, а про розвиток в іншій площині, під іншим кутом. Ми постійно говоримо про те, що система державного управління загалом і державна служба зокрема мають змінитися. І, мабуть, події, що сталися останнім часом, яскраво продемонстрували, якими ж, власне, ці зміни мають бути.
Вважаю, що вся публічна служба досить швидко зорієнтувалася і перебудувалася настільки, наскільки це можливо. Усі змогли пересвідчитися, наскільки важливою є цифровізація державної служби, наскільки вагомими для налагодження дистанційної роботи є правильно вибудувані внутрішні комунікації всередині органу, наскільки важливим є лідерство керівників і їх готовність швидко ухвалювати рішення.


Однак, звичайно, певні ініціативи зупинилися. Наприклад, класифікація посад і реформа оплати праці, децентралізація певних адміністративних послуг. Проте після війни більшість проєктів будуть відновлені. Але після нашої перемоги буде важливо провести оцінку та пріоритезацію реформ, щоб зосереджуватись виключно на тому, що максимально відповідатиме потребам країни з точки зору післявоєнного відновлення.
Також сподіваюсь, що ми отримаємо статус країни-кандидата на членство в ЄС, і це поставить перед нами новий обсяг завдань щодо приведення державної політики у відповідність до стандартів ЄС. Тому після нашої перемоги реформи не просто відновляться, а будуть переосмислені й наповнені новим змістом.


Олена Собко, Київ.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3469428-oleg-nemcinov-ministr-kabinetu-ministriv.html

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Олег Немчінов: Реформа оплати праці держслужбовців Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook