Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 грудня 2019 о 10:43
Впровадження інтегрованого курсу з міжкультурної та громадянської освіти «Культура добросусідства»

 

 

 

 

Савчук Олена Славіковна,

методист науково-методичного центру безперервної педагогічної освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

 

 

 

Одинак Марія Маноліївна,

завідувач науково-методичного центру безперервної педагогічної освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, регіональний координатор проекту «Культура доросусдіства»;

 

На сьогоднішньому етапі розвитку нашої країни як ніколи раніше важлива єдність всіх громадян України незалежно від національності, віросповідання, культури та традицій, мови спілкування та місця проживання. Але єдність неможлива без знання, розуміння  й  поваги один до одного.


Чернівецька  область є поліетнічним і поліконфесійним регіоном. У зв'язку з цим особливого значення набуває проблема всебічної етнічної просвіти і прищеплення навиків толерантної взаємодії через мережу загальноосвітніх закладів усіх рівнів, оскільки цей шлях є найбільш ефективним засобом попередження нетерпимості як етнічної, так і релігійної.


Мета курсу «Культура добросусідства»: виховання  соціально  компетентних  і  толерантних  осіб,  громадян  і  патріотів своєї Батьківщини, які поділяють демократичні цінності, володіють критичним мисленням рідного краю,   і відповідально ставляться до громади, країни та прагнуть зберігати, розвивати і примножувати природний, економічний і культурний потенціал України. Курс реалізується за сприяння Міністрества освіти і науки України та  громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток».


Цей курс є наскрізним, програми розроблені від дошкілля до вищої школи.  Велика група фахівців  брала  участь у розробці концепції та програми курсу «Культура добросусідства» під керівництвом М. А. Араджионі.  При розробці курсу був вивчений і узагальнений досвід педагогів Автономної Республіки Крим, здобутий у процесі організації і проведення літніх «таборів миру», круглих столів, семінарів, конференцій з питань мультикультурної освіти, толерантності й міжетнічної взаємодії.


Інтеграція курсу вражає: у ньому подані відомості з аксіології, ботаніки, географії, джерелознавства, екології, етики, етнології, зоології, історії, конфліктології, культурології, медіаосвіти, мистецтвознавства, мовознавства, основ здоров’я, підприємництва, політології, релігієзнавства, тайм-менеджменту, технологій, фольклористики тощо. Це дає змогу здобувачеві освіти побачити явища навколишнього життя в їхньому взаємозв’язку і взаємовпливі. А пріоритетність виконання виховних і розвивальних завдань через активну практичну діяльність сприятиме формуванню певних навичок і моделей поведінки, насамперед спрямованих на розвиток особистості, її соціальної компетентності, прищеплення громадянської відповідальності й поваги до різноманітності.


Структура і зміст курсу відповідають вимогам Концепції Нової української школи,  Базового компоненту дошкільної освіти, Державного стандарту початкової, базової і повної загальної середньої освіти.


Наскрізний інтегрований курс «Культура добросусідства» складається з програми для закладів дошкільної освіти «Український віночок. Регіон», яка розрахована на 2 роки роботи в середній і старшій групах, програми для вишів «Основи добросусідства», а також із 12 взаємопов'язаних і структурно одноманітних програм – частин (по 35 годин кожна) – для закладів загальної середньої освіти, кожна з яких є самодостатньою й має свою назву, що відображає провідну ідею змістової складової курсу. Програма 13-ї частини курсу «Культура добросусідства» для ЗЗСО «Я. Ми. Країна» дещо відрізняється за своєю структурою від попередніх 12 частин. Вона розроблена для проведення виховних годин / годин спілкування й може бути використана класними керівниками/ /кураторами груп у середній і старшій школі (з 5-го по 12-й клас), у коледжах,  професійно-технічних  училищах  та  для  розвитку  громадянської освіти дорослих. Також окремо створена програма курсу «Культура добросусідства»  для  роботи  з  батьками  під  час  батьківських  зборів,  яка видана окремо.


Програма курсу є циклічною: низка інтегрованих тем у програмах школи першого ступеня перегукуються з темами програми для дошкільників «Український віночок». Деякі з тем програм початкової школи мають продовження у програмах середньої школи й потім поглиблюються і резюмуються у програмах для старшої школи. Програми для ЗДО і ЗЗСО побудовані з урахуванням регіональної специфіки, що особливо помітно у відповідних посібниках.


Наша область працює у проекті з 2015 року.   Сьогодні до роботи у  проекті залучено 12 закладів дошкільної освіти та 7 закладів загальної середньої освіти.
На початку ми приділяли значну увагу створенню навчально-методичних посібників, спрямованих на розширення уявлень про рідний край, його культуру та традиції. Адже формування громадянської компетентності починається з любові та поваги до своєї малої батьківщини, до того, що оточує з дитинства і назавжди залишає свій емоційний слід.  Для дітей дошкільного віку було зібрано та систематизовано матеріали за напрямками «Природа рідного краю», «Свята, традиції, ремесла, культурні пам’ятки, літературна скарбниця рідного краю» тощо; виготовлено різноманітні ігри («Одягни ляльку», «Чарівний потяг», народознавче лото і т.п.). Для учнів початкової школи  були розроблені зошити з друкованою основою у 4-х частинах «Культура добросусідства»: «Я, моя сім’я, мої сусіди», «Місце, де ми живемо», «Учимося, відпочиваємо та працює разом», «Цінуймо край - пишаймося Україною!».


Досвідом роботи наші педагоги неодноразово ділилися на всеукраїнських Робочих нарадах з апробації та впровадження курсу.
Так, традиційними у більшості закладів дошкільної освіти, які реалізують програму «Український віночок. Регіон», є проведення різних тематичних свят та  розваг не тільки з дітьми (День толерантності, День дружби, «Вишиванкою  своєю вихваляюся, інші візерунки я вивчаю» та ін.), а й спільно з батьками вихованців, які часто присвячені традиціям родин («Родина року», «Сімейні вечорниці»,  різноманітні ярмарки,  патріотичні флешмоби, акції).


Ефективною формою роботи з дітьми  щодо набуття ними досвіду спілкування,  доброзичливого  толерантного ставлення одне до одного став своєрідний ритуал  «Скринька «Добрих побажань».  Діти щоранку за допомогою смайликів або малюнків відображають різні побажання один одному та складають їх у скриньку. Через деякий час (коди вже діти звикли до ранкового ритуалу)  вихователі запропонували дітям ввечері витягати смайлики, згадувати кому хто що бажав та аналізували, чи збулося це побажання, якщо ні - могли обговорити що цьому завадило; могли запропонувати залишити це побажання ще у скриньці, щоб збулося.
У нашій області 12 % ЗДО є румуномовними.  В умовах модернізації освіти значна увага звертається  на необхідність виховувати у громадян, незалежно від їхньої національної приналежності, розуміння соціального призначення української мови як державної в Україні. Ефективне розв’язання цього завдання можливе лише у царині полікультурного навчання. Тому у рамках роботи у проекті педагогами була упорядкована  літературна дитяча хрестоматія «Ізвораш». До неї зібрано румунські казки, лічилки, оповідання, вірші тощо та схожі за змістом україномовні твори або їх стислий переклад.  Це дозволяє не тільки  забезпечити якісний освітній процес на рідній мові, а й дозволяє залучити вихованців до загальноукраїнської культури на основі літературного мистецтва шляхом інтеграції художньо-мовленнєвої діяльності у різні види життєдіяльності малюків.


Також організовують різноманітні заходи, які знайомлять з національною культурою прадідів  -  молдаван, румун та українців (свято «Марцішори», знайомство з «Касе маре» - гостьовою кімнатою молдавської хати; українська гра «Струмочок» та молдавська «Кам’яний міст»)


Мультилінгвальний підхід до організації освітнього процесу запроваджено у ДНЗ № 25 ЦРД «Малюк» м. Чернівці, оскільки тут функціонують групи національних спільнот, зокрема різновікова єврейська  «Хаверім»  та   польська  «Зернятко», також з молодшого дошкільного віку діти вивчають англійську мову. Особливістю є те, що вихованці національних груп вивчають історію, традиції, мову свого народу саме у закладі, тому що вдома в більшості спілкуються українською (деколи російською) мовою.


Інтеграція іншомовної комунікації в навчальний процес сприяє розвитку пізнавальних процесів, формує соціокультурну компетенцію дошкільника. Щоб полегшити процес  навчання мов (англійської, польської, єврейської (іврит, ідиш) педагоги максимально наблизили його  до процесу оволодіння рідною мовою, створюючи для дітей певне середовище. Навчання здійснюється не тільки на заняттях, а й упродовж дня у всіх режимних моментах, використовуючи зорову, слухову та рухову пам'ять дітей. Ігри-лічилки, національні ігри, вірші, елементи театралізації, безліч пісень підсилюють емоційність заняття, наближають навчальний процес до природнього сприймання і засвоєння знань. Це стало можливим завдяки тому, що педагоги цих груп та музичні керівники володіють відповідними мовами.


Окрім спеціально організованої навчально-пізнавальної роботи безпосередньо у цих групах, заклад практикує проведення різних тематичних розваг, свят, цільових зустрічей-рандеву (День англійської, івриту, польської, української мов, національні свята), на які запрошуються вихованці інших груп.  Такі форми роботи виховують у малюків усвідомлення належності до власної національності, разом з тим повагу до історії та культури українського народу; а діти-українці мають можливість знайомитися з традиціями національних меншин, які проживають поряд, що формує толерантне ставлення до інших культур.


Так, наприклад,  вже стало традицією побудова Сукки (намету, куріня) на території садочку, куди запрошуються для відзначення свята  Суккот (свята урожаю)   не тільки вихованці  «Хаверім», але й діти  та батьки   з інших груп. Також практикують спільне оздоблення костюмі до національних свят; проведення  навесні спільної з батьками всіх груп акції  «Посади дерево»,  напередодні якої знайомляться зі святом Ту-бішват (єврейський Новий рік дерев).


У вивченні різних мов надають  перевагу  методу  CLILL ,  в процесі якого заняття, завдання  з різних розділів програми включають в себе навчання мови. Також ефективними і  дієвими в роботі з дітьми є:
- мовний душ (щоденно 30-60 хв. на цільовій мові);
- STORY – LINE (проектна діяльність  розрахована на 6-8 тижнів);
- стіни, що розмовляють  (предметно-ігрове середовище в групі створює атмосферу пізнавальної та мовної активності, стимулює до пошуку нової інформації);
- часткове мовне занурення (половина дня на одній мові, інша на другій);
- двостороннє занурення (два педагога, кожен говорить на одній із  мов.


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Основна увага району спрямована на завершення реформи децентралізації Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Ярослав Бартош: На часі – створити сприятливе інвестиційне поле об’єднаних громад та відкрити новий потенціал територій Скорочення штатів РДА. Дмитро Дубілет назвав принципи скорочення Опорна школа як основа якісної освіти
Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України
шукайте нас на facebook