Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 листопада 2019 о 15:20
Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ

 

 

Мостовий Віталій Валерійович

 головний спеціаліст відділу організаційної, кадрової роботи та зв’язків з громадськістю Глибоцької селищної ради

 

 

«Кожен  мешканець  села  чи  міста  має  право  на  сучасну  медицину  та  освіту, доступні  та  якісні  адміністративні, комунальні, соціальні  послуги, гарні  дороги, чисті  й  освітлені  вулиці».

 

Найближчою  до  людей  владою  є  органи  місцевого  самоврядування: сільські, селищні ,міські  ради  та  їх  виконкоми.

Отже, саме  вони  повинні  мати  широкі  повноваження і  достатньо  коштів, щоб бути  спроможними вирішувати  усі  місцеві  питання  і  нести  за  це  відповідальність.

Для  цього  в  Україні  відбувається  децентралізація – передача  повноважень  та фінансів  від  державної  влади  якнайближче  до  людей - органам  місцевого  самоврядування

 

Глибоцька селищна об’єднана територіальна громада утворена влітку  2015-го (вибори відбулися 25 жовтня) року в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади увійшли населені пункти: смт. Глибока, с. Михайлівка, с. Червона Діброва з адміністративним центром у смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області. 29 квітня 2018 року до громади доєдналися с. Черепківці та с. Новий Вовчинець.

 

Глибоцька  громада розташована у південній частині Чернівецької області на південь від м. Чернівці на міжнародній трасі у напрямку міжнародного пункту пропуску «Порубне» та межує на заході з Тарашанською, Стерченською та Опришенською сільськими радами, на півдні з Тереблеченською ОТГ, Старововчинецькою, Багринівською сільськими радами та Румунією, на сході з Кам’янською, Сучевенською та Карапчівською сільрадами, та на півночі – з Великокучурівською та Ваолоківською ОТГ.

Громада займає площу 91,85 кв. кілометрів, з населенням 13326 мешканців. Територія Глибоцької ОТГ входить до складу Глибоцького району Чернівецької області.

 

Глибока – населений пункт в Чернівецькій області, заснований в 1438 році, в 1919-1940 рр.- Адинката, селище міського типу з 1956  року. Назва населеного пункту походить від місця його розташування: поселення дійсно знаходиться у глибокій долині. Вперше Глибока згадується у молдавській грамоті, згідно з якою молдавський господар Ілля І наділив місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. В іншому історичному документі того ж року поселення згадується, як запустіла місцевість в урочищі Чорна Поляна. У 1490 році в Глибокій вже існувала церква, яка того ж року увійшла до Радівецької єпархії. А наступного року молдавський господар Штефан Великий своєю грамотою передав Глибоку придворному Юдці.

 

Розквіт Глибокої, як і багатьох інших містечок Буковини, відбувся у часи, коли край увійшов до складу монархії Габсбургів. В середині ХІХ століття тут будується спиртовий завод і починається будівництво залізниці Чернівці – Вадул-Сирет – Сучава, що пройшла через село, а пізніше і прокладається нова залізнична гілка Глибока – Сторожинець – Берегомет.. Австрійська епоха залишила у центрі містечка ряд будівель ХІХ – початку ХХ століть, які помітно вирізняються на фоні безликих коробок радянських часів та сучасних приватних осель жителів містечка.

До курортних чинників Глибоцького району належать лікувальні грязі неорганічного походження, що знаходяться в смт. Глибока (вул. Путилівська). Ця територія у перспективі може використовуватися для розвитку туристичної галузі, оскільки грязі унікальні за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями. Існують підземні термальні джерела.

 

Село Михайлівка (до 1946 року – Мигучени) розташоване на річці Котівці, найдавніша згадка датується 1508 роком. До об’єднання Михайлівська сільська рада була одним з найдотаційніших ОМС району – 95%. У Михайлівці завжди було розвинуто сільське господарство (зернові та м’ясо-молочне тваринництво). Також у селі розташована церква Різдва Богородиці, обійстя родини   Кобилянських, в урочищі Кадуб знаходяться археологічні пам’ятки культури карпатських курганів, трипільської культури. Територією проходив Берладський шлях.

У селі Михайлівка відродження почалося зі створення сироварні. Місцеві мешканці заснували кооператив “Добрі Ѓазди”, що переміг у конкурсі проектів від Австрійської комісії та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. За кошти громади було проведено також реставрацію будівлі старої сільської сауни..Сироварня – успішний початок відродження сільської економіки Завдяки появі сироварні, у Михайлівці почало відроджуватися також вівчарство, що кілька десятків років тому було тут повністю знищене.

 

Другий конкурс, у якому перемогли жителі Михайлівки – це мала допомога приватному бізнесу. Гроші на реалізацію проекту з апітерапії – лікування бджолами – отримав Михайло Баловсяк, відомий у районі пасічник, який має одну з найбільших пасік на 250 сімей бджіл., побудовано невеличкий відпочинковий центр з будиночками для апітерапії, який може приймати близько десяти туристів одночасно. У  Михайлівці навпроти школи також зробили новеньке футбольне міні-поле із штучним покриттям
 
Село Червона Діброва розташоване над двома річками - Дереглуєм та Котівцем. Рельєф місцевості сильно горбистий, що утворює цікаві ландшафти.Частина села знаходиться в зоні зсувних процесів. Місцевість села перше згадується у 1497 році у зв’язку із битвою поляків під керівництвом короля Яна Ольбрахта з військами молдавського господаря Штефана ІІІ Великого, під час якої поляки зазнали величезної поразки. За легендою, після перемоги Штефан Великий наказав запрягти в плуги двадцять тисяч полонених поляків, і на залитій кров’ю території спахати землю і посадити ліс, який і отримав назву Червона Діброва. В центрі села стоїть дерев’яна Дмитрівська церква, зведення якої завершено у 1882 році. Також ведуться розкопки церкви 15 століття. А на околиці села в урочищі Кичера у 2003 році місцевими майстрами українських бойових мистецтв зведено справжню козацьку січ, яка отримала назву Дібровська Січ.

 

Січ є унікальним табором, який спеціалізується на патріотичному вихованні української молоді та розвитку фізичного гарту за допомогою національних бойових мистецтв: бойового гопаку та фрі-файту. Січчю опікується Чернівецька обласна федерація лицарських єдиноборств. Щорічно до табору приїздять діти та юнаки з різних регіонів України, щоб проникнутися духом козацької свободи, мужності, моральної чесноти, вигартувати в собі лицарську психологію. Територія Дібровської Січі обнесена частоколом, а на її території за старовинної козацькою технологією зведено дерев’яну триверху церкву Покрови Святої Богородиці, за архітектурну основу якої взято церкву поблизу Яремче. Крім того, планується, що на території січі буде побудовано музейний комплекс, канцелярію, декілька куренів, кузню, різьбярську майстерню та майстерню лозоплетіння.

 

В рамках проекту BRANDVILLE було здійснено брендування села, яке позиціонується як туристичне. Було розроблено логотип та низку сувенірної продукції: магніти, буклети, футболки, календарі, кухолі. Також село отримало відеоролик. Згодом сільські господині, які робили на продаж сільський фірмовий продукт – смородиновий джем, - попросили макети відповідних етикеток. Інші жінки, які займалися випічкою, почали виготовляти пряники з логотипом села. Побувала у Червоній Діброві й експедиція Ukrainer.

 

Через Червону Діброву проходить кілька веломаршрутів, якими здавна їздять велосипедисти, які були розвинуті – розроблено карту, яка в т.ч. є в найбільшому пункті прокату велосипедів у Чернівцях. Також у громаді було встановлено 24 велопарковки. Все це призвело до збільшення велотуристів у 5 разів. Загалом у с. Червона Діброва діє 6 туристичних маршрутів; населений пункт0020є одним з потенційних центрів відпочинку чернівчан – не в останню чергу із-за наближеності до обласного центру та незайманій природі.

 

Село Черепківці. Перша письмова згадка про село датується 1613 роком, проте історія його набагато довша. За легендою, назва села Черепківці походить від слова «черепки», які й зараз виорюються плугами на місці сучасного розташування села. Ці уламки посуду (черепки) сягають періоду Трипільської культури (III тис. до н. є.) та культури карпатських курганів (ІІ-V ст. н. е.). Село утворюють так звані «кути», частини села. Так, виникнення назви кута Стрільчуки пов'язана з історією героїчної боротьби народного ватажка Олекси Довбуша - після смерті Довбуша його стрільці розійшлись і поселились в різних місцях, в т.ч. й на території села. Пізніше цей кут стали називати «Глюжа» за назвою горба. Центральна частина села так і називається «Село»; говорять: «Іду у Село».

 

Тут знаходяться колишня сільська рада, школа, церква, сільський будинок культури, дошкільна дитяча установа, панський будинок, який містить у собі підвальне приміщення та три поверхи. Третій поверх збудований у вигляді башти з вікнами, що виходять на 4 сторони. Знаходиться на території прикордонної військової частини. Зведено будинок у класичному стилі, на його будівницто та оздоблення будинку були витрачені великі кошти: дерево привезли з Карпат, цеглу з Радівців (тепер Румунія), матеріал для оздоблення з Відня (Австрія), план архітектурної споруди також розроблявся в Австрії. На сьогоднішній час будинок має жалюгідний вигляд, потребує негайної реставрації.

 

У центрі села на пагорбі, розташована сільська церква, збудована у 1898 році та названа на честь святого Михайла. Переважну більшість працюючого населення села складають прикордонники, митники та залізничники (близько 400 осіб), які обслуговують велику передаточну вантажно-пасажирську станцію на пункті пропуску Вадул-Сірет, на якій є майданчик для перестановки колісних пар. Пункт пропуску Вадул-Сірет у Черепківцях – це ворота на Балкани. Усі поїзди до Бухареста, Софії, Афін зупиняються у селі.  Село Новий Вовчинець є невеличким поселенням, яке було фактично засноване після 1840 року 6 родинами, і населення якого за останні 30 років зросло з 290 до 370 чоловік, 98% з яких, незважаючи на розташування населеного пункту майже на кордоні з Румунією, є українцями.

 

На території Глибоцької об’єднаної територіальної громади функціонують наступні об’єкти соціальної інфраструктури:

 

- 2 дошкільних навчальних заклади, де навчаються більше 400 дітей;
- 3 загальноосвітні навчальні заклади, де навчаються більше 1500 дітей;
- 3 навчально-виховних заклади на 300 дітей;
- 6 закладів охорони здоров’я  (Центр ПМСД, 2 амбулаторії – смт. Глибока та с.

Черепківці, 3 пункти здоров’я);
- 4 бібліотеки;
- 3 будинки культури, а також клуб у с. Червона Діброва;
- 2 школи естетичного виховання (музична та художня школа), де навчаються 35 дітей з громади, та будинок дитячої творчості та дозвілля.

 

Також на території громади знаходиться Глибоцький професійний ліцей та Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді.. Частка дітей, охоплених позашкільною освітою, складає 26,1%. Спортивна інфраструктура громади представлена 2 стадіонами, 4 спортивними залами, спортшколою, 5 спортивними майданчиками.

 

Також у Глибоцькій ОТГ розташована траса з мотокросу, на якій проходять етапи всеукраїнських змагань. Сучасна демографічна ситуація в Глибоцькій селищній раді об’єднаної територіальної громади, як і в цілому в районі, склалася під впливом історичного розвитку території, природного та механічного руху населення.

Кількість жіночого населення на 12,7 % перевищує чоловіче, економічно активне населення у віці 18-59 років складає близько 58% від загальної кількості населення, населення пенсійного віку – понад 22%. В національному складі громади 73% становлять українці, 17,5% румуни, 5,3% росіяни, 1,7% молдовани, 0,5% поляки. В ОТГ проживає більше 130 багатодітних сімей, більше 3000 молоді у віці 18-35 років, близько 900 осіб дошкільного віку, більше 1500 дітей шкільного віку.
Глибоцька селищна рада об’єднаної територіальної громади володіє трудовим потенціалом з достатньо високим рівнем освіти та професійно-кваліфікаційного складу, хоча демографічна ситуація не сприяє його нарощуванню (на 100-200 осіб скорочується населення ОТГ щороку). На території громади, як і в цілому в області на сьогодні гостро стоїть проблема раціонального використання робочої сили, її правильний розподіл між галузями господарства і окремими населеними пунктами, ліквідація безробіття тощо.

 

У цілому по громаді мережа доріг загального користування забезпечує транспортне сполучення між населеними пунктами. Населені пункти забезпечені під’їздами з твердим покриттям. Транспортне сполучення у сільській місцевості дорогами загального користування забезпечує доступність сіл до центру ОТГ. На відстані 2 км від с. Михайлівка та 5 км від смт. Глибока проходить міжнародна траса М19, автодорога Т2605 сполучає селище Глибока з с. Червона Діброва та далі – з Великокучурівською ОТГ, автодорога з’єднує Глибоцьку громаду з м. Сторожинець. Сполучення з обласним центром та селами району здійснюється приватними перевізниками.

 

На території громади розміщена автостанція Глибока ВАТ «Чернівціавтотранс». Внутрішнє пасажироперевезення між населеними пунктами громади відсутнє. Дану функцію виконує приватний перевізник за маршрутом сполучення смт.Глибока - с. Михайлівка - с.Червона Діброва Глибоцької ОТГ, згідно затвердженої програми "Соціальний маршрут". Щогодини курсує автобус ГлибокаЧерепківці.
 
Дорожня мережа доріг у Глибоцькій ОТГ має загальну довжину більше 160 км: зовнішні дороги смт. Глибока мають довжину 22 км, асфальтовані житлові вулиці мають довжину 52,5 км, гравійні – 31,5 км. У с. Михайлівка є 4 км асфальтованої та 5,2 км гравійної дороги, с. Червона Діброва має дорожню мережу 14,2 км гравійних доріг. Більше 30 км доріг у громаді – грунтові.

 

Одним з найважливіших питань об’єднаної громади є стан дорожнього покриття на переважній більшості доріг. Щороку проводиться ямковий ремонт доріг, але ці заходи не можуть в повній мірі вирішити проблему. Залізничний транспорт в Глибоцькій ОТГ представлений Львівською залізницею, а саме через селище проходять залізниця Чернівці - Бухарест та вітки на Сторожинець і Красноїльськ.. В с. Черепківці розташована залізнична станція «Вадул-Сірет» (3 платформи, 4 основні колії та 25 допоміжних), яку обслуговують 280 працівників.

 

Енергопостачання в Глибоцькій селищній раді об’єднаної територіальної громади здійснює ПАТ енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго». Глибоцьке ВУЖКГ забезпечує вивезення побутових відходів на селищне сміттєзвалище. 100% населення громади охоплені вивезенням сміття Починаючи з 2014 року населені пункти громади мають проблеми з водою. Жителі сіл отримують воду із колодязів та жителі смт Глибока частково отримують воду шляхом централізованого водопостачання. Частка домогосподарств, забезпечених централізованим водопостачанням – 24%, водовідведенням – 20%. Однією з найгостріших проблем селища є зношеність старих віток водопроводу від водозабірної станції с. Петричанка до водонапірних резервуарів накопичувачів питної води в смт.Глибока, яка складає більше 50%, та призводить до значних втрат питної води, яка подається в селище, а також погіршення її якості. На сьогодні централізований водогін в смт.Глибока потребує капітального ремонту. Також відмічається погіршення якості води у криницях.


Селище Глибока частково газифіковане. Будівництво  ГРП  і  підвідного  газопроводу  завершено, в подальшому  справа  за  власниками    будівель, які  мусять  закінчити   будівництво  вуличних  газових  мереж  та  поновити  технічну  документацію  на  газифікацію  будинків. Газопостачання здіснюється за рахунок 3 ГРП, 4 ШРП, та 48,52 км магістральних труб діаметром 100 мм. Повноваження державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються відповідним відділом Глибоцької селищної ради.


У рамках децентралізації системи державного архітектурно-будівельного громада має функції з надання адміністративних послуг в сфері будівництва, самостійного контролю за процесом будівництва, а також повноваження зупиняти самочинні будівельні роботи та притягувати порушників містобудівного законодавства до відповідальності. У смт. Глибока розташовано підрозділ УДСНС, у с. Черепківці – боєздатний підрозділ МПО.. Частка домогосподарств ОТГ що мають доступ до швидкісного інтернету – 74%.


Земельний фонд громади в межах населених пунктів розподілено наступним чином:

- смт. Гибока – 1190,7 га, в т.ч. 766,3 – землі с/г (в т.ч. 5 га – під будівлями),  ліси – 4,6 га, 416,8 га землі забудови (в т.ч. 30,4 га - промисловість, 41,5 га – комерційного призначення, 10,2 га – автодороги, 50,1 га – залізниця);
- с. Михайлівка – 334 га, з них 230,4 га – сільськогосподарські землі;
- с. Червона Діброва – 419,6 га, з них 262,8 га – сільськогосподарські землі;
- с. Черепківці – 425,6 га, з яких 307 га складають сільгоспугіддя;
- с. Новий Вовчинець – 91 га, з яких 63 га складають сільгоспугіддя.• Близько 3 тис. га земель на території громади – землі лісогосподарського призначення (майже третина території громади).

 

 У селах спостерігаються проблеми з робочими місцями. Аналізуючи стан розвитку бізнесу в громаді, слід зазначити, що підприємницьке середовище майже повністю представлене мікро- та малим бізнесом.


Найбільшими підприємствами Глибоцької ОТГ є Львівська залізниця, ДП «Чернівецьке лісове господарство», ТОВ «Букагропром» (вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур), Приватне підприємство господарство «Купа Бюлд», ТОВ «Лілак» (якісна екологічно чиста натуральна продукція соків і консервації, винятково в скляній тарі), Колективне мале підприємство «Глибоцьке будівельно-монтажне управління».


Проте основні сфери підприємницької діяльності – оптова та роздрібна торгівля, транспорт та складське господарство. В громаді зареєстровані і працюють близько 30 закладів громадського харчування, більше 160 закладів роздрібної торгівлі, 2 ринки, 9 перукарень, 2 готелі сумарною потужністю на 20 місць, 4 АЗС, 15 аптек.
Також на території громади налічується близько 20 фермерських господарств. В ОТГ створено Центр економічного розвитку громади. В цілому бюджет Глибоцької громади на 2018 рік було заплановано у розмірі 88 376,41 тис. грн., в т.ч. капітальні видатки – 15 569,10 тис. грн.


Глибоцька об’єднана територіальна  громада  - справжня громада проектів. Місцеві мешканці беруть участь у всіх можливих конкурсах і час від часу перемагають, приносячи нові соціальні та бізнесові ініціативи до своєї громади. Глибоцька ОТГ – це  реальний дохід, успішна конкуренція та іноземні інвестиціїНа  базі  Глибоцької  селищної  ради  функціонує  Центр  надання  адмінпослуг, який:
- створено для  отримання  мешканцями якісних  послуг: здійснення  державної  реєстрації речових  прав  на  нерухоме  майно  та  їх  обтяжень, реєстрація  права  власності,реєстрація  місця проживання  та  зняття  з  реєстрації  місця  проживання  фізичних  осіб   та  ін.
- відкрито  Центр первинної  медико-санітарної допомоги Глибоцької  селищної  ОТГ, придбано  автомобіль  для сімейних  лікарів .   

 

В ліцеї селища Глибока керівництво навчального закладу  постійно бере участь у всіх можливих конкурсах. Тут нещодавно відкрилась сучасна лабораторія фізики та енергозбереження, а торік з’явився новий спортивний майданчик.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Микола Проданюк: Публічні закупівлі мають бути відкриті, чесні та прозорі Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Основна увага району спрямована на завершення реформи децентралізації Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Ярослав Бартош: На часі – створити сприятливе інвестиційне поле об’єднаних громад та відкрити новий потенціал територій Скорочення штатів РДА. Дмитро Дубілет назвав принципи скорочення Опорна школа як основа якісної освіти
Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України
шукайте нас на facebook