Яна Чернопищук – кандидат юридичних наук, заступник начальника управління економічного розвитку виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради

Наразі в Україні стрімко реалізується реформа децентралізації влади та територіального об’єднання громад. За офіційними даними Моніторингу Мінрегіонбуду станом на 10 жовтня 2018 в Україні створено 838 об’єднаних територіальних громад. На території Одеської області утворено 31 ОТГ. Перший етап масштабної загальнодержавної реформи, розпочатої в 2014 році, завершується наприкінці 2018 року. Таким чином, вже можуть бути підбиті певні підсумки та окреслені здобутки процесу реформування, зокрема, нова законодавча база та нова модель фінансової підтримки місцевих бюджетів. Окрім того, слід відверто акцентувати і на труднощах територіального об’єднання, які мають бути подолані в майбутньому, для успішної реалізації національного проекту децентралізації.
 
В рамках теми дослідження було проведено порівняльний аналіз ОТГ на прикладі Білгород-Дністровського району Одеської області. В цьому районі об’єдналося 14 рад та утворено 4 об’єднані територіальні громади з населенням 43533 тис. осіб та площею 1240.89 кв.км.

За результатами дослідження можливо визначити наступні труднощі територіального об’єднання ОТГ Одеської області:

1. Активізація політичних сил на виборах в боротьбі за лідерство в новій об’єднаній громаді. Як наслідок громади об’єднуються переважно з ініціативи голів рад, не за певним критерієм доцільністю географічного положення, соціально-економічного потенціалу, а за власними амбіціями та домовленостями потенційних лідерів нових громад.

2. Після передачі місцевими бюджетами згідно з умовами реформи  певних податків до акумулювання на місцях, та як наслідок значного зростання дохідної частини місцевих бюджетів, міста з прибутковим економічним станом не виявляють добровільного бажання до об’єднання з іншими, тим паче занедбаними населеними пунктами.

3. Недостатнє законодавче регулювання процесу об’єднання та статусу майбутніх територій та майна викликають відповідні побоювання місцевих очільників щодо наслідків провалу змін до Конституції України.

4. Відсутні в достатній кількості кваліфіковані кадри на виконання делегованих повноважень від держави.

5. За переданими коштами – стоїть відповідальність: швидкі темпи децентралізації для передачі відповідальних повноважень, з якими досі сільські громади безпосередньо не працювали.

Вищевказане є невичерпним переліком комплікацій, що постали перед місцевою владою, яка безпосередньо включилася в реформу місцевого самоврядування. Сподіваємось, що наступний етап децентралізації вирішить вказані проблеми місцевого значення та сформує досвід для подальшої успішної реалізації реформи.