Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 березня 2017
Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький

Освітня підготовка службовців органів влади потребує широкого спектру знань з різних областей управлінської діяльності, і насамперед це стосується знань, пов’язаних з історією розвитку управлінської думки в системі публічного управління. В енциклопедичному довіднику «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні», який Чернівецький ЦППК готує до друку, будуть представлені основні історичні постаті, праці яких тісно пов’язані з національною історією, теорією, практикою державного управління та державотворення в Україні. У рубриці "Наукова думка" ми розпочинаємо ознайомлення читачів з цими історичними постатями.


АНДРУЗЬКИЙ ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
(1827 – після 1864)


Андрузький Г. В. – український політичний діяч, учений-юрист, автор конституційних проектів, поет. Народився у багатодітній родині дрібнопомісного поміщика, відставного майора в с. Вечірки Пирятинського району на Полтавщині. Після навчання у шляхетному пансіоні Першої київської гімназії у 1845 р. вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира. Від 1846 р. брав участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства і був наймолодшим його членом. Досліджуючи політико-правові питання, написав два проекти Конституції: «Проект досягнення можливого ступеня рівності і свободи (переважно в слов’янських землях)» та «Ідеал держави».
30 березня 1847 р. його заарештували у справі Кирило-Мефодіївського братства. Під час слідства свідчив суперечливо, причому з невстановлених причин. Отримав дуже м’який вирок – його вислали під нагляд поліції до Казані для продовження навчання в місцевому університеті. За рік Андрузького виключили з університету: за одними даними – через поганий стан здоров’я, за іншими – через непокору начальству. Переведений у 1848 р. до до Петрозаводська Олонецької губернії, де служив канцеляристом у місцевій управі разом з іншим своїм товаришем з Кирило-Мефодіївського братства – В. Білозерським. Таке сусідство викликало занепокоєння у таємної поліції, тому жандарми здійснили в Андрузького несподіваний обшук. Серед знайдених 14 зошитів зі записами був новий проект – «Начерки Конституції Республіки», який передбачав створення рівноправної федерації слов’янських народів – Слов’янські Сполучені Штати, але без участі в них Росії. Цей нетиповий для ідей того часу підхід автора пояснював такий запис: «Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати Росію». Місцевий губернатор М. Писарєв за результатами розслідування доповідав шефу жандармів графу О. Орлову: «Андрузский, как упорный малоросс, остался при тех же нелепых и преступных мыслях, которые обнаруживал в учрежденной в 1847 году под начальством Вашим комиссии, в которой я имел честь находиться» Не дивно, що новий вирок для молодого конституціоналіста виявився суворішим – ув’язнення у Соловецькому монастирі без визначеного терміну відбуття покарання, яке він почав відбувати з 1850 р.

 

Під час Кримської війни на монастир напав англо-французький десант. Відбиваючи цей напад, Андрузький виявив особливу хоробрість, у нагороду за що його перевели служити до канцелярії Архангельської палати кримінального і цивільного суду, де працював у 1854–1857 рр. У 1856 р. від нового імператора Олександра ІІ
отримав дозвіл повернутися на Полтавщину. До 1864 р. перебував під наглядом поліції та проходив службу в Полтавському окружному суді. Востаннє його ім’я згадується у 1864 p., коли за клопотанням його сестри вирішувалось питання про звільнення Андрузького з-під нагляду поліції. Завершення його життєвого шляху, місце та дата смерті залишаються невідомими.


Для історії української суспільно-політичної та державної думки мають особливе значення його конституційні розробки. Будучи прихильником Слов’янського Союзу, як інші «братчики», Г. Андрузький, на відміну від своїх товаришів, не вбачав у ньому місця для Росії. Він виступав за виборність усіх органів влади у майбутній державі, чіткий розподіл законодавчих, судових і виконавчих функцій. Спершу Г. Андрузький був прибічником конституційної монархії, але врешті дійшов до висновку про необхідність її заміни республіканським ладом. Основою державно-політичного устрою, на його думку, мала бути громада. До складу нової держави мали входити сім автономних штатів на чолі зі своїми обраними президентами (Україна з Причорномор’ям, Кримом і Галичиною, Польща, Литва, Бессарабія, Сербія, Болгарія і Дон). Кожен штат мав поділятися на області, області – на округи, а округи, в свою чергу, – на громади. Управління в громадах здійснювалося через управу, яка поєднувала розпорядчу, виконавчу і судову владу. Очолював управу голова, до її складу входили кілька старшин, десять депутатів від громади, священнослужитель, писарі, а також один місцевий житель із гімназійною освітою.
Управа вирішувала всі питання місцевого значення на демократичних засадах, навіть могла за певні порушення ув’язнити до семи днів.


На рівні округу за тими ж принципами, як і управа у громаді, діяла окружна палата. Її депутатів обирали на два роки. Виконавчу та розпорядчу влада здійснювало окружне правління, до складу якого входили окружний начальник, його заступники і три радники. Окружна Дума обиралася на один рік із купців і ремісників. На рівні області автор конституційного проекту передбачав обласну палату, управління, поліцію, магістрат, інституцію соціального спрямування. Складовими частинами держави – штатами – керувала законодавча влада в особі сенату: виконавчу владу здійснював президент, при якому працював цензурний комітет, а також інші комітети: внутрішніх справ, тюремний, промисловий, фінансовий і наглядовий.
Штати мали вищі навчальні заклади: академії наук і мистецтв, народного слова, медичну, а також вищий жіночий виховний заклад.


Усі штати об’єднувала державна надбудова, що складалася з Законодавчих зборів, Державної ради, до якої належали: президент республіки, міністри, прокурор, а також президенти штатів. На цьому рівні діяли міністерства фінансів і промисловості, військово-морське та міністерство юстиції, яких не було на рівні штатів. Міжнародні відносини здійснювалися тільки на рівні держави, і за них відповідало міністерство закордонних справ. У своїх проектах, які еволюціонували в бік радикалізації політичних поглядів їх автора, Г. В. Андрузький передбачав відродження Гетьманщини, подальший її самостійний державний розвиток чи діяльність у рамках слов’янського союзу. Формою державного правління Слов’янських Сполучених Штатів мала стати президентська республіка. У ній було передбачене створення Законодавчих зборів і Державної ради. Остання включала вищих посадових осіб держави – президента республіки, віце-президента, президентів окремих штатів, генерального прокурора та міністрів. На рівні держави передбачалося здійснення зовнішньої політики, а також управління обороною, фінансами, промисловістю, освітою. Отже, проект конституції Андрузького визначав конституційні принципи, систему державних
інститутів, владні повноваження на різних рівнях державного управління та місцевого самоврядування, а також був спрямований на закріплення особливої ролі місцевих громад у майбутній республіці.


Основні праці: Історія української Конституції / Укр. правн. фундація ; упоряд.: А. Слюсаренко, М. Томенко. – К. : Право, 1997.

Джерела:

Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII – початок XX століття. – Полтава, «Оріяна», 2003; Головченко В. І. Андрузький Георгій (Юрій) Володимирович : (26.05.1827 р. –
р. смерті невідомий) відомий український політичний діяч, учений-юрист // Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. – К., 2002. – № 1. – С. 193 – 194; Салтовський О. І. Призабуте ім’я: Г. Андрузький та його проекти конституцій // Вісник КНУ Шевченка: Сер. Філософія. Політологія. – 2002. – Вип. 38/41. – С. 234 – 239; Луняк Є. Родина Андрузьких у спогадах мешканців с. Вечірки на Полтавщині / Є. Луняк // Історичний журнал. – 2006. – № 4. – С. 83 – 87; Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. – К.: Юрінком Інтер, 1999.


А. М. Круглашов

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook