Зубчик Олег Анатолійович, кандидат філософських наук, доцент кафедри державного управління філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Щороку зростає кількість громадян України, які обирають країною здобуття вищої освіти іншу країну. Кожен такий абітурієнт, окрім освітнього є ще й потенційним трудовим емігрантом. З одного боку, це спрощує доступ до вищої освіти в середині країни, роблячи українську вищу освіту більш масовою, зменшує тиск на україн¬ський ринок праці, стримуючи від надшвидкого знецінення й так дешевої робочої сили, з іншого – позбавляє українську вищу освіту та економіку від багатьох можливостей, серед яких, зокрема, конкуренція між здобувачами вищої освіти та професії, збагачення економі¬ки інтелектуальним капіталом та інші, що також впливає на конкурентоспроможність країни. Як відомо, економіка визначає матеріальну базу сфери освіти. Вона обумовлює зміст вищої освіти в плані структури дисциплін, спектру спеціальностей і професій. У мину¬лому столітті державою пропагувалися та підтримувалися напрямки технічних спеціаль¬ностей. Престижними були вищі навчальні заклади, які готували фахівців з вищою освітою для потреб держави. Саме державна політика у сфері вищої освіти була визнача¬льним інструментом формування структури «ринку» вищої освіти. Сьогодні ж, у зв'язку зі зміною соціально-економічної ситуації в Україні й формуванням суспільної думки про престижність окремих гуманітарних, економічних професій, саме ці спеціальності стали користуватися найбільшим попитом. Від рівня вищої освіти безпосередньо залежить якість трудових ресурсів, а, отже, і стан економіки суспільства [17]. Саме через модернізацію вищої освіти багатьом країнам (Великобританії, Австралії, Фінляндії, Сингапуру, Японії, Китаю) вдалося зробити якісний прорив в економічній сфері. В сучасних умовах ця залежність зростає. Крім того, система вищої освіти, формуючи громадянина, тим самим впливає на політичну сферу суспільного життя. Вища освіта формує соціально-професійну структуру суспільства. Як підтверджує освітня міграція/еміграція, вища освіта є засобом соціальної мобільності і соціальних переміщень. «Місія освіти – дати кожному шанс на успіх» [23]. Наприкінці 2016 р. оприлюднено пріоритети Міністерства освіти і науки України до проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року за результатами громадського обговорення. Оцінюючи існуючу суспільну проблему, уряд оголосив модернізацію професійно-технічної освіти та кроки щодо забезпечення якості вищої освіти. Такими кроками визначено – розробка стандартів вищої освіти (2017-18 рр.), створення методичної бази та надання практичної допомоги закладам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості (2017-19 рр.), забезпечення академі¬чної доброчесності, оптимізація узагальнення отриманих наукових результатів, створення національної наукометричної системи, забезпечення вступу на навчання за освітнім рівнем магістра права з використанням зовнішнього незалежного оцінювання [19]. Конкурентоспроможність – це аналітичний інструмент, який містить сис¬тему базових критеріїв та субкритеріїв, що дає можливість визначати сильні та слабкі сторони, здійснювати компаративне дослідження, інтегральний, ретроспективний та перспективний аналізи державної політики. Найбільш повними та системними на даний час є аналітичні інструменти Всесвіт¬нього економічного форуму (Швейцарія) та Інституту менеджменту (Швейцарія). Методології визначення ІГК та РГК постійно вдосконалюються, щоб вони залишалися адекватним інструментом вимірювання рівня конкурентоспроможності в постійно мінливому глобальному середовищі. Обидві світові аналітичні інституції – Всесвітній економічний форум (Швейцарія) та Інститут менеджменту (Швейцарія), визначили національну конкурентоспроможність України як таку, що має низьку здатність забезпечувати стабільні темпи економічного зростання, які були б стійкі в середньостроковій перспективі. Низька конкурентоспроможність України (національної економіки) загалом, при до¬статньо високих показниках конкурентоспроможності вищої освіти в Україні, суттєво впливає на вибір абітурієнтів для здобуття вищої освіти за кордоном. Цей вибір корелює з високою конкурентоспроможністю країни чи її системи освіти, на користь якої прийма¬ється рішення про освітню еміграцію. Сама по собі оцінка системи вищої освіти не є визначальною у виборі абітурієнтом країни освітньої еміграції. Кожен український освітній емігрант є потенційним трудовим емігрантом. Таким чином розроблення державної політики у сфері вищої освіти та відповідних заходів її реалізації мають узгоджуватися з врахуванням вибору громадян України, освітніх емігрантів. Це узгодження має здійснюватися з пріоритетами політики у суміж¬них сферах. По-перше, це підтримка ефективної освітньої еміграції та забезпечення захисту прав емігрантів-громадян України, сприяння розвитку умов для їхнього можли-вого повернення. По-друге, сприяння сталому розвитку в Україні шляхом переходу до якісно іншої економічної моделі на основі збільшення інвестування закордону за рахунок системної, послідовної роботи з освітніми емігрантами. По-третє, розробка стратегії залучення інтелектуального потенціалу освітніх емігрантів відповідно до перспективних галузей розвитку української економіки.
Список використаних джерел: 1. Апсіегзоп ХЕ. РиЬІіс Роїісу Макіпа: Ап Іпігоаисііоп. Возюп, 1984. 2. Сотітюпї і.К. Іпзііпдіопаї ЕсопотісзТіз Ріасе іп РоШісаІ Есопоту, - Мааізоп: Шіуегзіїу оГ Мзсопзіп Ргезз, 1934. 3. Тепкіпз \¥.1. Роїісу Апаїузіз: А Роїііісаі апа Огйапігаїіопаї Регзресііуе. Ьопаоп, 1978. 4. Еазз\уе11 Н.О., Каріап А.К. РО\УЄГ апсі Зосіеіу. №\У Науеп: Уаіе Шіуегзіїу Ргезз, 1950. - Ре¬жим дослупу: ШЕ^/у^тУЛюИсуз^іепсез^щ/с^^ 03.03.2017. 5. Меепап Е. і. Роїісу: Сопзігисііпн а аеґіпіііоп //Роїісу Зсіепсез. -1985. - Т. 18. - №. 4. - С. 291-311. 6. Козе К. Ооуегпіпа МіЬоиІ Сопзепзиз. Іп Ігізії Регзресііуе. Ь: РаЬег, 1971. Р. 28-29. 7. ТЬє ОІоЬаІ Сотреііііуепезз Іпсіех. Керогі 2015-2016 [Електронний ресурс]//Тпе \Уог1с1 Есопотіс Ротт. - Режим доступу: ЬЦрз://\ууу\у.\Уе1дгит.оге/героі1з. - Дата звернення: 03.02.2017. 8. Тїіе ПУГО \Уогіа Сотреііііуепезз УеагЬоок 2016. - Режим доступу: п№/Ауту.іта.огаАусс/пе\уз-уу'су-гапкіпв/. - Дата звернення: 03.02.2017. 9. Базилевич В. Д. Класична економічна університетська освіта як фактор конкурентоспромож¬ності / В. Д. Базилевич// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філосо-фія-політологія. - № 94-96. - 2010. - С. 11-14. 10. БенвенистеГ. Овладение политикой планирования: Пер. сангл.-/Подред. М.Р. Калантаро-вой. - М.: Прогресе: Универс, 1994. - 304 с. 11. Бєлєйченко, О. Г. Чинники впливу на конкурентоспроможність економіки / О. Г. Белейченко // Економіка та держава. - 2009. - № 8. - С. 33-35. 12. Веймер, Девід Л. Аналіз політики. Концепції і практика [Текст] / Д. Л. Веймер, Е. Р. Вайнінг ; пер.з англ. І. Дзюб, А. Олійник;ред. пер. КіО. Кілієвич.-К.: Основи, 1998.-655 с. 13. Економічно активне населення. Аналітична записка [Електронний документ] / Державна служба зайнятості України. - Режим доступу: пІ№:/Ауууу^,асг.аоу.иа/5ШІааасаа1оа/(іоситепґ?іа=350796 -Дата звернення: 03.02.2017. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жа¬ліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.; за ред. Я.А. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с. 15. Клейн Л. Глобализация: вьізов национальньш зкономикам // Проблемьі теории и практики управлення, 1998, № 6. - С. 44-49. 16. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. - К: Основа, 2007. - 488 с. 17. Лановий В. Вийти з кабали зубожіння і пригноблення [Електронний документ]/ В. Лановий // Економічна правда, 13 червня 2012 - Режим доступу: Ні-Ір://\уулу.ергауйа.сот.иа/риЬ1іса1іоп5/2012/06/13/324826. - Дата звернення: 03.02.2017. 18. Миграционньїе настроения в Украине (февраль 2015 - декабрь 2016 гг.) // Кезеагсп & Вгапаіпа Огоир. - Режим доступу: Ьйр://гЬ.сот.иа/ш5/ргоіесІз/отпіЬиз/9159/ - Дата звернення: 03.02.2017. 19. МОН запрошує до обговорення оновленого проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року у частині освіти і науки ппт>://топ.еоу.иа/и5І-поуіупі/поуіпі/2017/01 /31 /топ-гаргозІше-ао-оЬаоуогеппуа-опоуІепоао/- Дата звернення: 03.02.2017. 20. Пал Л. А. Аналіз державної політики /Л. А. Пал; пер. з англ. І. Дзюби.-К.: Основи, 1999.-422 с. 21. Полунєєв, Ю. В. Конкурентоспроможність країни як національна ідея або останній шанс для України [Електронний ресурс] / Ю. В. Полунєєв // Економічний аналіз. 2011 рік. Випуск 8. Частина 1.-е. 152. 22. Полунєєв, Ю. В. Підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни як домінанта стратегічного антикризового управління [Текст] / Ю. В. Полунєєв // Економічний часопис - XXI. —2011. — №1/2.-С.23-27. 23. Семенченко М. Три сценарії розвитку вищої освіти в Україні. «Місія освіти - дати кожному шанс на успіх. Газета День. -№35, (2013). -26 лютого, 2013. 24. Смаглюк А. А. Інституційна складова у формуванні конкурентоспроможності економіки України/А. А. Смаглюк.//Ефективнаекономіка.-2013.-№4.-Режим доступу: ЬпрУ/пЬиу.аоУ.иа/ЦХКМ/еіек 2013 4 53 - Дата звернення: 03.02.2017. 25. Стадний Є., Слободян О. Українські студенти за кордоном: скільки та чому? // СЕБОЗ. -Київ, 13 грудня 2016. - Режим доступу: Кпрз://\ууу\у.се(1оз.ога.иа/ик/о5УІ1а/икгаіпзкі-з1ц(1епіу-2а-когдопот-зкіїку-іа-споти. - Дата звернення: 03.02.2017. 26. Статівка Н.В. Управління інноваційною діяльністю в умовах глобатізації: моноірафія / [М. А. Латинін, С. В. Майстро, В. Ю.Бабаєв та ін.] - X. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2012. - С. 53-67 с. 27. РгіейгісЬ, С. І Мап апа Ніз Ооуепттепі: Ап Етрігісаі ТЬеогу ОГРОІІІІСЗ. -№\У Уогк: МсОга\у-НШ, 1963. 28. Хабермас Ю. Отношения между системой и жизненньш миром в условиях позднего капитализма // «ТНЕ5І8», - 1993, - №2, - С. 123-136. 29. Шнипко, О. Політика підвищення конкурентоспроможності: досвід розвинених країн та Україна / О. Шнипко // Економіст. - 2006. - № 8. - С. 44-48.
|