Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

27 вересня 2016
Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства

Олексій Колесников,
кандидат політичних наук,
аналітик ВГО «Асоціація сприяння
самооорганізації населення»

 

Із початком добровільного об’єднання територіальних громад у системі місцевого самоврядування в Україні запроваджений інститут старост. Перший досвід становлення та функціонування цього інституту виявив низку проблем, вирішення частини з яких можливе лише на рівні законодавчого регулювання. Ідеться про питання територіальнї основи діяльності старост, їх повноваження, механізми відповідальності та підзвітності, порядок дострокового припинення повноважень. Відтак сьогодні існує гостра потреба у внесенні змін до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та суміжних законодавчих актів з метою більш чіткого визначення статусу старост в об'єднаних громадах України.


Пропонована розвідка базується на результатах аналітичних досліджень, що проводилися Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація сприяння самоорганізації населення» [1; 2; 3; 5]. Ця організація нині є єдиною структурою, яка системно працює в напрямку моніторингу та аналітичного супроводу становлення і розвитку інституту старост в об’єднаних територіальних громадах.

 

Регулювання статусу старост у чинному законодавстві


Відповідно до статті 14-1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування, яка обирається у селах та селищах, визначених рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, за винятком її адміністративного центру [8]. Староста обирається на строк повноважень ради об’єднаної громади, який наразі, відповідно до статті 141 Конституції України, складає п’ять років [4].


За задумом реформи, посади старост повинні запроваджуватися насамперед на рівні колишніх територіальних громад, які до об’єднання мали власні органи місцевого самоврядування (сільську, селищну раду) та відповідного голову, за винятком адміністративного центру нової об’єднаної громади. У цьому сенсі старости покликані компенсувати втрату цими громадами власних органів і посадових осіб місцевого самоврядування та стати своєрідним запобіжником від зловживання адмініцентром ОТГ своїм «центральним» становищем.


Проте закон покладає повноваження щодо визначення кількості старост та населених пунктів, в яких вони мають обиратися, на місцеві ради об’єднаних громад, які в цьому питанні мають повну свободу дій і можуть запровадити стільки посад старост, скільки вважають за потрібне. У законодавстві відсутня вимога про обов’язкове введення посад старост, тож на практиці села чи селища, що ввійшли до об’єднаних громад, можуть існувати і без них. Також один спільний староста може бути обраний від декількох сіл (селищ).


Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює лише загальні засади здійснення старостами їх повноважень. Для більш чіткого регулювання цієї діяльності місцевим радам об’єднаних територіальних громад пропонується приймати Положення про старосту, в якому визначати його права і обов’язки, порядок звітності, інші питання, пов’язані з його діяльністю. Крім того, ці питання можуть бути прописані у Статуті територіальної громади. 


Із точки зору закону [8], староста, по-перше, представляє інтереси жителів села, селища у виконавчих органах ради об’єднаної громади. З цією метою він/вона за посадою входить до складу виконавчого комітету відповідної ради.
По-друге, сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування. Таким чином, староста інтегрований у систему надання адміністративних послуг в громаді (принаймні частини із них), однак закон не деталізує, яким чином це сприяння має відбуватися.
По-третє, бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території села/ селища, від якого староста обраний (-а). 
По-четверте, вносить пропозиції до виконавчого комітету місцевої ради з питань діяльності на території відповідного села/селища її виконавчих органів, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб.
По-п'яте, здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту. Ця норма закону означає, що місцева рада об'єднаної громади може наділити старосту додатковими повноваженнями.


Важливо, що у прикінцевих положеннях закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» прописано, що в селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання [6]. Тобто, законодавство в цьому сенсі передбачає перехідний механізм, що має застосовуватися на період проведення реформи.

 

Що пропонує законопроект №4742?


1 червня 2016 року групою народних депутатів зареєстровано законопроект №4742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)» [7]. Проект пропонує внести зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та похідні від них зміни до законів «Про місцеві вибори», «Про запобігання корупції» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», спрямовані на більш чітке визначення статусу старости, просторових меж його діяльності, кола повноважень, порядку дострокового припинення повноважень, а також гарантій діяльності. 8 вересня 2016 року цей законопроект із деякими поправками, внесеними у процесі обговорення, був прийнятий у першому читанні й нині очікує на розгляд у другому.


Перша важлива новація, яка пропонується у законопроекті №4742, – це введення у Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» поняття старостинського округу. Під ним розуміються населені пункти (села, селища), що перебували на території юрисдикції ради сільської, селищної територіальної громади, яка увійшла до складу об’єднаної територіальної громади [7]. По суті, цим поняттям має позначатися територія, на яку поширюються повноваження одного старости.
Виходячи із наведеного визначення, межі старостинських округів мають співпадати з межами колишніх територіальних громад в тому вигляді, як вони існували до об'єднання. З іншого боку, законопроект містить положення, згідно з яким за рішенням сільської, селищної, міської ради, яка представляє об’єднану територіальну громаду, межі старостинського округу можуть бути змінені [7]. Це означає, що місцева рада ОТГ має право переносити населені пункти з одного старостинського округу в інший, тим самим забезпечуючи більш-менш рівномірний розподіл населення поміж ними.


У чинній редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначається, що старости обираються у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади,… за винятком її адміністративного центру [8]. Законопроектом №4742 пропонується виключити це положення і натомість прописати, що на території юрисдикції ради територіальної громади села, селища, міста, яке стало адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, старостинський округ не утворюється [7].


Отже, відповідно до чинного законодавства, старости не обираються лише в населених пунктах, що є адміністративними центрами об’єднаних громад. Однак вони можуть обиратися у селах і селищах, які до об’єднання входили з адмінцентром в одну громаду і підпорядковувалися його місцевій раді. Як свідчить практика, обрання старост у багатьох таких населених пунктах доцільне й виправдане. Адже серед них часто зустрічаються доволі великі села/селища або ж сумарна кількість населення декількох таких населених пунктів є значною.


Проте пропоноване формулювання законопроекту №4742 може позбавити села і селища, які до об'єднання були підпорядковані нинішнім адміцентрам, права обирати старост на підставі того, що вони входили в юрисдикцію ради територіальної громади села, селища, міста, яке стало адміністративним центром ОТГ. Водночас із цього формулювання не зрозуміло, чи мають право місцеві ради приєднати такі населені пункти до інших старостинських округів. 
Таким чином, закладені у законопроект положення щодо старостинського округу є нечіткими та уможливлюють різночитання. А тому існує ризик, що значна частина периферії об'єднаних громад у підсумку може залишитися без представництва через старост.
Друге важливе нововведення проекту №4742 полягає у суттєвому розширенні повноважень старост. Зокрема, до п’яти повноважень, визначених у чинному Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», мають бути додані й інші.
По-перше, старостам пропонується надати можливість брати участь у пленарних засіданнях місцевої ради та її постійних комісій із правом дорадчого голосу та гарантованого виступу при обговоренні питань, що зачіпають інтереси жителів сіл, селищ, що перебувають на території відповідного старостинського округу. Впровадження цього права слід оцінити позитивно, адже  воно здатне посилити спроможність старост впливати на порядок денний місцевої ради та представляти інтереси периферійних населених пунктів, від яких вони обрані.
По-друге, староста має сприяти діяльності голови громади та депутатів місцевої ради на території свого старостинського округу, а також брати участь в організації виконання рішень місцевої ради та розпоряджень голови громади у старостинському окрузі та у контролі за їх виконанням. Враховуючи, що староста є посадовою особою місцевого самоврядування, наділення його цими виконавчими повноваженнями є логічним і доцільним. Єдине, що викликає запитання, – це чому і яким чином староста має сприяти діяльності окремих депутатів місцевої ради, які не є посадовими особами місцевого самоврядування, а реалізують представницьку владу через колективний орган – раду, і при цьому можуть бути обрані від одномандатних округів, що лежать поза межами території юрисдикції старост. 


По-третє, важливо, що законопроект №4742 пропонує на законодавчому рівні закріпити повноваження старост погоджувати проекти рішень місцевої ради, які стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідних старостинських округів. У деяких об’єднаних громадах таке повноваження вже сьогодні прописане у статутах територіальних громад і положеннях про старост. Закріплення його в законодавстві дозволить поширити відповідну практику на всі об’єднані громади України, і тим самим закласти дієвий механізм стримувань і противаг між центром та периферією ОТГ.


По-четверте, аналізований проект закону ставить перед старостами широке коло завдань щодо здійснення у межах старостинських округів моніторингу стану довкілля, об’єктів соціальної та комунальної інфраструктури, правопорядку, а також стану дотримання прав і законних інтересів жителів сіл, селищ у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, реалізації їх права на працю, медичну допомогу. За підсумками моніторингу старости зобов'язані інформувати місцеву раду, її виконавчі органи та відповідні органи державної влади щодо виявлених недоліків.


Загалом ці завдання є цілком посильними для старост. Більше того, їх належне виконання здатне покращити внутрішню комунікацію в громаді, сприяти швидшому вирішенню проблем, що виникають, та покращенню якості надання адміністративних послуг. Це особливою мірою стосується великих громад, що складаються зі значної кількості населених пунктів, у яких органи влади в адміністративному центрі можуть не помічати важливих проблем на периферії.


По-п’яте, законопроект пропонує в законодавстві прописати право старост одержувати від виконавчих органів місцевої ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб необхідні для виконання покладених на них завдань інформацію, документи і матеріали. Це право також підвищує статус старост в об’єднаних громадах та є гарантією їх діяльності, тож його запровадження можна вважати доцільним і виправданим.


По-шосте, ще одним позитивом є наділення старост функціями сприяти утворенню та діяльності в населених пунктах відповідного старостинського округу органів самоорганізації населення, а також брати участь в організації та проведенні в населених пунктах відповідного старостинського округу загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої демократії. У цьому сенсі старости покликані стати своєрідним посередником між органами влади ОТГ та мешканцями периферії в реалізації останніми права на місцеве самоврядування через різні форми громадянської участі.


З іншого боку, мінусом законопроекту є те, що він фактично містить виключний перелік повноважень старости, в той час як чинна редакція Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» допускає, що Положенням про старосту на нього можуть покладатися й інші обов’язки. Враховуючи, що в деяких ОТГ може виникнути потреба делегувати старостам частину виконавчих повноважень, останню норму доцільно залишити. Однак при цьому її варто доповнити уточненням, що ці обов'язки мають належати до компетенції виконавчих органів місцевої ради.
Загалом розширюючи повноваження старост, законопроект №4742, тим не менш, містив і вкрай негативний момент, пов’язаний із прагненням зробити членство старост у виконавчих комітетах місцевих рад не обов’язковим (як сьогодні), а факультативним. У чинній редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко прописано, що староста є членом виконавчого комітету ради об’єднаної територіальної громади за посадою [8]. Натомість, у редакції законопроекту пропонувалося таке формулювання: староста може бути членом виконавчого комітету ради, що представляє об’єднану територіальну громаду [7].
На даний момент це питання зняте, оскільки в процесі обговорення законопроекту в парламенті було внесено пропозицію про виключення цієї поправки. Проголосована у першому читанні редакція залишає членство старост у виконкомах обов’язковим, тим самим зберігаючи їх потенціал реалізовавувати свою найважливішу представницьку функцію.


Позитивним нововвденням законопроекту №4742 є запровадження механізмів підзвітності та відповідальності старост, які в чинному законодавстві відсутні. Зокрема, законопроект закріплює, що староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідних сіл, селищ, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою [7]. При цьому староста зобов’заний не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед жителями відповідних сіл, селищ на відкритій зустрічі з громадянами. А на вимогу не менше половини депутатів сільської, селищної, міської ради староста зобов'язаний прозвітувати перед радою про свою роботу в будь-який визначений нею термін [7].


Врешті, вкрай важливо, що пропоновані зміни до Закону «Про місцеве самояврядування в Україні» визначають виключний перелік підстав для дострокового припинення повноважень старости, тим самим усуваючи недолік чинної редакції, в якій ці підстави не прописані. Особливе значення в цьому контексті має запровадження механізму відкликання за народною ініціативою, яке надає виборцям суттєвий важіль контролю за діяльністю старост. Завдяки цьому усувається нинішня законодавча прогалина, через яку старости поки залишаються єдиною виборною посадою в системі місцевого самоврядування, що не підпадає під процедуру відкликання.


Водночас законопроект №4742 містить ще одну норму, згідно з якою повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень [7]. При цьому відповідне рішення рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від її загального складу [7].


Основна небезпека цих положень полягає у тому, що вони фактично закладають підвалини для повного підпорядкування старост місцевій раді ОТГ, що неодмінно знижуватиме їх спроможність ефективно захищати інтереси периферійних населених пунктів, у яких вони обрані. У підсумку ми можемо отримати прецеденти дострокового припинення повноважень старост, за те, що останні діятимуть в інтересах своїх населених пунктів (тобто виконуватимуть свою головну функцію), проте всупереч волі місцевих рад та їх голів.

 

Висновки і рекомендації


Таким чином, на законодавчому рівні правовий статус і повноваження старост врегульовані лише в загальних рисах. Тому для ефективного функціонування цього інституту необхідна якісна місцева нормативно-правова база: Статут територіальної громади, Положення про старосту, регламенти місцевої ради та її виконавчих органів, інші дотичні порядки й положення, в яких чітко й детально мають бути прописані всі механізми і процедури, пов’язані з діяльністю старост. При цьому право об’єднаних територіальних громад самостійно визначати ці механізми і процедури та делегувати старостам додаткові функції й повноваження слід розглядати як важливу складову самостійності місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення. 


 Водночас перший досвід функціонування інституту старост в Україні свідчить, що низка ключових питань в їх діяльності потребують уніфікованого регулювання саме на рівні законодавства. Розроблений з цією метою проект Закону (№4742) здатен заповнити частину існуючих на сьогодні законодавчих прогалин, а тому він може бути взятий за основу для подальшого удосокналення законодавства. Разом із тим, цей проект містить декілька положень, що несуть серйозні ризики і навіть можуть становити небезпеку для ефективного функціонування інституту старост. Зокрема, це недостатньо чітке визначення територіальної основи діяльності старост та наділення місцевих рад об'єднаних громад правом достроково позбавляти старост повноважень.


 Таким чином, до другого читання Верховній Раді України необхідно доопрацювати законопроект №4742. З цією метою Асоціація сприяння самоорганізації населення розробила і направила до парламенту такі рекомендації:
1. Внести зміни до визначення поняття старостинського округу (стаття 1), виклавши його в такій редакції: «старостинський округ – населений пункт (населені пункти), що входить (входять) до складу об’єднаної територіальної громади, в межах якого (яких) обирається та здійснює свої повноваження староста». Решту положень щодо старостинського округу зі статті 1 проекту виключити.


2. Доповнити проект статею 14-2 Старостинський округ такого змісту:
 Старостинські округи утворюються у складі одного або декількох населених пунктів за рішенням сільської, селищної, міської ради, яка представляє об’єднану територіальну громаду, з дотриманням таких умов:
 - основою для формування старостинських округів є сільські та селищні територіальні громади, які ввійшли до складу об’єднаної територіальної громади;
 - за рішенням сільської, селищної, міської ради, яка представляє об’єднану територіальну громаду, межі старостинського округу можуть бути змінені;
 - старостинські округи в межах однієї об’єднаної територіальної громади мають бути приблизно рівними за кількістю населення.
 Село, селище, місто, яке є адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, не входить до жодного старостинського округу.
 Населені пункти, які до об’єднання перебували під юрисдикцією сільської, селищної, міської ради адміністративного центру об'єднаної територіальної громади, складають окремий старостинський округ (окремі старостинські округи) або приєднуються до інших старостинських округів за рішенням сільської, селищної, міської ради, яка представляє об’єднану територіальну громаду. Такі населені пункти також можуть не входити до жодного старостинського округу, за умови що сумарна кількість жителів у них не перевищує п’ятисот осіб.  


 3. Частину другу статті 54-1 Повноваження старости доповнити пунктом такого змісту: «здійснює інші делеговані сільською, селищною, міською радою повноваження виконавчих органів відповідної ради, визначені Положенням про старосту». Пропоновані зміни до статті 26 Закону «Про місцеві самоврядування в Україні» щодо виключних повноважень місцевої ради доповнити пунктом: «делегування старостам повноважень виконавчих органів сільської, селищної, міської ради». 


 4. Виключити із законопроекту №4742 частину другу статті 79-1: «Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради».

 

Список використаних джерел


1. Дзюпин М. Староста в українському селі – перші кроки. Аналітична записка // Асоціація сприяння самоорганізації населення. URL: http://samoorg.com.ua/ blog/2016/02/16/13809/
2. Дзюпин М. Староста – нова людина в українському селі // Ліга.нет. Блоги. URL: http://blog.liga.net/user/mdzyupyn/article/20995.aspx
3. Колесников О., Калашнікова О., Дзюпин М. Інститут старост в об’єднаних громадах: обрання та місце у системі управління // Асоціація сприяння самоорганізації населення. URL: http://samoorg.com.ua/wp-content/uploads/ 2016/09/Institut-starost-obrannya-ta-mistse-u-sistemi-upravlinnya-1.pdf
4. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР; редакція згідно з №742-VII від 21.02.2014 // База даних «Законодавство України». URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
5. Новий закон щодо старост – плюси та мінуси // Асоціація сприяння самоорганізації населення. URL: http://samoorg.com.ua/blog/2016/09/20/15300/
6. Про добровільне об’єднання територіальних громад: Закон України від 05.02.2015 №157-VIII; редакція згідно з №925-VIII від 25.12.2015 // База даних «Законодавство України». URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19
7. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) №4742 від 01.06.2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?p f3511=59269
8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР; редакція від 02.06.2016 №1405-VIII // База даних «Законодавство України». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0% B2%D1%80


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook