Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

17 червня 2016
Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад

Вікторія Чебан,
канд. юрид. наук, асист. кафедри
Європейського права та порівняльного правознавства
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича

 

Україна, ставши на європейський шлях розвитку, розпочала реформи, здатні підвищити рівень життя її громадян та створити відповідальні органи державної влади та місцевого самоврядування. Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись виключно на місцевому рівні. В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування , яка в  ч 1 ст. 3 визначає поняття місцевого самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

 

На виконання цих міжнародних зобов’язань 05. 02. 2015 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»  (далі – Закон), який регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та Методику формування спроможних територіальних громад, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 214 (далі – Методика) . На виконання Закону та Методики Чернівецькою обласною радою було схвалено «Перспективний план формування територій громад Чернівецької області» 28.07.2015, який визначив 35 об’єднаних територіальних громад. У зв’язку із цими змінами необхідно провести аналіз тих можливостей, які надає децентралізація територіальним громадам.


Загалом децентралізація – це кардинальні зміни в системі місцевого самоврядування на всіх рівнях: базовому (громади), субрегіональному (райони) і регіональному (області).
Децентралізація є характерним явищем для сфери сучасного державного управління і зумовлена об'єктивними та суб'єктивними факторами. Проблема децентралізації в Україні стала актуальною внаслідок недосконалості розподілу управлінських функцій та повноважень між органами виконавчої влади різних організаційно-правових рівнів. Реальне здійснення державного управління постає як органічне переплетіння централізації і децентралізації. Роль децентралізації постійно зростає, що становить загальну закономірність раціонального, конструктивного й ефективного управління. Однак перекоси в сторону децентралізації також є небезпечними, оскільки можуть зумовити деструктивність діяльності місцевих органів виконавчої влади .


Співвідношення централізації і децентралізації у сфері державного управління не просто сума двох складових, в яких збільшення одного елементу тягне за собою зменшення іншого. У цих відносинах має бути певний оптимум, а відповідно, перебудова державного механізму має включати рішення, які не зміцнювали б централізацію на шкоду децентралізації, а зміцнювали шляхом організаційно-правового забезпечення процес централізації і децентралізації в державному управлінні .


Вирішити проблему оптимального і раціонального поєднання централізації і децентралізації покликана реформа децентралізації влади в Україні, яка передбачає нові алгоритми дії між вищими органами державної влади та місцевими громадами.
Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні,  схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 01.04.2014р.  децентралізація передбачає передачу значних повноважень та фінансів від державних органів органам місцевого самоврядування – місцевим радам. Це робиться так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно. Тому найбільші повноваження і фінанси переходять зараз до базового рівня – спроможних громад.


Проаналізуємо нові можливості об’єднаних громад.
1. Фінансова децентралізація: Податкова та бюджетна децентралізація. Сільські ради, які не об’єдналися, отримуватимуть основні надходження до місцевого бюджету з таких джерел: 100% акцизний податок (5%), 100% податок на майно, 100% єдиний податок, 100% збір за паркування, 100% туристичний збір, 100% плата за надання адміністративних послуг та інші.
За умови об’єднання, як відомо, навіть сільські громади набувають функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення, тобто до цих податків і зборів гарантовано (!) отримують 60% податку на дохід фізичних осіб, який завжди був основним і найпрогнозованішим джерелом наповнення бюджетів.
Крім того, об’єднані у відповідності до перспективного плану громади отримають підтримку від держави на розвиток інфраструктури – кошти з Державного фонду регіонального розвитку, а також субвенції з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури. І найголовніше – усі об’єднані громади переходять на прямі бюджетні відносини з державним бюджетом. Тобто їхні гроші не розподілятимуться з області чи району, як зараз, а напряму надходитимуть з державного бюджету.


2. Зростання економічного добробуту територіальних громад. Є достатня кількість економічних досліджень, які демонструють, що, зокрема, в унітарних і централізованих країнах, подібних Україні, децентралізація сильно корелює з економічним зростанням. Це означає, що децентралізація призводить до економічного добробуту. Чому? Тому що місцеві жителі найкраще знають місцеві потреби, і якщо у них є можливість адаптувати послуги до цих потреб, то це призводить до кращого розподілу публічних ресурсів. Більше того, децентралізація переносить рішення на рівень ближчий до громадян і загалом залучає все більше людей до процесу прийняття рішень і вироблення політик. Відповідно, вона породжує кращі рішення і більшу відповідальність. Крім того, громади повинні отримати основний ресурс місцевого самоврядування – землю для стимулювання економічного розвитку та створення нових робочих місць в громадах. Це спростить бюрократичні процедури, землі громад стануть більш цікавими для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.


3. Можливість залучення коштів інвесторів. Реформа децентралізації дасть можливість об’єднаним громадам залучити додаткові інвестиції в аграрний сектор, в проведення енергоефективних заходів та впровадження ощадливих технологій у використанні енергоресурсів.


4. Децентралізація у сферах будівництва та земельних відносин: планування розвитку територій громади, питання забудови територій, благоустрій територій, а також розвиток та утримання місцевої інфраструктури повинні вирішуватися в громадах.


5. Отримання субвенцій на освіту та первинну медичну допомогу безпосередньо з державного бюджету. 


Таким чином, можемо визначити 5 основних переваг, які отримають місцеві громади в результаті децентралізації:
1) жителі громад повинні отримувати соціальні, адміністративні та комунальні послуги якісно та наближено до місця проживання;
2) громади повинні мати можливість отримати у розпорядження ресурси – землю, а також встановлювати місцеві податки та збори, мати доступ до міжнародних кредитів;
3) стимулювання економічного розвитку та залучення інвестицій в громади для створення нових робочих місць;
4)  дрібні громади повинні мати можливість об’єднати фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси для покращення якості послуг і удосконалення місцевої інфраструктури;
5) посилення впливу громад на прийняття рішень, планування розвитку та формування бюджету.


Список використаної літератури:


1. Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С 154.
2. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10. 1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_036
3. Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 08. 04. 2015 р. про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF
5. Розпорядженням Кабінету Міністрів України 01.04.2014 р. про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook