Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

25 травня 2016
Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України

Валентина Богатирець, к. політ наук,

доцент кафедри сучасних іноземних мов та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича


“Language is the road map of a culture. It tells you where its people come from and where they are going.” Rita Mae Brown


I would say English is the archives and source of any knowledge in every sphere of human life: Political Science, History, Astronomy, Psychology, Medicine, Archaeology, Mathematics, Anthropology, Biology, Music, Arts, Drama, Cultural Studies, Regional Studies, Cyberspace, whatever.
Universities must provide with multi-faceted graduates – academics, entrepreneurs, politicians, visionaries to meet the diverse challenges of a current globalised world.

 

Нині вихід українського суспільства із системної кризи потребує такої організації виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення дієвості державного управління. Актуальність статті полягає у тому, що досягти такого становища неможливо без широкого використання наукових підходів до реформування всіх основних інститутів державного управління. Саме цього бракує нині в ході підготовки і проведення в Україні докорінної адміністративної реформи. Сьогодні в умовах реалізації конституційних засад демократичної, правової, соціальної держави та формування громадянського суспільства питанням із питань постає проблема удосконалення кадрового забезпечення державного апарату висококваліфікованими і компетентними фахівцями, здатними ефективно працювати в органах державної влади та місцевого самоврядування.


Суспільство і держава потребують підготовки нової генерації і підвищення кваліфікації керівників і фахівців, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування, формування реального та перспективного резерву їх кадрів, щоб своєчасно були підготовлені фахівці для заміщення нових посад, у тому числі в нових структурах державного апарату, щоб покращувалась якість та підвищувалась ефективність управлінського процесу. Таким чином, одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України є якісний розвиток системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. [4: С. 206]


Оскільки, комунікація з євроструктурами буде здійснюватися на середньому та вищому рівні державних службовців, високопрофесійне знання англійської постає досить актуальним. Володіння англійською зроблять критерієм при відборі на роботу на державну службу (до 2020 року 100% державних службовців мають володіти англійською мовою). Серед держслужбовців проведуть тестування з оцінювання рівня володіння англійською мовою, а також організують мовні курси для них та включать вивчення англійської до програм підвищення кваліфікації держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування.


Оскільки мова є джерелом політичного, економічного та культурного впливу, відповідно Рік англійської є суспільно корисним, логічним і необхідним кроком, що допоможе досягти поставлених цілей. Не дивлячись на досить тривалий курс на євроінтеграцію, Україна залишається відокремленою від ЄС мовним бар’єром. На думку народного депутата та засновника ініціативи Go Global Мустафи Найєма, левова частка українців не володіє найважливішим інструментом інтеграції в європейське співтовариство – іноземними мовами, що на практиці означає відсутність можливості як для отримання інформації про ЄС, так і здатності долучитися до європейського комунікативного простору.

 

Сьогодні вперше за багато років перші особи України, президент, прем’єр-міністр і більшість членів уряду і парламенту, так чи інакше, володіють іноземними мовами. На відміну від країн-членів ЄС в Україні подолання мовного бар’єру не забезпечує освітня система. З огляду на це необхідним є здійснення цілої системи державних заходів, спрямованих на подолання мовного бар’єру між Євросоюзом та Україною. Знання іноземної мови повинно стати нормою для всіх громадян. Відповідно, оголошення 2016 року – Роком англійської мови – це стратегічний крок до євроінтеграції та підвищення загального рівня освіченості українців.


Президент України Петро Порошенко ухвалив Указ «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні, «враховуючи роль англійської мови як мови міжнародного спілкування, з метою сприяння її вивченню для розширення доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних можливостей, які відкриває знання та використання англійської мови, забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору, на підтримку програми Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку». [8]


Нині цілком зрозуміло, що постмодерн вже кардинально змінив світовий лінгвістичний ґобелен епохи модерну, а глобальна англійська – це політична і культурна реальність XXI століття. 
«Глобіш» (Globish), або «світова стандартизована розмовна англійська» (World Standard Spoken English) [2] містить близько 1500 слів, і його користувачі повинні уникати гумору, метафор, ідіом, скорочень і будь-чого, що може спричинити крос-культурні колізії.


Іншою тенденцією є те, що англійська продовжує поширюватися світом, фраґментуючись у багато місцевих діалектів, які дістали назву Englishes — англійські мови. Не менш точною є інша назва glocal English – «глокальна англійська» (від поєднання слів global (глобальний) та local (локальний). Наприклад, Spanglish – своєрідний мікс іспанської та англійської – на кордоні Мексики і США, Greekish – суміш грецької та англійської в Греції чи Singlish, якою розмовляють у Сінгапурі, та Tanglish – на Філіппінах. На власному діалекті – європейській англійській Denglish – розмовляють також в ЄС. Його особливістю є те, що він має обмежений словниковий склад і абсолютно позбавлений ідіом, тому простий і зручний для використання.


Характерним у даному контексті є те, що мовна політика та створення спільного комунікативного простору є одним із пріоритетних напрямів діяльності Європейського Союзу. Одним з її результатів є той факт, що lingua franca в межах ЄС стала англійська мова. Лі́нґва фра́нка (італ. lingua franca - «мова франків») – мова, яка де-факто є мовою міжетнічного спілкування. Іншими словами – функціональний тип мови, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів.

 

У соціолінгвістиці терміном «лінгва франка» позначають будь-який усний допоміжний засіб міжетнічного спілкування. Загалом, англійською в ЄС сьогодні може спілкуватися більш ніж половина європейців – 51% (для порівняння: в Україні, за даними Інституту соціології НАН, тільки 1,3% населення). Вона планомірно поширюється через мовну політику Євросоюзу: її вивчають 90% школярів, починаючи з молодшої школи. Таким чином, американська та британська англійська стають не більше ніж місцевими діалектами. [5 ]


Варто артикулювати, що піднятися на новий рівень у межах зазначеного комплексу понять дозволяє звернення до методологічних і концептуальних напрацювань у царині мовної політики Європейського Союзу. Отримання статусу європейської держави передбачає підтримку деяких норм західного суспільства, одна з яких – знання громадянами ЄС двох іноземних мов, окрім рідної. Зокрема, у громадян ЄС зросло розуміння того, що зростання рівня економічної, соціальної та культурної інтеграції вимагає більшого рівня лінгвістичної гармонії. На досягнення цієї мети була спрямована політика у сфері навчання іноземним мовам, яку можна визначити як окремий напрям мовної політики ЄС. Сприяння вивченню іноземних мов у ЄС вже давно стало окремим напрямом діяльності Єврокомісії, що має свою назву – Language Learning Policies.


Європейська Комісія для внутрішніх потреб використовує три мови – англійську, французьку та німецьку. Англійська є робочою мовою Європейського Центрального Банку. Члени ж Європейського парламенту потребують перекладу багатьох документів на 24 мови, тому його робота є з самого початку багатомовною.
Разом з тим, одна з цілей мовної політики полягає в тому, щоб кожен європейський громадянин володів двома іноземними мовами на додаток до їх рідної.

 

Перспектива домінування англійської мови в комунікативному полі ЄС вже сьогодні змусила європейських інтелектуалів свідчити про необхідність заохочення європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою міжнародного спілкування. Вони запропонували концепцію personal adaptive language, суть якої полягає в тому, щоб кожна людина вивчила легку для засвоєння іноземну мову. Ця друга мова має бути близькою до її рідної, фактично запроваджується концепція другої рідної мови (second mother tongue), вивчення якої має розпочинатися в школі та тривати у вищому навчальному закладі. Вивчення цієї мови має супроводжуватися вивченням історії, культури та літератури народу, який цією мовою говорить. [1] До слова, на Буковині, такий статус, очевидно, може отримати румунська мова.


У зв’язку з поставленою задачею, урядові України доручено опрацювати питання щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги для реалізації проекту 2016 – Рік англійської мови. Обласним, міським державним адміністраціям доручено забезпечити розроблення та реалізацію відповідних регіональних планів заходів, спрямованих на популяризацію вивчення англійської мови, передбачивши, зокрема опрацювання питання щодо забезпечення доступності послуг із вивчення англійської мови.


 «Стратегія розвитку України 2020» включає в себе реалізацію програми «Україна speaking» під керівництвом руху Go Global. (National Foreign Language Learning and Promotion Initiative) яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку».
Go Global − це громадська ініціатива з вивчення й популяризації іноземних мов, що має на меті поліпшення євроінтеграції українського населення та включення його у глобалізаційні процеси в цілому. Її заснували на початку 2015 р., і сьогодні до її складу входять понад 20 партнерських організацій. Серед них − посольства, державні органи центральної влади, міжнародні компанії, культурні центри, мовні школи й аналітичні центри. [7]


E-twinning навчальна програма Європейського Союзу для загальноосвітніх навчальних закладів – це потужний стимул для вивчення іноземних мов і покращення рівня використання ІТ-технологій. У рамках програми учні шкіл також тренують навички лідерства та отримують досвід створення спільних проектів. Окрім цього, вони дізнаються про культуру інших країн Європи. До речі, серед зареєстрованих шкіл України – Чернівецька гімназія № 4 Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №22 Чернівецької міської ради.


У рамках «Україна speaking» з метою покращення мовленнєвої компетенції та навчання населення англійською мовою планують: залучити до навчального процесу у вишах носіїв англійської мови; збільшити кількість годин іноземної мови та дисциплін, що викладатимуться англійською; внести зміни до законодавства, де визначать перелік педагогічних, наукових та науково-педагогічних посад в установах, які вимагають володіння англійською мовою; запровадити поетапну сертифікацію вчителів іноземних мов відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

 

Вивчення, викладання й оцінювання англійської мови відбуватиметься за європейськими стандартами GEFR (The Common European Framework of Reference); організувати на базі вищих навчальних закладів курси із вивчення англійської мови, створити літні розмовні табори і клуби; ввести англійську мову в базову програму іспитів вишів усіх рівнів акредитації; збільшити контент інформації англійською на телебаченні, радіо, в Інтернеті, а також у громадських місцях − транспорті, закладах харчування тощо; запровадити освітні теле- й радіопрограми із вивчення англійської; проводити фахові конкурси, олімпіади з англійської мови.

Крім того, впродовж п’яти років, Британська Рада проводить курси вивчення професійної англійської мови для державних службовців України. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Міністерство закордонних справ та Дипломатична академія, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти і науки України, Державна фіскальна служба України, Міністерство культури України, Державна служба фінансового моніторингу, Міністерство молоді і спорту України, Національна академія прокуратури України. Відповідно до потреб та запитів державних службовців Британська Рада розробила спеціальні навчальні програми з урахуванням специфіки діяльності – юридичної, освітньої та міжнародної.[3]


Важливим аспектом є те, що мовна політика України, крім вище перерахованих сфер, має реалізуватися також в андрагогічній моделі навчання, яка складається зі свідомого прагнення людини до самореалізації, самостійності, самоуправління. До андрагогічних принципів належать пріоритет самостійного навчання; принцип спільної діяльності, ґрунтування на досвіді того, хто навчається, індивідуалізація; системність, контекстність, актуалізація результатів; ефективність навчання, розвиток освітніх потреб, усвідомлюваність навчання. [6]
Таким чином, чи стане Рік англійської мови так-званою точкою біфуркації і Україна підніметься на значно вищий рівень у своєму розвитку, покаже час.


Ми ж можемо надати лише певні рекомендації до імплементації проекту, вони є наступними – 1) ініціювати громадську дискусію (проведення конференцій, форумів, конгресів і т.д.) щодо проблеми подолання лінгвістичної ізоляції України від ЄС; 2) реалізувати у навчальних планах принцип CLIL (Content and Language Integrated Learning), який означає викладання одного предмету різними мовами, приділяючи увагу як  розвитку професійних знань, так і рівню володіння мовою; 3) запровадити курси поглибленого знання іноземної мови в межах отриманої спеціальності (English for Specific Purposes); 4) за прикладом країн-членів ЄС внести зміни в Національну доктрину розвитку освіти, де буде зазначена обов’язковість вивчення не менше двох іноземних  мов; 5) сприяти розвитку європейської системи тестування та визначення рівня знань іноземної мови; 6) публікувати аналітичні, довідкові, статистичні, тематичні видання та дослідження, з метою якомога повного забезпечення та поширення інформації для ухвалення рішень  на регіональному, національному та наднаціональному рівнях.


І насамкінець, викладаючи англійську мову на Кафедрі сучасних іноземних мов та перекладу на різних спеціальностях, я вирішила зробити певне опитування як серед студентів, так і випускників Факультету історії, політології та міжнародних відносин щодо їхнього бачення поставленої проблеми. Актуалізація ними власного досвіду з наступним його обміном сприяла, з одного боку – підвищенню якості вивчення предмета, з іншого боку – збагатила ідеями щодо вирішення найбільш проблемних питань у підготовці, що й стало передумовою підвищення якості навчального процесу. Прикметно, що всі учасники вільно володіють англійською мовою, що й сприяло їх самореалізації у громадському житті:


“Питання реформ для України вже стало константою. Разом з тим, перебуваючи постійно у стані трансформації, ми досі не можемо говорити про системні та комплексні досягнення. Разом з тим, якщо раніше питання реформ було завданням швидше національного характеру, то сьогодні воно вийшло на міжнародний рівень. Адже до України нині прикута увага не лише сусідніх держав, а й усього світу. Міжнародна спільнота, підтримуючи Україну фінансово, очікує перш за все перезавантаження національного публічного сектора та, зрештою, перетворення України на сервісну державу.
Прагнучи стати частиною Європейської сім’ї, ми досі не змогли подолати мовний бар’єр. Чи можна сьогодні говорити про належний рівень кваліфікації фахівця без володіння ним англійською мовою. Без перебільшень питання є риторичним.
Працюючи у свій час в Управлінні державної служби, я з середини побачила проблему абсолютної атрофованості державного сектору від західних колег. Прикладом тут можуть слугувати програми технічної допомоги та обміну досвідом європейських публічних організацій TAIEX і TWINNING. Через аморфність та брак знань іноземних мов вітчизняними держслужбовцями говорити про обмін досвідом було майже неможливо. Проблема залишається актуальною й досі.
Англійська мова – це вже давно не розкіш і навіть не вимога. У сучасному світі мова Шекспіра сприймається як звична річ. Доступ до міжнародних фінансових, матеріальних, інформаційних, культурних та іншого роду ресурсів майже неможливий без володіння мовою. Той факт, що 2016 рік визначено роком англійської мови в Україні дає сподівання, що це стане вагомим поштовхом у досягненні українськими фахівцями належного рівня лінгвістичних кваліфікацій. Що невдовзі не лише Президент України та певні представники урядової еліти вестимуть діалог із зарубіжними партнерами без перекладача, а й звичайні слуги народу обласного та місцевого значень зможуть на рівних спілкуватися з іноземними колегами, а також будуть в змозі надати послуги іноземним туристам у разі виникнення такої потреби.”


Діана Якімчук,

магістр з державної служби (Працювала на посаді головного спеціаліста в Управлінні державної служби Головдержслужби України у Чернівецькій області (2011 – 2012 рр), а також на посадах головного спеціаліста та провідного фахівця із зв’язків з громадськістю та пресою Чернівецького обласного центру зайнятості (2013-2016 рр). У 2014 році була учасницею програми стажування Міністерства закордонних справ Німеччини High Level Experts Program. )

 

“Для того, щоб зрозуміти себе та світ, потрібно вивчати іноземні мови. У сучасних глобалізаційних реаліях просто необхідно знати англійську мову, її в обов’язковому порядку мають опановувати спеціалісти різних сфер.
З одного боку, я повністю підтримую ініціативу проведення року англійської мови в Україні. З іншого – не вірю у те, що за дванадцять місяців збільшиться відсоток спеціалістів, які зможуть вільно оперувати та розмовляти англійською. У моєму баченні, варто зробити фінальний тест, який впливав би на те, чи залишиться спеціаліст на своєму робочому місці, чи буде отримувати додаткові кошти за знання іноземної мови. Головне – стимул.
Однак, зважаючи на те, що хабарництво все ж залишається невикоріненою проблемою  у нашій державі, проведення таких тестів стане ще одним джерелом корупційних доходів для певних осіб.
Навчаючи бібліотекарів англійської мови, у рамках проведення року англійської мови, я бачу ініціативність та ентузіазм у очах тих, хто хоче вдосконалити свої знання іноземної.
Приємно бачити, що українське населення розуміє – знати англійську або будь-яку іншу іноземну мову ніколи не завадить, адже це розширить горизонт ваших можливостей у житті, зробить конкурентоспроможним на ринку праці.”


ОленаЄгорова ,
Студентка 3 курсу,

спеціальність «Міжнародні відносини». Фіналістка програми Global UGRAD,

волонтер у центрі 'Window on America'


Рік англійської мови – панацея чи ще одна не примарна ідея євроінтеграції?
Підписавши Указ про призначення 2016-ого – роком англійської мови, Петро Порошенко разом зі своєю командою, взявся за активне поширення цієї ідеї у суспільстві. Першим етапом була активна промо-акція, що розгорнулась на території усієї держави, після чого органи місцевого самоврядування взялись активно виконувати поставлену задачу з центру. Спостерігаючи за цими процесами у Чернівцях, чітко було помітно, так би мовити, пережитки “Радянської системи”.
По-перше, вказівка досягти результату за цей рік була сформована з Києва так чітко, що створила паніку серед відповідальних людей на місцях. Адже, ці люди дивлячись на показники англомовності регіону та на поставлену ціль, не мали уявлення, що потрібно зробити для досягнення, аби українці через рік розмовляли англійською, більше того, багато хто з них сам не розмовляв англійською. Тому вони вирішили звернутись до громадських об’єднань, міжнародних організацій та лінгвістичних центрів за підтримкою, що вважаю було правильним рішенням, адже саме ними було ініційовано національні проекти та заходи, що навчають українців англійською.
По-друге, відчувався брак розуміння важливості і релевантності вивчення англійської мови в органів влади. Для більшості з них, це була вказівка, яку потрібно виконати, щоб не втратити свою посаду чи щось подібне. Тут ми можемо побачити основну проблему, що не дає українцям легко опанувати мову Туманного Альбіону. Українці, справді, не розуміють навіщо їм знання іноземної мови. Система Радянського Союзу була побудована таким чином, що люди не бачили, що відбувається за межами республік, не могли їх покинути, а тому і не було потреби вивчати іноземну мову. Більше того, система освіти була побудована так, щоб вивчаючи мову впродовж 7-10 років, громадяни, при цьому, не могли сказати елементарних фраз. Для європейців нормою є оволодіння іноземними мовами за рік чи два.
Говорячи про розуміння і, як наслідок, уже мотивацію українців вивчати мову, то є велике упущення з боку державних інституцій, зокрема, стратегію пропаганди вивчення мови не є чіткою. До прикладу, всі знають, що якщо ти розмовляєш англійською, то у тебе є шанс отримати кращу заробітну плату, але всі знають, що для того, щоб говорити англійською, потрібні гроші на репетитора. А от у регіонах дуже часто можна почути щось на кшталт “А що я послом маю бути? Куди мені до них?”. Люди вбачають у вмінні говорити англійською привілейованість та розкіш, а з іншого боку неможливу місію. Знов ж таки, через відсутності правильного розуміння сенсу вивчення іноземної мови. Вивчення англійської це не лише плюс до твого резюме, адже вивчаючи мову ми розвиваємось, відкриваємо для себе нові можливості, знаходимо друзів по всьому світу та просто можемо відчути себе частинкою справді розвиненого суспільства.
Рік англійської мови в Україні це чудова можливість, але не навчити українців за цей рік розмовляти іноземною мовою – а привити їм любов та розуміння, довести, що не існує вікових обмежень, що є безліч безкоштовних можливостей, щоб вивчити мову і пояснити, що англійську потрібно вчити для себе, а не свого вчителя, батьків чи роботодавця.


Оксана Ілюк,

Студентка 3 курсу, спеціальність «Міжнародна інформація».
Голова правління Чернівецького локального комітету ВМГО АЙСЕК в Україні (2015-2016).

 

Проголошення 2016 року роком англійської мови в Україні – безперечно значний крок вперед  у зближенні й ознайомленні української громадськості з проєвропейськими цінностями, які зараз вкрай необхідно усвідомити. Оскільки мова – це символічний ключ до пізнання, впродовж цілого року українці матимуть змогу дізнатись більше про особливості культури корифеїв Європейського Союзу та високорозвинених країн світу. 
На мою думку, такого роду події повинні виходити на державний рівень, а розмова англійською не має бути чимось незвичним для українців.  Навіть якщо ви справжній патріот, і не збираєтеся залишати свою країну, ви повинні розуміти, що мова міжнародного спілкування стирає всі межі та ламає бар'єри.
Англійська мова сьогодні – показовий атрибут ерудованої людини. Крім того, рік мови міжнародного спілкування в Україні, який більшою мірою буде сфокусований на молодь, виховає в юнацтва толерантність, терпимість стосовно інших народів та світових культур, а ці якості, безумовно, знайдуть своє застосування як в Україні, так і в будь-якій іншій державі. Без знання англійської мови сьогодні обійтися практично неможливо, тому, я вважаю, процес розвитку освіти й науки нашої держави повинен тісно переплітатись з поширенням англійської у суспільстві.
Отже, доцільність проголошення 2016 року роком англійської мови є очевидною.


ВікторіяЦиганюк ,

Студентка 2 курсу, спеціальність «Міжнародні відносини».

Голова парламентської групи факультету історії, політології та міжнародних відносин

ЧНУ ім. Ю. Федьковича


Список використаних джерел:


1. Commission Working Document. Report on the implementation of the Action Plan „Promoting language learning and linguistic diversity” – Режим доступу: http://ec.europa.eu/education/policies/lang/doc/com554_en.pdf.
2. Crystal D. English as a Global Language, Cambridge University Press, 2003. – 212с.
3. Англійська мова для державних службовців, задіяних у процесі Євроінтеграції. – Режим доступу:
http://www.britishcouncil.org.ua/english-for-civil-cervants)
4. Богатирець В. Шляхи оптимізації підготовки державних службовців в Україні Влада та управління. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Чернівці: Букрек, 2012. – сс. 205-217
5. Пелагеша Н. Lingua franca для глобального світу. – Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/lingua_franca_dlya_globalnogo_svitu.html 2010
6. Протасова Н.Г. Теоретичні основи навчання державних службовців у системі підвищення кваліфікації. – К. : Вид-во УАДУ,2000. –160 с.
7. Рік англійської мови, 2016. – Режим доступу:
https://sites.google.com/site/deniintel/rik-anglijskoie-movi
8. Указ Президента України №641/2015 Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/6412015-19560

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook