Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

01 грудня 2015
Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб

Сьогодні Україна заявила про своє прагнення стати повноправним членом Європейського співтовариства, визначила свою орієнтацію на побудову соціально справедливої держави, що підтверджено взятими на себе зобов’язаннями виконання Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, положень Європейської соціальної хартії, в тому числі забезпечення доступу до отримання соціальних послуг.


Економічні прояви проблем сфери села, різке погіршення характеристики ринку праці та зайнятості, низький рівень доходів сільського населення, незадовільний стан середовища в поєднанні демографічними процесами посилюють прояви бідності, ставлять під загрозу найбільш незахищені верстви населення: дітей, молодь, сім’ю. Тому створення спільними зусиллями міжгалузевого механізму надання соціальних послуг безпосередньо в громаді є надзвичайно важливим.


В Чернівецькій області інфраструктура села на сьогодні є досить розвинутою – велика кількість шкіл, ФАПів, клубів, дитячих садків, шкіл. Але постає питання: чи кожна сім’я може отримати освітні, медичні послуги відповідно до наявних потреб?
На законодавчому рівні вже прописаний і діє механізм взаємодії структур, які можуть до цього долучитися у конкретній місцевості. Але для цього повинен бути посередник, який має з’ясувати, чи володіє громада необхідними ресурсами та резервами для підтримки й допомоги сім’ї, чи є за місцем проживання заклади і організації, що можуть допомогти вирішити проблеми, чи користується сім’я зазначеними ресурсами, чи має до них доступ, а також сприяти пом’якшенню наслідків складних життєвих обставин та відновленню функцій сім’ї.


Системне вирішення проблем можливо тільки при наявності штатного працівника – фахівця із соціальної роботи, що буде працювати у громаді, діяльність якого ґрунтується на принципах співпраці й розуміння, відкритості і конфіденційності, своєчасної соціальної допомоги й підтримки, пріоритетності профілактики психосоціальних проблем, визнання цінності особистості отримувача соціальних послуг і значущості його проблем.


З різних причин в сім’ях виникають складні життєві обставини. Це і складні подружні стосунки, і насильство в сім’ї, інвалідність батьків або дітей, залежності (алкогольна чи наркотична) одного або декількох членів сім’ї, безробіття, небажана вагітність, невідповідне виконання батьківських обов’язків, сирітство (в тому числі і соціальне), схильність дітей до девіантної поведінки.


З метою охоплення соціальними послугами найуразливіших категорій населення, раннього виявлення проблемних сімей та вчасного надання їм підтримки у Чернівецькій області до структури та штатних розписів 11 районних та 2 міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді області введено 286 посад фахівців із соціальної роботи. Це, насамперед, фахівці із повною вищою освітою, що відповідають кваліфікаційним вимогам (соціальна робота, соціальна педагогіка, психологія), які пройшли відповідну підготовку та вже готові приступити до виконання своїх професійних обов’язків. На всіх фахівців розроблено та затверджено посадові інструкції, в яких враховано вимоги до кваліфікаційної характеристики професії «Фахівець із соціальної роботи».


Відповідно до кваліфікаційної характеристики фахівця із соціальної роботи, до його посадових обов’язків належать: організація виявлення та реєстрації громадян, які потребують соціальної та іншої допомоги, охорони і захисту їх морального, фізичного та психологічного здоров’я; організація піклування, опікування та догляду; встановлення причини конфліктних ситуацій та відхилень, які спричинили асоціальні явища; координація роботи з надання соціальної допомоги та захисту; пропаганда здорового способу життя, дбайливого ставлення до ветеранів та інвалідів, високих зразків етики та культури соціальних відносин; надання допомоги у працевлаштуванні; реєстрація асоціальних явищ і розробка заходів щодо їх усунення; проведення психологічних та педагогічних консультацій, надання юридичних порад; організація допомоги громадянам похилого віку й непрацездатним тощо .


Фахівець із соціальної роботи повинен знати: законодавство України, нормативно-правові акти, методичні та інші розпорядчі документи та матеріали, які регламентують організацію соціальної роботи; організацію соціально-медичної роботи; організацію юридичної допомоги, піклування, опікування, догляду, соціальної реабілітації, соціального захисту; соціологію; психологію; технології соціальної роботи; національні особливості побуту, культуру людських відносин та інше. Кваліфікаційними вимогами до фахівця із соціальної роботи є повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації.


Професійні обов’язки фахівця із соціальної роботи обумовлюють його ролі. Він виступає як соціальний педагог, учитель, вихователь, експерт, консультант, коли надає поради, навчає різним умінням, ефективним методам родинного планування і господарювання, встановлює зворотній зв’язок, застосовує рольові ігри та інше. Фахівець виступає в ролі посередника, організатора, адміністратора, коли його діяльність спрямована на допомогу у подоланні проблем особи, що знаходиться у важкій життєвій ситуації. Він виступає в ролі соціального адвоката, коли представляє інтереси клієнта або групи клієнтів, наприклад при встановленні або позбавленні батьківських прав, опікунства, тощо.


Фахівець повинен бути психологічно готовим до діяльності в соціальній сфері, мати сформоване професійне мислення, вміти самостійно аналізувати конкретну ситуацію, оцінювати можливі наслідки та брати відповідальність за обрані рішення, які часто пов’язані з життям людини.


З метою надання адресних соціальних послуг сільському населенню за місцем проживання, робочі місця створюються безпосередньо в сільських та селищних територіальних громадах, школах, медичних пунктах Саме фахівець із соціальної роботи в сільській місцевості може забезпечити на ранньому етапі виявлення сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, запобігти появі нових проблем та сприяти збереженню біологічної сім’ї. Всі фахівці були забезпечені робочим місцем, відповідними меблями, комп’ютерною технікою та канцелярським приладдям за місцем безпосередньої роботи. В цілому, кожен соціальний фахівець обслуговуватиме від 2,0 тис. людей. Для сільської місцевості соціальна робота – це своєрідна “швидка допомога”.

 

Фахівець соціальної роботи на селі – це людина, якій найбільше довіряють односельці свої проблеми та турботи, що дає змогу якнайшвидше прийти на допомогу та негайно вирішити всі питання сімей, які потрапили в складні життєві обставини, саме він володіє об’єктивною та найширшою інформацією про сім’ї і може самостійно вирішувати та надавати спектр послуг, що відповідає потребам сім’ї. Він є зв’язною ланкою між простими громадянами та всією соціальною мережею району, оскільки безпосередньо контактує та співпрацює зі школою, медичними закладами, дільничним інспектором, опікунською радою, сільською громадою, депутатським корпусом, з районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.


Введення посад фахівців із соціальної роботи дозволило перейти до більш конкретної адресної допомоги та надання соціальних послуг, які відповідають потребам конкретної людини, допоможуть вирішувати нагальні питання безпосередньо на місцях.
 Відтепер соціальні послуги максимально наближені до їх отримувачів. Завдяки тому, що фахівці працюють у визначених територіальних одиницях, соціальні послуги стали доступнішими. Кожен житель області із своїми проблемами може звернутися безпосередньо до спеціаліста із соціальної роботи за місцем проживання.

[1] Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників / М-во праці та соц. політики України. Вип. 80: Соціальні послуги – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005. – С.-  34-35.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook