Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

Пропозиції науково-практичної конференції «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами»

Проблема вироблення адекватної та дієвої етнонаціональної політики як механізму державного регулювання міжетнічних відносин і забезпечення міжнаціональної злагоди набуває сьогодні особливої актуальності в Україні. Адже ефективне вирішення сучасних суперечностей суспільного розвитку неможливе без урахування етносоціальних, національних, культурних, релігійних особливостей тих етнічних спільнот, які проживають на території держави. Недооцінка таких особливостей зумовлює явну чи латентну загрозу міжетнічних конфліктів, що, у свою чергу, може призвести до ескалації політичної нестабільності в державі та загрози її територіальній цілісності.


Водночас результативність етнополітики безпосередньо залежить від того, наскільки ефективно налагоджено чітке й науково обґрунтоване управління етнонаціональними процесами в поліетнічному соціумі не тільки на загальнодержавному, а й на регіональному рівні, а також від того, наскільки забезпечується зусиллями держави, інститутів громадянського суспільства та самих етнічних груп, поєднання інтересів етнічних спільнот із інтересами титульної нації, інтересів регіонів із фундаментальними національними інтересами держави. За цих умов надзвичайно важливо досліджувати закономірності й тенденції етнополітичного розвитку регіонів, забезпечити пошук принципів, ідей, механізмів, норм та управлінських інститутів, здатних пом’якшити конфлікти і протиріччя, які виникають,  гармонізувати міжетнічні та етнодержавні взаємини в Україні.


Особливе значення ці питання мають для Чернівецької області, де поруч із історично сформованими традиціями міжетнічної злагоди та толерантності мають місце окремі прояви недоброзичливого ставлення між представниками різних етносів, існує низка проблем місцевого рівня у розробці та забезпеченні проведення збалансованої регіональної етнополітики.


З метою підвищення ефективності розв’язання різного роду проблем у цій сфері суспільного життя учасники круглого столу висувають до обговорення органами влади наступні пропозиції:


- Ініціювати проведення експертної ревізії нормативно-правової бази України щодо етнополітики та міжетнічних відносин з метою її адаптації до вимог Європейського Союзу у цій галузі.
- Ініціювати поновлення дорадчо-консультативної ради з питань етнополітики та міжетнічних відносин при  обласних органах влади (Чернівецька обласна державна адміністрація, Чернівецька обласна рада) за участі лідерів національно-культурних товариств та експертів у цій галузі.
- Впроваджувати програми, підтримувати проекти, спрямовані на покращення комфортного співіснування та розвиток етнонаціональних меншин області.
- Ініціювати створення науково-творчого колективу з представників різних країн для вироблення спільних підходів, критеріїв оцінки стану та перспектив розвитку етнонаціональних меншин на українсько-молдовсько-румунському прикордонні, спільного інструментарію моніторингу і критеріїв наукового аналізу етнокультурного розвитку відповідних територій і регіонів (варто було б заручитися організаційною й ресурсною підтримкою змішаних міжурядових комісій, наприклад, Змішаної міжурядової українсько-румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, а також керівництва прикордонних адміністративно-територіальних одиниць трьох країн).
- Ініціювати підтримку владними структурами України та сусідніх країн заходів націлених на розвиток народної дипломатії. У цьому контексті, сприймаючи представників національних меншин як партнерів у політичному діалозі, не тільки для консолідації внутрішньої демократії держави, а і як фактор європейської інтеграції, запропонувати організацію підготовки кадрів для цієї діяльності, для чого створити загальні курси лідерів неурядових організацій, у першу чергу – керівників національно-культурних суспільств із питань вивчення культури, традицій, дипломатичного етикету і т. ін.
- В прикордонних двомовних населених пунктах суміжних країн, де традиційні пропозиції школи не повністю відповідають ситуації, внаслідок чого навчання дітей веде до уніфікації та до відмови від іншої культури (іноді навіть власної), в контексті європейських інтеграційних процесів, з метою подолання забобонів та негативних стереотипів відносно меншин, реалізації щирого спілкування, яке ґрунтується на повазі до цінностей інших, на наш погляд, необхідно втілювати в освітній сфері міжкультурне виховання, створювати міжкультурні інформаційні центри, міжкультурні кабінети. Підтримати ініціативу Громадської організації «Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція та розвиток» щодо введення в навчальних закладах Чернівецької області програми виховної спрямованості, розробленої українськими науковцями та освітянами для всіх ланок освіти «Культура добросусідства». Відкритість до культур, історії, ремесел, традицій, сформована відповідними шкільними програмами, підручниками, дидактичними матеріалами, сприятиме не тільки внутрішній стабільності, а й створенню позитивного іміджу країни.
-  Для подолання фальсифікацій, пов’язаних з історією краю, міжетнічних відносин в регіоні, негативних стереотипів взаємного сприйняття, створити комісію з числа науковців та освітян, метою якої буде написання та видання узгоджених текстів підручників історії для учбових закладів прикордонних регіонів по різні боки кордону, в першу чергу – для загальноосвітніх шкіл.
- Домагатися від керівництва адміністративно-територіальних одиниць-членів єврорегіонів підтримки участі в транскордонній співпраці неурядових організацій, в т. ч. гуманітарно-освітнього спрямування, забезпечивши їхнє представництво у всіх робочих органах єврорегіонів.
- Доцільно забезпечити достатній рівень етнічного представництва в органах влади, що зумовлено специфікою регулювання етносоціальних процесів, міжетнічних відносин та  необхідністю забезпечення довіри поліетнічного суспільства до представників влади, а відтак і до держави. Наявність на державній службі фахівців, які здатні розуміти сутнісні потреби етнічних спільнот того чи іншого регіону, у поєднанні зі створенням етнічних дорадчо-консультативних органів, виконуватиме певну захисну роль, сприятиме легітимації державної влади і об’єктивації державного управління.
- Організувати для представників засобів масової інформації навчальні семінари та тренінги з питань коректного висвітлення проблем, пов’язаних з етнополітикою та етнонаціональними меншинами. 
- Протидіяти будь-яким спробам використання національних меншин в якості фактору тиску на сусідню державу.

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook