Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

02 березня 2015
А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.)" Частина ІІ

 

 

Круглашов Анатолій Миколайович – доктор політичних наук,
професор, завідувач кафедри політології та державного
управління Чернівецького національного університету
ім.. Ю. Федьковича.

 

Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина ІІ

       
   Управління в роки президентства В. Януковича: стабільність, яка зазнала краху     

        В результаті напруженої президентської кампанії, з незначним відривом, але перемогу в другому турі голосування отримав В.Ф. Янукович, який і став новим, четвертим Президентом України. Щоправда, електоральна картина в Чернівецькій області суттєво відрізнялась від загальнодержавних результатів. Відповідно, після його вступу на посаду, почались радикальні кадрові, а потім й інституційно-правові зміни в Україні, перш за все, в сфері державного управління.
       Зміни ці торкнулись насамперед кадрів виконавчої влади. Після відставки В.І. Куліша на посаду нового глави ЧОДА Президент призначив Михайла Миколайовича Папієва. Він прийшов на цю посаду з солідним багажем управлінської та політичної діяльності, адже двічі очолював Міністерство соціальної політики України, а також обирався народним депутатом Україні і був доволі помітним у парламенті. До того ж, тривалі роки трудової діяльності пов’язували його з м. Чернівцями та областю, в якій він займався господарською та бізнесовою діяльністю, був певний час лідером обласної організації СДПУ (о) і працював заступником голови ОДА. Новий керманич облдержадміністрації вже перед тим пов’язав свою політичну кар’єру з Партією регіонів та В.Ф. Януковичем, після фактичного фіаско проекту СДПУ (о) у 2006 – 2007 рр. Хоча й було помітно, що його особисті політичні амбіції виходять за рівень отриманої ним посади, але він взявся за формування нової владної команди в області та забезпечення політичної лінії, окресленої новим Президентом України. Цікавим моментом кадрової політики М.М. Папієва стало те, що попри зміну заступників голови ОДА та скорочення їх чисельності на 50 %, низка посадовців попереднього складу обладміністрації залишились працювати в ній, хоча й на менш значних позиціях. Так, наприклад, були працевлаштовані заступник голови ОДА Б.М. Баглей на посаду начальника управління екології, А.П. Мунтяну на посаду начальника територіального управління Головдержслужби в Чернівецькій області. Низка керівників інших управлінь зберегли свої попередні позиції, як, наприклад, І.М. Сідляр – начальник управління економіки та «регіонал» І.Д. Шкробанець, який й продовжив керувати медичною галуззю краю при новому керівнику ОДА. Характерно, що така турботлива увага торкалась головним чином тих функціонерів, які належали до табору «нашоукраїнців» і не поширювалась на прихильників партії «Батьківщина».
     Незабаром після свого обрання Президент В.Ф. Янукович взяв курс у напрямку посилення авторитарних механізмів здійснення свої влади. Попри попередні запевнення в його відданості Конституційній реформі 2004 року, діюча Конституція була змінена рішенням Конституційного Суду за формально-процедурними ознаками. Цей вердикт був тим більше дивовижним та малозрозумілим, виходячи з того, що цей суд покликаний захищати недоторканість і вищість Конституції, з її позицій оцінювати всі інші нормативно-правові акти України. Але перемога політичної волі над юридичними постулатами відкрила шлях до реставрації правового та політичного режиму, формально визначеного рамками Конституції 1996 року. В частині розподілу владних повноважень саме ця Конституція, з якою наша держава вже пережила низку кризових явищ, кульмінацією яких стали події «Помаранчевої революції», значно посилила компетенції та вплив Президента, повернула його фігуру в центр політичної системи України коштом зменшення впливу парламенту та відповідального перед ним Уряду. Наслідком цього стала спроба створення чіткої вертикалі влади, яка мала єдиний центр розробки і ухвалення рішень і була орієнтована на політичну практику Росії та владну модель її Президента В.В. Путіна. Для реалізації цих заходів використовувались формально-легаль¬ні («законодавчі зміни») технології легітимації, зо-крема звернення до Конституційного Суду, внесен¬ня поправок до Конституції, зміна законодавства, у тому числі виборчого, в інтересах правлячого режиму та партії влади. 
          Така система забезпечувала більш чітку виконавську дисципліну, єдність та значно більшу оперативність дій системи виконавчої влади. Проте вона мала й суттєві недоліки, неминуче призводячи до все більшої концентрації влади та ресурсів в руках однієї політичної сили, а далі в руках все вужчого кола людей, зменшуючи парламентський та громадський контроль за діяльністю виконавчої влади. Недаремно також у ці роки Україна стала займати «лідируючі» в світових рейтингах корумпованості. Все це не могло не породжувати із часом наростання суспільно-політичних суперечностей та призводило до зросту невдоволення тих, хто залишився поза межами цієї все більш закритої владної корпорації.
     В таких нових суспільно-політичних умовах, маючи найбільший досвід управлінської діяльності в сфері соціальної політики, новий керівник ОДА намагався продемонструвати ефективність та результативність діяльності президентської команди В. Ф. Януковича насамперед на прикладах завершення довгобудів у освітній та медичній сфері, в підкресленій увазі до потреб малозабезпечених громадян і людей похилого віку. Маючи схильність до інтенсивної праці, він ставився з вимогливістю до своїх підлеглих, інколи й доволі жорсткою за формою. На початку своєї діяльності в ОДА М.М. Папієв також вживав заходи для оптимізації застарілої системи регіонального управління, покладаючи певні надії на запровадження елементів електронного урядування в систему діяльності виконавчої влади в області.    
        Важливий вплив на місцеву суспільно-політичну ситуацію справили вибори до місцевих Рад. Їм передувала часткові зміни в відповідному виборчому законі, який дещо виправив ситуацію, коли лише партії могли сформувати місцеві Ради, окрім сільських і селищних Рад. В районі, міські та обласні Ради було запроваджено, як і на виборах до Верховної Ради, змішану систему виборів, яка мала би врівноважити завдання партійної структуризації депутатського складу місцевих Рад та повернення до їх складу депутатів-мажоритарників. Останні були покликані представляли безпосередньо інтереси  та потреби мешканців певних виборчих округів, його місцевих громад. Різні політичні сили, як у країні у цілому, так і в області зокрема переслідували відмінні цілі на цих місцевих виборах. Партія регіонів прагла якомога потужніше бути представленою в місцевих Радах, навіть там, де, як, наприклад, у Чернівецькій області, вони користувались підтримкою, в середньому, біля п’ятої частини виборців. Натомість опозиційні партії, насамперед, «Батьківщина» ставила за мету отримати певний електоральний реванш на місцевих виборах, із тим, щоби за допомогою посиленого представництва у місцевих Радах мати ресурс для відновлення свого впливу на загальнодержавну ситуацію. Тому кожна зі сторін намагалась використати всі наявні ресурси, щоби домогтись поставлених цілей.
        Очевидно, що значні переваги були на боці правлячої сили, яка використовувала адміністративні, фінансові, кадрові та інформаційні важелі впливу на виборців та кандидатів у депутати. Неабияке значення у перебігу цієї кампанії мало й те, що виборами активно займався сам керівник ОДА, а штабною  роботою на них - начальник обласного управління охорони здоров’я І.Д Шкробанець. У результаті цих скоординованих зусиль склад Чернівецької обласної ради був сформованим у партійному відношенні таким чином:
              Партія                                                   Здобуто місць
1        Партія регіонів                                                  49
2        Фронт Змін                                                         23
3        Всеукраїнське об'єднання

                     «Батьківщина»                                       17
4        Наша Україна                                                     9
5        Всеукраїнське об'єднання

                         «Свобода»                                            4
6        Народна партія                                                  1
7       Соціалістична   партія України                       1 


     Такого результату Партія регіонів не отримувала в краї ще ніколи. Але на  нього вплинули не лише відзначені вище фактори, але й значне розчарування чималої частини виборців попередньою діяльністю «помаранчевих» політичних сил. Свою роль, яку важко оцінити як позитивну, зіграло «переманювання» депутатів інших фракцій до складу партії влади, для чого використовувались різні методи впливу, які й спрацювали щодо певної частини представників депутатського корпусу. Це все разом дозволило місцевим керівникам Партії регіонів сформувати провладну депутатську більшість у обласній, міській та районних Радах краю, спираючись як на депутатів-мажоритарників, так і тих, хто, нехтуючи свої обіцянками та волею виборців, змінили свою фракційну або й партійну належність. Головою обласної Ради було обрано відому в краї людину – представника Партії регіонів Василя Ананійовича  Ватаманюка. Відомий господарник, який кілька разів обирався депутатом обласної ради і очолював в ній фракції Партії регіонів, він проте на мав досвіду праці у владних органах. Але 19 листопада 2010 року він був обраний головою Чернівецької обласної ради, замінивши на цій посаді І.О. Шилепницького. Проте його перебування на цій посаді виявилось вкрай нетривалим, після важкого серцевого нападу В.А. Ватаманюк помер на 65-му році життя 15 лютого 2011 року.                            
       Після цього довгий час обов’язки голови обласної Ради (до березня 2012 р.) виконував Валентин Михайлович Маніліч, виключений з партії «Батьківщина» після свого голосування за кандидатуру В.А. Ватаманюка. Лише 16 березня обласна Рада обрала своїм головою Михайла Івановича Гайнічеру – члена Партії регіонів, який прийшов на цю посаду з посади заступника голови Чернівецької ОДА, маючи за спиною багатий життєвий та управлінській досвід, як роботи в Чернівецькій обласній адміністрації (з таким її головами як І.М. Гнатишин, М.В. Романів та М.М. Папієв), так і на дипломатичній роботі в Румунії. Незважаючи на спроби опозиційних фракцій протидіяти впливові більшості на рішення, що приймались в обласній Раді, вони не увінчувались успіхом і обласний представницький орган працював у відповідності до тих очікувань, які формувались у Києві та конкретизовувались керівництвом ЧОДА. 
       Зокрема регіональною інтригою 2011 року, незабаром після легітимно завершених виборів місцевих голів, почались неочікувані події в Чернівецькій та Новодністровській міській Раді. В першій з них головував від 1994 року М.Т. Федорук, який традиційно намагався підтримувати рівні зв’язки з владою та опозицією, заявляючи про себе як про «члена партії чернівчан». Попри те, що ця партія в 2010 року обрала його міським головою, в міській Раді оформилась доволі дивна, з точки зору тогочасної партійно-політичної кон’юнктури,  комбінація представників політичних сил, на чолі з Партією регіонів, як думали та діяли всупереч цьому вибору мешканців міста. Їх прагненням стало усунення зі свої посади міського голови. Серед палких прихильників усунення з посади М.Т. Федорука опинились і депутати від фракції «Нашої України» і «Батьківщини». Підтримала цю пропозицію і малочислена депутатська група від ВО «Свобода».  Напружені відносини голови з Радою закінчились тим, що більшість депутатів міської Ради відправили його у відставку і таким чином очолити виконавчу владу у місті довелось секретарю міської Ради Віталію Михайловичу Михайлишину – на той час маловідомій чернівчанам людині зі скромним і доволі далеким від господарських проблем міста попереднім управлінським досвідом. Численні спроби відставленого мера довести свою правоту у судах зазнали поразки, як і ініціативи міської громадськості щодо проведення виборів міського голови, голосування за які раз у раз провалювались у Верховній Раді України парламентською більшістю. За подібним же сценарієм відбулись кадрові зміни й у Новодністровській Раді щодо обраного нещодавно міським головою Руслана Ігоревича Панчишина  - на той час представника партії «Фронт змін». І його спроби відвоювати посаду через судові позови зазнали цілковитого фіаско. Щоправда, тут все ж таки були призначені вибори міського голови, вочевидь тоді, коли правляча партія відшукала прохідного кандидата на цю посаду. Новим головою Новодністровської міської Ради став Володимир Петрович Мельник – представник Партії регіонів.
      Логіка таких дій, яка поширилась й на інші міські Ради України, де не відбулись вибори міських голів на користь Партії регіонів була достатньо очевидною й засвідчувала бажання цієї політичної сили взяти від свій безпосередній контроль не лише виконавчу й законодавчу владу в країні, але  й органи місцевого самоврядування. При цьому, що характерно, ініціативи активної громадськості про проведення міських референдумів щодо довіри (недовіри) міським головам відхилялись під різними формальними приводами, а пропозиції проведення нових виборів, за окремими винятками, блокувались також. З цього не складно зробити висновок про системний та кулуарний характер подібних політичних комбінацій і про усвідомлення їх авторами браку підтримки таких кроків зі сторони виборців, обурених вже хоча би тим, що їх вибір та позиція були відверто проігноровані.
     В цілому, в перші роки президентства В.Ф Януковича ним було проголошено низку реформ, які в різний спосіб зачіпали інтереси більшості громадян. Серед них найбільший резонанс викликали податкова та пенсійна реформа, які неоднозначно й багато в чому критично сприймались у масштабах країни і населенням Чернівецької області, громадськими організаціями та експертами. Місцевій владі доводилось  проводити роз’яснювальні роботу, сигналізувати центру про необхідність певної корекції рішень, що приймались. Президентом було також проголошено про початок нової адміністративної реформи в Україні, яка буда поділена на два етапи і не передбачала одночасного проведення зміни адміністративно-територіального поділу України, що можна відзначити як позитивний момент в її задумі. Проте вона завмерла на своєму першому етапі, який, головним чином, обмежився проведенням інституційної зміни статусів і певним переглядом структури центральних органів влади. До реформ системи виконавчої влади на місцях та розвитку компетенції місцевого самоврядування справа так і не дійшла. Відповідно, в Чернівецькій області обмежились обговоренням цієї реформи та внесенням окремих пропозицій щодо її проведення. В цілому ж, як констатують дослідники, спираючись на аналіз тенденцій громадської думки за перші роки президентства В.Ф. Януковича, можна стверджувати, що в українському суспільстві переважало уявлення про нездатність державних інституцій здійснювати реальні соціально-економічні перетворення. І з цим важко посперечатись.
      Важливе значення для розвитку регіональної суспільно-політичної ситуації мали останні парламентські вибори 2012 року, які волею депутатської більшості Верховної Ради повернулись до змішаної системи. Відповідно, боротьба поміж основними політичними силами розгорнулась як за мобілізацію виборців на підтримку своїх партійних списків, так і була спрямована на отримання переваги над кандидатами по мажоритарним округам. І знову електоральні тенденції 2012 року виглядали нетиповими для Чернівецької області, і саме в частині результатів за мажоритарними округами, які далеко не в повній мірі корелювались із партійно-політичними симпатіями виборців. 
       Ці зведені результати в області після обробки 100 % протоколів виглядали так:
За партійними списками:
1. Політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" - 39.52%
2. Партія регіонів - 20.76%
3. Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 19.13%
4. Політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода" - 8.71%
5. Комуністична партія України - 5.47%
 На мажоритарних округах:
Найбільшу підтримку отримали кандидати від Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина" і Партії регіонів.
ОВО №201 Федорук Микола Трохимович, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" 52.04% голосів;
ОВО №202 Фищук Олександр Георгійович, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" 40.31%;
ОВО №203 Федоряк Геннадій Дмитрович, Партія регіонів 51.73% голосів;
ОВО №204 Семенюк Артем Олексійович, Партія регіонів 57.54% голосів.
      Поруч із належним забезпеченням законів України, що зазнавали різноспрямованих змін, реалізацією політичної волі Президента України В.Ф Януковича, рішень КМУ, інших центральних органів влади, обласна та районні адміністрації намагались реалізовувати заходи, які б підвищували внутрішній та зовнішній престиж влади. Адже, як вірно констатують дослідники, в останні кілька років рівень соціального капіталу, віра населення в українські інститути влади зменшується. Внаслідок цих зусиль Чернівецька область посідала за останні роки досить високі місця у різних рейтингах, як і голова ОДА в загальнонаціональних рейтингах ефективності очільників обладміністрацій України. Наприклад, у 2011 році середнє значення Індексу по регіонах становив 3,87, в той час як область отримала 3,77 бала за індексом, що дозволило їй посісти 21-е місце в регіональному рейтингу, між Хмельницькою областю і Республікою Крим. При цьому Чернівецька область посідає 26-е місце серед 27 регіонів України за кількістю населення (1,97%) і 26-е місце за внеском до ВВП країни (0,93%). Валовий регіональний продукт області є найменшим серед регіонів України і становить 9 383 грн. на людину, або 47% від середнього показника по Україні. Відповідно до цього рейтингу найвищі бали Чернівецька область отримала за складовими «Інституції», «Охорона здоров’я та початкова освіта» та «Ефективність ринку праці». Відповідно, область знаходиться на останньому місці за розміром свого ринку. Знаходиться на 25 місці за рівнем розвитку макроекономічного середовища та бізнесу. Інновації – ще один показник, що потребує покращення, оскільки регіон знаходиться лише на 24–му місці в рейтингу. Найбільшими проблемами для ведення бізнесу в області є податкова політика, корупція і нестабільність державної політики. За іншими показниками область, наприклад, за результатами встановлених завдань, в 2011 року, посіла середні показники. Передостаннє 26 місце Чернівецької області в 2011 році було обумовлено 19 показниками, за якими регіон зайняв з 23 по 27 місця, з них 7 показників – за напрямом «Державні фінанси» (27 загальне місце у рейтингу), 4 показники – за напрямом «Інвестиційна, наукова та інноваційна діяльність» (25 місце), 3 показника - за напрямом «Житлово-комунальне господарство» (14 місце), 2 показника - за напрямом «Підтримка бізнесу» (22 місце), по 1 показнику за напрямами: «Економічний розвиток» (26 місце), «Освіта та охорона здоров’я» (18 місце) та «Населення та ринок праці» (10 місце). Тому, все ж таки, економічні показники розвитку регіону залишаються низькими в рамках України. Намагався керівник ОДА боротися з тіньовою економікою, знаходити нові джерела поповнення обласного бюджету. Наскільки вдало – це питання залишається відкритим для дискусій.      
       Головним гаслом своєї діяльності в ОДА М.М. Папієв обрав «Буковина – край, де варто жити», роблячи наголос на перевагах регіону в частині його соціально-культурних та освітніх традицій, історично сформованої етнокультурної та релігійної толерантності тощо. Разом із цим, здійснювались зусилля щодо привернення уваги інвесторів до регіону, хоча, за деякими оцінками, перевага тут серед внутрішніх інвесторів надавалась бізнес-групі Д.Фірташа. Складні процеси в регіональній економіці продовжували робити значну частину його мешканців трудовими мігрантами. За офіційними даними більше 100 тис. буковинців працюють закордоном. Це спричиняє зменшення обсягів виробництва, руйнуються професійні і кваліфікаційні якості трудового потенціалу області, діти з родин мігрантів не отримують належного виховання, руйнуються сім'ї.
       Вживались заходи щодо подальшого розвитку міжнародної співпраці області, більш активної її участі у міжнародних проектах, насамперед, підтримуваних ЄС, зокрема у розвитку транскордонної співпраці, особливо з Румунією та Молдовою. Варто відзначити, як позитив, що це співробітництво відрізняється доволі високим рівнем своєї інституціалізації. Серед цікавих ініціатив голови ОДА заслуговує на згадку проведення «Буковинського діалогу», започаткованого ним 2011 р. у Чернівцях у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича, продовженого 2012 р.  у Відні та у 2013 р. у Сучаві. Відбувались у краї й інші знакові заходи, як ось, поетичний фестиваль «Меридіан Czernowitz”, науковий Шумпетеровський форум тощо.
         Після ухвалення КМУ Постанови 996 про створення Громадських рад при органах виконавчої влади М.М. Папієв приділяв увагу співпраці з інститутами громадянського суспільства, неодноразово відвідуючи засідання Громадської  ради при ОДА, і навіть прозвітував про свою діяльність на посаді перед нею за 2011 рік. Проте у наступні роки, проти позитивне сприйняття такої практики Громадською  Радою, повторних звітів не відбулося. Складніше формувався діалог голови ОДА з лідерами опозиції, щодо яких він не завжди міг зійти з позицій офіційної риторики, насиченою лексикою партійної конкуренції та ідеологічної полеміки, які визивали зворотну реакцію місцевих опозиційних діячів.
      Проте справжнім випробовуванням для регіональної влади, інститутів виконавчої влади, місцевого самоврядування, політичних партій та й громадян стали події, викликані різким поворотом у зовнішньополітичному курсі України на європейську інтеграцію. Цей поворот несподівано, не лише для зарубіжних партнерів, але й політичної еліти та громадян України, був зафіксований відмовою Кабінету міністрів України від продовження перемовин  з ЄС щодо підписання Угоди про політичну асоціацію та створення зони вільної торгівлі, яка сталась 21 листопада 2013 року. Ця подія викликала гостру суспільну різку реакцію й значне неприйняття, підтримувані на той час більшістю українських громадян, тим більше у Чернівецькій області, де стійка більшість її мешканців зорієнтовані на європейське майбутнє України.  Євромайдан, що почався у Києві та інших містах України, охопив і м. Чернівці. Регіональна влада потрапила у додатково скрутне становище, оскільки М.М. Папієв публічно й системно висловлювався за незмінність і пріоритетність курсу України на європейську інтеграцію. Більше цього, невдовзі до цієї події він, 3 листопада 2013 року, за підтримкою низки громадських організацій, провів в обласному центрі велелюдне «Буковинське Віче», на якому було підтримано необхідність підписання Асоціації з ЄС на Вільнюському саміті Східного партнерства. Але всупереч очікуванням і Президент України В.Ф. Янукович відмовився підписати раніше офіційно узгоджену і парафовану Україною та ЄС Угоду. Після драматичних  подій у Києві в ніч на 30 листопада – 1 грудня та подальшої  ескалації напруженості в країні, ситуація почала відносно радикалізовуватись і в області. Кульмінацію регіональних подій стало утворення «Народної Ради» та штурм приміщення ОДА протестуючими 25 січня 2014 року. Наслідком цих дій стала відставка з посади голови ЧОДА.М. Папієва.
      Врешті-решт, після кривавих подій на Майдані і втечі з України В.Ф. Януковича, в країні було утворено новий уряд та парламентську більшість, які взяли на себе повноту відповідності за владу в Україні. Але ці події виходять за рамки цього дослідження і давати їм виважені наукові оцінки передчасно.           

       Висновки      

       Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що боротьба за зосередження владних повноважень у центрі та посилення вертикалі влади в Україні переважно негативно позначались на державі в цілому та розвиткові її окремих регіонів зокрема. Наполегливо здійснювана під гаслами досягнення стабільності та забезпечення порядку й керованості територіями держави, вона насправді призводила до бюрократизації й тонізації системи державного управління, зростання корупційних витрат на задоволення апатитів посадовців, наростання суспільного невдоволення і зневіри до інститутів державної влади, як у центрі, так і на місцях.
        Ці процеси переконливо засвідчили потребу у системному реформуванні державної влади, й особливо регіонального управління та місцевого самоврядування. Тут на першому місці мають йти процеси адміністративної та фінансової децентралізації, поетапного запровадження європейських принципів субсидіарності, підтримки та розвитку процедур і форм здійснення місцевої демократії та широкого залучення інститутів громадянського суспільства до створення й розвитку якісно нової моделі місцевої влади. Ці завдання – перезрілі у порядку денному розвитку України. Але без їх належного вирішення складно уявити подолання державою тієї глибокої кризи, до якої вона всі більш швидко наближалась останніми роками.


Список використаних джерел:


1. Зорько В.В., Бурковський П.А. Громадська думка про проведення соціально-політичних реформ в Україні: оцінка основних тенденцій Стратегічні пріоритети. – 2012. - № 2 (23). – С. 104
2. Бохняк Н.І. Стратегічний розвиток економічного потенціалу Чернівецької області // Міжнародна науко-практична конференція «Сучасний стан і тенденція розвитку економіки України. – м. Одеса, 11 – 12 травня 2012 року. – Одеса: Центр економічних досліджень і розвитку, 2012. – Частина 1.  - C. 58
3. Висоцький О.Ю. Особливості запобігання делегітимаційним загрозам політичному режиму в Україні // Грані. – 2012 - № 7 (87). – С. 106
4. Висоцький О.Ю. Особливості запобігання делегітимаційним загрозам політичному режиму в Україні // Грані. – 2012 - № 7 (87). – С. 106
5. Гакман С. Регіональний досвід реалізації європейського інструменту сусідства та партнерства. – Влада та управління: Збірник наукових праць. – Чернівці: Букрек, 2012. – С. 224 – 230
6. Гуджан О.В. Рейтинг регіонів якяк показник ефективності використання організаційного потенціалу регіону // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2012. - № 12 (183). – Ч. 1. С. 87
7. Зорько В.В., Бурковський П.А. Громадська думка про проведення соціально-політичних реформ в Україні: оцінка основних тенденцій Стратегічні пріоритети. – 2012. - № 2 (23). – С. 104
8. Кулинич О.І, Кулинич Р.О. Комплексна оцінка результатів виконання регіонами України встановлених завдань, планових (нормативних) показників // Вісник Хмельницького національного університету. – 2012. - № 2. – Т.1 – С. 225 – 226
9. Кучабський О., Погорєлов С. Довіра до органів публічної влади як ключовий фактор ефективності системи державного управління //  Публічне управління: теорія та практика. – 2013. - № 1(13). – С. 108
10. Лапушняк М.Д. Оцінка рівня життя населення Чернівецької області на основі індексу людського розвитку розвитком територій в контексті світового досвіду Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 12 грудня 2012 р. м. Симферополь.  Сімферополь: Кримський інститут бізнесу УЕУ, 2012. – С. 41 – 43
11. Микосянчик О. 100 днів від Указу Буковинське віче. – 2010. – 2 червня (№ 40)
12. Михайлішин Віталій Михайлович. – Чернівецька міська Рада. -
http://chernivtsy.eu/portal/mihajlishin-vitalij-mihajlovich-sekretar-chernivets-koyi-mis-koyi-radi
13. Михайлішин Віталій Михайлович. – Чернівецька міська Рада. - http://chernivtsy.eu/portal/mihajlishin-vitalij-mihajlovich-sekretar-chernivets-koyi-mis-koyi-radi
14. Мітряєва С. Вплив Європейського Союзу та інших міжнародних акторів на зміст міжнародної взаємодії в Карпатському  регіоні // Грані. – 2013. - № 7 (99).  – С.
15. Папієв М. Ми формуємо якісно нову й ефективну модель управління Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2012. - № 1. – С. 4 – 7
16. Паска Н.М. Аналіз соціальних наслідків безробіття в Чернівецькій області. Економічні підсумки 2012 року: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Дніпропетровськ, 14–15 грудня 2012 р.): у 3-х частинах – Дніпропетровськ: НО «Перспектива», 2012. - ч.2. – С. 45
17. Повноваження Новодністровського міського голови Володимира Петровича Мельника визнано ХХХІХ сесією Новодністровської міської. - 
http://novod.info/index.php/377-povnovazhennya-novodnistrovskogo-miskogo-golovi-volodimira-petrovicha-melnika-viznano-xxxix-sesieyu-novodnistrovskoji-miskoji-radi
18. Повноваження Новодністровського міського голови Володимира Петровича Мельника визнано ХХХІХ сесією Новодністровської міської. -  http://novod.info/index.php/377-povnovazhennya-novodnistrovskogo-miskogo-golovi-volodimira-petrovicha-melnika-viznano-xxxix-sesieyu-novodnistrovskoji-miskoji-radi
19. Про створення та забезпечення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи регіонального  управління. - Чернівецька обласна державна адміністрації. Розпорядження № 410-р. від 25.06.2011
20. Про створення та забезпечення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи регіонального  управління. - Чернівецька обласна державна адміністрації. Розпорядження № 410-р. від 25.06.2011
21. Руслана Панчишина відправили у відставку. – Правда про місто Новодністровськ. - 
http://novodnistrovsk.org.ua/news/182/ruslana-panchyshyna-vidpravyly-u-vidstavku.html
22. Руслана Панчишина відправили у відставку. – Правда про місто Новодністровськ. -  http://novodnistrovsk.org.ua/news/182/ruslana-panchyshyna-vidpravyly-u-vidstavku.html
23. Чернівецька міська рада достроково припинила повноваження Чернівецького міського голови Миколи Федорука. – Чернівецька міська Рада. - http://chernivtsy.eu/portal/4/11246-11246.html
24. Чернівецька міська рада достроково припинила повноваження Чернівецького міського голови Миколи Федорука. – Чернівецька міська Рада. - http://chernivtsy.eu/portal/4/11246-11246.html
25. Ярмистий М. Напрямки реформування системи державного управління та державної служби Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2010. - № 1. – С. 7 – 9
26. Ярмистий М. Напрямки реформування системи державного управління та державної служби Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2010. - № 1. – С. 7 – 9

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook