Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

11 квітня 2022
Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?

Євген МАГДА, директор Інституту світової політики


Війна росії проти України змушує визначатися зі своєю позицією чимало європейських держав. Зі зрозумілих причин особливу увагу ми звертаємо на дії наших сусідів та партнерів.


Президент Молдови Мая Санду в інтерв’ю Radio Libera пояснила збереження нейтралітету Молдови та її неприєднання до санкцій ЄС проти росії турботою про українських біженців. Ніде правди діти: у сусідній державі знайшли тимчасовий прихисток десятки тисяч українських жінок та дітей, зараз їх чисельність оцінюють у 100 тисяч людей. Санду наприкінці лютого навіть відвідала пункти для їх розміщення біля молдово-українського кордону. Але зараз вона наголосила, що Молдова не може залишитися без газу та електроенергії.


Сусідська політикиня, в руках якої фактично зосереджена повнота влади в країні (Молдова є парламентською республікою, але впевнену більшість (63 з 101 мандату) у законодавчому органі має партія «Дія та солідарність», яка тримає рівняння на Санду), лукавить. Або ж воліє виглядати наївною. Справа у тому, що у травні 2021 року у Батумі (Грузія) три держави-учасниці «Східного партнерства» створили Асоційоване тріо для прискорення інтеграції до Європейського Союзу. Грузія, Молдова та Україна домовилися узгоджувати свої дії, адже у кожної з них є власна Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Показово, що після подачі Україною  на початку березня заявки на вступ до ЄС, аналогічні документи подали Молдова та Грузія (остання, нагадаю, також не приєдналася до санкцій Євросоюзу проти росії). Це виглядає щонайменше некоректно, адже за прискорення власного руху до ЄС Україна платить кров’ю своїх захисників та величезними збитками.


Є ще один цікавий нюанс: восени 2021 року, коли Молдова вела важкі переговори з росією про підписання газового контракту, Україна надала їй допомогу «блакитним паливом». ЇЇ обсяг був невеликим, жест був швидше символічним, спрямованим на демонстрацію солідарності. Наприкінці жовтня 2021 року уряд Молдови в особі віце-прем’єра Андрея Спину домовився з компанією «Молдовагаз» та «Газпромом» про підписання п’ятирічного контракту. Різке зростання ціни газу для споживачів змусило уряд Наталії Гаврилиці фактично відмовитися від програм розвитку, зосередившись на захисті соціально незахищених прошарків населення. Молдова, як відомо, конкурує з Україною за неприємний титул найбіднішої країни Європи, і ціна газу тут є вагомим фактором.  Тому навряд чи варто дивуватися готовності Молдови оплачувати російський газ рублями, для цього там «Молдовагаз» і існує. До речі, в облаштуванні українських біженців Молдові допомагає Європейський Союз.


Варто також нагадати про невизнане світовою спільнотою Придністров’я. Ця квазі-республіка стала результатом одного з перших експериментів кремля з управління конфліктами на пострадянському просторі ще на початку 90-х років ХХ століття. Ситуацію ускладнюють кілька фактів: у низки придністровських босів є паспорти громадян України, на території так званої ПМР розташовані величезні артилерійські склади (експерти говорять про 20 тисяч тонн вибухових речовин). Наприкінці березня ПАРЄ назвала територію Придністров’я окупованою росією, Мая Санду закликала російських окупантів піти звідти. Проте є об’єктивні труднощі: Молдова має державний кордон лише з Румунією та Україною, тому всерйоз обговорювати питання вивезення боєприпасів та виведення контингенту рф з Придністров’я не випадає. Нагадаю, що сукупна чисельність оперативної групи російських військ у Придністров’ї та армії невизнаної республіки складає біля 10 тисяч солдатів, експерти не виключають можливості її вторгнення в Україну, однак не надто високо оцінюють бойові спроможності. З Придністров’я по Україні йдуть інформаційно-психологічні спецоперації, можливі вилазки диверсантів. Але проти армії Молдови у них є непогані шанси, і загроза «реконструкції» подій 30-річної давнини існує. Можливо, тому Мая Санду уважно слухає поради заступника керівника кремлівської адміністрації Дмітрія Козака, який давно опікується ситуацією у Молдові. І, схоже, вірить його запевненням.


У невизнаному навіть росією утворенні на лівому березі Дністра є помітний промисловий потенціал, який слугує збагаченню тамтешньої еліти. Завдяки  пошукам шляхів реінтеграції з Молдовою з Придністров’я налагодили можливості для експорту до ЄС. Днями Європейський Союз зняв санкції з Молдавського металургійного заводу у Рибниці, проти чого не заперечували у Кишиневі. Там говорять про відповідну позицію віцепрем’єра Андрія Спину (про нього вже йшлося вище). Медіа Молдови припускають, що Спину причетний до формування умов тендера для купівлі компанією Termoelectrica S.A. – найбільшим у країні постачальником тепла та електроенергії турбін російської промислової групи «Силовые машины». Вона належить підсанкційному (у ЄС та США) російському олігарху Алєксєю Мордашову.


Між Україною та Молдовою було чимало моментів непорозуміння, проте агресія росії проти нашої країни стала справжнім лакмусовим папірцем, спроможним перевірити відносини на наявність справжнього стратегічного партнерства. Прикро, якщо у Молдові не розуміють, що послаблення позицій України призведе до тиску на Кишинів. Прикро, що нема усвідомлення спільності проблем у відносинах з росією та потреби створювати позитивні асоціації, а не декларації.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олег Немчінов: Реформа оплати праці держслужбовців Наталія Гусак про діяльність НСЗУ: робота в умовах війни та блекауту, контрактування, нові послуги, медична допомога ветеранам Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Богдан Мельник: Ми хочемо, щоб молоді люди були долучені до процесів управління містом Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook