Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: ДНІСТРЯНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ СЕВЕРИНОВИЧ (1870 – 1935)

Н.Ю.Ротар

С. Дніпрянський народився 13 листопада 1870 р. у Тернополі.У 1888 році він з відзнакою закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет Віденського
університету.З 1901 по 1918 роки був професором австрійського цивільного права у Львівському університеті.Тут С. Дністрянський розгортає широку наукову діяльність, очолює юридично-статистичну комісію Наукового товариства імені Тараса Шевченка, з 1901 р. редагує «Часопис правничий і економічний», публікує статті на юридичні теми і рецензії в українській, польській і німецькій пресі.

 

У 1901–1913 роках опублікував трьома мовами понад 12 новаторських правових праць, зокрема: «Чоловік і його потреби в правовій системі», «Реформа виборчого права в Австрії», «Звичаєве право і соціальні зв’язки» та інші.У 1907 і 1911 роках його було обрано депутатом до Австро-Угорського парламенту. У 1920 р. написав проект Конституції для Західно-Української Народної Республіки. Помер Станіслав Северинович Дністрянський 5 травня 1935 р., похований в м. Ужгород. Проаналізувавши політичні та правові ідеї відомих європейських теоретиків права, С. Дністрянський запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять “право”, “держава”, “народ”, намагаючись ослабити правничий позитивізм підкресленням соціального характеру норм та природних засад права.

 

Основою держави С. Дністрянський вважав суспільство, насамперед особливості його зародження, формування суспільних груп та перших правил організації відносин між цими суспільними групами, членами цих або інших суспільних груп. Серед первинних (органічних) суспільних груп С. Дністрянський виділяє родину, рід, плем’я, народ та державу, які у його правовій концепції є першоосновою (першоджерелами) права. Ідея ж права з’являється з появою та задоволенням елементарних, необхідних, “питомих” (рідних) життєвих, економічних потреб людей – “чувства недостачі, получене зі змаганням до її усунення”. Вже у первісних людей С. Дністрянський виявляє перші правила, які керували їхню поведінку стосовно членів соціальних груп. Оскільки “держава”, за С. Дністрянським, утворюється як результат органічної потреби суспільства, то до органічних суспільних об’єднань, крім подружжя, родини, роду, племені, держави, С.Дністрянський відносить також народ. Під поняттям “народ” він розуміє організацію людей, яка утворилась після виникнення держави у формі протесту проти територіальної влади держави. На думу науковця, культура суттєво впливала на свідоме життя людей у межах первісних держав.

 

Навіть завоювання державою з однією культурою значних територій держав з іншими культурами не завжди змінювало світогляд захоплених людей. У державах, які розширювали свою територію за рахунок завойованих земель, складалась така ситуація, що в державі починали існувати цілі групи людей, вихованих іншою культурою, з іншими звичаями, традиціями, за іншими первісними родовими зв’язками. Ці групи були незадоволені тим, що їх відокремлено від спільних культурних груп і прагнули до об’єднання. Окремі суспільні групи почали внутрішню боротьбу проти територіальної влади держави.


С. Дністрянський вважав, що упродовж періоду XVIII–початку XX ст. відбувався процес виникнення національної ідеї, яка мала двоякий характер: з одного боку, вона виступала у формі прагнення до однієї національної держави, частини якої перебували на території різних держав, з другого, – у формі прагнення до національної автономії у державах, де крім корінного народу проживало ще декілька захоплених народів, які також прагнули мати власну національну державу. Порівнюючи поняття народу та держави, науковець знаходить у них спільні корені в родині, роді та племені, але він вважає, що мета їх створення була різною. Основною метою створення держави є захист власної території й організація всіх державних і міждержавних справ, а метою створення народу як свідомої суспільної групи, яка виникла після утворення держави, є збереження народної культури й поширення її серед майбутніх членів народу.

 

Важливими ознаками народу, на думку С. Дністрянського, є його природне походження, наявність власних етнічної території й культури. Під останньою він розуміє сукупність тих звичаїв, традицій, обрядів, які в процесі об’єднання різних племен стали загальнообов’язковими для всіх об’єднаних племен у народі. Отже, основним елементом народу є його культура. У такий спосіб відбувається природний процес злиття одних племен з іншими племенами, які були сильнішими культурою та силою. Культура сильніших народів домінує згодом у новому народі, який виникає через злиття кількох племен. Такий процес називається асиміляцією. Керуючись цим, С. Дністрянський доводить, що кожен народ є витвором процесу асиміляції двох основних чинників: звичаю й культури.

 

Однією з основних рис держави є наявність території, яку С. Дністрянський розуміє як спільну для народу частину землі, з якою він пов’язує свою долю, оскільки оселився назавжди з давніх віків, відчуваючи у ній свій дім. Оскільки територія має етнографічне та політичне значення, для народу важливим є територія “з якою він пов’язує свою долю, де народ почуває себе як вдома, бо живе на невід’ємній чужими народами території”. Цю територію С. Дністрянський називає батьківщиною. У випадках, коли члени народу поселяються поза межами своєї батьківщини, територія, на якій вони поселились є для них чужою, однак вони не перестають належати до свого народу. На думку С. Дністрянського, щоб стати членом народу, не важливо, чи особа знає мову цього народу, користується його культурними цінностями і знає його історичні традиції, а важливо те, що вона хоче стати членом даного народу, який має і власну народну мову і культуру, свої історичні традиції та звичаї.

 

Отже, культурна характеристика відповідає за усвідомлення членів народу себе такими, і за бажання залишатися такими. На основі цих тверджень С. Дністрянський формує власну теорію самовизначення народів, тобто створення національної української держави, маючи на увазі її три основні елементи: територія, люди, цивілізація. Державну територію української держави він визначає через політичний принцип, а народну (національну) – лише через етнографічний. Держава за С. Дністрянським є виявом формальної влади, яку суспільство надало їй для збереження загального суспільного ладу, тому цей вплив не є зовсім самостійним, внутрішнім, але похідним, зверхнім. І хоча держава може застосувати фізичний примус, вона повинна залишати свободу народу й соціальним групам у висловленні власних переконань. проте не зобов’язана їх усіх приймати.

 

У вищенаведених твердженнях ученого відображено основні тези теорії суспільного договору, за якої держава виникла внаслідок договоруміж людьми коли народ є джерелом і носієм влади в суспільстві. Саме ця ідея лягла в основу принципу самовизначення народів. У понятті самовизначення народів науковець вбачав зовнішній і внутрішній зміст: (1) зовнішній проявляється у виявленні бажання самостійно обирати й творити свою долю; (2) внутрішній є повною самостійністю або повною політичною автономією. Тож провідний шлях нової держави, на думку науковця, є правом народної правди.


Основні праці: Дністрянський С. Боротьба народу за право // Діло. – Львів, 14.01.1928. – Ч. 10. – С. 1; Дністрянський С. Загальна наука права і політики – Прага. Український університет, 1923. – Т. 1. – 393 с.; Дністрянський С. Звичаєве право – асоціяльні зв’язки. Причини до пояснення §10 австрійської книги законів цивільних. // Часопись правнича і економічна. – Львів, 1902. – р. 3. – Т. 4 – 5. – С. 1 – 42; Дністрянський С. Національна статистика. Львів. 1910; Дністрянський С. Нова держава// Український скиталець. Відень-Прага-Львів, 1923; Дністрянський С. Нова держава // Український скиталець. – Відень-Прага – Львів, 1923. – С. 5 – 29; Дністрянський С. Нова держава. Інавгураційний виклад ректора проф. С. Дністрянського / Український вільний університет в Празі, в роках 1921 – 1926. – Прага, 1927. – 97 с.; Дністрянський С. Нові проекти української конституції // Воля. – Відень, 1920. – Т. 6. – Ч. 5. – С. 232 – 237; Т. 6 – Ч. 6. – С. 301 – 309; Т. 6. – Ч. 7–8. – С. 342 – 348; Дністрянський С. Погляд на теорії права та держави // Ювілейний збірник Наукового товариства ім. Шевченка у Львові в п’ятдесятиліття основання 1873–1923. – Львів, 1925. – С. 1–63; Дністрянський С. Погляд на теорії права та держави /Ювілейний збірник Наукового товариства ім. Шевченка у Львові в п’ятдесятиліття основання 1873 – 1923, Львів 1925. – 63 с.; Дністрянський С. Полагода шкоди з огляду економічного і соціяльного // Часопись правнича. – Львів, 1897. – р. 7. – С. 1–102; Дністрянський С. Природні засади права (§ 7 к.ц.з.) // Правничий вісник – Львів, 1911. – р.2. – Ч. 3 – 4. – С. 205 – 233; Дністрянський С. Самовизначення народів // Воля. – Відень, 1919. – Т. 5 – Ч. 4 – С. 102 – 106; Т. 5 – Ч. 4. – С. 150 – 154; Т. 5 – Ч. 5. – С. 198–203; Дністрянський С. Соціальні форми права // Записки Соціяльноекономічного відділу ВУАН. – Київ, 1927. – Т. 5 – 6. – С. 1 – 32.


Джерела: Андрусяк Т. Академік Станіслав Дністрянський і його роль у створенні та розвитку Українського Вільного Університету / Т. Андрусяк // Науковий збірник УВУ. – Мюнхен-Львів, 1995; Возьний В. І. Основоположник українського правознавства // Вісник Національної академії наук України. – 1995. – № 11 – 12. – С. 59 – 63; Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст / П. Стецюк. – Львів. – 1999. – 232 с.; Коваль А. Джерела та форми права в правовій концепції Станіслава Дністрянського / А. Коваль // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії. – Одеса, 2002. – Вип. 16. – С. 107 – 111; Коваль А. Соціальне поняття права в правовій концепції С.Дністрянського // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – Вип. 36. – Львів, 2000. – С. 170 – 175; Коваль А. Поняття, форми та види міждержавних і міжнародних відносин у концепції С. Дністрянського // Життя і право. Львівський правничий часопис. – 2005. – № 1. – Львів, 2005. – С. 23 – 27; Мушинка М. Станіслав Дністрянський – засновник нової науки права (1870 – 1935) /Академік Станіслав Дністрянський. 1870 – 1935. Бібліографія. – К.: Довіра: Ґенеза, 1992.

 

Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Енциклопедичний довідник / За заг. ред. Ярмистого М.В. – Чернівці: Букрек, 2016 . – 272 с.

 


 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Наталія ГУСАК: "... жодної паніки не повинно бути, коли ти починаєш організовувати процес, від якого залежатиме доля багатьох мешканців Буковини" Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою ЦНАП – місце, де громадяни зустрічаються з місцевою владою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Близько 90 % території Чернівецької області охоплено перспективними планами, – Альона Бабак Завдяки економії – Чудейська громада реалізувала на один проект більше ніж планувала Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ 25 листопада у Тереблечівській об’єднаній громаді відкрили ЦНАП Проект держбюджету на 2020 рік: які кошти передбачено для розвитку ОТГ Радники Центру розвитку місцевого самоврядування відвідують ОТГз метою ознайомлення із проектами розвитку інфраструктури Ігор БАБЮК: Місцеві вибори 2021: можливості для розвитку територіальних громад
Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook