Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

22 червня 2021
Святослав Юрійчук: Інформаційна безпека: свобода слова vs ворожа пропаганда

Науковий керівник – доц. В.Л.Карпо

 

Інноваційні інформаційні технології є необхідною складовою сучасного життя як окремого індивіда, так і суспільства в цілому. Поява спершу газет, а потім і радіо та телебачення створили потужну платформу для подальшого розвитку комунікаційних технологій. Вже у другій половині ХХ століття з’являється інтернет, який досить швидко перетворився на глобальну мережу, яка охопила найвіддаленіші куточки Землі.


Остання декада нинішнього століття принесла з собою не лише міжнародні та міждержавні конфлікти (наприклад, війна в Сирії), але й новий етап в інформаційному розвитку людства, який значно прискорився у зв’язку пандемією Covid-19.


В той же час, військова агресія Російської Федерації та анексія АР Крим стали поштовхом до посилення політичної пропаганди та маніпулювання масовою свідомістю на міжнародному рівні. Одним із найпотужніших акторів тут стала Російська Федерація, яка мобілізувала вже наявні та швидко опанувала новітні засоби для просування власних інтересів на зовнішньому політичному ринку, у першу чергу, в Україні, країнах ЄС, США тощо.


2 лютого цього року було прийнято рішення про блокування телеканалів ZIK, 112 та NewsOne на п’ять років [1]. В Україні одразу почалася медійна дискусія з приводу відповідності даного рішення свободі слова. На думку автора, це не відповідає дійсності, адже:


1. Ці канали ніколи не дотримувалися свободи слова –  їх можна назвати рупорами російської пропаганди в Україні. Найбільш яскраво це виявлялося у політичних програмах, де учасники з українською позицією були фактично позбавлені можливості висловити свою думку, яку повністю нівелювали учасники з проросійською позицією зі згоди ведучих.


2. Згадаймо фразу В.Піховшика: «Я працюю над тим, щоб максимальні електоральні успіхи здобула «Опозиційна платформа – За життя» [2].


3. Не може ворожа пропаганда асоціюватися зі свободою слова. Уявімо ситуацію: у будь-якій демократичній країні родич керівника ворожої держави придбав три інформаційні канали і здійснює антидержавницьку пропаганду, хіба таке можливо?


Варто зазначити, що крок, здійснений українською владою у лютому 2021 року, не є першим. У 2014 році Литва обмежила ретрансляцію «НТВ-мир» через показ пропагандистського фільму «Засуджені. Капкан для групи «Альфа», присвячений подіям навколо Вільнюської телевежі у січні 1991 року [3]. Політику моніторингу діяльності та її відповідності національному законодавству здійснюють й інші країни Балтії.


Варто наголосити, що жодна держава – член ЄС – не засудила дії країн Балтії щодо протидії російській пропаганді. Більше того, навіть країни, які мають тривалі історичні відносини з Росією, стають дедалі більш уважними до інформаційної діяльності останньої в контексті поширення фейків, дезінформації та особливо втручання у внутрішньополітичні справи, зокрема, вибори. Серед них – Франція, яка прийняла закон «Щодо протидії фейкам та пропаганді» саме після втручання РФ у російські вибори [4].


Отже, попри маніпулятивні тези щодо наступу на свободу слова, блокування та закриття пропагандистських каналів є запорукою інформаційної безпеки держави та її громадян.


Список літератури:
1. Зеленський заблокував телеканали Медведчука ZIK, 112 та NewsOne. URL: https://mind.ua/news/20221636-zelenskij-zablokuvav-telekanali-medvedchuka-zik-112-ta-newsone
2. Чому закриття пропагандистських каналів Медведчука – не «наступ на свободу слова». URL: https://texty.org.ua/fragments/102889/chomu-zakryttya-propahandystskyh-kanaliv-medvedchuka-ne-nastup-na-svobodu-slova/
3. Як Латвія та її балтійські сусіди борються з російською телепропагандою. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3188153-ak-latvia-ta-ii-baltijski-susidi-borutsa-z-rosijskou-telepropagandou.html
4. Як Франція бореться з фейками: деталі ухвалених законів. URL: https://detector.media/infospace/article/142843/2018-11-26-yak-frantsiya-boretsya-z-feykamy-detali-ukhvalenykh-zakoniv/

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Наталія ГУСАК: "... жодної паніки не повинно бути, коли ти починаєш організовувати процес, від якого залежатиме доля багатьох мешканців Буковини" Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою ЦНАП – місце, де громадяни зустрічаються з місцевою владою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Близько 90 % території Чернівецької області охоплено перспективними планами, – Альона Бабак Завдяки економії – Чудейська громада реалізувала на один проект більше ніж планувала Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ 25 листопада у Тереблечівській об’єднаній громаді відкрили ЦНАП Проект держбюджету на 2020 рік: які кошти передбачено для розвитку ОТГ Радники Центру розвитку місцевого самоврядування відвідують ОТГз метою ознайомлення із проектами розвитку інфраструктури Ігор БАБЮК: Місцеві вибори 2021: можливості для розвитку територіальних громад
шукайте нас на facebook