Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

20 листопада 2017
Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності

Чим живе Сторожинецька міська об’єднана територіальна громада дізнавалися журналісти під час прес-туру, організованого Чернівецьким відокремленим підрозділом «Центр розвитку місцевого самоврядування». Громада утворилася 18 грудня 2016 року (тоді відбулися перші вибори) і об’єднала 11 місцевих рад: Сторожинецьку міську, Банилово-Підгірнівську, Бобовецьку, Давидівську, Зруб-Комарівську, Комарівську, Костинецьку, Новобросковецьку, Панківську та Слобода-Комарівську сільські ради. Цього року до них доєдналася ще одна – Старожадівська сільська рада.

Сторожинецька ОТГ – найбільша в області, її площа охоплює 496,22 км2, а кількість населення складає 39 175 осіб.


Про успіхи громади, проблеми, з якими довелося зустрітися в процесі роботи, а також подальші плани для розвитку розповідає голова об’єднаної громади Микола Карлійчук:

 

Микола Карлійчук, голова Сторожинецької ОТГ: «Ми працюємо уже 11 місяців, і можна сказати, що наша громада відбулася. Люди бачать у ній перспективу, і про це свідчить дооб’єднання: з першого жовтня в нашій громаді додатково з’явилося ще чотири населені пункти. Громада сьогодні – це 16 населених пунктів, 19 загальноосвітніх шкіл, де навчається 5 тис учнів, 14 дошкільних закладів, в яких перебуває 1,5 тис дітей, бібліотеки, ФАПи, амбулаторії. І сьогодні я можу справедливо сказати, що у громаді є розуміння, єдність, підтримка, і ми бачимо перспективу.

 

Серед плюсів те, що ми отримали з державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури у розмірі 11,2 млн. грн. Прозоро, справедливо, за участю громадськості ми поділили ці гроші на двадцять один об’єкт. Серед основних – це добудова школи І-ІІ ступенів на Майдані, на яку було виділено 1,4 млн. грн., ще 1,4 млн. – на амбулаторію в Банилові-Підгірному, в середньому по 300-400 тисяч на інші населені пункти, і зараз практично у кожному селі є об’єкти, над якими ми працюємо. В середньому на сьогодні маємо 85% готовності. Це і клуби, і амбулаторії, і дитячі садки. Робимо освітлення, каналізацію, водопроводи, тротуари. Додатково нам виділили ще 1,4 млн. грн. на дитячий садок  на вулиці Першотравневій, там повністю змінили покрівлю, провели утеплення.

 

Не дуже схвально сприйняли «у верхах» те, що ми зробили тротуар на 600 тисяч гривень, але це насправді було потрібно, тому що біля сільгосптехніки у нас є два нові мікрорайони, близько 200 дітей щодня ідуть до школи у Сторожинець. До нас неодноразово люди зверталися з цим питанням, адже ходити доводилося по дорозі, і часом навіть траплялися прикрі випадки, тому ми виділили кошти і зробили цей тротуар, щоб була безпека руху.


Другий об’єкт у Сторожинці – це ДНЗ №7, на який було виділено 400 тис. грн., там змінили покрівлю, повністю завершили огорожу.
Понад 400 тисяч ми виділили на будинок культури у Давидівці, через місяць вже плануємо закінчити там ремонт. Проводимо ремонт амбулаторії в селі Зруб Комарівці, у Бобівцях було повністю перекрито школу, закінчуємо ремонт покрівлі амбулаторії в селі Костинці тощо.
Ще один важливий об’єкт – це генеральний план нашого міста, над яким працює Львівмістопроект. Ми вже перерахували мільйон авансу, працюємо, щоб до нового року закінчити.

 

Додатково маємо перевиконання бюджету у громаді на суму 4 млн. грн., ці гроші ми також виділили на потреби громади. На сьогодні ми замінили по всіх школах 263 вікна, закупили 65 комп’ютерів, обладнали 16 кабінетів хімії та біології, виділили близько 100 тис грн. на мультимедійне обладнання. 

 

Серед негативу – недобудована школа у селі Зруб-Давидени, яка перебуває на балансі управління капітального будівництва ОДА, і область не включила цей об’єкт у план соціально-економічного розвитку. Також ми могли здати цього року до першого вересня дошкільний заклад на 300 дітей в місті Сторожинець, для цього нам потрібно було всього 11 млн. грн., при чому 3 млн. ми мали на співфінансування. Цей об’єкт також не був включений у план соціально-економічного розвитку, а у нас на сьогодні 544 дитини перебуває на черзі. Чомусь відчуваємо протистояння з боку виконавчої гілки влади. Жодного робочого місця нашій громаді не виділили в районній державній адміністрації і районній раді. Таке ставлення, ніби ми стали чужі, не відчуваємо підтримки. Хоча це теж іде вже на спад. Громада витримала всі негаразди, працює успішно, тому сьогодні вже є розуміння і нам йдуть назустріч.

 

Ще один негатив – міст, який був зруйнований внаслідок повені 2010 року. Кабінет Міністрів України виділив своєю постановою фінансування, але процедура затягнулася. Замовник – служба автомобільних доріг, роботи йдуть дуже повільно, кошти не освоюються, а на наші звернення  відповіли, що в Україні немає сертифікованої арматури на  опори. Ми зверталися і в область, і до ради депутатів, щоб пришвидшити цю роботу, тому що кінець року, а гроші не освоєні.

Відволікають від роботи перевірки з боку правоохоронних органів, хоча все у нас все робиться прозоро, через тендер. Окрім того, якщо на рівні села визначається, що саме цей об’єкт потрібен, то який може бути диктат зверху. Якщо вже дали повноваження, є відповідальність, то вирішувати потрібно на місці, що робити в першу чергу, що в другу, а що в третю.

 

Служба автомобільних доріг припинила поточні капітальні ремонти доріг, які знаходяться на їх балансі. Вони знають, що з першого числа ці дороги передають на громади, однак вже півроку на них нічого не робиться. Череш – Давидени – Банилів: три кілометри дороги, де не можна проїхати. Ми зверталися до них, казали, що готові дати 200 тис. грн.  на співфінансування. У відповіді нам порадили організувати комунальне підприємство з ремонту доріг. І от зараз йде зима, а там вибоїни.

 

Щодо подальших планів, то, я думаю, наша громада буде робити все, щоб збільшувати дохідну частину, створювати робочі місця, залучати інвестиції, створюючи сприятливий клімат для інвесторів. У нас дуже багато планів, розроблено стратегію нашої громади розвитку, уже є пропозиції від населених пунктів, які хочуть до нас приєднатися. Це Нижні Петрівці, Буденець, Череш. Робимо все, щоб підтримати нашу творчу молодь: в нашій музичній школі навчаються діти з навколишніх сіл, хороше приміщення дали художній школі. Намагаємося розвивати спорт, культуру. Дали завдання нашому відділу культури, щоб у кожному населеному пункті був крайовий музей, щоб були відновлені клуби.

Є, звичайно, питання щодо виробництва. Звісно, сьогодні потрібні інвестиції, треба працювати  з Польщею, Румунією, брати участь в європейських проектах. Поки в цьому напрямку ми недопрацьовуємо. Без європейських грантів громаді сьогодні досить складно. Працюємо зараз над тим, щоб запустити міні-молокозавод, щоб  запрацювали кооперативи. Сьогодні є інвестор і ми маємо реальні плани, що на наступний рік забезпечимо сиром, сметаною, молоком власного виробництва наші навчальні заклади.


На  сьогодні в усіх закладах виплачено вчасно аванс, зарплату, і я думаю, що ми успішно, без боргів, закінчимо рік.

Працюємо з Ощадбанком, щоб у наших населених пунктах стояли термінали, банкомати і людям не доводилося їздити за зарплатнею у Сторожинець, тобто щоб децентралізація була не на словах, а на ділі і послуги справді наближалися до населення. Термінал вже працює в Банилові, тепер, у першу чергу, хочемо встановити їх у Костинцях і Давиденах. Хочемо, щоб в Ощадбанку була мобільна каса, коли працівники приїжджають в населений пункт за графіком  і там весь день працюють – вони таке практикують.

 

Прекрасно працює наша реєстраційна служба – 4 чоловік. Працівники дуже дисципліновані, користуються повагою, від людей не було жодної скарги. Завдяки реєстраційній службі маємо  300 тисяч прибутку за 9 місяців. ЦНАП на районному рівні, на мій погляд, себе не виправдав, тому що на послугу доводиться довго чекати. Для зручності ми зараз в кожному населеному пункті оформляємо одруження і смерть, для цього вже не треба їхати в район. Наші старости пройшли відповідне навчання, мають печатки. Кількість послуг будемо збільшувати. У перспективі ми могли б видавати і паспорти.

 

Загалом на місцях є підтримка старост. Незважаючи на те, що окремі з них балотувалися на голову ОТГ, ми перебуваємо в хороших стосунках. Зусилля старост спрямовуються на те, щоб працювати для людей, щоб люди розуміли, що у нас єдність, розуміння і підтримка. Людський фактор, повага до людей має бути на першому місці». 
 

ДНЗ №7 м. Сторожинець – один з найбільших дошкільних закладів, його відвідує понад 380 дітей. Тут діє  14 дошкільних груп, з них дві ясельних, роботу садка забезпечують  80 працівників, серед яких 32 педагоги з вищою освітою. ДНЗ працює постійно, не закриваючись.

 

Ольга Остапенко, завідувач ДНЗ «Сонечко»: «Наш садок є опорним для Сторожинецького району, тут відбувається багато наукових конференцій, ділимося досвідом, методичними напрацюваннями. Пишемо статті, впроваджуємо інноваціні технології. Працюють гуртки, дзюдо, зображувальної діяльності, хореографії, англійської мови, кераміки (єдиний в області)».


Протягом попередніх років, за словами завідувача, усі ремонтні роботи здійснювалися за рахунок батьківського благодійного фонду. За ці кошти було зроблено 119 м огорожі, перекрито павільйони.


«В цьому році нам виділили велику субвенцію – 483 тисяч гривень, з яких 440 тисяч ми вже використали. За субвенцію перекрили два корпуси дошкільних груп, зробили понад 500 м огорожі, зараз ремонтуємо опалювальну систему».


Як зазначила Ольга Остапенко,  вони і в подальшому будуть співпрацювати з депутатами, адже садок ще потребує утеплення.

 

Сторожинецький ліцей – найбільший навчальний заклад на території району, тут навчається 840 учнів, є 36 навчальних кабінети, територія складає близько 4 га.

 

Віктор Багрій, директор ліцею: «За кошти ОТГ було встановлено камери відеоспостереження, які дають змогу повністю обстежувати територію, відслідковувати правопорушення, перебування на території сторонніх осіб. Закуплено ділову документацію. За допомогою коштів цільової субвенції, виділеної з бюджету Міністерства освіти – 601 тис. грн., на суму 325 тис 825 грн. було встановлено 53 металопластикові вікна, на суму 162 тисячі закуплено обладнання для кабінету інформатики – центральний комп’ютер і 14 нетбуків, закуплені меблі та три великі комплекти хімічних реактивів для хімічного кабінету. На суму 15 тисяч було закуплено меблі і обладнання для кабінетів інформатики та історії і стенди на суму 3 тис. 895 грн., придбано 5 проекторів та принтер».


Разом з тим, додав директор, навчальний заклад потребує ще додатково  технічних засобів навчання: проекторів, ноутбуків, комп’ютерів. Нагальна потреба – інтернет, який на сьогодні проведений тільки у два кабінети. Не вистачає також приміщень, однак є резерв за рахунок майстерень, які можна перенести в окреме приміщення, але для цього треба ще 300 тисяч грн. на реконструкцію. За останні чотири роки кількість учнів збільшилася на 260 осіб, тому, відповідно, потрібні додаткові парти, столи, стільці тощо.

 

 

Ще в одному дитячому садочку у Сторожинці провели утеплення стін та даху, замінено вікна.

 

 

Лариса Мотуз, завідувач ДНЗ «Дзвіночок»: «По-перше, стало набагато тепліше, витрачається значно менше газу. По-друге, стало гарно, адже у нас взагалі не був поштукатурений фасад, тепер його  декоровано, якісно зроблено новий дах, поставлено стічні труби».

 

 

У Сторожинецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №3 (школа на Майдані, як називають її місцеві мешканці), ведеться добудова корпусів, де будуть розміщені спортивний зал, чотири кабінети – фізики, хімії, трудового навчання та інформатики, а також дві дошкільні групи.

 

Олександр Кирстюк, директор школи: «У нас зараз навчається 110 учнів. Середня наповненість класів – 12-13 дітей. Багато дітей довгі роки з нашого мікрорайону віддавали у гімназію і ліцей. У нас немає садочка, а потреби  для дошкільнят – дуже важлива й актуальна тема не тільки для Майдану, а й для всього міста. Тому перше, що виникло на думку – створити НВК, додати  дві групи дошкільнят. Крім того, школа зараз має 9 класів  і система у нас класно-урочна – там, де клас, там урок.  Добудовуючи чотири кабінети, ми зможемо створити іншу систему – кабінетну. Кабінет – це обладнане приміщення, спеціалізоване, для викладання відповідного предмета з усіма технічними засобами, яке дозволить повноцінно отримувати якісну освіту. Розпочали будівництво в минулому році, тоді вдалося зробити  фундамент, частково підняти стіни всіх корпусів. Цього року виділили один мільйон чотириста тисяч грн., почали їх освоювати з вересня. Робота продовжується  досить інтенсивно, ми думаємо, що до кінця листопада завершимо. До нового року  залишається поставити вікна і двері, щоб протягом зими не чекати, а приносити теплонагрівачі і проводити внутрішні роботи. Наш міський голова Микола Карлійчук поставив завдання, щоб до 1 вересня діти вже навчалися в новій школі».

 

 

Планують до нового року відкрити і клуб у селі Давидівка. Старий – наполовину зруйнований, там неможливо проводити заходи, молодь не має де відпочити. Роботи, як розповідає виконувач обов’язків старости села Станіслав Войцицький, було розпочато ще 10 років тому, однак через брак коштів будівництво на тривалий час було припинене. Коли Давидівка вступила у громаду до міста Сторожинця, було виділено 410 тисяч гривень, щоб завершити цей клуб, ще близько ста тисяч виділили на стільці.

 

 

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини в селі Банилів-Підгірний – пам’ятка архітектури. Колись тут був панський маєток, згодом приміщення стало дільничною лікарнею.

 

Михайло Середюк, завідувач амбулаторії: «На сьогодні в амбулаторії є 15 ліжок денного стаціонару, люди можуть прийти на день, пролікуватися: поставити систему, отримати укол, зробити вигрівання. Працює два лікарі, разом з іншим персоналом – 32 чоловік. Я працюю тут сім років, і це перший раз, коли виділили кошти. Приміщення давно потребувало ремонту, ще рік-два – і воно почало б розсипатися, тому  вдячні і голові, і депутатам, які голосували, щоб виділити кошти, і членам  виконкому, і заступникам. Бачимо, що починається щось краще. Як буде далі – покаже час».

 

Майя Палійчук , в.о. старости села Банилів-Підгірний:
«Кошти виділили за рахунок інфраструктурної субвенції – 1,5 млн., чекали ми  їх дуже довго. Будівля ця історична, вона дуже цінна для нашого села, тут споконвіків розміщувалася дільнична лікарня, але так сталося, що її закрили. Нещодавно на базі лікарні відкрили пункт швидкої допомоги. Село віддалене – найбільш віддалене від районного центру, велике, розкидане, хутірне, тут мешкає 4,5 тис населення і цієї лікарні люди дуже потребують. Коли був процес закриття, всі були дуже стурбовані, ми збирали загальні збори громадян, надсилали звернення в різні інстанції, щоб лікарню не закрити. На жаль, склалося, як склалося. Нас обнадіює голова громади Микола Карлійчук, що він буде  докладати всіх зусиль аби ця лікарня була відкрита. На сьогодні діє денний стаціонар, але не всі жителі мають  можливість щоденно доїжджати, тому що до центру села з хуторів по 8-10 кілометрів, і для людей це досить складно. По-друге, у нас лісиста місцевість, є держлісгосп, пилорами, люди часто травмуються в лісі, тому ця лікарня нам потрібна. Першу медичну допомогу  тут надають завжди якісно, у нас свої кадри – люди дуже відповідальні, дуже гарно ставляться до роботи. 


Окрім амбулаторії зараз проводиться ремонт підлоги у Народному Домі. У 2010 році, коли була повінь, вона була повністю залита водою, завівся грибок, заходи ми проводити не могли. Зараз ми оновили цю підлогу  за рахунок інфраструктурної субвенції.


Ремонтуємо також дороги, на сьогодні їх стан набагато покращився, проведено ремонт у школі: замінено вікна, відремонтовано котельню, здійснюємо ремонт каналізаційної системи, хочемо також  полагодити водопровід».

 

Ще один важливий об’єкт, який було відновлено за рахунок громади – адміністративна будівля на стадіоні, де будуть обладнані роздягальні, душові кабінки, кімнати для спортсменів. Стадіон є одним з найкращих в області і вільно може приймати обласні  спортивні змагання.

Петро Брижак, заступник голови Сторожинецької ОТГ: «Роподіл коштів – це надзвичайно  складний процес, тому що іноді треба акумулювати  значну суму і дати її в певну територіальну громаду, щоб вирішити те чи інше питання. Цього року левова частка коштів була спрямована саме у Банилів-Підгірний – це майже 5 млн. грн. Є села, в яких ми чітко будемо планувати інфраструктурну субвенцію на наступний рік – це, зокрема, села Панка та Комарівці,  на які ми цього року виділили дуже мало коштів порівняно з іншими населеними пунктами. Намагалися пояснити людям таку необхідність. Якби ми цього року не вклали, для прикладу, кошти в амбулаторію у Банилові-Підгірному, то практично, відбулася б її руйнація, і потім потрібно було б значно більше виділяти грошей.

 

Хочу сказати слова вдячності нашим  виконуючим обов’язки старост, що вони з розумінням ставляться до цих проблем і чітко погодилися на такий розподіл коштів. Це все відбувається не кулуарно, а на засіданнях виконкому, засіданнях сесій, тому дякуємо за розуміння і підтримку. Є населені  пункти, зокрема периферійні села, в які треба вкладати значні суми. Були Бобівці,  але буквально за 5 років ми там зробили і МПК, значні кошти  вклали у садочок, цього року  придбали для них автобус, перекрили дах. Бачимо, що на  наступний рік нам треба чітко рухатися у напрямку села Костинці, цього року ми там виконали роботи по амбулаторії на суму понад 50 тисяч грн.,  але по школі, крім інфраструктурної субвенції, дуже мало виділили. У нас зараз готовий проект по школі  в Нових Бросківцях – це майже 5 млн грн., які треба реалізовувати,  у нас гостро потребує фінансових  ресурсів школа І-ІІ ступенів села Ясен.

 

Стратегія розвитку громади, яку ми  писали на всю каденцію до 2020 року, чітко передбачає покрокове вирішення  цих проблем. У неї ми включили практично всі ті пропозиції, які лунали з уст кандидатів у депутати та кандидатів на посаду голови міської ради. У грудні будемо приймати програму соціально-економічного розвитку на 2018 рік і чітко визначати пріоритети наступного року».

 

Як підсумувала Тетяна Татарчук, керівник Чернівецького відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування, особливість Сторожинецької громади у тому, що вона охоплює досить велику територію і об’єднала різні населені пункти, тому є цікавою з точки зору управління. Водночас, громада має справді великий потенціал:

 

«Позитив у тому, що багато робиться і на базі адміністративно центру, і на периферії. Особливу увагу приділяють благоустрою і житлово-комунальному господарству, придбано грейдер. Це  шлях до покращення наших доріг, а без доріг ми не можемо говорити про доступність і, відповідно, про успішність громади. По суті, від стану  доріг залежать зараз всі реформи: і освітня, і медична, і адміністративно-територіальна.


 Кроки, які робить Сторожинецька громада, на мою думку, дуже зважені, дуже правильно прораховані. Я хотіла б зауважити, що вони дуже відповідально підходять до переліку тих проектів, які мають реалізовуватися за кошти державної субвенції – як інфраструктурної, так і соціально-економічного розвитку територій. В кожному населеному пункті відбувається обговорення, що саме є пріоритетним, що саме  треба зробити. Покращується надання медичних послуг на первинному рівні, надання адміністративних послуг. Школи, садочки виходять з тієї ситуації, яка є:  потрібно створювати додаткові групи – їх створюють, шукають додаткові ресурси. В цьому і перевага, і позитив цієї реформи – принцип субсидіарності – проблеми місцевого рівня краще за все відомі  місцевим людям. І саме такій злагодженій команді, яку продемонструвала Сторожинецька громада, ці проблеми абсолютно реально вирішити.


Звичайно, є і недоліки. Якщо говорити загалом про проблеми, з якими стикається громада,  то перш за все це проблема кадрів. Ми її не дуже відчули в Сторожинці, тому що це  міська громада, але якщо говорити про сільські громади, то питання набору відповідного персоналу, який би мав всі навички роботи в юридичній, у фінансовій сфері, у сфері проектного управління, формування бюджетів, залишається гострим. На жаль, наші сільські громади стикаються з тим, що їм потрібні кваліфіковані люди. Проблема вже опрацьовується, ведеться робота з навчальними закладами, громади «воюють» за своїх випускників, які вийшли з цього населеного пункту і працюють в Чернівцях, а можуть, в той же час, повернутися в громаду, отримувати пристойну  зарплатню і допомагати своїм мешканцям.


Сторожинецька громада є найбільшою за сумою отримання інфраструктурної  субвенції, оскільки вона вираховується за формулою відповідною до кількості сільського населення та площі території. Понад 11 млн. субвенції розподілили дуже різноманітно, не зосереджувалися тільки в центрі. Тут найвищий рівень освоєння цих коштів в області, ми побачили,  що роботи ведуться і будуть завершені вчасно. Думаю, що на кінець року ця громада вийде до нас з певними результатами роботи.
В загальноукраїнському рейтингу громад Сторожинецька серед лідерів. Сьогодні у них є плани щодо відродження молокообробної промисловості, ще один великий ресурс – ліси. 

 

На жаль, поки в українських громадах, на відміну від європейської  практики, ключовим джерелом надходжень є податок на доходи фізичних  осіб, в той час як в інших країнах це податок на нерухомість. Тобто земельний податок поки не став настільки суттєвим у роботі наших громад, хоча за цим майбутнє – за інвентаризацією земель, впорядкуванням земельного ресурсу. Інвестор має приходити саме на рівень громади, і громада має створити йому максимально сприятливі умови: має бути надана земельна ділянка або так званий «браунфілд», підведені комунікації, розроблена зручна тарифна політика – тоді інвестор залишить тут свої кошти».

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook