Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

29 вересня 2017
Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область)

Олексій Грушко, експерт Центру розвитку місцевого самоврядування у Чернівецькій області

 

Метою державнoї регіональнoї політики є створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, стимулювання сталого економічного зростання та зменшення диспропорцій у розвитку регіонів. Дана політика базується на принципі децентралізації місцевого та регіонального самоврядування, який передбачає посилення ролі місцевих органів влади у розв’язанні економічних, соціальних та екологічних проблем.


В Україні існує низка інструментів фінансової підтримки місцевого та регіонального розвитку, які доступні для органів місцевого самоврядування, їх комунальних закладів та установ. Зокрема, це:
- Державний фонд регіонального рoзвитку;
- субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо

соціально-економічного розвитку окремих територій;
- субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад;
- кошти державного бюджету, отримані від ЄС, у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України;
- субвенція з державнoгo бюджету місцевим бюджетам на реалізацію захoдів, спрямованих на рoзвитoк системи oхoрoни здоров’я в сільській місцевості;
- кoшти державного бюджету для будівництва футбольних полів зі штучним покриттям.


У перший бюджетний рік існування об’єднаних територіальних громад в Україні, 2016-й, з Державного бюджету громадам на розвиток інфраструктури було передбачено субвенцію у розмірі 1 млрд. грн. Кошти субвенції розподілилися між 159 об’єднаними громадами за чіткою формулою: залежно від кількості сільського населення і площі громади. Це від 960 тис. грн. для найменшої об’єднаної громади (Заводська ОТГ Тернопільської області) до 23 млн. грн. – для найбільшої (Краснолиманська ОТГ Донецької області). Тобто на додаток до того, що об’єднані територіальні громади внаслідок децентралізації отримали платоспроможні місцеві бюджети, вони тепер мали і можливість самостійно вирішувати інфраструктурні питання населених пунктів: утеплення, ремонтів шкіл, реконструкції дитячих садочків, ремонту доріг, відкриття ЦНАПів, амбулаторій загальної практики сімейної медицини тощо. Велику увагу приділили розвитку сільських територій у громадах, які з 90-х років минулого століття здебільшого перебувають у критичному стані.


Субвенція на формування інфраструктури надавалась (і надається) для створення, модернізації інфраструктури об’єднаної територіальної громади та може спрямовуватись на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації). Слід зазначити, що через специфіку бюджетного законодавства якраз фінансування виготовлення проектної та містобудівної документації викликало певні проблеми. Метою субвенції було стимулювання розвитку новоутворених громад, переключення їхньої уваги з "латання дірок" – для цього якраз і призначена субвенція, адже в своїй більшості інфраструктура та комунальна власність громад в кращому випадку оновлювалася в 1990-ті роки, – на питання розвитку. Відразу було визначено дві умови:


1. Кошти субвенції повинні використовуватися виключно на капітальні видатки, тобто на створення матеріальної бази ОТГ, а не на видатки споживання, які іноді через те, що вони не лишають після себе вагомих матерільних результатів, називають видатками проїдання (хоча це й не зовсім корректно, проте це дискусійне питання предмет окремої розмови).


2. Громада може отримати фінансування на розвиток інфраструктури в межах виділеного їй бюджету лише за умови розробки цільового проекту, який передбачав не лише наявність проектно-кошторисної документації.
За основу було взято проектну заявку, яка заповнювалась під час подачі проекту на регіональний конкурс проектів, що можуть фінансуватися за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Тобто форма була водночас і знайома, й відносно проста, проте все одно зберігла певні важливі нюанси.


По-перше, в ній чітко має бути описана проблема, на вирішення якої справовано проект, наприклад: не просто дайте нам гроші на ремонт школи, а обгрунтуйте, чому школа потребує саме такого ремонту, чому саме ця школа потребує ремонту, чи взагалі потрібно ремонтувати школу – можливо, краще ці кошти направити на ремонт абмулаторії чи дороги. Все це описується в розділі «Опис проблеми», де, окрім цього, зазначаються і соціальні й економічні аспекти вирішення проблеми та чітко визначається, на кого саме спрямовано позитивний ефект від реалізації проекту. Тобто, в ідеалі, перш ніж починати готувати об’єкт, бажано б було його оцінити якщо не через дерево проблем/цілей, то хоча б за методом визначення проблематики шляхом десяти питань, а не шляхом наявності/відсутності проектно-кошторисної документації на ремонт.


По-друге, важливими розділами проектної заявки є й визначення мети та завдань проекту, а також опис очікуваних результатів та сталості проекту – як об’єкт буде в подальшому фінансуватися, чи призведе проект до

економії бюджетних коштів (а може, навіть почне генерувати додаткові доходи), до яких позитивних зрушень в місцевих політиках (ні, не в тих, де політичні партії та обирають депутатів – мова йде про місцеві політики управління/розвитку у відповідних сферах, таких як освіта, економіка, культура та ін.) та трансформаційних перетворень призведе, як зміцниться інституційна сталість громади. Також у проекті обов’язково мають бути описані основні діяльності, наведено їх план-графік виконання та бюджет.
Також слід зазначити, що оскільки у статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» йдеться про те, що держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад шляхом надання коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку, то проект інфраструктурної субвенції в обов’язковому порядку повинен відповідати плану соціально-економічного розвитку громади.


16 березня 2016 року Постановою Кабміну №200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» було визначено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад та розподіл у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. А після того як Наказом Мінрегіонбуду №82 від 05.04.2016 було затверджено Форму проектної заявки на проект, який може реалізовуватися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ, громади почали писати проекти та готувати пакети документів заявок.


Відповідно до Постанови Кабміну, кошти інфраструктурної субвенції можна витрачати на:
- розробку проектної, містобудівної та планувальної документації громади;
- підвищення якості надання адміністративних послуг у громаді, зокрема створення, модернізацію центрів

надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення;
- створення сучасних систем організації управління громадою – комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;
- реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ ОТГ з метою їх використання відповідно до повноважень та потреб об’єднаних територіальних громад з обов’язковим застосуванням енергоефективних технологій;
- нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності, що поліпшують доступність жителів до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги;
- закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств, пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення, спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;
- нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення,

об’єктів поводження з відходами та рекультивацію територій сміттєзвалищ тощо;
- здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту;
- погашення в установленому законодавством порядку зареєстрованої органами Казначейства на початок бюджетного періоду бюджетної кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів, отриманих з державного бюджету за програмою “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад”;
- будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а також капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).


Слід зазначити, що наведений вище перелік – це перелік зразка 2017 року, доповнений постановою Кабміну №410 з урахуванням досвіду, накопиченого протягом 2016-го. Зокрема саме цього року з’явилася можливість під час створення та модернізації ЦНАПів закуповувати для них обладнання та софт, прокладати мережі та створювати бази даних, купувати санітарний транспорт, погашати кредиторську заборгованість та можливість ремонтувати не лише свої власні дороги, а й ті, що проходять населеним пунктом, проте знаходяться на балансі облавтодору; також розробка проектної, містобудівної та планувальної документації була винесена окремо. Крім того, новою постановою передбачено обов’язкове врахування потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо, що є важливим кроком побудови гармонійного суспільства за європейскими стандартами.

Окремо ще хотілося б зупинитися на порядку визначення розміру суми субвенції, яку отримує громада. Так, при розрахунку обсягу інфраструктурної субвенції враховується не тільки населення, а й просторові чинники. Таким чином, сума субвенції, що надається об’єднаній територіальній громаді на формування інфраструктури, залежить не тільки від кількості сільського населення (субвенція спрямовується в першу чергу на розвиток сільської місцевості, адже вона в Україні розвинута набагато гірше ніж міста), але й від її площі території громади.


Розподіл субвенції здійснюється за формулою:
Vi = Vo х (Xi/X + Yi/Y)/2,
де Vi – обсяг субвенції об’єднаної територіальної громади;
Vo – загальний обсяг субвенції;
Xi – кількість сільського населення об’єднаної громади;
X – кількість сільського населення всіх об’єднаних територіальних громад;
Yi – площа території об’єднаної територіальної громади;
Y – площа територій усіх об’єднаних територіальних громад.


Такий підхід є логічним, проте не в повній мірі враховує наявність у громадах реальних інфраструктурних проблем, особливо у віддалених сільських населених пунктах, які не відповідають критеріям доступності до адміністративних центрів та низці важливих базових послуг. Особливо це відчутно в громадах, що утворилися у

гірській місцевості. Згідно з чинним порядком розподілу однакові субвенції отримають громади з однаковою площею і кількістю сільського населення, проте з різним рівнем доступу (часової доступності) цього населення до адміністративних центрів і послуг. Так, громади, до складу яких входять села з часовою доступністю більше 30 хвилин до адміністративних центрів, потребують додаткового фінансування для покращення дорожньо-транспортної інфраструктури, створення та підтримки додаткових опорних пунктів для вчасного надання послуг швидкої медичної чи пожежної допомоги тощо. Додатково врахувати просторові особливості

територіальних громад при розподілі інфраструктурної субвенції можна, наприклад, врахувавши у формулі наявність віддалених сільських населених пунктів чи кількість сільського населення, часова доступність якого до адміністративних центрів (чи до опорних пунктів надання важливих послуг) є незадовільною (у нашому випадку, більшою за визначений постановою КМУ № 214 критерій – 30 хвилин), та ввівши додатковий коефіцієнт для громад, що мають у своєму складі населені пункти, що є гірськими територіями.


І останнє, на чому б хотілося зупинится, перш ніж перейти безпосередньо до розгляду проектів, це на правовій базі та шляху заявки, який вона проходить, перш ніж отримати ухвалу.
Законодавче регулювання надання державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ Чернівецької області здійснюється відповідно до наступних нормативно-правових документів:
- Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;
- Закон України «Про Державний бюджет України» (за відповідний рік);
- Постанова КМУ від 16.09.2016 р. №200 «Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету

місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад»;
- Постанова КМУ від 07.06.2017 р. №410 «Зміни, що вносяться до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад»;
- Наказ Мінрегіону від 28.03.2016 № 73 «Питання діяльності Комісії з розгляду поданих виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад об’єднаних територіальних громад проектних заявок на проекти, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування

інфраструктури об’єднаних територіальних громад»;
- Наказ Мінрегіону від 05.04.2016 № 82 «Про затвердження форми проектної заявки на проект, який може реалізовуватися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ»;
- Розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.05.2016 р. №270-р «Про створення робочої групи з розгляду проектних заявок на проекти, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів субвенції на формування інфраструктури ОТГ».


Перелік документів, які необхідно подати в ОДА в якості першого кроку в рамках отримання інфраструктурної субвенції:
- перелік проектів з відповідними заповненими проектними заявками, що пропонуються до фінансування, затверджений рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради ОТГ (рішення додається до переліку);
- витяг з плану соціально-економічного розвитку ОТГ, де вказуються проекти, що пропонуються до фінансування;
- довідка, що підтверджує приналежність об’єкта інфраструктури до комунальної власності;
- ПКД (титульна сторінка з усіма печатками та підписами) та локальний кошторис для реконструкції та будівництва; дефектний акт та локальний кошторис для капремонту;
- експертний висновок і експертний звіт при умові проведення перерахунку кошторису для будівництва та реконструкції, або експертний звіт для капремонту;
- три попередні цінові пропозиції у випадку купівлі транспортних засобів, спецтехніки інших основних засобів для обґрунтування вибору ціни.


Комплект документів, що подається, надсилається до ОДА із супровідним листом за підписом голови ОТГ. Після цього ОДА протягом п’яти днів або дає висновок, або повертає документи на доопрацювання, після чого документи направляються на Міжвідомчу комісію Мінрегіону, яка здійснює погодження проектної заявки протягом п’яти днів, після чого освоєння фінансування з метою вирішення проблем з об’єктами інфраструктури знаходиться виключно у руках громади.
Як вже було зазначено, у 2016 році обсяг інфраструктурної субвенції було визначено на рівні 1 млрд. грн., який відповідно до формули розподілили між 159 громадами України. Розподіл субвенції наведено на рис. 1.
 

Рис. 1. Розподіл інфраструктурної субвенції за регіонами України.


Як можна побачити, найбільшу суму коштів отримала Хмельницька область за рахунок значної кількості утворених ОТГ – 216,3 млн. грн. на 22 громади; також більше 100 млн. грн. отримала Тернопільська та Дніпропетровська області. Проте Чернівецька область, незважаючи на те, що є найменшою як за площею, так і за населенням, стала восьмою за обсягами фінансування, залучивши більше 45 млн. грн. на інфраструктуру. Не в останню чергу це відбулося за рахунок потужного першого об’єднання – більше 10 громад в 2015 році було утворено лише в п’яти областях України.

 

Рис. 2. Розподіл інфраструктурної субвенції між громадами Чернівецької області у 2016 році.


Відповідно до методики, найбільше коштів на розвиток інфраструктури отримала Мамалигівська громада, на той момент де-факто найбільша: 12,5 тис. населення й всі населені пункти (вісім) розташовані в сільській місцевості. Найменше отримали Сокирянська та Глибоцька громади оскільки вони були утворені на базі районного центру та охоплювали крім центрального населеного пункту лише одну сільську раду. Усть-Путильська громада отримала теж не дуже значну суму, оскільки вона є гірською громадою з малою кількістю мешканців (якраз виявився один із недоліків розподілу субвенції за формулою).

 

Рис. 3. Розподіл інфраструктурної субвенції по Україні за напрямками використання


Як можна побачити з рис. 3, майже половина коштів українські громади спрямували на покращення стану об’єктів освіти та місцевих доріг; слід відмітити, що третім за популярністю напрямком стало придбання спецтехніки, що є демонстрацією громадами розуміння розвиткових питань, оскільки ремонт приміщень дозволяє лише законсервувати його стан, а наявність спецтехніки дозволяє ефективно розвитватися комунальному сектору громади та навіть генерувати певний дохід – від здачі спецтехніки в оренду іншим громадам.
У 2016 році 10 громад Чернівецької області реалізували 67 проектів на загальну суму 45,396 млн. грн., що склало 99,9% від виділених на регіон коштів. Розподіл напрямків використання дещо відрізнявся від загальноукраїнських тенденцій

 

Рис. 4. Розподіл інфраструктурної субвенції громадами Чернівецької області за напрямами використання.


Так, частка витрат на освітні об’єкти (школи та ДНЗ) майже в півтори рази більше, ніж в середньому по Україні, медицина опинилася на третьому місце (8 по Україні), а техніка для комунальних підприємств, навпаки, опинилася серед малопопулярних заходів.


Серед цікавих проектів, що реалізовувалися в Чернівецькій області, слід відзначити наступні:
- придбання шкільного автобуса Вашковецькою громадою (700 тис. грн.);
- придбання автогрейдера для потреб комунального підприємства Мамалигівської сільської ради (1,8 млн. грн.);
- відновлення другого корпусу ДНЗ у с. Керстенці Недобоївської громади (600 тис. грн.). Керстенці.

Місць в садочку не вистачало всім, батьки возили дітей у Хотин, тому у 2016 році було здійснено капремонт, а на наступний запланували реконструкцію котельні, що обслуговує школу та ДНЗ, з одночасним утепленням відновленого крила будівлі. Відповідно, з грудня в нових залах ДНЗ вже будуть функціонувати повноцінні групи

(зараз примішення використовуються для подій), а на 2018 рік планується добудувати у садочку басейн;
- капітальні ремонти амбулаторій у смт. Глибока (1,37 млн. грн.), с. Рашків Рушинської громади (262 тис.

грн.) та у с. Мариничі Усть-Путильської громади (1,18 млн. грн.);
- капітальний ремонт доріг з асфальтобетонним покриттям по вулицях Сидора Воробкевича, Ярослава Мудрого, Василя Стуса, проїзної частини біля ПАТ "Укртелеком", Садова, Покровська у м. Сокиряни (785,8 тис. грн.).

Рис. 5. Придбані Вашковецькою та Мамалигівською громадами техніка.
Рис. 6. ДНЗ у с. Керстенці.


 

Волоківська громада стала єдиною, хто наважилася на капітальне будівництво з нуля (в інших будівництво теж було, проте, наприклад, в Великокучурівській громаді це була надбудова мансардного поверху адмінбудівлі). Так, у громаді було вирішено розпочати будівництво лікарської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в с. Грушівка (2,2 млн. грн.) та добудова приміщень на дві групи дитячого навчального закладу «Веселка» по вул. Головній 57-а в с. Валя Кузьмина (2 млн. грн.). Зрозуміло, що виділених коштів (проекти будівництва передбачало значно більші капіталовкладення), та й термінів, до кінця року не вистачало, щоб здати ці об’єкти в есплуатацію у 2016-му, тому реалізація проектів була передбачена протягом трьох (АЗПСМ) та двох років і включала в себе й співфінасування з боку сільської ради.

 

Рис. 7. Об’єкти інфраструктурної субвенції у Волоківській громаді.

 

Особливо приємно відзначити, що під час проведення практичного семінару «Актуальні питання підготовки проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку та субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад [у 2017 році]» серед розісланих Мінрегіоном методичних матеріалів можна було знайти проекти Недобоївської (будинок культури та ДНЗ) та Рукшинської (парк, стадіон) громад як приклади, що, безумовно, говорить про цікавість проектів та хороший рівень їньої підготовки.


У 2017 році субвенція на формування інфраструктури 366 створених у 2015-2016 роках об’єднаних територіальних громад становить – 1,5 млрд грн., з них 1 млрд грн спеціального фонду і 0,5 млрд грн загального фонду. Цього разу найбільший обсяг субвенції становив для Хмельницької (167 млн. грн.), Житомирської (155 млн. грн.) та Дніпропетровської (135 млн. грн.) областей. Найбільший обсяг субвенції передбачено Олевській ОТГ Житомирської області - 27,8 млн грн, Сновській ОТГ Чернігівської області - 15,8 млн грн та Новоушицькій ОТГ Хмельницької області - 14,8 млн грн.

 

Цього року Чернівецька область отримала коштів на інфраструктурну субвенцію майже в півтора рази більше, ніж у попередньому, проте через зростання кількості громад та утворення двух потужних громад на базі м. Сторожинець та м. Вижниця, які об’єднали велику кількість селиких населених пунктів навколо себе, громади, утворені у 2015 році, отримали у 2017-му меншу суму коштів. Розподіл субвенції для громад Чернівецької області наведено нижче.
 
Лідерами за обсягом інфраструктурної субвеції стали якраз Сторожницецька та Вижницька ОТГ, Глибоцька та Сокирянська громади знову отримали найменше коштів. Візуалізація розподілу наведена на діаграмі нижче.

 

Лідерами за обсягом інфраструктурної субвеції стали якраз Сторожницецька та Вижницька ОТГ, Глибоцька та Сокирянська громади знов отримали найменше коштів. Візуалізація розподілу наведена на діаграмі нижче.

Рис. 8. Розподіл інфраструктурної субвенції між громадами Чернівецької області у 2017 році.

 

Всього громадами було подано 82 проекти, з них майже чверть – це проекти Сторожинецької ОТГ (21), в якій намагалися охопити всі населені пункти.
Найбільш популярними виявилися об’єкти, пов’язані з об’єктами освіти (школами та дитячими садками), та покращенням якості доріг у громадах (див. діаграму розподілу кількості проектів за сферами)

Рис. 9. Розподіл проектів інфраструктурної субвенції у Чернівецькій області за сферами (2017 рік).


З точки зору обсягів фінансування освітні об’єкти (школи та дитячі садки) забрали на себе майже третину інфраструктурних коштів – 13,47 плюс 5,83 млн. грн., більше десяти мільйонів (12,995, якщо бути точнішим) також пішло на дороги та тротуари. Слід відзначити суттєве зростання цього року обсягів коштів, які виділялися громадами на придбання спецтехніки – 9,1 млн. грн. Розподіл фінансування за сферами наведено на діаграмі нижче.

Рис. 10. Розподіл фінансування проектів інфраструктурної субвенції у Чернівецькій області за сферами (2017 рік).

 

На фінансування містобудівної документації (генпланів) наважилися лише у Вижницькій та Сторожинецькій громадах, кошти на створення ЦНАПу виділила лише Усть-Путильська громада.

 

Серед інших цікавих особливостей використання інфраструктурної субвенції цього року слід відзначити ще наступне:
- придбання спецтехніки запланували у Вижницькій, Сторожинецькій, Рукшинській та Мамалигівській громадах, причому в останній – це придбання санітарного транспорту для амбулаторії, а у Рукшині вирішили весь обсяг субвенції спрямувати на один проект з придбання техніки;
- Недобоївська громада зосередилася на освітніх об’єктах;
- Волоківська громада зосередилася на завершенні будівництва, причому було вирішено основний акцент зробити на здачі в експлуатацію корпусу ДНЗ у грудні, оскільки на даний момент садок відвідують 52 дитини, причому лише по дітях п’ятирічного віку заклад забезпечує потреби села тільки на дві третини. Новий корпус

розрахований на 55-60 учнів,  у ньому розміщено спортзалу, окрім того, в рамках будівництва новий корпус обладнали водогоном; 

- Глибоцька та Великокучурівська громад зосередилися на дорогах;
- Сокирянська громада вирішила зосередитися на ДНЗ, причому один об’єкт отримав 50% співфінансування;
- Чудейській громаді на додаток до своїх 4 млн. грн. вдалося залучити ще 18 млн. грн. на ремонт дороги;
- Вашківецька громада надала 50% співфінансування на капітальний ремонт системи каналізації, водопостачання та опалення в будівлі КЗ «Вашківецький центр первинної медико-санітарної допомоги»;
- Красноїльська громада додатково забезпечила півмільона грн. співфінансування капітального ремонту будівлі комунальної власності Красноїльського селища під бібліотеку та школу мистецтв;
- Мамалигівська громада забезпечила майже 50% співфінансування придбання спецтехніки (косарки-кущоріза);
- всі будівельні та ремонтні роботи включають в себе заходи із енергозбереження.

Станом на 13 вересня комісія при Мінрегіоні погодила 1469 інфраструктурних проектів об’єднаних громад, які будуть реалізовані за кошти відповідної державної субвенції. Загальна вартість погоджених проектів складає майже 1,2 млрд грн або 80% від запланованих коштів субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ на 2017 рік. 80% коштів інфраструктурної субвенції об’єднані громади вже розподілили, але загальна динаміка невисока. З 366 ОТГ, які цього року отримують інфраструктурну субвенцію, проекти подали 322 громади.

 

«Невисока динаміка подачі проектів об’єднаними громадами насторожує. Якщо не всі громади використають цей ресурс, це суттєво послабить аргументи щодо необхідності збільшення обсягу коштів в держбюджеті в наступному році. Пояснити зволікання більше 40 ОТГ можна хіба що безвідповідальною позицією керівництва

цих громад, бо є сприяння облдержадміністрацій, центрів розвитку місцевого самоврядування, є минулорічний досвід колег у розробці таких проектів. Отже мова не йде про неспроможність розробити проекти, а лише про небажання», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода.


На сьогодні ОТГ Чернівецької області - в лідерах за станом подачі проектів інфраструктурної субвенції. За даними Мінрегіону, усі кошти субвенції розподілили об’єднані громади Закарпатської, Івано-Франківської та Харківської областей. Більшу частину коштів розподілили об’єднані громади Донецької (залишок коштів 1%), Чернівецької (залишок 3%), Запорізької (залишок 5%), Вінницької (залишок 6%), Волинської (залишок 9%) та Львівської (залишок 9%) областей. Більше половини коштів субвенції усе ще не розподілили ОТГ Одеської (залишок 56%) області. Жодної заявки досі не надходило від об’єднаних громад Київської області. Для них держава передбачила більше 6 млн. грн субвенції на розвиток інфраструктури. 

Рис. 11. Освоєння інфраструктурної субвенції громадами по областях України станом на вересень 2017 року.


Громади вже розпочали освоєння цих коштів. Зокрема, станом на 01.09.2017 р. найбільший відсоток освоєння коштів складає у Волоківській (38,42%), Глибоцькій (26,13%) та Сторожинецькій ОТГ (20,38%). Не розпочали освоєння коштів Красноїльська, Тереблеченська та Вашковецька ОТГ Сокирянського району. Основними проблемами подачі проектів на інфраструктурну субвенцію та освоєння її коштів є:
- невідповідність напрямкам використання коштів (визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»);
- невідповідність формі проектної заявки (затвердженої Наказом Мінрегіону №83). Зокрема, певні проблеми викликає заповнення розділу «Анотація», який не є самостійною частиною, а лише стислим викладанням інформації з проектної заявки;
- невідповідність плану соціально-економічного розвитку ОТГ;
- відсутність розрахунків бюджетної частини проектної заявки;
- відсутність розрахунків економічної ефективності від реалізації проекту;
- закупівля спеціалізованої техніки без утворення комунальних підприємств і пожежних депо;
- відсутність переліку заходів та їх об’єм, які передбачаються проектом, а також кошторисною документацією;
- визнання тендерних процедур такими, що не відбулися (оголошення закупівлі 2-3 рази);
- невиконання умов договору підрядником (недотримання термінів виконання);
- несприятливі погодні умови, що особливо відчутно цього року оскільки, на відміну від 2016-го, розподіл субвенції було здійснено не весною, а літом, проте будівельний сезон обмежений. Крім того, у громад залишилося обмаль часу на реалізацію проектів, адже все має бути завершено та профінансовано до кінця грудня.


На 2018 рік у проект Державного бюджету закладено кошти на реалізацію проектів інфраструктурної субвенції у розмірі 1,9 млрд. грн., проте зросла й кількість ОТГ, відповідно, наступного року кожна громада отримає ще менше ресурсу на вирішення своїх нагальних проблем. Таким чином, у виграші лишилися ті громади, які першими стали на шлях децентралізації.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook