Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

10 червня 2017
Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування»

9 червня відбулося урочисте відкриття  офісу Чернівецького відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування», що на вулиці Університетській, 20. створеного за підтримки Програми «U-LEADз Європою» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Участь у офіційному відкритті Чернівецького ЦРМС взяли Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, представник Групи підтримки України (Європейська комісія) Бенедикт Херрманн, керівник відділу розбудови спроможності Програми «U-LEADз Європою» Фолькер Штампе та Генеральний консул Румунії в місті Чернівці Елеонора Молдован. 

 

Директор Чернівецького відокремленого підрозділу ЦРМС Тетяна Татарчук поінформувала учасників про стан об’єднання громад на території Чернівецької області. Так, на сьогодні створено 18 ОТГ,  в яких відбулися перші вибори голів та депутатів місцевих рад. Чернівецька область займає третє місце за щільністю населення, разом з тим – це найменша область в Україні, тому громади мають відповідні характеристики. За площею територій вони займають в середньому до ста квадратних кілометрів. Найменша громада – Вашковецька Сокирянського району, площа якої 58, 7 кв. км, найбільша – Сторожинецька, що займає територію близько 422 кв. км., решта громад приблизно однакові.


Загалом до 18 ОТГ увійшло 62 територіальні громади. За кількістю людей це склало 23% від загальної чисельності населення. В середньому у громадах проживає близько 10 тис. мешканців. Найменша громада – Усть-Путильська, яка нараховує 2350 мешканців, найбільша – Сторожинецька, де налічується майже 35 тисяч мешканців.


Окрім того, що ці громади працюють з державною підтримкою, в минулому році вони показали також певні результати щодо співпраці з міжнародними та національними партнерами. Так, зокрема Великокучурівська громада стала активним учасником проекту GIZ «Реформа децентралізації на Сході України». За підтримки цієї організації в області було реалізовано 12 проектів в межах конкурсу щодо надання послуг, орієнтованих на громадян. Загальна сума цього конкурсу складала півтора мільйони гривень. В середньому вартість проектів складала близько 140 тис грн.,  у переважній більшості вони уже завершені. Також в минулому році реалізовано проект за підтримки ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»: в Усть-Путильській ОТГ було проведено роботи в позашкільному навчальному закладі. Окрім того, Мамалигівська ОТГ реалізовувала проект за підтримки Агенції міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки (USAID). За підрахунками, в економіку ОТГ зайшло загалом понад 5 млн грн. за рахунок саме зовнішньої допомоги.


 

Про речі, які будуть найбільш корисними в наших умовах і про помилки, яких слід уникати, розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло.
За словами Яна Пєкло, доволі складно сказати, що саме з польського досвіду стане в нагоді українським громадам, адже польська реформа самоврядування і об’єднання громад відбувалася інакше. Її розпочали відразу, тоді люди мали бажання відійти від комуністичної системи і у них був ентузіазм будувати нову державу. В українців такого ентузіазму немає, адже з часу проголошення незалежності України минуло вже 25 років. Поряд з тим, Україна є країною культурно, релігійно, етнічно здецентралізованою, це може стати потенціалом, щоб провести процес безболісно.


 

Розглядаючи питання спроможності громад, представник Групи підтримки України (Європейська комісія) Бенедикт Херрманн зауважив, що громади мають набагато більший потенціал, ніж вони собі уявляють, і для подальшого розвитку потрібно чітко знати про ці можливості. Насамперед мова йде про місцеві податки, адже економічну калькуляцію можна зробити лише тоді, коли знаєш, які прибутки є на місці і чого хоче громада. Необхідно добре подумати, де можна збільшити дохід і що для цього потрібно зробити. Як показує досвід європейських країн, для того, щоб люди чесно сплачували податки, потрібно насамперед, покращити якість комунальних послуг громадянам. Тоді вони будуть бачити, для чого потрібно платити податки. Також Бенедикт Херрманн додав, що в Україні сьогодні позитивом є те, що громади не настільки великі, як, для прикладу, у Східній Німеччині, де вони нараховують по 30-50 тисяч мешканців і мають величезні площі на 400 квадратних кілометрів. Навіть беручи до уваги німецьку інфраструктру, до центру громади, щоб зустрітися із представником місцевої влади, доводиться їхати годину. Тому такою громада теж не повинна бути. Громада – коли ти зустрічаєш представника влади, умовно кажучи, на вулиці, на ринку – тільки тоді є обмін інформацією, який формує дух громади, і працює соціальний контроль, зауважив Бенедикт Херрманн.

 

 

Досвідом процесу децентралізації в Румунії поділилася Генеральний консул Румунії в місті Чернівці Елеонора Молдован..
Децентралізації в Румунії, за її словами – це доволі важкий процес, який розпочався ще у 1989 році і триває досі. Спочатку були прийняті закони, внесені зміни до  Конституції, уряд прийняв загальну стратегію і надавав все більше можливостей кожній громаді, щоб зробити публічні послуги ближчими до громадян. «Держава подана на центральному рівні і виконує функції прийняття законодавства, функції перевірки і контролю. А все решта – імплементація і впровадження – залишається в компетенції місцевих громад. Кожне міністерство отримало доручення всі послуги, які надавалися на національному і центральному рівні, ще більше віддавати до громади. Це лице хорошого менеджменту. Ще одна політика, яка іде з поряд з децентралізацією і почала впроваджуватися з 1998 року – регіоналізація. В Румунії створено 8 регіонів економічного розвитку. Ці регіони  підпорядковані Міністерству регіонального розвитку і вони мають  можливості впроваджувати величезні інфраструктурні проекти, беручи  до уваги історичні, культурні, національні і етнічні  особливості та специфіку. І на сьогодні  у цьому розвитку вже досягнуто великого успіху. 


За словами Елеонори Молдован, результати впровадження декількох десятків транскордонних  проектів на Буковині показує те, робота ведеться у правильному напрямку, і її потрібно розширювати. «Я пропагую, і не тільки як дипломат, щоб було якомога більше партнерства, підписаних угод, проектів з хорошими ідеями, як б подавалися у  різні міжнародні, транскордонні програми». Фінансова  децентралізація, додала Посол, має своє значення, однак найважливіше – це моральна і ментальна зміна створення громади.

 


 

На кадрових питаннях зупинився керівник відділу розбудови спроможності Програми «U-LEAD з Європою» Фолькер Штампе. Зокрема, увагу учасників він зосередив на декількох аспектах: орієнтації на потреби, стійкості навчання, а також на установах, які можуть керувати професійним навчанням. Що стосується орієнтації на потреби, то тут, зауважив представник U-LEAD, важливо у першу чергу визначити, які саме навички потрібні новим громадам для повсякденної роботи, щоб вони могли виконувати свої завдання.  Уже виходячи з цього, пропонувати тренінги, інше навчання. Для прикладу, одна з актуальних тем – це фінанси і як з ними впоратися. Поряд з тим, додав Фолькер Штамме, багато хто сьогодні хоче вчитися, але не знає, чого саме він хоче і що йому потрібно. Це є одним з викликів, тому викладачі, тренери повинні вміти визначати такі потреби і відповідно до цього будувати навчання – і U-LEAD готовий в цьому допомогти.


Наступний важливий аспект, за словами керівника відділу розбудови спроможності – це стійкість навчання. Доволі часто людина відвідує якийсь цікавий семінар чи тренінг, однак через деякий час забуває його зміст. Щоб навчання було стійким, пояснив Фолькер Штамме, потрібно, щоб після нього робота продовжувалася, щоб були сформовані групи учасників, які б слідкували за змістом навіть після тренінгу, вели обговорення, ставили запитання, ділилися досвідом – як позитивним, так і негативним, контактували з тренером.
Третій аспект – це заклади навчання. Важливо розбудовувати інституції, які б могли допомагати об’єднаним територіальним громадам. До роботи з громадами можуть долучатися також вищі навчальні заклади і надавати свої послуги – це буде гарним прикладом співпраці.


Довідково. Установа «Центр розвитку місцевого самоврядування» (ЦРМС) – недержавна неприбуткова організація, метою якої є сприяння зміцненню спроможності органів влади та місцевого самоврядування на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Основним завданням ЦРМС спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є підтримка реалізації регіональної політики та реформи децентралізації, покращення надання місцевих адміністративних послуг на користь громадян.


ЦРМС створено 13 жовтня 2016 року. Засновники: Українська асоціація обласних та районних рад і Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Для реалізації мети у всіх областях України створені 24 відокремлені підрозділи ЦРМС - Регіональні центри (РЦ). ЦРМС є юридичною особою для РЦ і відповідає за управлінський нагляд, в той час як Мінрегіон через Центральний офіс реформ (ЦОР) надає стратегічні та політичні консультації.


РЦ на постійній основі надають підтримку органам місцевого самоврядування, передусім об’єднаним територіальним громадам, місцевим органам виконавчої влади, неурядовим організаціям і в такий спосіб усім громадянам України.
ЦРМС та 24 РЦ фінансуються Програмою «U-LEAD з Європою». Програма «ІН_ЕА0 з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та країнами-членами, а саме Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Мінрегіон, Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що реалізує компонент І Програми «U-LEAD з Європою», Асоціація міст України, Українська асоціація районних та обласних рад і Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад є членами Наглядової ради ЦРМС.


РЦ виконують наступні завдання:
• сприяють сталому розвитку держави, проведенню структурних реформ з децентралізації та регіональної політики в Україні, спрямованих на підвищення стандартів життя, в межах компетенції органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної влади;
• забезпечують ефективність місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг;
• надають тематичні експертні консультації, методичні рекомендації, а також організовують навчання з питань стратегічного плану¬вання, регіонального та/або місцевого розвитку, інвестиційної діяльності та підприємництва, бюджетного процесу та бухгалтерсь¬кого обліку, електронного врядування, ефективного фінансового управління, здійснення закупівель, процедур внутрішнього контролю та аудиту, надання послуг населенню у сферах первинної охорони здоров’я, дошкільної та шкільної освіти тощо;
• сприяють підвищенню знань та навичок з управління проектним циклом (у тому числі проектів, що фінансуються за рахунок Державного фонду регіонального розвитку та інших фондів);
• сприяють побудові діалогу, комунікації та підтримці інформаційно-просвітницьких ініціатив, що пояснюють реформи децентралі¬зації та регіональної політики і спеціально розроблені для різних цільових груп;
• сприяють підготовці та проведенню різноманітних заходів, просвітницьких кампаній, громадських і професійних форумів, конференцій, семінарів, виставкових заходів, конкурсів, інших заходів;
• забезпечують організаційно-методологічну підтримку і подальший супровід проектів та програм у сфері місцевого само-врядування та децентралізації влади;
• надають послуги громадянам, суб’єктам малого та середнього бізнесу щодо впровадження проектів та програм, пов’язаних із місцевим самоврядуванням;
• надають підтримку Мінрегіону.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook