Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 березня 2017
Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде

Станіслав Сухар, Бернівський сільський голова, Кельменецький район

 

«БВ»: Розкажіть, будь ласка, про себе
Я народився 1991 року в селі Бернове Кельменецького району Чернівецької області. Мешкаю там і зараз. Після закінчення школи вступив на факультет фінансів і кредиту в Чернівецький індустріальний коледж, отримав диплом молодшого спеціаліста. Після цього вступив на заочну форму навчання у Київський торгово-економічний інститут, також на спеціальність «Фінанси і кредит». У 2012 році закінчив магістратуру. Потім служив в армії, рік пробув у Криму, в Судаку, служив у спецпідрозділі «Тигр». Повернувся додому, їздив на заробітки, оскільки не було оплачуваної роботи. 4-5 років працював на себе, займався ремонтами.

 

«БВ»: Чому вирішили стати сільським головою?
Мені подобається бути в русі, спілкуватися з людьми, щось організовувати, подобається відповідальність. До того ж, хотілося щось змінити в населеному пункті, зайнятися його розвитком.
Для мене це були другі вибори, на перших я не пройшов. Мабуть, тоді просто  несерйозно до цього поставився, розраховуючи, що люди і так мене знають. Не проводив ніякої передвиборчої кампанії, просто написав заяву – і все. Тому вибори програв. Але оскільки новий голова пропрацював лише дев’ять місяців і написав заяву на звільнення, у нас знову проводились вибори. Я не був впевнений, що пройду, однак заяву написав. Рідні мене відраджували, особливо бабуся, яка працювала бухгалтером у сільській раді і знає, наскільки це важка робота. У нас справді ситуація складна у всіх сферах, та й робота з людьми теж одна з найважчих, але хотілося спробувати свої сили.

 

«БВ»: Скільки мешканців налічує сільська рада, яка її інфраструктура?
У населеному пункті мешкає 952 людини,  є 300 дворів. Було більше, але багато людей повиїжджало у пошуках роботи, тому чимало дворів порожні. Є школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, будинок культури, пошта, три магазини. В школі навчається 87 дітей. Дитсадок великий, але його відвідує всього 30 дітей.
Наша головна особливість – це природа. Ми живемо біля Дністра, тут дуже мальовничі місця, острів, заповідна зона. До нас приїжджають люди з різних куточків. Можна подивитися, відпочити, поплавати. Хочемо потроху розвивати туристичний напрямок, щось будувати біля Дністра. Потрібно зацікавлювати місцеву молодь, тому що вона зараз не дуже хоче залишатися в селі. Тим більше, що живемо ми не біля районного центру. Зараз намагаємося  розвивати спорт, залучати як молодь, так і старше покоління. Плануємо робити спортивні майданчики. Я сам займаюся футболом, тому «піднімаю» цей напрямок. Вже видно, що інтерес до цього є, особливо у дітей.

 

«БВ»: З якими проблемами найчастіше доводиться зустрічатися?
У першу чергу багато земельних питань. На сьогодні одне з найголовніших – це видача землі учасникам АТО. Земель запасу у нас немає, вони були розпайовані ще у 2000-х роках. Виділяємо кращі ділянки там, де пасовища. Є багато проблем і з дорогами. Але це, мабуть, скрізь так.

«БВ»: Які напрямки подальшої роботи Ви окреслили як першочергові?
Насамперед плануємо відремонтувати дорогу, тому що до районного центру нам їхати 20 кілометрів: 12 з них ми їдемо трасою, 8 – дорогою, де асфальт був, але зараз його уже практично немає. Капітальний ремонт, на жаль, не зробимо, тому поки будемо проводити ямковий. Друге питання – це освітлення. Частина вулиць у нас освітлена, плануємо зробити ще частину. Третє питання – садочок, де необхідно замінити вікна і двері на металопластикові. Це основні такі проблеми.  Загалом потрібен час на розвиток. Ну і, відповідно, кошти.

 

«БВ»: Як Ви оцінюєте реформи, які проводяться сьогодні у сфері місцевого самоврядування? Які настрої громади?
Мешканці хочуть, щоб  у громаду об’єдналися чотири-п’ять населених пунктів. З варіантом «район-громада», як це планують зробити за Перспективним планом, населення не погоджується. Далеко до центру, погані дороги, люди не хочуть їздити. Хоча щоб створити громаду, має бути відповідна інфраструктура, а вона у нас є тільки в Кельменцях, тобто населених пунктів, які могли б стати потенційними центрами громад, у нас немає. Якби було достатньо коштів, все можна було б зробити, але поки це нереально. Загальних зборів у нас ще не було, обговорювали більше малими групами. Хочемо залучати експертів, щоб вони доступно пояснили людям, для чого проводиться об’єднання і який це дасть ефект.

 

Зараз у нас більшість сільських рад отримують кошти із землі за рахунок податків, оренди. Є невеликі підприємства, які платять податки. Поки вони є, ми ще можемо нормально існувати. Загалом є багато перспектив для розвитку, тому думаємо над тим, у що можна було б вкласти кошти. Хотілося б кращого життя, але його нам ніхто не зробить крім нас самих. Потрібно починати з себе. Не говорити, а просто брати і робити. Є варіанти, які не потребують якихось великих затрат, а залежать тільки від громадської активності. Якщо люди готові розвиватися, налаштовані щось робити, то у нас будуть і хороші дороги, і  розвинений туризм і все решта. Сподіваємося, що так все і буде.

 

Розмову вела Лілія Халавка

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook