Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

31 березня 2017
Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі

Передати фінансові повноваження і дати можливість вирішувати низку питань на місцях – основна мета процесу децентралізації. Реформування відбувається практично в усіх галузях, не є виключенням і сфера соціального захисту населення та надання соціальних послуг. Зокрема, сьогодні існує багато думок щодо подальшого розвитку соціальних служб на рівні об’єднаних громад, і доволі часто ці думки є дискусійними. Про практичний бік питання, складнощі, які виникають у процесі реформ, перспективи розвитку системи надання соціальних послуг та доцільність створення окремих структур в громадах розповідає директор Вижницького територіального центру соціального обслуговування Роман Єрема.

 

Р.Є.: У Вижницькому районі  створено дві об’єднані громади – Вижницьку та Вашківецьку. За кількістю населення, якому ми надаємо послуги, вони, фактично, охоплюють половину району: 19% – Вашківецька громада і 32% – Вижницька.
Оскільки змінилася модель фінансування із району вже не надійшли кошти, які мали бути призначені на покриття цих витрат, ми запропонували об’єднаним громадам надати для терцентру субвенцію у відповідному розмірі.


На сьогодні йде мова про створення кожною громадою власної структури із надання соціальних послуг. Добре це чи погано? Насправді проблема в тому, що дуже мало людей знають про систему надання соціальних послуг загалом і принципи діяльності територіального центру зокрема.  Більшість мають досить поверхове уявлення про цю структуру, і найпоширеніший стереотип (як серед населення, так і серед представників органів місцевого самоврядування, депутатів), що соціальні послуги – це жіночка, яка прийшла до діда чи бабці, принесла продукти, прибрала, помила підлогу. Тому, відповідно, здається, що нічого складного в цьому немає, і таке легко можна організувати в себе. Насправді це не так.


Територіальний    центр     соціального     обслуговування – це спеціальна державна установа, яка надає пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально  незахищеним  громадянам  послуги вдома, в умовах стаціонарного, тимчасового та денного перебування.
Наш територіальний центр, для прикладу,  має  чотири відділення: відділення соціальної допомоги вдома – його працівники приходять декілька разів на тиждень до одиноких непрацездатних громадян,  що потребують сторонньої допомоги, надання соціальних послуг у домашніх умовах; відділення організації надання адресної  натуральної  та грошової допомоги – це фінансова допомога, забезпечення підопічних одягом, продуктами харчування тощо;  відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання – будинок престарілих, де люди проживають та потребують постійного стороннього догляду та допомоги ; «Соціальний офіс» – надає допомогу з питань соціального захисту різних верств населення району.


До речі, зазначу, що всі соціальні працівники, які є в кожній сільській раді, є працівниками центру, ми виплачуємо їм заробітну плату, здійснюємо методичний супровід. Є райони, де соціальні працівники перебувають в штаті управлінь соціального захисту чи сільських рад, однак я вважаю, що наша модель досить зручна. Люди на місці здають документи для різних видів допомог, їм не потрібно їздити у Вижницю, чекати в чергах. Соціальний працівник сам віддає підготовлені матеріали в управління соцзахисту. Відповідно, економляться час та гроші.

 

Якщо у Вижницькому районі буде створено декілька громад, вони, звичайно, матимуть повне право робити власні терцентри чи інші служби, але варто порахувати, чи буде це економічно доцільним. По-перше, потрібно буде утримувати посади директора, бухгалтерів, начальників відділів, соціальних працівників та соціальних робітників, адже є конкретна структура, затверджена нормативними документами. Відділення можна створити тільки у тому випадку, якщо є 80 людей, які потребують допомоги. По-друге, є Державні стандарти надання соціальних послуг, затверджені постановою Кабміну, і їх потрібно дотримуватися. По-третє, це величезний масив документів. Для прикладу, на кожну людину заводиться особова справа, де є заява, карта визначення  індивідуальних потреб, договір про надання соціальних послуг, акт обстеження матеріально-побутових умов, рішення виконкому, медичний висновок, довідка про склад сім’ї тощо. І ця особова справа поновлюється один раз на рік. Для кожного підопічного складається індивідуальний план. За Державним стандартом люди, які мають третю групу рухомості, обслуговуються два рази на тиждень, четверту – три рази, до людей з п’ятою групою працівник має приходити кожного дня. Відповідно, соціальному працівнику потрібно розрахувати ті години. Соціальний робітник веде щоденник роботи – пронумерований, прошнурований та  завірений печаткою і підписом директора. Таким чином чітко ведеться облік наданих послуг. У нас велика звітність, адже це все державні кошти і за них потрібно відповідати. І якщо в звітності зазначено, що за рік було надано шість тисяч послуг, то я маю підтвердження цього. 


А оформлення субсидій і різних видів допомог? За 2016 рік через нас оформлялося 40 відсотків з усіх субсидій, нарахованих в районі. Тобто якщо соціальні працівники в сільських радах раніше з цим не зустрічалися, їм буде дуже складно і вони просто фізично не встигатимуть виконувати такий обсяг роботи.
Тому, можливо, для громад, які тільки об’єдналися і мають сьогодні вирішувати низку інших питань, пов’язаних з освітою, медициною тощо, краще і економічно вигідніше поки надати субвенцію структурі, яка вже діє, ніж ламати старий механізм і створювати щось нове.


Щоправда, існує думка, що декілька центрів надання соціальних послуг конкуруватимуть між собою, і це сприятиме покращенню рівня послуг, однак конкуренції не буде, і я поясню, чому. Міністерство соціальної політики  орієнтує сьогодні терцентри на надання платних послуг, але рівень життя наших підопічних такий, що вони не мають можливості оплатити цих 15-20% з пенсії за послуги.  Ми їх проводимо через комісії, оскільки розуміємо, що людина не може заплатити навіть цих150 гривень, оскільки вони їй потрібні на ліки.


Ті платні послуги, які ми надаємо, не можуть покрити витрат. Для прикладу візьмемо будинок престарілих. 75% від пенсії, а це близько 755 гривень, які перераховуються пенсійним фондом на наш спецрахунок, не покривають фактичну вартість утримання однієї людини в місяць. А в нашому територіальному центрі вона найнижча в області. За рахунок того, що допомагають меценати, спонсори, дуже суттєво допомагає жіночий монастир «Аннина гора», у нас фактична вартість утримання складає в середньому 4 тисячі грн. на місяць, тобто окрім тих 75% ще три тисячі дотує держава. Це витрати на заробітну платню, енергоносії, продукти харчування, медикаменти. По області середнє утримання складає 7-8 тисяч на одну людину, яка проживає в стаціонарі.


Сьогодні від громад, які дають субвенцію, ми чуємо, що багатьох людей треба зняти з обслуговування, тому що хтось його не потребує, а хтось має дітей, які можуть доглядати. Звичайно, що вони тепер починають рахувати свої кошти і розуміють, що справи потрібно переглядати. Але ми керуємося документами, які нам подають, і в кожній особовій справі є рішення виконавчого комітету про те, що ця людина потребує догляду. Є підстави – ми обслуговуємо.


У нас була домовленість з Вашківецькою громадою про надання соціальних послуг. І от тепер виникла ситуація, що вона на перший квартал нам субвенцію надала, а далі не фінансуватиме, оскільки робить власну службу. Чи є це є підставою, щоб розірвати з підопічними договір про надання соціальних послуг? А якщо завтра ця людина подзвонить на «гарячу лінію» і скаже, що їй не допомагають. І тоді мене запитають, на якій підставі я зняв з обслуговування того, хто за законом має право на соціальний захист. Тим більше, договори укладаються на рік, тому аж тільки через рік можуть переглядатися. Ми людей попередили про ситуацію, яка склалася, але, якщо розібратися, це все не дуже правильно. 
Реформи мають проводитися таким чином, щоб зробити систему соціального захисту і соціальної допомоги більш простою, доступною, підвищити рівень якості послуг.


У цьому контексті варто подумати про те, яким чином, можливо, об’єднати служби, які займаються питаннями соціального захисту населення. Ми маємо центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службу у справах дітей, управління праці та соціального захисту населення, ще якісь служби. Багато в чому їх функції перетинаються і дублюються. Але знову ж таки, громадам буде легше спільно узгодити і вдосконалити цю структуру, ніж утримувати її кожному окремо. Головне в цьому питанні – дбати про інтереси людей, які потребують допомоги.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Євгенія Бойко: Створення сприятливого інвестиційного клімату – одне із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку Новоселицького району Відділ з питань туризму Чернівецької ОДА: Туризм на Буковині Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Сторожинецька ОТГ показала результати річної діяльності Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Владислав Струтинський: Антон Кохановський – політик, громадянин, патріот Чернівців Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бачинський Юліан Олександрович (1870 – 1940) Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook