Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

20 вересня 2016
Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади

За підсумками чергових місцевих виборів у 2015 році до Чернівецької обласної ради вперше потрапили представники 10 політичних партій – найбільше серед усіх облрад України, поруч із Полтавською. При цьому 7 із них отримали всього по 4-5 мандатів, внаслідок чого депутатський корпус обласної ради виявився надзвичайно роздробленим. Теоретично, така роздробленість могла суттєво ускладнити подальшу роботу ради. Однак на практиці сталося навпаки: голові обласної ради Івану Мунтяну вдалося об’єднати навколо себе значну частину депутатського корпусу та загалом налагодити нормальну роботу крайового парламенту Буковини.


Іване Миколайовичу, поділіться секретами успіху: мабуть, Вам першому вдалося демократичним шляхом консолідувати такі різні, на перший погляд, політичні сили?
Ви цілком слушно підмітили – демократичним шляхом; шляхом обговорення спірних питань, пошуку спільних точок дотику та врешті-решт шляхом взаємних поступок. Власне, вміння домовлятися заради спільного блага – це і є демократія. Адже, гадаю, що буковинці не просто так довірили нам – депутатам – представляти їх інтереси в обласній раді. Впевнений, що після Революції Гідності люди мають особливі сподівання щодо своїх представників у владі. Саме тому цей склад обласної ради повинен виправдати очікування громади та попрацювати на її благо.


– То, на Вашу думку, депутати попередніх скликань не виправдали довіри буковинців?
Не мені робити такі судження. Втім, зауважу, що майже 66% складу Чернівецької обласної ради VII скликання стали депутатами вперше. Тобто у суспільстві є запит на нові обличчя, на зміни, які так довго лише імітувались у нашій державі. Не хочу хвалитись, але кількість питань, розглянутих на семи сесійних засіданнях, та їх спрямованість промовисто свідчать про бажання депутатської більшості працювати на благо громади.


– Про це, будь ласка, детальніше
Не люблю хизуватися цифрами, однак зроблю одне невелике порівняння: за неповних 10 місяців депутати обласної ради нової каденції розглянули 225 питань та ухвалили 211 рішень в той час, як за 10 місяців 2015 року було розглянуто 198 питань та ухвалено 181 рішення. Виходить, що майже за один і той самий період часу вдвічі менша кількість депутатів виконала майже річний обсяг роботи своїх попередників. Більше того – затверджено 16 обласних та регіональних програм (7 у 2015 році) та прийнято 20 звернень до вищого керівництва держави та центральних органів влади (14 у 2015 році).


Так, депутати зверталися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України щодо винайдення коштів на ремонт автошляхів краю, організацію безоплатного харчування школярів, завершення реконструкції обласного перинатального центру та створення кіномистецького центру імені Івана Миколайчука, вирішення низки земельних питань, недопущення обмеження прав органів місцевого самоврядування в сфері надрокористування, забезпечення учасників АТО та членів їх сімей житлом, детінізації агробізнесу, встановлення мораторію на підвищення тарифів ЖКГ.


– Ну кількість це ще не якість…
Не скажіть. Тематичний аналіз прийнятих на сесіях рішень вказує на те, що депутати обласної ради попри усі політичні розбіжності консолідували свої зусилля задля врегулювання господарських питань, від яких залежить нормальна життєдіяльність краю. На мою думку, на особливу увагу заслуговують рішення щодо медико-соціального забезпечення учасників АТО та членів їх сімей, а саме ті, якими депутати затвердили порядок надання грошової допомоги та програму зубопротезування учасників АТО та членів їх сімей та внесли низку важливих змін до Комплексної Програми соціальної підтримки учасників АТО та членів їх сімей.
Про бажання депутатів обласної ради працювати на благо територіальної громади Буковини також свідчить і той факт, що в середньому на 7 сесійних засіданнях 7-го скликання були присутні майже 90% народних обранців, в той час як впродовж 2015 року сесії облради відвідували в середньому лише 68% депутатів.


– Із соціальною сферою все зрозуміло. Але на все потрібні гроші, відповідно – повинні збільшитися надходження до бюджету…
Безпрецедентним за своєю значущістю є й рішення про передачу у власність територіальної громади області 66 тисяч гектарів лісів АПК. Фактично це рішення означає, що в майбутньому кошти від реалізації лісодеревини та інших видів лісокористування будуть надходити безпосередньо до місцевих бюджетів. Більше того: тепер уже обласна рада здійснюватиме прямий контроль за збереженням лісового фонду та реалізовуватиме заходи, спрямовані на його відтворення.


Радує й те, що попри бурхливе обговорення, буковинські народні обранці підтримали ініціативу про створення Агенції регіонального розвитку Чернівецької області, діяльність якої буде спрямована на залучення грантових та донорських коштів в економіку Буковини. Аналогічні установи, створені обласними радами у Вінницькій, Закарпатській та Хмельницькій областях, вже успішно діють.


– Все ж: як саме плануєте залучати інвестиції?
Одним із потужних інструментів для нашого краю в майбутньому може стати Дунайська стратегія, яка охоплює 14 країн, серед яких є і Україна та наші транскордонні партнери Румунія та республіка Молдова. Не менш актуальною залишається співпраця Чернівецької області в рамках Єврорегіону «Верхній Прут», який охоплює разом з нашою та Івано-Франківською областями, регіони Румунії та Молдови.


Втім, найуспішнішою у сфері залучення грантових коштів стала участь області в Спільній операційній програмі «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013» Європейського інструменту сусідства та партнерства. Лише в рамках вказаної програми було реалізовано 29 спільних транскордонних проектів.


Саме тому зараз, в рамках підготовки до спільного засідання Сучавської повітової та Чернівецької обласної рад, проводяться робочі зустрічі, під час яких обговорюються можливі шляхи співпраці в межах Спеціальної операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020» у сфері розвитку транспортної інфраструктури, освіти, надання медичних послуг, розвитку бізнес-середовища, спільного реагування у випадку надзвичайних ситуацій, збереження і популяризації культурної спадщини. Плануємо, що за допомогою румунських партнерів ми зможемо реалізувати проекти з фінансуванням від 50 тисяч до 2 мільйонів євро.


– Можете навести якийсь приклад залучення таких інвестицій?

Якраз у цьому році Чернівецька обласна рада успішно завершила реалізацію проекту ЄС «Покращення умов життя та соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб в Чернівецькій області», спрямованого на створення сприятливих умов для адаптації та вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Загальна вартість проекту – майже 300 тисяч євро. В рамках проекту було капітально відремонтовано 2 житлові будівлі у с. Михайлівка Глибоцького району та смт Кострижівка Заставнівського району для 22 родин внутрішньо переміщених осіб із дітьми, відкрито соціально-консультаційний центр по роботі з переселенцями та проведено конкурс бізнес-планів для внутрішньо переміщених осіб. Гадаю, це доволі хороший результат співпраці з європейськими партнерами.


– Виходить, що питання залучення інвестицій можна вирішити, і не чекаючи на додаткові кроки центральної влади?
Власне, про це й мова. Тому нині перед Чернівецькою обласною радою стоїть важливе завдання – зрушити питання залучення інвестицій з мертвої точки, на якій воно перебувало десятиліттями. Адже вирішення цього питання залежить не стільки від загальнодержавної політики, скільки від активності самої громади і вміння тих, кому буковинці делегували свої владні повноваження.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook