Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

31 травня 2016
Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші

Інтерв’ю з Євгеном Прокопцем, експертом з бюджетних питань Асоціації міст України.


«БВ»: децентралізація та об’єднання територіальних громад – одна з найбільш актуальних тем на сьогодні. Розкажіть, будь ласка, про фінансовий бік цього питання.
Є.П.:
Процес об’єднання громад розпочато і сьогодні він активно триває. В його основі, у першу чергу, лежать економічні інтереси. 2016 рік можна назвати перехідним, і громади, які не об’єднались, поки отримують кошти  з районного бюджету для виконання делегованих повноважень. Однак з 2017 року такі громади не зможуть повноцінно функціонувати. Можливо, виділятимуться тільки невеликі суми на благоустрій, соціальний захист та матеріальну допомогу, а за власні кошти вони матимуть змогу лише утримувати свій апарат.
Для прикладу, я аналізував бюджети у Сокирянському районі. Там видатки на органи управління сягають дев’яноста і більше відсотків. А є ще окремі сільські ради, які навіть не можуть заробити на своє утримання. Громада скоро сама зрозуміє, що така сільська рада нікому не потрібна.


Об’єднані територіальні громади прирівняні до міст обласного значення – це чітко визначено Бюджетним кодексом України. Вони виходять на прямі міжбюджетні стосунки з Міністерством фінансів України.  Громади мають низку делегованих повноважень, отримують цільові субвенції, основними з яких є субвенція на освіту та на охорону здоров’я. Крім того, Мінфін подбав про зміцнення дохідної частини об’єднаних громад. Основне джерело надходжень – це податок на доходи фізичних осіб. Якщо прості громади  його зовсім не отримують, то об’єднана територіальна громада отримує 60%. Це дуже суттєво.
Аналіз бюджетів Глибоцької та Великокучурівської об’єднаних громад показав, що надходження у них зросли у шість-сім разів. Мається на увазі не тільки бюджет Глибоцької, а й тих тих сіл, які входять у громаду – до об’єднання і після. Основна маса, зрозуміло, збільшилася за рахунок делегованих повноважень, однак на 30-35% зросла і власна дохідна база.


«БВ»: З боку окремих сільських голів та населення досі є багато застережень щодо об’єднання. Багато хто боїться, що великі суми надходжень, про які зараз йдеться – явище тимчасове.
Є.П.:
На жаль, у нас непостійне законодавство. Асоціація міст, її регіональні відділення організовують зустрічі голів об’єднаних територіальних громад, сільських та селищних рад з народними депутатами. Під час таких зустрічей голови мають змогу поставити депутатам запитання, розповісти про проблеми, які необхідно вирішити на законодавчому рівні, а також внести власні пропозиції щодо змін у законодавстві. Ми давно боремося за законодавче закріплення всіх моментів, пов’язаних з фінансовими питаннями. З цією метою Асоціація міст тісно співпрацює з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Якщо ми доб’ємося стабільності у законодавстві, здійснювати реформу буде набагато простіше. Певна стабільність уже з’явилася завдяки прийняттю Бюджетного кодексу України, однак цього поки що недостатньо.
Гадаю, що все-таки за допомогою народних депутатів, Асоціації міст, яка активно підтримує громади і відстоює їх права, самих об’єднаних громад, вдасться досягти результату.


«БВ»: Тобто у цьому напрямку триває постійний рух…
Є.П.:
Зворотної дороги вже немає, об’єднуватись треба. Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші. Держава, як і обіцяла, у цьому році виділила об’єднаним територіальним громадам цільову субвенцію на розвиток інфраструктури: на будівництво, ремонт об’єктів, придбання шкільних автобусів тощо. Основним критерієм була площа об’єднаної громади і чисельність сільського населення. Загалом наші десять громад отримали сорок п’ять з половиною мільйонів гривень додаткових надходжень, не враховуючи власних коштів. Це досить суттєве фінансове влиття у розвиток цих громад. Як приклад, Великокучурівська громада отримала понад вісім мільйонів гривень цієї субвенції, Мамалигівська – близько дев’яти. Найменше отримали Глибоцька та Сокирянська об’єднані територіальні громади, зважаючи на те, що населення їх адміністративних центрів не належить до сільського.  Зокрема Сокирянська громада отримала близько двох мільйонів гривень.


«БВ»: Яким чином здійснюється контроль за фінансами?
Є.П.:
Безумовно, здійснюється дуже суворий контроль. У Бюджетному Кодексі України чітко прописана відповідальність за використання бюджетних коштів.  Попередній контроль здійснюють органи державної казначейської служби, уже наступний – фінансова інспекція (колишнє Контрольно-ревізійне управління). Зараз громади об’єднались, грошей у них багато, однак вони повинні використовуватись за цільовим призначенням. Спілкуючись з головами, я постійно наголошую на тому, що кожна копійка повинна мати підтвердження, на що вона витрачена.


«БВ»: А як щодо контролю з боку громади?
Є.П.:
Зараз ми працюємо над прозорістю всіх процесів. Бюджетний процес також стає більш прозорим. Сьогодні квартальні звіти повинні обов’язково опубліковуватись на сайті кожної громади. Окрім того, кожен громадянин має право прийти до голови громади  і запитати, на що були витрачені кошти.


«БВ»: Євгене Дмитровичу, Ви маєте величезний досвід роботи у фінансовій сфері. Які, все ж таки, Ваші прогнози?
Є.П.:
Поки що перші результати роботи об’єднаних територіальних громад показують більше позитиву. Є, звичайно, багато невирішених питань, адже реформи відбуваються одночасно у багатьох різних сферах і вони не можуть йти однаково. Якщо освітянська реформа ще встигає, то реформа охорони здоров’я дуже відстає. Багато чого залежить від відомчих міністерств: одне міністерство більш прогресивне, інше менше, змінюються міністри. Сьогодні нам треба вкрай зайнятися реформуванням охорони здоров’я. Для об’єднаних територіальних громад субвенція на охорону здоров’я розраховується на жителя. Вашківецька громада Сокирянського району, наприклад, не має такого закладу, який би надавав первинну чи вторинну медичну допомогу. Більшу частину своєї субвенції на оздоровлення вони віддають районному бюджету, тому що люди лікуватися їдуть в районну лікарню. Якщо ми вирішимо це питання, такі заклади будуть створюватися, тому що громада має отримувати необхідні послуги. Можливо, будуть виділені якісь субвенції на будівництво пунктів охорони здоров’я.  Окрім цього,  є ще принцип «гроші ходять за людиною». Якщо людина, яка живе на території однієї громади, їде лікуватися в іншу, цій громаді  повинні перерахуватися кошти. Коли я працював у міській раді, такий підхід вже практикувався.


Багато хто розуміє, що одним з важливих принципів реформи є принцип субсидіарності, тобто наближення послуг. Суть реформ також полягає в тому, щоб ліквідувати дублювання функцій. Фактично, в районах вже не буде ні районних адміністрацій, ні районних рад. Окремі райони хочуть об’єднуватися в одну громаду, однак це не завжди можливо. В Сокирянському районі не можна створити одну громаду, тому що є населені пункти, які знаходяться за тридцять кілометрів від центру, а закон вимагає не більше двадцяти. Так само і у Кельменцях, де два села віддалені більше ніж на тридцять кілометрів. У нас найкомпактніший, мабуть, Герцаївський район, на базі якого села можуть об’єднатися в громаду.  Поряд з тим ще виникає проблема через відсутність населених пунктів, які б могли стати адміністративними центрами громади. Громада має бути самодостатньою, інакше її чекає ліквідація або доєднання. Загалом є Перспективний план і його треба виконувати.


На мою думку, коли буде більше інформації, особливо коли з’явиться звітність об’єднаних громад за півроку, буде легше переконувати людей. Тому що коли просто агітуєш – нічого не виходить. Голови бояться втратити владу, хоча насправді староста села, що входить в об’єднану громаду, автоматично є членом виконкому. Сесія не буде вирішувати жодного питання, пов’язаного і з землею, чи якихось інших майнових питань, поки цього не завізує староста. Тобто повноваження старости лишаються практично всі ті самі, лише фінансові питання вирішує голова об’єднаної територіальної громади. 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook