В рамках круглого столу «Проблеми і перспективи об’єднаних територіальних громад», який відбувся 16 лютого в обласній державній адміністрації, про те, чим живе Глибоцька об’єднана територіальна громада, про її проблеми та успіхи розповів під час імпульсної доповіді голова громади Григорій Ванзуряк.

Г.В.: Коли в області  активно обговорювався процес об’єднання громад, ми спочатку були тільки прихильниками реформи, а коли справа дійшла до прийняття рішення, то стали її активними учасниками. Десять голів об’єднаних територіальних громад взяли на себе зобов’язання розпочати дану реформу на Буковині.

Не можу сказати, що нам дуже легко, що у нас все є і все буде. Це важка і кропітка щоденна праця. Роботу із проведення децентралізації в Україні можна порівняти з народженням дитини. Про свій прихід у світ немовля сповіщає голосним криком. Після того, як відбулися вибори, перед нами постало питання виходу на прямі міжбюджетні відносини. Ми також почали «кричати», шукати союзників, переконувати населення, щоб отримати ці міжбюджетні трансфери.

Потім постало питання формування нової структури. До сьогодні не всі закони прописані, Постанова Кабінету Міністрів України № 268 від 2006 року вже не відповідає сьогоднішнім реаліям. Але, зрештою, ми почали рухатися, потроху «ставати на ноги». Зараз чекаємо отримання субвенції, адже на об’єднані територіальні громади України виділено 1 млрд. грн., почали отримувати податки у розмірі 60%, що є суттєвим фінансовим надходженням. Тому ми вже  маємо змогу щось прогнозувати,  формувати пріоритети, з’явилося бачення того, в якому напрямку потрібно рухатись  і розвиватись.

Додаткові можливості перед буковинськими громадами відкриває врегулювання Перспективного плану. Фактично, зараз на Буковині перспективний план існує в образі тих 10 громад, які об’єдналися. Всі інші територіальні громади сьогодні можуть об’єднуватися чи об’єднувати навколо себе інші громади, головне, щоб це було добровільно. Поясню, чому я є прихильником добровільності. Коли обговорюється якесь питання, важливо, щоб населення розуміло, куди ми йдемо і що за чим відбувається. Інформація обов’язково має дійти до виборця. Хочу відзначити, що під час об’єднання, ми шість разів збирали громади у різних населених пунктах, шість разів обговорювали, доводили, сідали з олівцем і рахували кожну копійку, яка має надходити у громаду.

Зрозуміло, що ті надходження, які сьогодні залишаються в нас, частково зачіпають інтереси району, інтереси інших галузей, але реформа неминуча, вона потрібна, і тільки завдяки цій реформі, я глибоко переконаний, ми можемо в Україні щось змінити на краще.

Основна проблема в тому, що ми  уже почали діяти як громада, а законодавства для функціонування об’єднаних територіальних громад в окремих галузях і напрямках наразі немає. Тому з кожним кроком намагаємося звертатися до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, щоб ці пропозиції були викладені законодавчо.

З початку нашого об’єднання ми розуміємо, що за нашою діяльністю ретельно спостерігають сусіди, які не об’єдналися. І позиція їх така: вистоять об’єднані громади – по їхньому шляху підемо і ми, не вистоять – значить, наслідування і змін не буде. Ще один досить важливий момент: у випадку, якщо та чи інша громада захоче приєднатись до вже об’єднаної, потрібно запровадити спрощений механізм дооб’єднання, щоб у міжвиборчий період не запускати процесу нових виборів і, відповідно, не витрачати додаткових коштів.

Щодо фобії про урізання штатів в громадах, які приєднуються, хочу сказати зі свого досвіду, що весь штат, який був у сільській раді, що об’єдналася, залишився без змін – і землевпорядник, і соціальний працівник, і діловод продовжують працювати. Лише сільський голова став старостою і не має фінансових повноважень. Тому важливо, мабуть, все ж таки надати можливість громадам об’єднуватись, не руйнуючи структури.

Коли формується програма перспективного розвитку, громада вже приблизно знає, скільки вона має коштів. Для прикладу, раніше Михайлівська сільська рада мала чотириста тисяч і це був майже весь її річний бюджет, то сьогодні вона має близько півмільйона тільки на розвиток. Про такі гроші громада раніше могла тільки мріяти. Зараз вони вже самі приймають рішення, на що ці кошти спрямовувати – на освітлення, ремонт доріг чи вирішення якихось інших нагальних потреб. 

У нас є декілька  сільських рад, що, за результатами і фінансовими показниками, «не витягують». Маючи досить малі надходження, вони залишили у своїй структурі по два-три працівники. Скажіть, будь ласка, якщо сільський голова збирає податки тільки собі на заробітну плату, то чи функціонально ефективна ця сільська рада? Я розумію, боляче говорити про якусь  ліквідацію чи щось подібне, але, виходить так, що громада  утримує апарат тільки для того, щоб отримати дві-три довідки, які може зробити інша служба. Тому реформа сьогодні неминуча. І саме реформа дає  можливість ефективно формувати апарат і отримувати надходження.

Щодо інших питань, то, наприклад, всі ми зіткнулися з проблемою харчування учнів. Кожен цю проблему вирішував по-різному. Хтось прийняв рішення, що харчує школярів безкоштовно, хтось про оплату 50х50, хтось харчує дітей за рахунок коштів батьків. Але я хочу сказати, що погляд на цю проблему змінився. Зараз батьки контролюють, як харчуються їхні діти, які продукти привозять, тому що у це  вкладаються їхні кошти. У результаті підвищилась якість харчування, значно менше стало харчових відходів.

Наступний аспект – медицина. Субвенцію виділили на первинну і на вторинну ланку медицини. Первинною ланкою медицини, відповідно до Бюджетного кодексу, має займатися об’єднана територіальна громада. Від того, як первинна ланка надасть медичну допомогу, буде визначатись, чи люди підуть на вторинну ланку. Якщо якість послуг на первинному рівні буде висока, то не потрібно буде платити за послуги на вторинному рівні. Ми довго обговорювали на сесії, як поділити ці кошти. Фінансисти вирішили залишити обидві суми. У результаті ми прийняли рішення, що беремо на себе зобов’язання платити на вторинній ланці за кожного свого жителя. Цим самим мотивували первинну ланку, адже її лікарі тепер розуміють, що чим краще вони надаватидуть послуги, тим вищу заробітну платню отримають. Лікарі вторинної ланки також мають розуміти, що якість наданих послуг приносить більше клієнтів, за яких платить об’єднана громада.

 Вважаю, що започаткувавши реформу місцевого самоврядування –  об'єднання територіальних громад, ми одночасно змінюємо на краще і інші ланки.  Починаємо знизу реформу  і освіти, і медицини, і культури, і всіх галузей.
Обговоримо галузь культури, а для прикладу візьмемо бібліотеки. У селі Червона Діброва здійснено об’єднання шкільної бібліотеки з бібліотекою сільської ради. Людина має одну ставку, до обіду працює в школі, після обіду працює в бібліотеці сільської ради. Окрім того, маємо дуже ініціативного працівника, вона не чекає, щоб люди прийшли і взяли художню літературу в бібліотеці, а,  як поштар, ходить з хати в хату: приносить книги, записує в формуляр, через два тижні знову йде і міняє на інші. І люди справді читають. Отак один бібліотекар в маленькому селі виконує свою роботу. Це ефективний приклад поєднання функцій за мінімальні кошти.

Про такі приклади можу говорити довго, тому що є багато різних деталей, з якими стикаємось, багато проблем, але й чимало позитиву.  Один з позитивних моментів – участь у програмі Фонду регіонального розвитку. Цього року під його фінансування з десяти громад потрапили лише три, тому ми хотіли б сприяння з боку обласної ради і обласної адміністрації, щоб наші проекти були профінансовані, для цього у нас підготовлена вся необхідна документація.

Зрештою, об’єднані територіальні громади Буковини почали  жити, потроху підніматись на ноги і робити перші кроки. На базі досвіду наших громад будуть рухатися всі інші, тому закликаю всіх не зволікати, об’єднуватися, об’єднувати свої ресурси для вирішення тих потреб і проблем, які зараз існують у громадах.
Г.С.Сковорода свого часу сказав: « Приходить мудрість не із заповітів, а із повчань та помилок гірких». Переконаний, що здолавши ряд перешкод, ми здобудемо мудрість  у якісному функціонуванні такої структури як об’єднана територіальна громада.