Тарас Халавка - експерт Чернівецького регіонального офісу реформ Регіональний офіс з питань впровадження реформ у сфері місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів (скорочено – Офіси реформ) були утворені у травні цього року з метою розробки Перспективних планів формування громад області та сприяння об’єднанню громад у рамках Закону України. У своїй роботі офіси керувались положенням Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Методикою формування спроможних територіальних громад (затверджена КМУ у квітні цього року). Власне Методика і визначила принципи і підходи, які повинні враховуватись при об’єднанні громад. До них належить, зокрема, і необхідність врахування історичних, географічних, соціально-економічних, культурних особливостей розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Чернівецька область є поліетнічною. За даними перепису населення, на території нашої області проживають представники понад 70 національностей. Серед них компактно проживають українці, румуни молдавани, росіяни та поляки. У нас є три етнозмішані райони: Глибоцький, Новоселицький та Сторожнецький, в Герцаївському районі домінує національна меншина – румуни, у Хотинському та Сокирянському районах є окремі населені пункти, де більшість складають представники національних меншин.
Отже, перед працівниками нашого офісу стало питання врахувати ці особливості Чернівецької області, при цьому визначальними при розробці Перспективного плану залишалися принципи законності, добровільності, економічної ефективності, державної підтримки, повсюдності місцевого самоврядування, прозорості та відкритості.
Перед остаточним схваленням обласною радою Перспективного плану він пройшов обговорення майже у всіх населених пунктах області. Під час цих обговорень жодний населений пункт не ставив етнічну приналежність більшості населення іншого пункту як перепону до об’єднання. Ще раз підкреслюю, жодна громада не ставила вимогу об’єднуватись виключно громадами, де домінують «етнічні брати». Більше того, ми маємо низку випадків, коли непорозуміння між етнічно однорідними населеними пунктами (зокрема Рідківці, Топорівці та Чорнівка) призводили до того, що сільські ради приймали рішення про об’єднання з населеними пунктами, де більшість складають представники іншої національності (Рідківці до Магали, Череш до Сторожинця та інші).
В результаті, у схваленому Перспективному плані з 35 об’єднаних громад ми маємо 4, де домінують представники національних меншин: румуни – у Герцаївській, Боянській та Чудейській громаді, молдовани – у Мамалигівській. Разом з тим, є п’ять громад з досить строкатим поліетнічним складом: Новоселицька, Магалянська, Сторожинецька, Глибоцька, Волоківська та Колінківецька.
Важливим при добровільному об’єднанні громад з різним етнічним складом є врахування низки аспектів: формування органів влади, мова освіти, культурні заклади. Закон частково дав відповідь на ці виклики шляхом запровадження посади старости у тих селах, які не є центром об’єднаних громад. Разом з тим, ми вже маємо позитивні приклади об’єднання населених пунктів з різним етнічним складом у нові об’єднані громади: так, українське село Вашківці (Сокирянського району) об’єдналось з селом Шишківці (де домінує молдавське населення).
Отже, фактор поліетнічності не стоїть перепоною на шляху добровільного об’єднання громад, а cаме об'єднання, навпаки, може стати каталізатором подальшої інтеграції меншин в українське суспільство.
|