Редакція «Буковинського вісника» поспілкувалася з заступником голови Сторожинецької районної ради Іваном Патараком стосовно можливої реформи місцевого самоврядування, передумови для якої вже існують в Україні.

- Доброго дня! Іване Вікторовичу, що Ви думаєте стосовно можливої реформи місцевого самоврядування?

- Реформа місцевого самоврядування – це дуже гарна ініціатива, адже на сьогоднішній день місцеві ради позбавлені реальних важелів впливу на формування бюджету і, відповідно, його використання. Це вимагає суттєвих зміни.
Сторожинецький район сам себе забезпечує приблизно на 60 %, решту, 40 % відповідно він отримує з державного бюджету. Яка різниця наскільки ми наповнимо бюджет, якщо все рівно ці гроші заберуть, а потім дадуть стільки, скільки будуть вважати за потрібне? Та коли всі зібрані кошти на місцях будуть тут же залишатись і розподілятись громадою, то з’явиться серйозний стимул для  того, щоб місцева влада працювала дуже відповідально над наповненням бюджету. І не тільки влада, тому що в даному випадку влада не все може зробити. Величезний вплив на дані процеси мають самі люди. Ми вже побачили, як люди змінили владу в усій країні. Таким же чином громада може вирішувати дуже багато нагальних проблем.

Громада зараз може робити дуже багато. І коли ми зможемо людям пояснити, що треба легалізувати робочі місця (це дуже важливо),  платити податки, працювати і вести свій бізнес в законному руслі, і ті кошти, які вони заплатять як податки, завтра зможуть перетворитися на хорошу дорогу, на гарний тротуар, на освітлення вулиць і т. і. Тобто, ми зможемо показати, що якщо сьогодні людина заплатила кошти в бюджет, завтра ці кошти будуть використані на покращення інфраструктури, покращення її життя.

Ще ми маємо забезпечити рівні умови ведення бізнесу. Вони є дуже важливими, адже у цьому випадку такий підхід буде стимулювати людей працювати чесно, прозоро. Якщо люди будуть працювати в однакових умовах, зрозуміло, що держава від цього тільки виграє.

Також надзвичайно важливо впроваджувати досить серйозні штрафні санкції за порушення тих чи інших правил чи законів. Тобто, якщо людина, образно кажучи, має заплатити податки в розмірі 400 гривень на місяць і вона ухиляється від цього, коли її викриють вона мала б потрапити під штрафні санкції і заплатити, наприклад, 40 000 гривень. У такому випадку, ця людина дійсно піде і заплатить 400 гривень, щоби не ризикувати великими коштами. Водночас, вона має знати, що всі інші, хто працює, робить так само як вона. Це взаємопов’язані речі.

Це власне і є тими аспектами, які позитивно можуть бути сприйняті і реалізовані при впровадженні реформи місцевого самоврядування.

- Тобто всього три основні кроки допоможуть нам змінити форму управління та зробити її ефективною? Чи є якісь інші аспекти?

- Що стосується інших аспектів: будемо наповнювати бюджет через покращення надходження до бюджету. Чиновники будуть зацікавлені в тому, щоб залучати інвесторів. Будуть скорочуватися різні перепони ведення бізнесу. Скажімо так, це певного роду вже поворот обличчям до сфери бізнесу, поворот обличчям до людей.

Ще реформа місцевого самоврядування дозволить прозоро використовувати кошти. Основна частина державного бюджету розподіляється в центрі, де і приймаються рішення куди конкретно спрямувати великі суми: в область, в район, чи навіть в певне село. Визначаються організації, які будуть виконувати роботи, і місцева громада немає ніякого впливу на ці процеси. Чи той підрядник завищив ціну робіт, чи він зробив не так якісно… Місцева громада може частково впливати на якість, проте на вартість робіт впливати не може.

Коли кошти будуть розподілятися на місцевому рівні, ми отримуємо контроль з боку громади, тому що рішення приймається не однією людиною, не одним чиновником високого ранку, а, наприклад, виконавчим комітетом Районної ради. Цей виконавчий комітет буде складатись з певної кількості людей, уявімо собі що це буде 10 осіб. То скажіть мені, де можна більше зловживати: коли рішення приймає одна людина, чи коли десять? У випадку коли це вже буде прийматись колегіально, я не кажу що зловживань таки зовсім не буде (десь вони можуть бути), але відсоток буде значно нижчий.

- Плюс можливий вплив громади, як Ви зазначали раніше…

- Так, плюс громада може впливати на цих людей, тобто ці люди, які будуть членами виконавчого комітету – це люди з цієї ж громади. Такі люди, як правило, переживають за свою репутацію, тобто прийнявши якесь несправедливе рішення, вони будуть нести як мінімум моральну відповідальність, рейтингову відповідальність. Методами громадського впливу і певного тиску можна змінити їхнє ставлення, тому що вони самі є членами тієї ж територіальної громади мешканцями живучи на місцях будуть реагувати на тих людей, які на них скаржаться, тут же на місцях.

- Скажіть, якщо людина з Банилів-Підгірного,  чи з Красноїльська, чи з Кучурова пожаліється на якогось міністра або заступника міністра, це якимось чином на нього вплине? Ну очевидно що не вплине. А коли ми говоримо про ту саму людину, яка впливає на керівника зі свого ж села або свого ж району, тут вже вплив може бути суттєвішим. А коли до цієї людини приєднаються ще десять-двадцять осіб, то цей вплив буде вже дуже серйозний і тоді люди, які управляють районом не зловживатимуть, принаймні їх дії будуть прозорими та, за умови колегіальності, вони не зможуть протягувати якісь несправедливі та нечесні рішення. Таким чином ми виключаємо надбудови корупції, які зараз існують.

Отож, маючи більше коштів на місцях, збираючи більше податків і знявши корупційні надбудови при виконанні робіт, ми отримаємо значно більше коштів та значно більше реальних об’єктів, які будуть зроблені за ті ж самі гроші.

- Зрозуміло. Тобто Ви повністю підтримуєте ці зміни?

- Так, тому що ми виходимо на гарну формулу розвитку громади, і тут власне від громади буде залежати наскільки добре вона буде розвиватись. Зрозуміло, що якась частина коштів повинна надходити і в державний бюджет, тому що є певні депресивні регіони, які не можуть себе забезпечити і навіть не мають потенціалу швидкого зростання, щоб виправити цю ситуацію. Тому очевидно, що з державного бюджету їм буде надходити допомога для їх розвитку.

Крім цього, варто сказати, що безпосередньо приймати рішення будуть депутати місцевих рад, а це знову ж таки представники місцевої громади, і хоч вони представляють різні населені пункти, проте вони потребують певного консенсусу. А цього консенсусу можна досягти тільки спільно, тобто ніхто не зможе сказати, давайте ми дамо всі кошти на Чудей, чи давайте дамо всі кошти на село Сіячів, наприклад, ніхто цього зробити не зможе. А депутати створять комісії, поїдуть по цим селам, визначать перелік об’єктів, на які потрібно спрямувати кошти в першу чергу, і приймуть відповідне рішення на сесії ради.

Таким чином, я вважаю, що якщо ця реформа буда втілена в життя, то ми маємо всі шанси створити гарну формулу розвитку громади і всієї країни вцілому.