Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

14 березня 2014
Стан впровадження ґендерної рівності в Чернівецькій міській раді

 

Світлана Олексійчук, головний спеціаліст відділу у справах сім’ї  та молоді Чернівецької міської ради

 

Жінки складають половину населення Землі, виконують 2/3 всієї роботи, отримують 1/10 частину від світового доходу та володіють менш ніж 1/100 всієї нерухомості [1]. Згадана теза з доповіді ООН, підготовленої у 1996 році, наочно ілюструє гостроту питання про фактичну нерівність прав і можливостей жінок та чоловіків, - питання, досить актуального практично для всіх країн світу, в тому числі й для України. 

    
Проаналізувавши теорію ґендеру в історичній ретроспективі, ми усвідомлюємо, що поділ на статі, жіночі та чоловічі ролі існували з початку людства. Цілком зрозуміло, що жіночі та чоловічі ролі залежать від багатьох соціально-культурних умов і змінюються від культури до культури, уявлення про мужність-жіночність є неоднаковим для різних епох, в різних економічних і соціальних умовах, національних прошарках населення, культурних традиціях.


Ґендерну рівність декларують та впроваджують усі високо розвинуті країни. Цілком зрозуміло, що кожна держава обирає свій шлях забезпечення паритету між статями, проте однозначним та незаперечним є той факт, що ґендерна рівність є обов’язковою ознакою демократії для всіх країн, які прагнуть до інтеграції в могутні світові спільноти.


Україна також робить перші кроки в становленні ґендерної політики. До системи нормативно-правового забезпечення у сфері реалізації ґендерної політики належать конституційне, ґендерно-правове та міжнародно-правове регулювання. Найважливіші ґендерно-паритетні принципи і ґендерні права громадян відображені в основних положеннях законів, постанов і розпоряджень уряду, указів і розпоряджень Президента України, міжнародних нормативно-правових документах, ратифікованих Україною, зокрема у Цілях Декларації. Загалом нормативно-правові акти України не містять дискримінаційних норм і обмежень, які стосуються участі жінок і чоловіків у політичній чи громадській діяльності. Проте, окрім декларативності більшості положень, у чинному законодавстві відсутні санкції за порушення ґендерного законодавства, перелік спеціальних ґендерних механізмів і процедури їх впровадження, належна юридизація принципу процесуальності захисту прав дискримінаційної особи тощо. Проблемним також є те, що чинне законодавство спрямоване більше на турботу про жінку, аніж на створення належних умов для обох статей.

 

Вивчивши ситуацію щодо впровадження ґендеру «де юре» та «де факто», можна прослідкувати наступну закономірність:  існуюче «юридичне поле», хоча й потребує змін та вдосконалення, на достатньо високому рівні декларативно забезпечує всі умови для становлення паритетності. Щодо практичної реалізації законодавчих та підзаконних актів, то ситуація тут набагато складніша та неоднозначна. Так, поки що не вдалося подолати 30% «планку» складу жінок в депутатському корпусі ВРУ. Україна взяла на себе обов’язок виконати це завдання до 2015 року. Хочеться вірити, що ця цифра буде мати реальне підгрунтя і стене не просто одним із невиконаних показників.


Спостерігається цікава тенденція, яка може пояснити невисокий рівень  долучення український жінок до вищих органів влади, в тому числі й політичних, яка пояснюється переважно тим, що сьогодні політика і великий бізнес в Україні мають взаємну конвертованість. Жінки у світі досить широко представлені і в малому, і в середньому бізнесі. У великому їх практично немає. А велика політика в Україні – це той самий великий бізнес. Існують диспропорції у представництві жінок і чоловіків серед державних службовців [2. 4].


Показником ґендерної зрілості слугує представництво жінок в місцевих органах державної влади. Слід відзначити, що до 2005 року жодна жінка не була призначена на посаду голови облдержадміністрації. Потім жінки обіймали високі посади в Дніпропетровській, Київській та Сумській областях. В Україні залишається актуальною наступна ситуація: на рівні сільських та селищних рад представництво жінок перевищує половину (50,3% та 46,6 % відповідно). Проте чим вищий рівень, тим менше там представлено жінок. Так в обласних радах їх лише 10,9%. Вище ешелони виконавчої влади України мають «чоловіче» обличчя. Статистичні дані свідчать про те, що в державних органах влади працює 75% жінок та 25% чоловіків. Проте на посадах нижчої категорії держслужбовців працюють в основному жінки [3].
Щодо ситуації із представництвом жінок в органах місцевого самоврядування, спробуємо проілюструвати її на прикладі Чернівецької міської ради та районних в місті Чернівці радах.


Так, здійснивши аналіз кадрового складу Чернівецької міської ради в ґендерному розрізі ми отримали такі дані:


Всього в Чернівецькій міській раді станом на 31 січня 2014 року, працює 323 особи. З них:
- 210 жінок;
- 113 чоловіків.


Всього на керівних посадах працює 125 осіб. З них 82 жінки та 43 чоловіки. Отже, можна зробити висновок, що в Чернівецькій міській раді  участь жінок у суспільно-політичному житті представлена  досить на високому рівні.


Проаналізувавши склад депутатського корпусу Чернівецької міської ради в ґендерному розрізі, ми отримали наступні показники.


Загальна кількість  депутатів Чернівецької міської ради VI скликання дорівнює  60 особам. З них, 10 – жінок, 50 чоловіків. У відсотковому співвідношенні відповідно – 16% жінок, 84% чоловіків. Депутати працюють у семи комісіях, з них - всі головуючі чоловіки. Депутати Чернівецької міської ради V скликання були представлені в наступному складі: всього – 59 депутатів, з них: 9 жінок, 50 чоловіків. У відсотковому співвідношенні – 15% жінок, 85% чоловіків[4].


Спробуємо проаналізувати склад депутатського корпусу районних рад.


Шевченківська районна рада
Всього 48 депутатів: 9 жінок, 39 чоловіків.
У відсотковому співвідношенні – 19% жінок, 81% - чоловіків. Із 7 комісій в 5 головують чоловіки, в 2 жінки.


Першотравнева районна рада
Всього 25 депутатів. 12 жінок, 13 чоловіків
У відсотковому співвідношенні – 48% -жінок, 52% чоловіків
5 комісій: 4 очолюють чоловіки, 1 – жінка


Садгірська районна рада 
Всього – 19  депутатів, з них: 6 жінок та 13 чоловіків
У відсотковому співвідношенні - 31% жінок, 69% чоловіків.
Діють 7 комісій, в 6 головують чоловіки, в одній жінка.


Звичайно, до 30% позначки представництва жінок серед депутатів місцевих рад ще досить далеко, але перші впевнені кроки в напрямку тендерної симетрії в місті Чернівці вже зроблено.


Чернівецька міська рада не стоїть осторонь ґендерних перетворень в країні. Відділ у справах сім’ї та молоді Чернівецької міської ради Відповідно до Положення «Про відділ у справах сім’ї та молоді Чернівецької міської ради» затвердженого рішенням 10 сесії VІ скликання Чернівецької міської ради від 28.07.2011 року № 234, (далі – відділ) уповноважений за реалізацію заходів спрямованих на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Працівниками відділу здійснено ряд заходів, метою яких є подолання тендерного дисбалансу та привернення уваги громадськості до реалізації прав жінок та чоловіків.


Так, 11 років поспіль спільно із жіночим клубом «Успішна Чернівчанка» відділ організовує міський конкурс «Успішна пані». Кожного року кращі жінки міста презентують свої досягнення та таланти в різних галузях життя міста.


Щороку в приміщенні Літнього театру Центрального  парку культури та відпочинку ім. Т. Шевченка відбувається міський благодійний фестиваль дитячої творчості та талантів «Промінь надії». Учасники – 20 вихованців Комунальної обласної багатопрофільної загальноосвітньої школи-інтернату «Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей» та 20 учасниць міського жіночого клубу «Успішна Чернівчанка». Захід приурочується  Міжнародному Дню Матері, який  традиційно відзначається у другу неділю травня та Дню сім’ї. Кошти, зібрані за реалізацію благодійних квитків перераховуються на накопичувальні рахунках учасників фестивалю (по 1 тисячі гривень кожній дитині).


З метою усунення ґендерного дисбалансу щорічно проводиться конкурс для молодих сімей, які вражають своєю оригінальністю та талантами.


Для надання підтримки багатодітним сім’ям області ведеться робота щодо присвоєння почесного звання України «мати-героїня». Впродовж 2008 - 2013 років за клопотанням Чернівецької міської ради почесне звання України «Мати-героїня» присвоєно 337 багатодітним матерям (2008 р. – 2, 2009 р. – 18, 2010 р. – 23, 2011 р. – 105, 2012 – 154, 2013 - 35).


У багатьох школах міста і області започатковані ґендерні факультативи із використанням підручника «Ми – різні. Ми – рівні. Основи формування ґендерної культури школярів», який був поширений в усіх школах міста. Наявність якісного навчального матеріалу дозволяє проводити факультативи на відповідному рівні.


З метою сприяння участі студентської молоді Чернівців у формуванні та реалізації державної молодіжної політики, активізації її громадської активності, налагодження конструктивної та ефективної взаємодії між студентами і та органами місцевого самоврядування, при відділі у справах сім’ї та молоді з 2004 року функціонує Чернівецький міський студентський парламент. Студентський парламент має стати прикладом для всіх, бо з 27 депутатів  10 дівчат та 17 хлопців.
Незважаючи на значні досягнення, потрібно здійснити ряд дієвих кроків, щоб вирішити численні існуючі перешкоди на шляху утвердження ґендерної рівності. Так, ще не визначилася чітка тенденція пріоритетів традиційних сучасних цінностей, у свідомості молоді не сформувалися певні ґендерні ідеали, оскільки в цілому в суспільстві функціонують протилежні напрямки, незважаючи на трансформацію і модернізацію суспільства, радикальні ґендерні ідеали не знаходять реалізації в реальній практиці.


Сьогодні жінки-політики, як і жіноцтво узагалі хочуть зламати стереотипи українського суспільства щодо ролі жінки у ньому. Перш за все, розпочинати процес становлення справжньої ґендерно-збалансованої участі жінок у формуванні політики потрібно із роботи на місцях, в кожному маленькому селі та великих містах нашої держави.


Список використаних джерел
1. Діяльність ООН щодо ґендерної рівності.  [Електронний ресурс.] Режим доступу:
http://papers.univ.kiev.ua/mizhnarodni_vidnosyny/articles/UN_activity_in_gender_equality_16090.pdf.
2. Інтенрація ґендеру в національні державні програми. Програма розвитку ООН в Україні. Програма рівних можливостей ПРООН. Київ 2006. с. 44.
3. Громадський простір. Права жінок: Крізь терни до політики. - [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.civicua.org/library/view.html?topic=1563121.
4. Матеріали Чернівецької міської ради від 31.01.2014.


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook