Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

08 лютого 2021
Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання

Христина Марчук, заступник директора Департаменту регіонального розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації – начальник управління з питань місцевого самоврядування та розвитку туризму

 

БВ: В області завершилося формування територіальних громад. Давайте поговоримо про те, яким був цей процес, адже він охопив доволі тривалий проміжок – п’ять років. Як можна підсумувати зроблене? Що вдалося і над чим ще досі потрібно працювати?


Х.М.: Процес, звичайно, був непростим, тому що він охоплював всі сільські, селищні, міські ради, що діяли на той час – тобто було дуже багато суб’єктів цього процесу. Він торкався інтересів багатьох суб’єктів владних повноважень, багатьох сторін, взагалі охоплював змінами дуже багато сфер життя людей. Адже відбувалась і галузева децентралізація. Найскладнішим було переконати жителів сіл, селищ, міст та місцеві ради в тому, що це об’єднання дасть їм додаткові можливості для розвитку. Основним був людський фактор – тут накладався наш менталітет, сформований радянським минулим, коли люди звикли, що від них мало залежить, звикли робити те, що скажуть «згори». За роки уже вибудувалася ієрархія, централізована вертикаль управління, тому було складно переконати людей, що їм дають повноваження і право самим приймати рішення щодо розвитку своїх територій та громад. Це, звичайно, велика відповідальність, але й дуже хороші можливості для розвитку. Таких сміливців на початку було не так багато, лише 10 громад ризикнули об’єднатись, взяти на себе відповідальність та повноваження. Їм було найважче, адже не всі процеси були до кінця законодавчо врегульовані.
Але, незважаючи на складнощі, процес об’єднання громад поступово рухався, ми мали гарну динаміку у наступні роки, тому що громади отримали і фінансову підтримку у вигляді субвенцій на інфраструктуру, і чимало інших можливостей, адже багато міжнародних проектів почали працювати в Україні над підтримкою децентралізації. Ці громади, які утворювалися добровільно, сьогодні у кращій ситуації, тому що за ці кілька років вони мали всебічну підтримку, в тому числі і фінансову.


Зараз минуло п’ять років і настав той момент, про який говорилося ще на початку: що процес не буде безкінечним, і хто не об’єднається добровільно, за того держава прийме рішення, адже потрібно завершити процес і всіх переводити в однакову систему управління та приступати вже до розвитку громад. І от 2020 рік був таким ключовим, завершилось створення громад по всій Україні. Рішенням Уряду було визначено адміністративні центри та затверджено території тих громад, які не утворилися добровільно. Зараз в області ми маємо 52 громади і починаємо працювати над тим, щоб створювати їм можливості для розвитку.


Складність полягала також у тому, що територіальні громади в ідеалі мали би формуватися за Перспективним планом. У 2015 році такий план був розроблений, але далі ситуація розвивалася так, що утворювалися громади, які не відповідали затвердженим межам і складу. І всі розуміли, що цим громадам треба дати «зелене світло», щоб процес рухався. Створені громади мали показати результати роботи, щоб ми розуміли, як працює ця система, тому і на рівні держави було прийняте політичне рішення. Тобто,  громади, які не повністю відповідали критеріям і вимогам методики, за якими формувався перспективний план, все одно мали можливість утворитися, шляхом внесення змін в Перспективний план рішення сесії обласної ради. Тому сьогодні з 52 громад частина має дуже низький рівень спроможності, адже вони є невеликими, складаються з 3-4 населених пунктів. Ми знали, що будуть проблеми, і  говорили про ризики, однак представники громад запевняли, що вони будуть шукати можливості для розвитку і приймати необхідні для цього рішення.


Зараз ми бачимо, що малим громадам складно виконати всі ті повноваження, які їм делегувала держава. Для прикладу, освіта. Є малокомплектні школи, багато бюджетних установ, громади зараз стикнулися з тим, що їм не вистачає освітньої субвенції. Потрібно робити такі непопулярні кроки як закриття малих шкіл або пониження їх статусу, приєднання до опорних. Ми говоримо і про заклади культури, які повністю на місцевому бюджеті, ми говоримо про соціальний захист. Прийом документів зараз має здійснюватися в громаді. Для цього їм потрібні фахівці, які добре знають законодавство і зможуть фахово консультувати людей щодо всіх видів соціальної допомоги, субсидій, пільг на які люди мають право подаватися. Громадам потрібні фахівці із соціальної роботи, із захисту прав дітей, які працюватимуть у їх виконавчих структурах. А це додаткові видатки на утримання власного апарату управління. Малі громади не можуть утримувати такий штат працівників, тому ми пропонуємо їм використовувати інструмент міжмуніципального співробітництва і створювати спільні органи управління тією чи іншою галуззю. 


З часом, напевно, буде розглядатися можливість переформатовувати і приєднувати до суміжних громад ті, які неспроможні виконувати всі надані державою повноваження. Будуть визначені певні індикатори спроможності, і за їх результатами, наприклад, протягом трьох років, якщо громада не покращить свій стан, доведеться приймати відповідні рішення. Зараз це поки що на рівні розмов,  але ми маємо розуміти, що це буде, тому що не може громада, яка утворена, думати, що вона неспроможна і що їй держава дасть кошти – вона однозначно має шукати можливості для розвитку. Управлінська структура має бути ефективною.


БВ: Ми маємо позитивний досвід діяльності тих громад, які утворилися на першому етапі. Чи залишилися якісь питання, які досі потребують вирішення? Чи потребує система доопрацювання?


Х.М.: Так, система потребує доопрацювання. Як я вже сказала, реформа децентралізації полягає не тільки у формуванні громад, а й децентралізації повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, архітектури і містобудування та інших галузях. Тобто зараз ще триває, якраз-таки, вирішальний процес, коли вже скрізь утворені громади, вже немає необ’єднаних територій і, відповідно, на тих територіях немає що робити органам державної виконавчої влади. Зараз вони передали свої функції органам місцевого самоврядування і через це виникають питання. На сьогодні одне з нагальних – це зміни до галузевого законодавства, куди протягом п’яти років ще не були внесені зміни, оскільки не повсюдно були створені громади. На сьогодні громади вже утворені скрізь, тому, відповідно, має бути прописано, що повноваження делегуються органам місцевого самоврядування. При цьому мають бути затверджені державні стандарти надання послуг у різних сферах, щоб можна було вимірювати якість цих послуг.  Тобто законодавче удосконалення триває і ще буде тривати певний час.


Зокрема, не змінений і діє закон «Про місцеве самоврядування», хоча адміністративно-територіальний устрій змінився, повноваження і фінансові ресурси перерозподілені відповідно до Бюджетного кодексу. Змін потребує  також  закон «Про місцеві державні адміністрації», тому що відповідно до нього всі функції мали би виконувати районні адміністрації. Оскільки фінансовий ресурс району пішов на громади, районні ради його вже не мають, тому, відповідно, районні адміністрації стали таким собі квазівиконавчим органом. Тому перерозподіл повноважень, який відбувається зараз, в умовах нового адмінтерустрою, потребує нагального прийняття цих двох законів.


БВ: Чи зрозуміли мешканці територіальних громад, що таке місцеве самоврядування?


Х.М.: Тут однозначно не можна сказати. Ми ці всі роки як органи влади працювали, в першу чергу, з органами місцевого самоврядування, з керівництвом громад, в нас не було ні часу, ні інструментів, ні можливостей працювати з місцевими жителями. Це більше, скажемо так, робота громадського сектору. З ними переважно працюють неурядові, просвітницькі організації. Вони вчать людей, які є інструменти прямої демократії, як впливати на обрані ними органи влади, як долучатися до прийняття рішень, тобто брати активну участь у житті громади, а не лише обмежуватися обранням голови і депутатського корпусу раз на п’ять років.


Ми, у свою чергу, теж, коли їхали на громадські слухання чи проводили громадські консультації у процесі об’єднання громад, намагалися пояснити місцевим мешканцям, що тепер можливість впливу на владу у них збільшується. Якщо раніше треба було їхати в район, в районну адміністрацію, то зараз вони можуть напряму приходити до голови громади, бути присутніми на засіданні сесії, бути членами різних дорадчих органів, які громади створюють. А голів громад так само переконували і націлювали на те, що їм потрібна комунікація зі своїми жителями. Коли вони відчують потреби і бачення різних категорій і груп свого населення, їм буде легше формувати плани соціально-економічного розвитку, бюджет, свою стратегію, розуміти, що є пріоритетом для цієї території. Ми постійно радимо: консультуйтесь. При обранні старост так само. Хоча за законом ви маєте право подавати своїх кандидатів, але проведіть громадські консультації в тих населених пунктах, почуйте людей: хто для них більш авторитетний, хто зможе представляти їх інтереси в цій вже об’єднаній громаді.


Тому ми як орган влади розуміємо, наскільки важливо сьогодні, коли повноваження передані органам місцевого самоврядування, а місцеві державні адміністрації поки що не наділені функціями префектури, тобто загального нагляду, щоб на цьому етапі жителі моніторили діяльність керівництва громади, активно комунікували, долучалися до прийняття рішень, вирішення різних питань.
Зараз, коли всі повноваження передані від районних адміністрацій в органи місцевого самоврядування, профільний комітет Верховної Ради і Міністерство розвитку громад та територій України розробляють зміни до закону «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до яких, все-таки, РДА будуть наділені функціями загального нагляду, перевірки рішень органів місцевого самоврядування на відповідність Конституції і законів. Ці функції повинен хтось здійснювати, щоб була ефективна система стримувань і противаг та ефективна модель управління в країні.


БВ: У цьому контексті розкажіть, будь ласка, більш детально про районні адміністрації і районні ради – як відбувається процес реорганізації?


Х.М.:У зв’язку зі створенням нового адмінтерустрою і укрупнення громад райони, відповідно, в нас теж укрупнилися і замість одинадцяти ми на сьогодні маємо три. Відповідно, три райони – три районні державні адміністрації, три районні ради. Щодо районних рад, то вони обрані на місцевих виборах: Дністровська, Чернівецька і Вижницька. Ці ради вже розпочали свою роботу, обрали керівництво, сформували структуру. Реорганізація районних рад полягає в тому, що вони приєднуються до районної ради, яка розташована в центрі нового району. От саме це зараз мають зробити ці новоутворені районні ради. Вони мають провести реорганізацію, вивільнення чи переведення тих людей, які працювали в старих районних радах.
Районні адміністрації, відповідно, теж: з одинадцяти утворюються три і реорганізація відбувається шляхом приєднання цих дев’яти районних адміністрацій до нових. У зв’язку з тим, що повноваження передано на базовий рівень, кількість функцій зменшилася, районні державні адміністрації будуть мати штатну чисельність значно меншу, ніж була, тому відбудеться значне вивільнення кадрів. Ми націлюємо голів громад на те, щоб вони приймали до себе фахівців з районних рад, з районних державних адміністрацій, адже люди роками працювали в системі управлінні, вони добре знають роботу.


Процеси реорганізації та створення нових РДА будуть тривати десь три місяці і до квітня вони мали би завершитися. А вже після внесення змін до Конституції України це будуть префектури – нові державні органи з іншим правовим статусом та іншими повноваженнями.


На цьому етапі завдання державних адміністрацій – це надання методичної та консультативної допомоги громадам у процесі їх інституційного становлення та розвитку. А також активна комунікація з центральними органами державної влади щодо проблемних питань розвитку територій  та напрацювання пропозицій щодо їх вирішення.
Тому хочеться побажати нам всім взаєморозуміння та взаємодії заради сталого розвитку нашого краю та України.


БВ: Дякую за розмову!

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Наталія ГУСАК: "... жодної паніки не повинно бути, коли ти починаєш організовувати процес, від якого залежатиме доля багатьох мешканців Буковини" Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою ЦНАП – місце, де громадяни зустрічаються з місцевою владою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Близько 90 % території Чернівецької області охоплено перспективними планами, – Альона Бабак Завдяки економії – Чудейська громада реалізувала на один проект більше ніж планувала Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ 25 листопада у Тереблечівській об’єднаній громаді відкрили ЦНАП Проект держбюджету на 2020 рік: які кошти передбачено для розвитку ОТГ Радники Центру розвитку місцевого самоврядування відвідують ОТГз метою ознайомлення із проектами розвитку інфраструктури Ігор БАБЮК: Місцеві вибори 2021: можливості для розвитку територіальних громад
шукайте нас на facebook