Ірина Собиль - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу з питань децентралізації управління з питань децентралізації та розвитку місцевого самоврядування Департаменту регіонального розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації
Сьогодні перед країною і, зокрема, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування стоїть ряд домінуючих завдань, результатом виконання яких стане успішна реалізація реформи децентралізації. Мета реформи децентралізації – формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя, узгодження інтересів держави та територіальних громад.
В Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, Законів «Про співробітництво територіальних громад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.
Цей процес дозволив формувати, відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування, значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).
Чернівецька область долучилася до впровадження цієї інноваційної реформи відразу на самому її початку, утворивши у 2015 році 10 ОТГ, займаючи на цей час стійку позицію у десятці лідерів. Такі громади стали свого роду першопрохідцями, яким випало тестувати усі підводні камені процесу децентралізації. Але зараз уже чітко зрозуміло – вони не прогадали, отримавши більше повноважень на місцях, більше фінансів для підвищення економічної спроможності, можливість для громад планувати власний розвиток, разом з тим забезпечивши гідний рівень життя населення. На цей час в області створено 35 ОТГ, до складу яких увійшли 127 територіальних громад (46,2% від загальної кількості) та 190 населених пунктів області (45,5% від загальної кількості). На території 35 ОТГ проживає 349 110 осіб (37% від загальної чисельності населення області). Площа ОТГ складає 3752,8 км2 (47% від загальної площі області). 33 об’єднаних територіальних громад перебувають на прямих міжбюджетних відносинах з Державним бюджетом України, отримали повноваження і ресурси, як у міст обласного значення та державну фінансову підтримку у вигляді субвенції на інфраструктуру. Решту 2 ОТГ – отримають такі ж повноваження з 01.01.2020. У 2015 році в Чернівецькій області було утворено 10 ОТГ, до складу яких увійшли 30 територіальних громад та 43 населених пункти: 1. Глибоцька ОТГ 2. Волоківська ОТГ 3. Великокучурівська ОТГ 4. Сокирянська ОТГ 5. Вашковецька ОТГ 6. Усть-Путильська ОТГ 7. Мамалигівська ОТГ 8. Клішковецька ОТГ 9. Недобоївська ОТГ 10. Рукшинська ОТГ.
У 2016 році утворено 6 ОТГ, до складу яких увійшли 27 територіальних громад та 37 населених пункти області: 1. Красноїльська ОТГ 2. Чудейська ОТГ 3. Сторожинецька ОТГ 4. Вашківецька ОТГ Вижницького району 5. Вижницька ОТГ 6. Тереблеченська ОТГ. У 2017 році утворено 10 ОТГ, до складу яких увійшли 38 територіальних громад та 64 населених пункти області: 1. Конятинська ОТГ 2. Селятинська ОТГ 3. Кіцманська ОТГ 4. Мамаївська ОТГ 5. Магальська ОТГ 6. Острицька ОТГ 7. Новоселицька ОТГ 8. Кострижівська ОТГ 9. Вікнянська ОТГ 10. Юрковецька ОТГ. Механізмом добровільного приєднання до вже існуючих ОТГ скористалися у 2017 році Сторожинецька ОТГ ( с. Стара Жадова, Дібрівка, Нова Жадова, Косованка Старожадівської сільської ради Сторожинецького району), Глибоцька ОТГ (с. Черепківці, Новий Вовчинець Черепковецької сільської ради Глибоцького району) та Тереблеченська ОТГ (с. Буківка Буківської сільської ради Герцаївського району – направлено звернення до ЦВК про призначення додаткових виборів депутатів селищної ради). У 2018 році утворено 7 ОТГ, до складу яких увійшли 19 територіальних громад та 25 населених пункти області: 1. Герцаївська ОТГ 2. Заставнівська ОТГ 3. Ставчанська ОТГ 4. Чагорська ОТГ 5. Неполоковецька ОТГ 6. Хотинська ОТГ 7. Новодністровська ОТГ Механізмом добровільного приєднання до вже існуючих ОТГ скористалися у 2018 році Новоселицька ОТГ (с. Котелеве Котелівської сільської ради та Зелений Гай Зеленогайської сільської ради Новоселицького району); Кіцманська ОТГ (с. Лашківка, Витилівка, Лашківської сільської ради та Шипинці Шипинецької сільської ради Кіцманського району), Юрковецька ОТГ (с. Чорний Потік Чорнопотіцької сільської ради Заставнівського району) та Новодністровська ОТГ (с. Ломачинці Ломачинецької сільської ради Сокирянського району). Крім цього, у 2 ОТГ – Карапчівській та Ванчиковецькій призначено ЦВК перші вибори голови та депутатів сільських рад на 30 червня 2019 рік. До складу яких увійшли 5 територіальних громад та 8 населених пункти області. У 2019 році механізмом добровільного приєднання до вже існуючих ОТГ скористалася Глибоцька ОТГ (с. Стерче Стерченської сільської ради Глибоцького району). Найбільша ОТГ – Сторожинецька (об’єднано районний центр і 15 сіл району, населення – 38 680 осіб), найменша – Усть-Путильська (об’єднано 6 сіл 2-х сільських рад – Усть-Путильської та Мариничівської, населення – 2 237 осіб). Старт нового етапу реформи децентралізації надано у Плані заходів Уряду з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019–2021 рр., ухваленому 23 січня 2019 року. Ключовими завданнями цього етапу є формування нової територіальної основи для діяльності органів влади на рівні громад і районів; передача (децентралізація) повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування за принципом субсидіарності; створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування; упорядкування системи державного контролю та нагляду за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Очевидно, що говорити про повноцінну децентралізацію без удосконалення нормативно-правового забезпечення реформи та внесення відповідних змін до Конституції України не доводиться. Внесення змін до Основного закону України у частині децентралізації сьогодні є основною умовою імплементації норм Європейської хартії місцевого самоврядування, що дозволить забезпечити незворотність тих позитивних змін, які принесла реформа. Такі зміни до Конституції, зокрема, мають передбачати зміну адміністративно-територіального устрою, надання органам місцевого самоврядування ширших повноважень, уточнення обов’язків місцевих державних адміністрацій (префектур). Також одним із основних завдань на 2019 рік є прийняття проекту Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Метою якого є законодавче визначення основних засад адміністративно-територіального устрою України, порядку утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць. У законопроекті зазначено, що система адміністративно-територіальних одиниць залишається трирівневою. При цьому передбачено, що районний рівень має бути більш впорядкований і відповідати європейським стандартам. Законопроект більш чітко визначає поняття «громада», як адміністративно-територіальна одиниця базового рівня, що складається з одного або декількох населених пунктів та земель за їх межами. Таким чином, отримані в результаті децентралізації повноваження та ресурси надали органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку своїх територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. Реформа дала поштовх до повноцінного розвитку громад, можливість поліпшити життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому і дозволяє громадянам – кожному з нас – самостійно господарювати там, де вони живуть.
|