Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

20 липня 2018 о 11:16
Детально про проекти Державного фонду регіонального розвитку для об'єднаних громад Чернівецької області

Олексій Грушко -  радник з регіонального розвитку Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

 

Створення Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) є однією з умов прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України, переведення державних інструментів розвитку регіонів на нову основу, відхід від старої практики фінансування виключно будівництва все нових об’єктів, передусім бюджетної сфери, які домінували та домінують в переліках фінансування за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів та державних цільових програмах. Запуск ДФРР дозволив започаткувати в Україні фінансування проектів регіонального розвитку на конкурсній основі та відповідно до регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також почати рух в напрямку від проектів «проїдання» до проектів розвитку.


Обсяг коштів ДФРР щороку змінюється оскільки повинен складати не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний рік. Розподіл коштів між регіонами здійснюється за наступним принципом: 80% коштів кожен регіон отримує відповідно до чисельності населення та 20% коштів - відповідно до показника валового внутрішнього продукту території на 1 особу (для територій, де цей показник менший 75% середнього показника по Україні – до них відноситься й Чернівецька область). Таким чином, наша область у 2018 році повинна отримати з ДФРР на проекти 167,5 млн грн.


10% з цієї суми повинно бути спрямоване на розвиток спортивної інфраструктури, 10% - на розвиток енергозбереження навчальних та медичних закладів. На решту проектів залишається 80%. Крім того, в обсяг щорічного фінансування входять й видатки на так звані перехідні проекти – адже термін реалізації проектних заходів може становити два, а то й три роки, відповідно, проекти, реалізація яких розпочалася у 2016-2017 рр., має бути завершена. Такі проекти цього року забрали на себе 64,3 млн грн.


Проекти до фінансування відбираються на основі п’яти критеріїв: територія охоплення вирішення проблеми (найвищий бал отримають проекти, які стосуються всієї області або громади – проекти ОТГ оцінюються окремо), ступінь впливу проекту на вирішення проблеми описаної в проекті, інноваційність проекту (оцінюється не лише новітність технологій, що застососвується, а й підходів до вирішення проблеми), рівень співфінансування проекту (мінімально має бути забезпечено 10%) та соціально-економічна спрямованість проекту (найвищий бал мають не соціально-орієнтовані, а проекти направлені на розвиток економіки). Зрозуміло, що проектні заявки також повинні відповідати всім умовам чинного, в т.ч. бюджетного, законодавства та містити повний комплект супровідних документів (ПКД для будівельних проектів або комерційні пропозиції по закупівлі обладання, експертизи, погодження, витяги, копії рішень та ін.). Проекти оцінюються членами регіональної комісії при ОДА, яка складається не лише з представників органів державної влади, але й незалежних експертів.


Конкурс проектів ДФРР Чернівецької області на 2018 рік було оголошено восени минулого року та у березні 2018 регіональна комісія розглянула результати оцінки проектних заявок та загальний рейтинг проектів, відповідно до якого й розподіляється фінансування. Слід зазначити, що кожна заявка оцінювалася п’ятьма різними експертами, а в рейтинг йшов середній сумарний бал, що мінімізовує суб’єктивність підходу до відбору проектів. Після перевірки комплектності документів до оцінювання було допущено 56 проектів, найкращим з яких виявився проект Новодністровської міської ради з будівництва мереж водопостачання, водовідведення та зливових стоків індустріального парку м. Новодністровськ; у топ-10 рейтингу також попали сім проектів, поданих від об’єднаних територіальних громад або таких, що реалізуються на їхній території.
В остаточний перелік проектів, поданих Чернівецькою ОДА на розгляд Міжвідомчої конкурсної комісії при Мінрегіоні, увійшло 30 тих, що пропонуються до реалізації у 2018-2020 рр., та дев’ять з попередніх років, в т.ч. 13 проектів ОТГ або таких, що реалізуються на їхній території.


Проте до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів ДФРР, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2018 року, затвердженого розпорядженням Кабміну від 23.05.2018 №372-р, потрапили лише 22 проекти від Чернівецької області – на загальну суму 129,538 млн грн, в т.ч. 96,181 млн грн із загального фонду та 33,356 млн грн зі спеціального, включаючи 230,23 тис. грн. за рахунок залишку коштів спеціального фонду станом на 1 січня 2018 р. Розпорядником 106,683 млн грн визначено Управління капітального будівництва Чернівецької ОДА, решта коштів призначені для реалізації проектів управлінням освіти Глибоцької РДА (9,990 млн грн), Новодністровською (640,859 тис. грн), Сторожинецькою (4,073 млн грн) та Хотинською міськими радами (8,151 млн грн).


Які ж проекти об’єднаних територіальних громад (або такі, що реалізуються на їхній території) були підтримані? Таких виявилося вісім.


У с. Банилів-Підгірний Сторожинецької ОТГ продовжиться реалізація проекту важливого не лише для громади, а й всієї області - реконструкція туристичної мультифункціональної бази «Перлина Гір». Проект є перехідним та 2018-й буде його другим роком реалізації. Реконструкція комплексу протягом трьох років передбачає проведення будівельно-монтажних робіт чотирьох корпусів, зведення приміщення спортивного залу, влаштування модульної теплогенеруючої топкової, добудову перехідної галереї до столового залу їдальні, прокладання внутрішніх інженерних мереж, проведення внутрішніх та зовнішніх оздоблювальних робіт, влаштування зовнішніх інженерних мереж, благоустрій території та придбання устаткування. Бюджет другого року проекту становить 16,174 млн грн, в т.ч. 14,557 млн грн - загальний фонд ДФРР та 1,617 млн грн – співфінансування з обласного бюджету. Залишок робіт третього року становить 8,038 млн грн.


Необхідність реалізації даного проекту виникла, коли рішенням IV сесії VII скликання Чернівецької обласної ради від 15.03.2016 №38-4/16. «Про реорганізацію комунального обласного позашкільного оздоровчого закладу «Перлина гір»» база була приєднана до обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій, основними напрямами роботи якого є організація гурткової роботи зі спортивно-туристського, краєзнавчого, екскурсійного, національно-патріотичного, військово-патріотичного та науково-дослідницького напрямів; проведення обласних та всеукраїнських експедицій, конкурсів, змагань. Зокрема, центр щороку проводить обласний форум «Моя Батьківщина - Україна», Чемпіонати області зі спортивного орієнтування «Парки Буковини», «Підсніжник», Чемпіонати області з пішохідного, водного, велосипедного туризму, організовує тимчасовий туристсько-краєзнавчий наметовий табір «Мандрівник Буковини» тощо. Центр співпрацює з обласною федерацією спортивного туризму, в його гуртках щороку займається понад 700 буковинських учнів, однак центр (як і область в цілому) не мали жодної дитячої туристичної бази за межами міста. Відповідно, після здійснення реконструкції приміщення та територію бази «Перлина гір» можна використовувати як відпочинкову, спортивно-туристичну, еколого-просвітницьку базу для учнів Чернівецької області; як базу для проведення обласних та загальноукраїнських заходів і заходів транскордонного характеру, екологічних конкурсів та фестивалів тощо. Тим більше що база розташована в мальовничому передгір’ї Карпат: з однієї сторони протікає Малий Серет, з іншої сторони розташовані вершини Буковинських Карпат: на заході – Лишечини (878) і Велика Кічера (857), на південному заході – Перехрест (1013), Велика і Мала Мачерки (1027 і 875); Галечкі-Великі (1012) та Букова (1080), на півдні – Рагідна (1028) та Палтин (1097), на південному сході – Волховни (817); усі ці вершини є легкодоступними для підйому, а з них вершин відкриється незабутня панорама Буковинських Карпат. Модернізація бази дасть змогу розвивати та популяризувати серед учнівської молоді військово-прикладні види спорту (спортивний туризм та спортивне орієнтування) та поєднати навчально-виховний процес у гуртках пішохідного, велосипедного, лижного туризму, скелелазіння, історичного, екологічного, географічного краєзнавства з повноцінним оздоровленням дітей та пізнанням природного та історико-культурного потенціалу нашого краю.


У селі Рідківці Магальської ОТГ у 2018 році буде завершено будівнцтво загальноосвітньої школи I—III ступеня потужністю на 650 учнівський місць. Для цього з ДФРР виділено 14,652 млн грн (загальний фонд), ще 1,628 млн грн забезпечується фінансуванням з місцевого бюджету. На даний момент в старих будівлях рідківської загальноосвітньої школи навчається більше 500 учнів. Школа розміщена в трьох навчальних корпусах (два збудовані у 19 столітті, ще один – в 1954 році), які розташовані в різних місцях; окремо знаходяться їдальня, майстерня та спортивна зала. Із-за аварійності частини приміщень та ураженості їх грибком не вистачає навчальних класів та кабінетів, гостро стоїть питання дотримання санітарно-гігієнічних норм, зокрема світлового та теплового режиму через недостатність природного освітлення та пічного опалення приміщень. При цьому громада, завдяки наближеності до м. Чернівці, є привабливим місцем для проживання та міграції населення. У 2018 році планується завершити зовнішні та внутрішні оздоблювальні роботи, збудувати автономні очисні споруди, системи водопостачання та каналізації та здійснити благоустрій території, після чого школа буде готова приймати учнів, а громада вирішить важливу для себе проблему.


В Усть-Путильській ОТГ УКБ Чернівецької ОДА планує продовжити будівництво загальноосвітньої школи I—III ступеня на 240 учнів по вул. Центральній центрального населеного пункта громади, яке розпочалося ще у 2008 році з розробки робочого проекту, який було затверджено в 2010 році. Наявна діюча Усть-Путильська ЗОШ розташована в трьох пристосованих корпусах, що не відповідають вимогам державних санітарних правил і норм. В школі навчаються понад 140 учнів громади. Відсутні спортивна зала, приміщення майстерні та харчоблоку знаходяться в аварійному стані, наявна корисна площа не дає можливості повноцінно перевести навчально-виховний процес на кабінетну систему навчання з базових дисциплін. Відповідно, будівництво нової школи було розпочато у 2012 році, для чого було виділено земельну ділянку на праві постійного користування загальною площею 10630м². За рахунок коштів регіонального розвитку було профінансовано 4 млн грн, за рахунок яких було залито фундамент. Однак після цього фінансування призупинилось, відновившись у 2015-2016 рр., коли були зведені та перекриті другий та четвертий блоки. На даний момент для введення нової школи в експлуатацію необхідно 49,208 млн грн, в т.ч. 41,408 млн грн на будівельні роботи та 7,8 млн грн на придбання устаткування, меблів, інвентарю (на початок 2016 року для цього було необхідно 9,156 млн грн). З метою реалізації проекту у 2018 році буде виділено 4 млн грн з ДФРР (загальний фонд) та 445 тис. грн співфінансування з місцевого бюджету на будівництво 1 та 3 блоків та проведення зовнішньо-оздоблювальних робіт 2 і 4 блоків, а також здійснення внутрішньо-оздоблювальних робіт в них. У 2019 році передбачається завершити оздолювальні роботи та збудувати автономні очичні споруди та систему водопостачання, а у 2020-му – побудувати систему каналізації, здійснити благоустрій території, придбати інвентар та устаткування та ввести нову школу в експлуатацію.


У м. Сторожинець протягом 2018 року заплановано будівництво та введення в експлуатацію спортзалу та навчально-виховного комплексу по вул. Б. Хмельницького, 112Б. Вартість проекту становить 5,820 млн грн, в т.ч. 4,074 млн грн з ДФРР (2,074 млн - загальний фонд, 2,0 млн — спеціальний фонд); місцевий бюджет забезпечує співфінансування у розмірі 1,746 млн грн. На території міста Сторожинець діють три дошкільні навчальні заклади, в яких станом на листопад 2017 року виховувалося майже 700 дітей. Проте багато років поспіль існує черга на відвідування ДНЗ, розмір якої коливається в межах 240-250 дітей. Крім цього, групи в садочках переповнені, що робить важчим процес навчання та виховання. У мікрорайоні м. Сторожинець Майдан, на території якого знаходиться навчальний заклад по вул. Б.Хмельницького, 112Б, що на даний момент має статус загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, проживає 1524 чол., у тому числі 186 дітей шкільного віку та 48 дітей дошкільного віку, з яких лише 110 школярів навчаються за місцем проживання (максимально можливість місткість закладу). Тобто, 76 школярів та 48 дошкільнят відвідують навчальні заклади, що знаходяться у центрі міста Сторожинець, щоденно доїжджаючи. Це створює певні незручності як для батьків вказаних дітей, так і для самих діток. Також новим генеральним планом м. Сторожинець на відстані 1 км від даного навчального закладу передбачається розміщення житлового масиву на 130 домогосподарств, тому добудова вищевказаного об’єкту має дуже важливе значення. Коштом освітньої субвенції в 2016 році було розпочато добудову спортзалу, навчального корпусу із 4 класів-кабінетів та корпусу для 2 груп дошкільнят, на що було витрачено 1450,0 тис. грн. У 2017 році із залученням коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад було проведено утеплення горища над добудованим спортзалом, на що витрачено 1399,8 тис. грн. Тобто реалізація даного проекту за кошти ДФРР є важливим з точки зору сталості та базується на попередніх зусиллях місцевої влади. Після завершення всіх будівельно-оздоблювальних робіт даний заклад освіти буде перекваліфікований у навчально-виховний комплекс, де буде облаштовано спортивний зал, чотири класних кімнати та корпус для двох груп дошкільнят. Крім того, проектом передбачається комплексна енергомодернізація об’єкту, що дозволить економити теплову енергію на рівні 50-60% від базового енергоспоживання.


У с. Іпас Вижницької громади протягом 2018 року планується завершити будівництво, яке розпочалося ще у 2013 році, та ввести в експлуатацію групові приміщення дошкільного навчального закладу “Берізка”. Вартість проекту становить 3,441 млн грн, в т.ч. 2,409 млн грн за рахунок ДФРР (спеціальний фонд); обсяг співфінансування за рахунок місцевого бюджету становить 1,032 млн грн. Важливість даного проекту продиктована тим, що у с. Іспас та с. Майдан гостро стоїть проблема у відсутності ефективної мережі дошкільних установ. В даному селі функціонує дитячий навчальний заклад «Берізка», який на сьогодні охоплює 170 дітей, що становить 50% від потреби. Відповідно, реалізація даного проекту дозволить наблизити цей показник до 100%. Заходами проекту передбачено влаштування зовнішніх тепломереж, установка очисних споруд та благоустрій території.


У смт. Кострижівка Заставнівського району розпочнеться будівництво очисних споруд загальною вартістю 3,050 млн грн, в т.ч. 2,135 млн грн за рахунок ДФРР (спеціальний фонд); місцевий бюджет забезпечує 915,1 тис. грн співфінансування. Проект планується реалізувати протягом 2018 року. Необхідність влаштування очисних споруд для очищення побутових стоків населеного пункту виникла через припинення регулярної дії місцевого цукрового заводу, на очисні споруди якого скидались побутові стоки селища. Частина стоків, потрапляла на вищезгадані очисні споруди через насосну станцію. Єдиний надавач послуг з водопостачання та водовідведення на території смт.Кострижівка - комунальне підприємство Кострижівське УЖКГ, - самостійно, зважаючи на складний фінансово-господарський стан, невзмозі провести дані роботи. Для виправлення ситуації в 2007 році розроблено проектно-кошторисну документацію та за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам (кошти бюджетної програми «Питна вода») було лише частково закуплено обладнання (придбано 2 установки біологічної очистки BIOTAL) на суму 280,0 тис.грн. Надалі фінансування було призупинено. Впровадження проекту дасть можливість забезпечити водовідведенням 4 бюджетні установи, 2 підприємства та всіх мешканців населеного пункту, вивевши на нормальний режим роботи очисні споруди та покращити якість надання житлово-комунальних послуг, а головне - не допустити забруднення місцевих водойм та попередити екологічне лихо, оскільки Кострижівська громада розташована на березі Дністра, за течією якого далі розташована значна кількість населених пунктів Заставнівського, Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів.


Безумовним проривом стало включення до переліку затверджених Кабміном проектів ДФРР проектної заявки від трьох територіальних громад Хотинського району (Хотинської міської ради (9635 чол.), межуючої з нею Рукшинської ОТГ (6821 чол.) та межуючої з Рукшинською громадою Недобоївської ОТГ (7100 чол.)) в сфері міжмуніципального співробітництва з управління твердими побутовими відходами. Бюджет проекту становить 9,235 млн грн, з яких 8,151 млн грн забезпечується за рахунок спеціального фонду ДФРР, а 1,084 млн грн – бюджетами місцевих рад.


З 1 січня 2018 року законодавчо буде заборонено захоронення на сміттєзвалищах несортованих відходів. Сміття також необхідно розділяти на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Про це йдеться у статті 32 Закону України «Про відходи», до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони. Щороку на території м. Хотин утворюється понад 14 тис. м3 (6 тис. тонн) твердих побутових відходів. Загальний обсяг відходів накопичених на міському сміттєзвалищі станом на 2016 рік становить 178 тис. тонн. Сміттєзвалище паспортизоване у 2016 році та займає територію площею 5 га (проектна – вдвічі більше) з терміном експлуатації до 2040 року (поточна заповненість – 20%). У розпорядженні міської ради є прес для пет-пляшки, розрахований на тюк в 60 кг, та 200 сміттєвих контейнерів (51 власний).
На території Рукшинської та Недобоївської ОТГ, на відміну від м. Хотин, управління ТПВ відсутнє: сільрадами не встановлено жодного сміттєвого контейнеру, мешканці здійснюють викид сміття самостійно, що негативно впливає на навколишнє середовище, оскільки кількість стихійних смітників збільшується. Сумарно обидві громади за рік продукують 8 тон сміття. Проте органи місцевого самоврядування відповідно до статті 21, 32 Закону України «Про відходи» зобов’язані забезпечити організацію роздільного збирання відходів на підпорядкованій їм території. А це означає, що відходи повинні не просто збиратися, а ті, які підлягають вторинній переробці (скло, полімери, папір та інші), повинні збиратися окремо та передаватися на утилізацію.


Головне правило, яким повинні керуватися ОМС: змішані відходи – це сміття; роздільно зібрані відходи – це ресурси, тобто такий матеріал, з якого можна виробити нові корисні речі. Взявши за приклад досвід європейських країн, необхідно облаштувати майданчики для встановлення контейнерів з роздільного збирання побутових відходів, далі - встановити контейнери різного призначення. Важливим питанням впровадження системи роздільного збирання сміття є проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо негативного впливу твердими побутовими відходами на довкілля, а також налагодження ринку збуту відсортованого сміття, що в свою чергу створить передумови додаткових надходжень до місцевих бюджетів.


Впровадження системи роздільного збирання сміття дозволить зменшити кількість відходів, які підлягають захороненню, сприятиме розв'язанню екологічних і соціальних проблем, сприятиме ресурсозбереженню і підвищенню рентабельності підприємств сфери поводження з твердими побутовими відходами.
Для досягнення загальної цілі проекту (створення комплексної системи поводження із твердими побутовими відходами у 3 територіальних громадах Хотинського району) були сформульовані наступні завдання досягнення яких заплановано до завершення реалізації проекту:


• Забезпечити процес збору ТПВ у Хотинській, Рукшинській та Недобоївській громадах.


• Забезпечити процес сортування ТПВ у Хотинській, Рукшинській та Недобоївській громадах.


• Забезпечити базові умови розвитку системи поводження із твердими побутовими відходами у районах Чернівецької області.


• Підвищити екологічну культуру населення громад.


Для цього заходами проекту передбачені розробка логістичних схем поводження із твердими побутовими відходами у 3 громадах Хотинського району, встановлення контейнерів для роздільного збору сміття у громадах, придбання спецтехніки для управління ТПВ у громадах, стимулювання укладення договорів з власниками домоволодінь, житлової та нежитлової нерухомості на вивезення (утилізацію) ТПВ, організація вивезення сміття, підвищення кваліфікації представників ОМС та комунальних підприємств в сфері поводження із твердими побутовими відходами 3 громад, підвищення екологічної культури населення громад та висвітлення проектної діяльності та її просування у соціальних мережах, підготовка та розміщення радіороликів про проект та екологічну культуру, підготовка та розміщення статей у медіа про проект та засади екологічної культури.


Останнім проектом ДФРР, що стосується громад, серед затвердженого в травні Кабміном переліку, є погашення кредиторської заборгованості з будівництва дошкільного навчального закладу в с. Карапчів Вашківецької ОТГ на суму 236,268 тис. грн (загальний фонд). ДНЗ потужністю на 140 місць було збудовано протягом 2016-2017 рр. за рахунок реалізації проекту ДФРР загальною вартістю 26,618 млн грн.


Станом на початок липня до Чернівецької області спрямовано асигнувань із загального фонду на суму 55,863 млн грн, що дозволило у повному обсязі розпочати (або, у випадку з перехідними проектами, відновити) реалізацію 17 проектів.


Яка ж доля решти 17 проектів ДФРР від Чернівецької області на 2018 рік? 18 червня 2018 року регіональна комісія з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок державного фонду регіонального розвитку, після внесення необхідних змін до проектних заявок, затвердила уточнений перелік проектів та повторного направила його на розгляд міжвідомчої комісії Мінрегіону. За інформацією Кабміну, 11 липня було затверджено другий перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що фінансуватимуться за рахунок коштів ДФРР у 2018 році, до якого в т.ч. увійшли й проекти Чернівецької області. Докладніше про які ми розкажемо після публікації повного переліку проектів.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook