14 червня у Кельменецькому районі Чернівецької області проходив непересічний захід – дебати DESPRO «Навіщо громадам об’єднуватись». Цей район був обраний невипадково, оскільки саме тут із 11 районів області допоки не створено жодної об’єднаної територіальної громади. Хоча, за словами заступника голови Чернівецької ОДА Василя Гостюка, інформаційна робота, особливо цього року, проведена чимала – в кожному населеному пункті району відбулись громадські слухання, під час яких представники обласної державної адміністрації та фахівці роз’яснювали особливості формування ОТГ.

«Впродовж лютого-березня ми побували в усіх селах Кельменеччини, а в травні в деяких селах відбулись вже повторні слухання. Певні результати і зрушення об’єднавчих процесів це дало – до прикладу, з’явилась конкретна ініціатива Лівинців щодо об’єднання з навколишніми селами, і вони отримали позитивну відповідь від Подвір’ївки, але допоки очікують кроки назустріч від села Зелена», - зазначила Тетяна Татарчук, директор Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою та Мінрегіону».

Участь в дебатах приймали дві сторони – прихильники децентралізації і ті, хто мають «певні застереження», як вони самі ж і представлялися. На початку модератор попросила кожну зі сторін навести три аргументи чому вони підтримують чи не підтримують децентралізацію. Вячеслав Тодосійчук, депутат Хотинської районної ради, підприємець, активний сподвижник Недобоївської ОТГ, який представляв сторону «за» відповів так:

«У нас все розпочиналося із обговорення формату громади і різних варіантів Перспективного плану. І тут не має нічого такого, оскільки це все робиться для того, щоб було обговорення. Згадую 2015 рік, то ще в незатвердженому Перспективному плані Недобоївців як центру об’єднаної громади не було. Але ми почитали законодавство і побачили, що обмежень бути центром саме для нас не було. Я розумів, що моя громада самодостатня, а в «намальованому» Перспективному плані ще було 20 сіл у великій Хотинській ОТГ. А від такого формату наша громада може втратити», - тобто перший аргумент підприємця стосувався можливості самодостатнього існування його громади і небажання входити до надто великої ОТГ.

Другим аргументом він називав можливості, котрі надає децентралізація: «Як підприємець я завжди прагну розвиватись, а децентралізація це якраз розвиток, перспективи. А мій третій аргумент «за» децентралізацію полягає в тому, що найбільш вигідним цей процес є для малих сіл», - підсумував Вячеслав Тодосійчук.
Анатолій Ткачук, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства зазначив, що для великого інвестора потрібні люди, які працюватимуть на збудованих підприємствах. В українських ж громадах таких людських ресурсів обмаль, тому треба розраховувати на внутрішні інвестиції та інвесторів. З такою думкою погоджується і голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк, котрий був третім учасником дебатів сторони прихильників децентралізації: «Я буду найщасливішим головою об’єднаної громади, якщо у нас кожен житель чи сім’я матиме власну справу, бізнес. Бо не великий інвестор зробить нас щасливими та багатими, а місцевий малий і середній бізнес».

Із залу звучали думки, що підвищення податків збоку держави змушує йти бізнес в тінь, але Анатолій Ткачук відповів, що держава змушена підвищувати податки, бо 100 млн грн три роки тому це 160 млн сьогодні, тобто гроші дешевшають. В свою чергу Григорій Ванзуряк поділився досвідом як вони вирішували ситуацію зі підняттям ставок оподаткування у Глибоцькій громаді: «Ми зустрілись з нашими підприємцями другої групи і там де могли знизили податкове навантаження, щоб вони ці зекономлені кошти вклали в розвиток, а для громади це повернеться згодом ще більшими відрахуваннями в бюджет».

Гарячою також була й дискусія навколо того, чому ж в Кельменецькому районі не створено ще жодної ОТГ і від кого найбільше об’єднавчі процеси залежать. Присутній голова Великокучурівської ОТГ Василь Тодоренчук вважає, що питання чи буде об’єднана громада чи ні багато в чому залежить від сільського голови: «Знаєте, коли батько хоче дати дитині освіту, то він це зробить. Така ж ситуація і з формуванням ОТГ – можливо діючим сільським головам і важко перейти у новий формат управління, але ОТГ це крок вперед».

За підрахунком експертів громади Кельменецького району лишень інфраструктурної субвенції за 2016-2018 роки втратили майже 60 млн гривень. Тобто, якби в районі існували ОТГ, то вони гарантовано отримали б кошти на розвиток інфраструктури, оскільки там працює формульний підхід, який враховує кількість населення та площу громади. Анатолій Ткачук же говорить, що ця цифра як мінімум в півтора рази більша, бо спрацьовує мультиплікаторний ефект – відремонтована дорога збільшує можливості ведення бізнесу, а утеплений садок чи школа дозволяє зекономити ресурси на опаленні.

Хоча і такі цифри не завжди могли переконати присутніх у перевагах функціонування ОТГ, учасники запитували цифр із бюджетів громад на що максимально конкретно відповів Григорій Ванзуряк: «Напередодні об’єднання в 2015 році бюджет села Михайлівка і селища Глибока складав 440 тис і 4,3 млн грн відповідно. Після об’єднання він склав більше 36 млн, з яких 50% були власні доходи, а це майже 18 млн! Сьогодні наш бюджет 69 млн, а власні доходи в ньому складають вже 58%. Коли всі платитимуть податки, незалежно від роду зайнятості, статків і посад, коли всі в громаді збиратимуться разом для обговорення проблем і напрямків розвитку, тоді все у нас буде добре», - підсумував голова Глибоцької ОТГ.

В підсумку учасник дискусій зі сторони противників децентралізації, депутат Кельменецької районної ради Петро Телешман зазначив: «Для Кельменецького району 100 млн втрачених коштів – це дуже велика сума. У нас не має ГАЕС як в сусідньому Сокирянському районі, котра дає додаткові кошти для розвитку. Я вважаю, що найбільшим тормозом для об’єднання в нашому краї є районна влада та сільські голови».

На завершення дебатів учасники відповідали на питання «Чи підтримуєте ви процес об’єднання громад?», на яке вони також давали відповіді на початку обговорення. В результаті кількість прихильників об’єднання зросла на 35% і загалом склала майже 90%.