Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

29 березня 2022
Любов Василик, Тетяна Смолдирева: ЗАВТРА БУЛА ВІЙНА…

Минуло більше місяця, відколи жахлива реальність гостро увірвалась у життя України повномасштабним підступним вторгненням росії: болем, смертю, втратами, мужністю, героїзмом, єдністю…  Медіаспільнота вчиться працювати у нових умовах, де зруйновані звичні правила. Однак професіоналізм, достовірність, відповідальність перед аудиторією залишаються для українських журналістів принципово важливими і завжди відрізнятиме від вбивчої  підлоти ворожих пропагандистів.  

 

Змінились вимоги та умови – так, бо не все можна показувати і не про все писати, аби не нашкодити Україні, не дати підказок ворогові. Зокрема на цьому наголошували під час дискусії «Інформаційний фронт: як працювати якісно та безпечно для України», організованої Комісією журналістської етики (КЖЕ): Ганна МАЛЯР, заступниця Міністра оборони України, Тарас ДЗЮБА, військовий експерт, доцент кафедри управління інформаційною та кібербезпекою Державного університету телекомунікацій, Андрій КУЛИКОВ, Голова Комісії з журналістської етики, співзасновник «Громадського радіо».  Говорили про особливості роботи під час війни, правила подачі матеріалів, баланс між патріотизмом та об’єктивністю. З міркуваннями КЖЕ та тематичними публікаціями можна ознайомитися на сайті КЖЕ https://cje.org.ua/.


Світанок 24 лютого розпочав нову сторінку в українській історії, в історії української журналістики – патріотичної, відповідальної, чесної.
…Того дня ми прокинулися під звуки вибухів і хоча й звикли за 8 років до бойових подій, були вражені підступністю нападника – накрити бомбами в центрі Європи столицю незалежної держави, бомбити житлові будинки, школи, лікарні, скидати на голови людей, коли вони ще спали, тони вибухівки... Перші жертви, руйнування – і у всіх на вустах страшне слово: ВІЙНА!


Українські і буковинські журналісти тримали стрій з першої хвилини. 
З 24 лютого чернівецькі ЗМІ подавали об’єктивну картину того, що відбувалося в державі та регіоні, як засвідчив оперативний моніторинг експертів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика*. У тилу вони стали міцним фундаментом в інформаційній війні. Провідною темою друкованих та онлайн видань на 90% стала війна. Власне подіям на фронті було присвячено 33% всіх матеріалів. На першому плані висвітлення ходу бойових дій, героїзму захисників України. Друга  тема - життя цивільного населення в умовах війни, передусім вимушених переселенців, та волонтерської допомоги армії та людям. Контент став набагато якісніший, підпорядкованим гострим щоденним проблемам. «Джинса», з якою не раз стикалися медіаексперти під час моніторингів, практично зникла. Всі публікації пронизані повагою до читача, ненавистю до агресора, підтримкою жертв війни та вірою в Україну, народ, захисників, владу, яка припинила чвари на фоні спільної небезпеки.
Об’єктом моніторингу стали газети “Буковина”, “Молодий Буковинець”, “Погляд”, сайти ІА АСС, 0372, Букінфо, BukNews, “Шпальта”. У газетах проаналізовано 154, на сайтах – 393 матеріали (за генератором випадкових чисел) – загалом 547 суспільно важливих публікацій.


Газети. Тематика повністю підпорядкована війні. На першому плані висвітлення, зрозуміло, ходу бойових дій, героїзму захисників України, а також життя цивільного населення в умовах війни, передусім вимушених переселенців, та волонтерської допомоги армії та людям. Газети подавали події, які стосувалися оборони Києва, інших населених пунктів та ситуації в зонах бойових дій. Власний контент склав 64%, запозиченого 24%.


Попри трагічні події в країні, газети намагались вселяти оптимізм: 41% матеріалів можна вважати позитивно забарвленими. Тональність публікацій складно визначити через неоднозначність подій, контекст не дуже допомагає. Точніше, контекстом, фоном усіх матеріалів є повномасштабна війна Росії проти України. До прикладу: присвоєння звання Героя України, доблесть захисників – позитив? Але ж йдеться про загиблих! Або ж поради, як і де знайти ліки: відносимо до нейтрально тональності, бо ж позитивна дія/порада нівелюється негативом ситуації. Або інформація, що Британія планує в особняках олігархів розмістити біженців з України, чи припинення роботи Swift та ін. санкції – втіха на фоні біди й горя… Загалом нейтральної та позитивної, обнадійливої інформації у чернівецьких виданнях більше. У загальному їх можна об’єднати лейтмотивом «Віра в перемогу». Ось лише кілька заголовків: «Такого єднання ще не бачила», «Ми народилися і помремо українцями», «Переконаний, що Київ не здадуть» (МБ), «Все – для перемоги України», «Неймовірні українці», «Нас підтримують» (Буковина)».   


Провідною темою на 90% стала війна.   На цьому тлі видання інформували й про те, як відбувається мобілізація і скільки охочих захищати батьківщину громадян звернулося до військкоматів у перші дні російської агресії; фотографували черги бажаючих здати кров у поліклініках; повідомляли про створення нової військової частини у Чернівцях. Буковина виявилася спокійним тилом, куди докотився тільки подих фронту. Попри те ЗМІ пояснювали людям, де знаходяться найближчі укриття, як реагувати на сигнал повітряної тривоги, як діяти на вулиці чи у транспорті, як користуватися додатком “Повітряна тривога”. Паніки у цих повідомленнях не відчувалося. Навпаки – журналісти допомагали читачам подолати страх і тривожність, публікували поради психологів, як справитися зі стресом (“Як пояснити дитині, "що таке війна"?, “Правила перегляду складних новин” - “Погляд”).

Людей запрошували плести маскувальні сітки, збирати аптечки та вантаж на передову, розповідали, як містяни виготовляють бандера-смузі тощо.

«Буковина» в обох числах (3.03,10.03) вмістила виступи Президента України: у Європейському та Британському парламентах – розуміючи, що не всі читачі, особливо старші, користуються інтернетом: можна перечитати, вдуматися.

Про вражаючий приклад патріотизму (82-річний буковинець переказав ЗСУ всі заощадження) розповіли усі буковинські газети та сайти, ця новина була в топі у всеукраїнських ЗМІ.

Медична тематика (7%) також стала одним із ракурсів висвітлення війни – поради, як надавати першу медичну допомогу, де можна цьому навчитися (подавалися адреси для бажаючих), розгортання нових відділень у лікарнях.

  
Чернівецька область надає прихисток біженцям з усієї України.

Газети повідомляли про роботу волонтерських організацій для допомоги переселенцям, подавали їхні контакти; інформували про потреби людей; писали про нові евакуаційні рейси, які прибувають на Буковину, власників готелів та санаторіїв просили про розміщення людей, пояснювали, як переселенцям отримати пенсію у Чернівцях, як отримати інсулін для хворих, куди звернутися для працевлаштування, як стати на військовий облік, як звернутися при потребі до лікаря, як не допустити зростання цін, як втримати від девальвації гривню.

 

Не оминули роботу місцевих органів влади та правоохоронців.


Звісно, довіру читачів викликали життєві історії з перших вуст («У голові досі лунають звуки вибухів»: до Чернівців щодня прибувають сотні біженців” – МБ).

Тривожністю позначені матеріали про роботу КПП Порубне на кордоні з Румунією – довжелезні черги, наплив біженців (У пункті пропуску Порубне у черзі на виїзд з України стоять 350 легкових авто (“Погляд”), про роботу диверсантів (“Газовики знайшли у Чернівцях ще одну мітку” (“Погляд”), про запровадження в області комендантської години та ін.


З початку війни зросла увага журналістів до міжнародних новин (11%) – аудиторію переважно цікавила реакція світу на бойові дії в Україні. Ця тема мала різні аспекти: осуд міжнародними організаціями загарбницької війни в Україні, схвалення ідеї членства України в ЄС, допомога інших держав в умовах агресії. Зокрема, висвітлювалося, як Чернівцям активно допомагає сусідня Румунія: Від міст-побратимів Чернівців у Румунії надійшла допомога, Незабаром до Чернівців з міста Оломоуц прибудуть три вантажівки допомоги (“Погляд”). Доволі тривожними дотепер залишаються матеріали про можливість закриття українського неба (“Петиція про закриття неба над Україною зібрала понад мільйон голосів”, “Чернівецька ОДА звернулася до США, країн ЄС та НАТО з проханням закрити небо”, "Закрите небо" врятує сотні життів”). 
 
Трагічними нотами позначені матеріали про загибель буковинських героїв на війні та прощання з ними. ЗМІ та читачі вклоняються кожному ГЕРОЮ.

Онлайн-ЗМІ лише у 24% випадків подавали запозичений контент (переважно інформували про події в центрі та в зонах бойових дій), у інших 76% це, як і в газетах,  життя регіону. У 58% матеріалів ніс позитивну тональність, у 20% - негативну. 22% матеріалів позначено як переважно нейтрально забарвлені.


Сайти, зрозуміло, стали головним оперативним джерелом інформації. Як і в газетах, переважала тема бойових подій – 43%. Окрім цього, висвітлювалося все, пов’язане з переселенцями та постраждалими від війни – 29%, життям громад. Не випадково, адже на Буковині станом на 10 березня розмістили понад 36 тисяч переселенців, з них 12 тисяч дітей (дані Чернівецької ОДА).

Менше, ніж у мирному житті, виявилося соціальної тематики. Водночас корисної для людей інформації розміщено доволі. Йдеться про послуги волонтерів, житло для переселенців, безкоштовну медичну допомогу, пенсійне забезпечення, дистанційне навчання, дозвілля дітей, пошук ліків, розрахунок картками тощо. Чимало порад: як уберегтися від ракетного обстрілу, мапи укриттів, поради ДСНС, психологів, першої медичної допомоги, життєві історії тощо.

Значна, порівняно з мирним часом, увага приділялася міжнародним новинам (7%): “Єропарламент прийняв заявку України на вступ до ЄС” (Погляд”), “Суд у Гаазі розпочав перше засідання у справі про війну Росії проти України: українська делегація озвучила вимоги”, “Італія заарештувала вілли рашистського пропагандиста Соловйова та мільярдера Алішера Усманова”  (Букінфо), Західні країни розроблять для України аналог плану Маршалла — прем’єр-міністр Британії” - “Шпальта”). Матеріали мають чимало переглядів на сайтах, дають певний «промінчик надії» під час війни.     

 

Новий ракурс отримала тема релігії: “Протоієрей УПЦ МП: Я зрікаюся патріарха Кирила і Московського патріархату”, “У Коломиї громада виселили з церкви “московський патріархат". Там знайшли десятки літрів алкоголю” (Букінфо), “Буковинка звернулася до митрополита Онуфрія увійти в історію героєм і об’єднатися з Православною церквою України” (BukNews) та ін.


Економіка, соціальні проблеми, охорона здоров’я та ін. – висвітлювалися менше, в контексті нової ситуації в державі: “Рубль впав. Кредитний рейтинг знизили до "сміттєвого". Путін та РФ стали ізгоями, - заступник держсекретаря США Шерман про наслідки вторгнення для РФ” (Букінфо), "На Буковині поки що не зростатимуть ціни на продукти — Осачук” (Шпальта), “На площах Чернівців розгорнуть польові кухні і будуть годувати гарячими обідами тих, хто цього потребує” (BukNews), “Діти-переселенці можуть вчитися у чернівецьких школах та садочках, а студенти — слухати курси в ЧНУ” (“Шпальта”).


ІА АСС докладно вказує джерело новини (достовірність понадважлива в час війни та можливих дезінформаційних атак ворога): називає ЗМІ та джерело, яке надало інформацію. Виданню 0372 Новини Чернівців, де чимало передруків, рекомендуємо теж так робити,  не обмежуватись позначкою «Надійне джерело». Актуальна рекомендація і щодо добірок «За матеріалами інформаційних агентств».


Загалом ЗМІ Буковини подавали об’єктивну картину того, що відбувалося в державі та на місці. Майже не траплялося фейків, швидше це була у поспіху не перевірена інформація. Чим далі від першого дня війни, тим уважніше журналісти ставляться до джерел інформації, перевіряють, обирають офіційні, аби не вводити читача, навіть випадково, в оману.


Замість висновку: публікації чернівецьких ЗМІ (за перших десять днів війни) пронизані патріотизмом, повагою до читача, ненавистю до агресора, гордістю за ЗСУ, підтримкою жертв війни та вірою в Україну, народ, захисників, владу, яка припинила чвари на фоні спільної небезпеки.

 

Аналізували видання експертки ІДПО

 

Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича;

Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри.

 

 

 

 

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

 

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

 

З аналітичними звітами за моніторингом видань інших регіонів України та актуальними тематичними публікаціями, зокрема аналітикою Регіональні медіа України у протистоянні з повномасштабною російською агресією
 можна ознайомитись на сайті ІДПО https://idpo.org.ua/

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олег Немчінов: Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними Територіальна оборона: питання та відповіді Про виклики та перемоги 2021-го року: інтерв'ю з головою Вижницької РДА Михайлом Чорнеєм Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Олексій Чернишов: Уряд підтримає власників житла, які безоплатно прихистили переселенців Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Валерій Романенко: Механізм фінансового забезпечення громад досі недосконалий Тарас Халавка: Розвиток партисипативної демократії у громадах області Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook