Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 березня 2022
Пласт: "Ми є вкладниками у майбутнє нашої держави"

Це інтерв’ю з Андрієм Федоренком, керівником Чернівецького осередку Пласту, ми записували ще до війни, однак сьогодні тема патріотичного виховання дітей та молоді актуальна, як ніколи. Зараз Андрій, передавши свої повноваження, перебуває у лавах територіальної оборони, куди зголосився одразу ж після початку російського вторгнення. Пласт, у свою чергу, продовжує діяти, а учасники організації, окрім звичних занять, активно долучаються до волонтерської діяльності.


 

Б.В.: Доволі часто громадські організації однією з найбільших проблем називають брак «наступності поколінь», через що у їх роботі з’являються періоди спаду активності, або ця діяльність припиняється взагалі. Пласт є однією з небагатьох організацій (якщо не єдиною), що характеризуються стабільністю і постійним розвитком. Завдяки чому вдається досягати такого результату?


А.Ф.: Дійсно, Пласт  сьогодні є однією з найбільших і найстабільніших організацій, і про нас дійсно чують – при чому, не тільки в Чернівцях та області, а й в Україні та у світі загалом. Ми працюємо на постійній основі впродовж усього календарного року. Що нас підтримує? Я думаю, що в першу чергу це сама ідея Пласту, а також бажання зробити на платформі організації щось краще для нашого майбутнього. Тому що граючись у Велику Гру, ми є вкладниками у майбутнє нашої держави. Мій товариш-пластун каже, що займається виховницькою діяльністю, аби виховати наступного президента України. Тобто ми працюємо на перспективу.


Ще одна річ, завдяки якій ми тримаємося «на плаву» – це, напевно, можливість відірватися від реального світу. Пласт – це є Велика Гра, де  свої правила, звичаї, свої системи винагород, і навіть, можна сказати, своя система покарань. Ми бавимося в цю гру і отримуємо від неї величезне  задоволення, навчаємося  чомусь новому. Навіть зараз, будучи виховником, я отримую дуже  багато нового для себе. Найпростіший приклад: я можу спитати своїх вихованців про нові  тренди, які є в інтернеті, тому що вони на цьому розуміються, а я ні. І це насправді дуже круто, я тішуся і пишаюся своїми юнаками, тому  що хоч вони роблять ще маленькі кроки для свого майбутнього, але роблять їх впевнено – і це прекрасно. Взагалі це особливе відчуття – дивитися, як твої вихованці роблять  щось круте, стають кращими, і розуміти, що саме ти доклав сили для їх розвитку.

 

 

Б.В.: Якою є організація сьогодні?


А.Ф.:
Якщо говорити загалом про кількість, то зараз організація налічує 135 осіб, з них основна частка – це діти. Найбільше у нас новаків – близько 60 (від 6 до 11 років), 50 – це юнаки (11-18 років), всі решта – це старшопластуни (18-30 років) і сеньйори (30+). Але зараз ми працюємо  над розвитком Пласту в області, тому я сподіваюся, що станом на наступний період у нас в організації буде куди більше побратимів і посестер. Якщо говорити конкретно про виховників, то їх є 17 – це ті, хто безпосередньо працює з дітьми. Це, звісно, більше відповідальності, це  складніша робота, але, тим не менш, цікава. На сьогодні у нас є десять юнацьких гуртків, які зорганізовані у два курені,  і сім новацьких роїв, які утворюють два гнізда. Ось така наразі структура.


Звичайно, організація – це живий організм, і зміни відбуваються постійно. Якщо дивитися по історії Пласту в Чернівцях, то були періоди, коли приходило багато дітей, і були періоди, коли їх було менше. Це нормальний процес. Добре, що є рух і немає якогось такого періоду стагнації. Зараз, звісно, є  набагато більший попит, ми розширюємося, але заодно в нашому осередку є дуже актуальна проблема – це брак виховників, і  ми шукаємо дорослих, які будуть займатися дітьми. Колись у нас, навпаки, були старші, але ми не могли набрати дітей, а зараз ситуація кардинально змінилася. Певний час одному виховнику навіть доводиться працювати з двома гуртками, поки не знаходиться заміна. Я,  як людина, яка працювала навіть з трьома гуртками, можу сказати – це дуже складно. І тому зараз ми посилено займаємося пошуком виховників. 
 

 

Б.В.:  Що буде робити дитина, коли прийде у Пласт? Чи є якісь вимоги до кандидатів? До чого бути готовим батькам?


А.Ф.:
Насправді все  починається з батьків, бо як би там не було, але саме вони у більшості випадків є ініціаторами і кажуть дитині спробувати себе у Пласті. Як я уже згадував, у нас є різні вікові категорії,  і для кожної категорії дітей є своя програма. Перше, що потрібно – це бажання дитини. Друге – це готовність батьків до того, що вони будуть залучатися до праці. Якщо батьки  віддають дитину в Пласт і думають, що її там виховають і все буде класно, то вони глибоко помиляються. Будь-яке навчання і будь-яке подання прикладів – це є системна річ, і батькам доведеться певною мірою підлаштовуватися під стандарти Пласту, особливо коли це стосується менших дітей, адже вони в такому віці, що втягують в себе все, як губка.


Діти мають заняття як мінімум раз у тиждень. Мінімум – тому що є різні активності і вони різних рівнів – як осередкового, так і всеукраїнського. Якщо говорити  про табори як важливу частину пластування, то батьки повинні бути готові, що дитина туди їде і вони не матимуть з нею контакту взагалі (хіба що в екстрених випадках). З батьками завжди комунікують  виховники або керівництво табору. Для прикладу,  на таборі, який був у липні минулого року,  я батькам раз у тиждень або раз у декілька днів робив фотографії, аби показати, що з дітьми все добре, всі здорові і все гаразд.


До чого ще бути готовим? Напевно, до розуміння самого виховника. Я скажу як людина, що поєднує адміністративну і виховницьку діяльність – це забирає дуже багато енергії і  сили, і бувають моменти, що ти втомлюєшся через цю активність. Батьки повинні розуміти, що виховник, наприклад, може стомитися і відмінити заняття, або у нього можуть виникнути термінові справи. Звісно, багато батьків з розумінням ставляться до ситуації, але є й такі, хто може дорікнути.  Взагалі у мене є таке бажання, щоб батьки з часом самі ставали пластунами і теж набирали гуртки.


У нас є також пластприят, тобто люди, які не є членами організації, але готові підтримати за потреби. Зараз ми будемо активно просити у них допомоги, тому що претендуємо на отримання комунального приміщення для пластової домівки,  і якщо вдасться – будемо робити там ремонт. Відповідно, потрібні будуть і будівельні матеріали, і робочі руки, щоб зробити це максимально дешево. Звісно, ми можемо знайти майстрів, але на це немає фінансів, адже наші гроші (вкладка, тобто членські внески) потрібні для проведення заходів, оплати приміщення, комунальних послуг тощо.


Б.В.: Пласт має давні правила і традиції, однак сьогодення має свої вимоги і реалії. Як відбувається адаптація?
Пласт дійсно намагається підлаштовуватися під реалії і робить це доволі успішно. Візьмемо, до прикладу, пандемію – ми освоїли таку річ як дистанційні заняття. Звичайно, у нас багато чого побудовано на практиці, яка вимагає фізичної присутності дитини, але, на жаль, ми не можемо цього зробити, якщо є небезпечна ситуація. Зараз маємо таке правило, що коли в Чернівцях навчальні заклади закриваються на карантин, то ми теж автоматично закриваємося і працюємо в онлайні.


Якщо говорити ще про адаптацію, то в нас є такі речі як вмілості – спеціалізаційні навчання, коли дитина має опанувати ту чи іншу навичку. До навчання на карантині теж є певні вимоги і пластуни отримують свій перелік завдань для виконання вдома. Можливо, це не так цікаво як, наприклад, зібратися очно і побавитися у щось, але це теж вчить самозарадності, тобто самостійності, і це доволі круто. Навіть для себе я відкрив деякі речі, з якими не був знайомий. Тобто є, звісно, свої мінуси, але і плюсів також досить багато. Пластуни – це взагалі такі люди, які часто адаптовуються. Нас же вчать виживати в природі, тому для нас адаптація – це звичний процес.  Власне, в умовах пандемії також це робимо.


 

Б.В.: Впродовж останнього часу активізувалася співпраця Пласту з обласною владою. Хто був ініціатором і які очікування від спільної роботи?


А.Ф.: Співпрацю ми намагалися  налагодити і раніше, але тоді, як і частково зараз, все закінчувалося на якомусь  конкретному департаменті: ми писали проєкти про заходи, а вони нам давали кошти. Але  якщо говорити про якусь серйознішу систему  співпраці, то це було  доволі складно і певною мірою навіть неможливо.


Зараз ситуація набагато краща. Восени минулого року представники управління освіти Чернівецької міської ради запропонували нам співпрацю. Під час зустрічі ми розповіли про свої потреби, вони у свою чергу сказали, яку саме можуть надати нам підтримку, і результатом цього стало підписання  меморандуму про співпрацю терміном на два роки. Власне, тоді і почався оцей рух. Також перед тим, у 2020, коли я був членом громадської ради при облдержадміністрації,ми просували ідею про створення курсу про Пласт на базі інституту післядипломної освіти для вчителів. Власне, у жовтні 2021 року вони про це згадали. Департамент освіти і науки ОДА спільно з інститутом післядипломної освіти сконтактували з нами і запропонували провести щось спільне. Ми подумали і написали для вчителів невеликий курс на чотири лекції про Пласт: перша – що таке Пласт загалом, друга – хто такі виховники,  третя – про церемоніали і різні цікавинки, які є в Пласті, і четверта – що, власне, вчителі можуть робити для підтримки і розвитку Пласту.


Це був пілотний проєкт, він виявився доволі успішним. Зі мною сконтактували із Вижниці, сказали, що хочуть співпрацювати. Ми погодилися, провели презентацію, зібрали список охочих. Після цього провели  другий лекторій, на базі якого з п’ятдесяти людей відібрали ще п’ятнадцять, провели для них кваліфікаційний вишкіл дійсного членства (КВДЧ) – такий детальний курс про Пласт, і вже з тими, хто залишився і дійсно зацікавився, ми й далі тримаємо контакт, спілкуємося, допомагаємо.


Потім такі ж семінари і презентацію організації було проведено за підтримки  Департаменту освіти ОДА для ширшої аудиторії, і ми сподіваємося, що в майбутньому також залишаться охочі і ми з ними співпрацюватимемо.


Які очікувані результати? Це  важко сказати, але якщо в області буде утворено хоча б 3-4 гуртки – буде чудово, тому що це означатиме повноцінний розвиток Пласту в області, і так буде набагато зручніше, адже безпосередньо на місцях  будуть люди, які цим займатимуться. В ідеалі, звичайно, було б добре, щоб пластові гуртки утворилися у кожному населеному пункті). Зараз, наприклад, активно розвивається гурток в Глибоці, яким займається Остап Українець, тож ми з ним постійно тримаємо контакт, співпрацюємо.


Б.В.: Що потрібно знати владним органам про Пласт, щоб ця співпраця була продуктивною?


А.Ф.: В першу чергу спілкуватися з нами, тому що Пласт – це  організація з такою величезною системою, яку неможливо зрозуміти, прочитавши одну статтю в інтернеті. Я, особисто, йшов до цього роками. Якщо ініціатива з їхнього боку, то їм треба подзвонити і сказати,  що вони хочуть співпрацювати і запитати, як можна це зробити. Тоді  ми  зустрічаємося і детально обговорюємо, в чому може полягати спільна робота. Також важливо знати, що в нас є  конкретні правила, якими ми керуємося.  Наприклад, момент волонтерства. У нас кожен виховник, кожен член організації є волонтером, і він не отримує за це кошти. Це є доволі чесно, я вважаю. У нас всередині є система пільг щодо членських внесків, наприклад, виховники у нас платять меншу  вкладку, діти пільгових категорій – також. Але зарплатню ми не отримуємо. Навіть якщо ми організовуємо якісь заходи, ми залучаємо кошти з відповідних програм або звертаємося до спонсорів, щоб вони допомогли тими чи іншими товарами – для прикладу, продуктами харчування на табір.


Б.В.: І на завершення – Ваші побажання чи пропозиції до аудиторії.


А.Ф.:
Ми шукаємо виховників. Всі охочі – звертайтеся до нас, підписуйтеся на соціальні мережі, і будемо раді співпрацювати!


Б.В.: Дякую за розмову!

 

Довідково: Пласт — українська скаутська організація. Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді. Пласт виховує молодь як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.
Також Пласт є неполітичною та позаконфесійною організацією.
Пласт в Україні об’єднує близько десяти тисяч членів різного віку і таким чином є найбільшою скаутською організацією України. Протягом року організація проводить понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністські, археологічні, кінні, екологічні тощо.
На місцевому рівні осередками Пласту постійно реалізується безліч акцій соціально-культурного та виховного спрямування.

Детальніше про організацію можна дізнатися за посиланням www.plast.org.ua

 

Фото зі сторінки організації у Facebook: https://www.facebook.com/plastcv/photos


 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олег Немчінов: Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними Територіальна оборона: питання та відповіді Про виклики та перемоги 2021-го року: інтерв'ю з головою Вижницької РДА Михайлом Чорнеєм Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Олексій Чернишов: Уряд підтримає власників житла, які безоплатно прихистили переселенців Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Валерій Романенко: Механізм фінансового забезпечення громад досі недосконалий Тарас Халавка: Розвиток партисипативної демократії у громадах області Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook