Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 червня 2014
А.Тарасова «Буковинські зустрічі», як приклад євроінтеграції»

Антоніна ТАРАСОВА, член Національної спілки журналістів України і Польської спілки журналістів медіа на Сході, відповідальний секретар обласної громадсько-політичної газети "Буковина", головний редактор "Gazety Polskiej Bukowiny"

 

18-22 червня у польському місті Ястров’є стартував  ювілейний ХХУ Міжнародний фольклорний  фестиваль «Буковинські зустрічі», який у липні продовжуватиметься у Кишиневі і Чернівцях, а в серпні – у румунському містечку Кимполунг-Молдовенеск, угорському – Боньхаді та словацькому – Турчаньські Тепліци.

 

Далеко не кожен фестиваль  може похвалитися тим, що збирає не лише артистів і музикантів, а й науковців. Певне тому, що ініціатором і організатором «Буковинських зустрічей» був корінний буковинець, професор-філолог  Казимєж Фелешко. Фестиваль  цей повертає до буковинських традицій толерантності і добросусідства і вже 25 років декларує особливу ментальність мешканців цього регіону. Вона може бути прикладом для євроспільноти, яка тільки формується.


На цьогорічну наукову конфренцію «Інші серед своїх» приїхали  59  науковців з Польщі, України, Румунії, Угорщини, Словаччини, Молдови   і Німеччини. Йшлося про   феномен   фольклорного фестивалю, як мультикультурного і транскордонного   явища. Адже до Ястров’я  приїжджають  не лише польські художні колективи,  а й українські, румунські, угорські, словацькі, й умовою участі  є походження їх учасників. В усіх цих країнах живуть  колишні вихідці з Буковини, і їх нащадки ідентифікують себе як представники особливої спільноти – «буковинчиків».  У місцях свого проживання вони з  «інших»   ставали «своїми», тобто асимілювалися, і на стику цих  процесів виникали різні проблеми, про які, власне, й  говорили  вчені у Центрі культури в Ястров’ю, де відбувалася ця Міжнародні наукова конференція.


Організатором, чи як нині модно казати, модератором наукового зібрання є Гелена Красовська, яка походить з Панки Сторожинецького району. Наша землячка та її колега із Інституту соціології Зеленогурського університетуМагдалена Покшиньська  запропонували для обговорення свою тему наукових досліджень: «Пізнати  іншого.  «Буковинські зустрічі» в контексті суспільної інтеграції  в Європі». Коло проблематики їхнього реферату задало тон  виступам усіх вчених. Йшлося про відмінність  цього фестивалю  від інших подібних заходів, яких  нині відбувається  чимало і в Польщі, і поза її межами,  бо теоретична інтеграція самодіяльних артистів, які належать до національних  меншин, на «Буковинських зустрічах» переходить в іншу площину. Буковинці, які свого часу змушені були покинути батьківщину, живуть нині у різних країнах Європи,  працюють, виховують дітей і онуків, і з молоком матері передають їм сум за буками. Скажімо, вже третє чи навіть четверте  покоління буковинських поляків у Боснії і Герцоговині знають рідну мову лише на рівні молитви, колискової, народної пісні, строю  і кухні, які успадкували від бабці-прабабці. На цьому ґрунті Павліна Вішневич з Варшавського університету досліджує  етнічне походження і досвід «іншості» буковинців у цих краях.


А Гаріета Сабол    з Румунії  розповіла про те, як  румунські діти польського походження у Сучавському повіті вивчають румунську і німецьку. Спілкуючись кількома мовами, вони грайливо  римують:


„Trinken  will ich, n-am parale,
I-ar Hunger ma‘  tragen vale
Tanzen will ich hop, hop, hop
Keine Schuhe, n-am deloc
Oh, mein Herz de putregai
Hab kein messer sa te tai“


Отець православної церкви св.Іллі у Дарманештах  коло  Сучави Міхай Кобзюк  розповів, що в його селі викладають українську мову не лише в школі, а й навчають  дітей катехизи українською, а завершив свій виступ виконаням «Ave Maria» Баха румунською й українською.


Організатор і директор фестивалю, очільник регіонального центру культури «Фабрика емоцій у Пілі» Збігнєв Ковальський і професор Варшавського університету Адам Галковський зворушливо розповідали  про свого  товариша і творчого побратима Казимєжа  Фелешка – польського патріота карпатської Буковини, який в рамках репатріації після Другої світової війни  потрапив до Польщі. Вчений-філолог досліджував  вплив польської  мови на південно-слов’янські, співпрацював з буковинськими українцями,  румунами і німцями. Як правдивий буковинець він володів цими мовами,  і врешті дійшов висновку, що потрібен культурологічний захід, який би показав світові, що таке Європа в мініатюрі. Перший Міжнародний фольклорний фестиваль «Bukowińskiespotkania »  відбувся задовго до того, як було створено Європейський Союз,  продемонстрував можливість  толерантного співжиття людей різних національностей, пізнаючи один одного, взаємозбагачуючи культури і сприймаючи «іншого» не як чужого, а як свого. Ці постулати пізніше ЄС  задекларував на своїх скрижалях, коли всі держави Європи зрозуміли, що не можуть існувати відокремлено одна від одної, і що лише спільними зусиллями вони зможуть досягти значних висот.


Науковці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Маріян Скаб, Наталія Колесник, Сергій Гакман, Ярослав Редьква, Марина Федорюк характеризували духовні максими буковинців на українсько-молдовсько-румунському прикордонні  з позиції «свій – чужий». Та найбільше зацікавив присутніх виступ керівника Театру народних традицій «Чернівчанка», завідувачки відділу регіонального розвитку Чернівецької обласної ради Тетяни Татарчук. Вона довела  присутнім, що «Буковинські зустрічі» є ключовим чинником формування мережі подієвого туризму на Буковині. Адже за чверть віку цей фестиваль не лише презентував  різні національні колективи, а й став моделлю єропейської культурної імпрези, сприяючи виникненню нових заходів. Під час «Буковинських зустрічей» у Чернівцях, приміром,  відбувалися паралельні фестивалівуличних оркестрів  і «Розмаїття квіткового саду»,бал буковинських господарів і свято буковинської сорочки, театралізовані вистави«Ніч на Івана Купала» і «Буковинське весілля», презентації  національних кухонь і містечка майстрів на площі Турецької криниці. Словом, фестиваль став великим  міжнародним проектом  і багато зробив для популяризації бренду Буковини.


Родзинками  наукової конференції  стали доповіді науковців музею Буковини у Сучаві  Георге Остафі  та доктора  Оттфріда Коціана  з «Буковина-інситуту» в Аугсбургу (Німеччина).  Г.Остафі розповідав про  явище  «пізнай іншого»  через студентські організації в Чернівецькому університеті в австрійський та румунський час. А О.Коціан присвятив  свій виступ  100-річчю з дня народження Грегора фон Реццорі через призму його магребінських історій.  Ностальгійно-іронічний погляд  цього письменника на колишні Чернівці своєрідно пояснює  феномен  Буковини і буковинців.


І ніби продовженням цієї думки став виступ «Чернівчанки» у Пілі. На вулицях цього приємного польського міста  наші «успішні пані»  вдало показали  старі Чернівці, дефілюючи  у  таких строях, в яких прогулювались Панською вулицею  їхні бабці і прабабці… Це відбувалося  уже  в програмі закриття  фестивалю.


А розпочалися «Буковинські зустрічі»  урочистою ходою в Ястров’ю. Учасники 24-х  художніх колективів у національних костюмах пройшли центральними вулицями міста аж до літнього амфітеатру, де відбулося урочисте відкриття фестивалю. Гостей і місцевих прихильників буковинської культури вітали бургомістр  Ястров’я Пьотр Войтюк, президент міста Піли Пьотр Гловський, директор інституту славістики ПАН Анна Зєлінська і директор фестивалю Збігнєв Ковальський.


Право відкрити ХХУ ювілейний Міжнародний фестиваль «Буковинські зустрічі» отримали трембітарі з Путильського аматорського  оркестру народних інструментів «Карпатська тайстра». А заслужений для польської культури ансамбль чадецьких гуралів «Вянечек» з Нижніх Петрівців Сторожинецького району і  чернівецький народний вокально-інструментальний гурт «Джерело» виступали щодня на різних майданчиках фестивалю.


Під час фольклорного свята «Буковинська корчма» наші самодіяльні артисти  пропонували  ястров’янам   скуштувати кулінарні витвори буковинців –  український борщ, мамалигу з бринзою і шкварками, гуслянку і, звичайно, безпрограшні бутерброди – сало з чорним хлібом і часником.


Звісно, учасники з інших регіонів теж  намагалися будь-що здивувати  гостей. Наші сусіди з Сучави, приміром, пригощали  мамалигою з суницями у сметані, аматори з Боньхада – «червоним золотом» - гострою ковбасою з червоною паприкою  та оригінальною угорською  випічкою з корицею, а словацькі буковинці – пишними шарлоткою та пончиками. Господарі  свята – поляки з усіх регіонів краю – дивували різного роду сирниками  - своєрідними  пирогами, завиванцями і струдлями із сиром.


«Буковинська корчма» в Ястров’ю – то був і обід, і підвечірок, і вечеря  на тлі національних мелодій, запальних танців і пісень, словом, така собі своєрідна форма інтерграції – спільна незабутня забава.


Чи не найбільше слухачів, які смакували буковинськими лакітками, зібралися навколо  тріо  «Лаутари Буковини». Саксофоніст Євген Думініка й акордеоніст Костянтин Кришмару віртуозно  виконували  молдовські мелодії, а  соліст Вадим Балашов зривав постійні оплески і «брава».


Загалом і серед артистів, і серед науковці  постійно чути було різні мови. Це не заважало буковинцям розуміти одне одного, а коли йшлося про складніші теми непомітно поруч виникав Георге Остафі з Сучави чи чернівчанин Сергій Гакман, які   перекладали румунам з польської  німецькою мовою, чи навпаки. І то було підтвердженням того, що життєве кредо, дух Казимєжа Фелєшка  живуть  і житимуть.
Завершився фестиваль великим галла-концертом у Пілі та святом «Pilskanoc Świętojańska» - аналогом нашого Івана Купала, апогеєм якого стало вогняне шоу.

Довідка:
22 червня  1990 року в Ястров’ю відбувся перший фестиваль буковинського фольклору. В ньому взяли участь 9 колективів, в т.ч. 2 польських – з Пояни Мікулі (Румунія) і «Вянечек» з Нижніх Петрівців Сторожинецького району (Україна).
1991-го  виступили 13 колективів, дебютували  румуни.
1992-1998 рр. – до груп українських, польських і румунських приєдналися поляки зі Словенії і США і росіяни-старовіри.
1999-го  з нагоди 10-річчя «Буковинські зустрічі» після відкриття фестивалю в Ястров’ю помандрували  на Буковину – до Чернівців і  до Кимполунгу-Молдаванеск у Румунії.
2000-го -  у фестивалі взяли участь  буковинські угорці, і Боніхад став  четвертою ареною «Буковинських зустрічей».
2003-го  Міжнародний фольклорний фестиваль  відбувся у шести країнах – Польщі, Румунії, Угорщині Україні, Німеччині і в Словакії.
2013-го  на сценах в усіх країнах-учасницях  виступив 131 буковинський колектив.
2014-го – 4-6 липня   «Буковинські зустрічі» дебютуватимуть  в Кишиневі (Молдова) і всього  на всіх етапах фестивалю візьмуть участь понад 180  буковинських колетивів.
1991-го, 1994-го, 1999-го, 2005-го, 2009-го  та 2014-го в рамках  фестивалю  відбувалися наукові конференції
 
ХХУ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» організований за сприяння міністерства культури і народознавства Республіки Польща, адміністрації міста Піла, бургомістра  гміни і міста Ястров’є,  регіонального центру культури «Фабрика емоцій» у Пілі під егідою  Інституту славістики ПАН (Варшава).

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Наталія ГУСАК: "... жодної паніки не повинно бути, коли ти починаєш організовувати процес, від якого залежатиме доля багатьох мешканців Буковини" Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою ЦНАП – місце, де громадяни зустрічаються з місцевою владою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Близько 90 % території Чернівецької області охоплено перспективними планами, – Альона Бабак Завдяки економії – Чудейська громада реалізувала на один проект більше ніж планувала Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ 25 листопада у Тереблечівській об’єднаній громаді відкрили ЦНАП Проект держбюджету на 2020 рік: які кошти передбачено для розвитку ОТГ Радники Центру розвитку місцевого самоврядування відвідують ОТГз метою ознайомлення із проектами розвитку інфраструктури Ігор БАБЮК: Місцеві вибори 2021: можливості для розвитку територіальних громад
Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook