Підгірна Валентина, старший викладач кафедри загальноекономічних дисциплін Буковинського державного фінансово-економічного університету, канд. економ. наук;

Передовий зарубіжний досвід доводить, що кластерний  підхід є необхідною і навіть безальтернативною умовою  суттєвого підвищення  конкурентоспроможності  країн та їх  регіонів. Поглиблення світових інтеграційних процесів та загострення територіальної конкуренції зумовлюють необхідність оновлення механізмів стимулювання розвитку регіонів України, зокрема з урахуванням кластерного підходу, який для практики вітчизняного державного управління є ще досить новим і малодослідженим.

Що стосується трактування категорії, то існує безліч думок, систематизувавши які можна сказати, що кластери – це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у споріднених галузях, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій у певних галузях, що конкурують, але при цьому виконують спільну роботу

В Україні є всі передумови для розвитку інноваційних кластерів у високотехнологічних секторах на основі існуючих технопарків та індустріальних парків – біотехнологій, систем спеціального та подвійного призначення на базі наукового парку «Київська політехніка»; ядерних технологій на базі технополісу «П’ятихатки» у м. Харкові; електронної промисловості на базі індустріального парку у с. Розівка (Закарпаття), автомобілебудування на базі індустріального парку «Соломоново» (Закарпаття) тощо.

Проте, незважаючи на зростаючий інтерес до пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, кількість кластерів в Україні у регіональному розрізі збільшується повільно.

Так в Чернівецькій області перший українсько-румунський «Аграрний кластер» було створено у 2009 році. Мета створення об’єднання -  вирощування плодово-ягідної продукції та розвитку садівництва, основним завданням якого стало налагодження взаємодії між підприємствами-виробниками, інспекторами з сертифікації, транспортерами та споживачами продукції. Діяльність кластеру спрямовано на: підвищення інноваційного рівня сільськогосподарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату для галузей, що входять до кластеру.

Керівництво кластеру розробило стратегію залучення нових членів до «ПАК». Вона полягала у представлені лідерам сільського господарства області переваг кластерного процесу з можливістю залучення до нього продукції через Аграрну біржу, вихід товарів на міжнародний ринок та ін..

Але, знову ж таки, новостворене об’єднання зіштовхнулось з низкою перешкод у діяльності, а саме у  діючих нормативно-правових документах що формують поле для проведення аграрної політики, не визначено правові основи для діяльності аграрних кластерів. Зокрема, і в Законі України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р.», і в «Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 р.» згадки про аграрні кластери нема. Лише проектом Закону України «Про сільське господарство»  визначено, що у сільському господарстві можуть утворюватися міжгосподарські організаційно-управлінські структури у вигляді самоврядних об’єднань кооперативного господарювання товариств, асоціацій, консорціумів. Водночас, підтримка розвитку кластерів, у т.ч. в аграрному секторі являється одним з  пріоритетів регіональної економічної політики.

Інший тип кластеру – туристичний. Так, Подільсько-Буковинський туристичний кластер розташований на південному заході України, складається з двох історичних регіонів - Поділля та Буковини. Створення такого кластера базувалось на ідеї об'єднання різних об'єктів туристичної інфраструктури  в один конгломерат. А також, по-перше, географічне розташування перерахованих міст, що знаходяться в межах 90 км одне від одного, що підсилює інтерес і дає можливість туристу відвідати три міста протягом одного дня. По-друге, ці міста мають спільну рису - багатонаціональне населення та культуру. По-третє, у цьому регіоні зосереджені такі природні дива, як Дністровський каньйон, Подільські Товтри та Буковинські Карпати. Крім того, у Чернівцях, Хотині та Кам´янці розвинутим є фестивальний рух, що взаємно посилює позиціонування кожного з міста як туристичної дестинації. Для всієї економіки регіону рекреаційно-туристичний кластер покликаний виконувати роль локальних точок росту внутрішнього ринку, через створення нових кластерів.

На підтвердження, за ініціативи Асоціації деревообробників Буковини та за підтримки GIZ Ukraine у Чернівцях відбулося засіданні робочої групи, на якому було обговорено реалії створення деревообробного кластеру у нашому регіоні. Адже підстава для формування вказаного кластеру є – це: наявність власної сировинної бази (деревина, мінеральні копалини), розвинена виробнича інфраструктура, кваліфіковані кадри, постійно зростаючі обсяги будівельних робіт та потреба в будматеріалах. Реалізація кластеру деревообробки можлива на територіях Путильського, Вижницького та  Сторожинецького районів. У підсумку ж,  створення кластеру сприятиме глибинній переробці деревини в регіоні, дозволить залучити нові інвестиції в галузь та підвищити конкурентоздатність місцевих виробників. Наразі команда проекту займеться вивченням кращих зарубіжних і вітчизняних практик побудови кластерної економіки, у деревообробній галузі. А вже потім – втіленням конкретних заходів зі створення деревообробного кластеру в Чернівецькій області.

На перспективу в області доцільно спрямувати ініціативи та зусилля на формування таких мережевих структур як створення плодоовочевого кластеру в Кельменецькому, Сокирянському, Хотинському регіонах; кластеру  з вирощування і обробки цукрового буряку, інноваційного кластеру. Вцілому, кластерний підхід базується на широкому  баченні процесів конкуренції і  взаємодії між суб’єктами регіонального розвитку та їх об’єднаннями, передбачає вигідне поєднання потенціалів та їх взаємного доповнення. В результаті, він забезпечує  формування регіональних конкурентних переваг у місцях локалізації суб’єктів кластерних об’єднань.

Таким чином, варто зазначити, що кластерний підхід посилює конкурентоздатність бізнесу, розташованого на території конкретного регіону, підтримує ефективний бізнес-клімат, який збільшує переваги задіяних компаній і забезпечує перехід до комплексного використання потенціалу окремого регіону і всієї держави. Зазначимо, що в майбутньому головну роль у забезпечення стійкої конкурентоздатності для більшості кластерів відіграватиме корпоративна стратегія - розвиток системи пов‘язаних інститутів «громади- влади-бізнесу».