Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 квітня 2024
Мустафа Найєм: Румунський кордон для нас зараз найважливіший

19 квітня 2024 року у Чернівцях презентували спільну українсько-румунську стратегію щодо розбудови митно-прикордонної інфраструктури. Що саме передбачає генеральний план розбудови пунктів перетину кордону, розповіли під час брифінгу учасники презентації.

 

Мустафа Найєм, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України

«І наше міністерство, і наше агентство дуже давно займається пунктами пропуску, зокрема і в Чернівецькій області. Минулого року 29 пунктів пропуску на західному кордоні були передані в управління агентства. Звісно, що для нас зараз величезна задача показати результат нашої роботи. Починаючи з грудня минулого року, ми почали поточні ремонти, зокрема в пунктах пропуску Чернівецької, Одеської, Закарпатської, Львівської, Волинській областей. У цих пунктах пропуску зараз проходять поточні ремонти, готуються плани реконструкції і капітальних ремонтів. Але пункти пропуску – це не тільки наша сторона, а й наші колеги з іншого боку кордону. Разом з Міністерством інфраструктури, разом з нашими колегами з місцевої адміністрації і Міністерством транспорту Румунії ми розробили єдиний стратегічний план щодо того, яким чином розвивати прикордонну інфраструктуру не тільки в Чернівецькій області, а взагалі до всього Румунського кордону. Румунський кордон для нас зараз найважливіший, ми знаємо, що тут величезний потенціал. Саме румунська сторона врятувала нас тоді, коли були заблокованих порти і нам вдалося вивезти наші вантажі через Дунайські порти. І зараз, з огляду на ситуацію на польському кордоні, в нас завжди має бути альтернатива, як ми можемо використовувати наші пункти пропуску для вивезення наших вантажів.

 

Сьогодні цей план узгоджений між двома країнами і презентований. Ми за результатами цього плану і за результатами презентації протягом наступних двох тижнів домовилися спільно звернутися до Європейської комісії щодо фінансування будівництва  і розбудови пунктів пропуску. Агентство зробить все, щоб в цьому році у нас з\\\\\\\'явилися проєктно-кошторисна документація по всіх пунктах пропуску в Чернівецькій області. І це стосується не тільки існуючих, а ще і будівництва нових. У Чернівецькій області це буде пункт пропуску «Біла Криниця». Ви знаєте, що зараз адміністрація робить дуже багато чого, щоб було виділено земельні ділянки. У Закарпатській області це буде Біла Церква, по якій також ведуться проєктні роботи.  Я сподіваюся, що вже в цьому році у нас будуть конкретні плани щодо будівництва цих нових пунктів пропуску».

 

Іонел Скріоштяну – Державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунї

«Дозвольте подякувати за гостинність і за проведену роботу в Чернівцях. Дякую пану Запаранюку. Я ще на початках казав, що наше партнерство залежить від рішення двох голів держав – пана Іоганіса і пана Зеленського, яке було прийняте минулого року. Це рішення, яке дозволить підняти наше партнерство до стратегічного рівня. Це рішення і це партнерство дозволяє нам мати зовсім інше бачення щодо району Чорного моря, розвитку Східної Європи, а також загалом європейського розвитку. В рамках цього стратегічного партнерства провідною темою є перетин нашого спільного кордону, переміщення, транзитування товарів та інші аспекти в цьому напрямку. Якщо ми хочемо ефективно боротися з тими викликами, які виникають сьогодні, ми повинні мати дуже хороший зв\\\\\\\'язок як між нашими державами, так і між нашими державами та Європейським Союзом. Наш дворічний досвід доводить те, що ми можемо полегшити імпорт-експорт, що стосується територій України і територій Європейського Союзу, але для цього нам потрібні новітні розбудовані пункти пропуску. І тому головною темою нашого майстер-плану є саме розбудова пунктів пропуску. Це перший стратегічний документ між Україною і Європейською державою щодо розгалуження системи розбудови пунктів пропуску, аби полегшити переміщення товарів і перетин через пункт пропуску. Імплементація цієї стратегії сприятиме розвитку двох областей – і Чернівецької, і Сучавського повіту. Ми дуже сподіваємося на ті хороші відносини, які вже склалися між цими двома областями, в реалізації цього майстер-плану.

 

Руслан Запаранюк, начальник Чернівецької обласної військової адміністрації, 

відзначив тривалу співпрацю з румунськими партнерами, із Сучавським повітом, та подякував за величезну допомогу, яку вони надавали перших днів повномасштабного вторгнення в Україну і продовжують надавати сьогодні.

«В майстерплані є затверджені декілька пунктів перетину кордону, які знаходяться на нашій території. По-перше, це «Біла Криниця», яка потрапила в майстерплан. Ми сьогодні над цим проєктом працюємо спільно з Агентством відновлення та профільним міністерством. Надіюся, що найближчим часом проведемо спільні підготовчі роботи  для подальшого впровадження цього проєкту в життя. Також ми підняли питання пунктів пропуску «Шепіт» і «Руська», які знаходяться в гірській місцевості. Це важливі соціальні проєкти для наших горян, для наших буковинців, які знаходяться там. Нам ще потрібні деякі доопрацювання, але спільно з паном Флутором ми вже домовились про те, що продивимося ті місця, які нам потрібно «підтягнути», для того щоб у найближчий час запустити можливість роботи даних пунктів перетину кордону. Ми розуміємо, що для нас важливою є можливість вантажних перевезень, щоб працювала наша економіка. Працюємо також  на другою чергою розбудови пунктів перетину кордону «Красноїльськ» і «Дяківці». Завдяки актуальним питання, які сьогодні піднімалися, поставлено акценти, і ми розуміємо, як будемо рухатися далі. Я впевнений, що спільними зусиллями з румунською стороною, з Сучавським повітом,  з Агентством відновлення, з Міністерством інфраструктури, з Європейським Союзом, ми виконаємо максимально швидко цей майстерплан і ті завдання, які перед нами стоять.

 

Георге Флутор, президент Сучавської повітової ради, привітав Україну з наближенням до Європейського Союзу:

«Те, що ми зробили сьогодні в Чернівцях, вже є першим кроком, тому що ваш шлях вже відкритий, а ми маємо приготувати все для того, щоб ви якомога швидше вступили в Європейський Союз. Як людина, яка вже має хороші і тривалі відносини з Україною, я підняв чотири пункти, чотири питання і для присутніх тут, і для Європейської комісії. Не перший раз я піднімаю питання продовжити розбудову автошляху і розгалузити коридор між Румунією, Чернівцями, Львовом і Польщею, щоб відкрити шляхи до Балтійської зони. В Румунії нам затвердили реконструкцію автошляху Бухарест-Сірет-Порубне. Це хороша новина і для вас, бо це європейські кошти. І ми зобов\\\\\\\'язані вжити всіх необхідних від нас заходів, щоб продовжити цю дорогу. Я згідний з Via Carpatica, що проходить через Словаччину, Угорщину і йде на південь. Я хочу, щоб була східна Via Carpatica. Цей автошлях від Чорного моря до Балтійського і до Егейського – стратегічно важливий для НАТО.

Центр Європи зміщується до східної частини. Для нас це дуже важливо, і для Сучави, і для Чернівців. Із Сучави до Гданська приблизно 1100 кілометрів. Із Сучави до Егейського моря теж приблизно 1100 кілометрів. Ми десь посередині. Європейська комісія має звернути увагу і надати пріоритет цьому коридору. І ми разом з Польщею маємо вжити заходів, підтримати вас і допомогти.

 

Друге питання, яке я підняв, це відкриття нових пунктів пропуску, які знаходяться між Сучавою і Чернівцями. Через пункт пропуску «Сірет – Порубне» протягом двох років перетнули в пішому порядку десь 5 млн осіб і півтора мільйона автомобілів, з них половина вантажних, це доводить, що пункт пропуску дуже навантажений і необхідність його модернізації. Ми готуємо пункт пропуску «Біла криниця – Прімауць», відкрили пункт пропуску «Вікову де Сус – Красноїльськ», готові відкрити пункт «Ульма – Руська».

Необхідно розширити суми, які передбачені транскордонними програмами. У нас є операційна програма «Румунія – Україна», інша програма – «Словаччина – Угорщина – Румунія – Україна». Ми з паном Запаранюком відновили транскордонний шлях, але цих грошей, які нам виділяє програма, вистачить хіба що на три кілометри, а нам треба 30 кілометрів. Я думаю, що Європейський Союз має фінансувати транскордонні програми, тому що саме зараз в нас є в цьому потреба. На кордоні з Росією і Білорусією забрали кошти, то нехай їх передбачать для нас. У нас є гарні проєкти, але дуже мало коштів.

 

Наступне питання, з яким я звертався до міністерства – знайти кошти для розбудови залізничної колії до Чернівців, тому що дуже багато гуманітарної допомоги ми завантажували в Сучаві, а розвантажували в Чернівцях, а так ми би у прямому порядку перевозили б ці товари».

 

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України,

підкреслив, що майстерплан – це унікальний документ, тому що такого документу між Україною та іншими країнами Європейського Союзу не існує.

«Його унікальність в тому, він досить детально пояснює по кожному пункті  пропуску, які є потреби як щодо інфраструктурних, так і дорожніх пунктів, і ми з румунською стороною зорганізувалися по тих пріоритетних пунктах пропуску, з якими будемо далі працювати. Ми з боку міністерства ставимо перед собою декілька задач. Спільно з колегами відповідного міністерства з Румунії будемо звертатися до Європейського Союзу, до Європейської комісії, до міжнародних фінансових інституцій для того, щоб отримати фінансування по всіх тих проєктах, які є. Це перша ключова задача.

Друга: ми говоримо тут не тільки про інфраструктурні питання, але й торкнулися питання нашої угоди про спільні пункти пропуску або спільний контроль з іншими країнами. Це так само покращує роботу, розширює її і збільшує пропускну спроможність на кожному пункті пропуску. Ми вже на фінальній стадії підписання з Польщею і хочемо таку саму угоду підписати з румунськими колегами, що десь нам можливість в майбутньому з деяких пунктів пропуску робити пункти пропуску зі спільним контролем.

Ще одне питання, яке теж сьогодні обговорювали, це доступ до пунктів пропуску і черги на кордонах. Колеги вже сказали про черги вантажівок, в літній період зараз буде черга з автобусами, тому ми якраз проговорюємо питання роботи електронної черги. Електронна черга себе дуже добре себе зарекомендувала, ми її поширюємо зараз на пасажирський напрямок, на пасажирські автобуси, працюємо зі слотуванням, щоб у кожного автобуса був свій слот, і якраз проговорюємо це з румунською стороною, щоб всі громадяни, які курсують через автомобільний пункт пропуску, не стояли в пунктах пропуску, і ці пункти пропуску дуже якісно працювали».

 

Дорел Фроня, стратегічний радник з питань митної політики  Консультативної місії ЄС в Україні.

«Колеги сказали абсолютно все, я тільки хочу їх привітати за цей гарний майстерплан і побажати успіхів у його реалізації. Дякую всім учасникам, представникам дипломатії. Все, що сьогодні відбулося, – це завдяки експертам з двох сторін. Наша організація буде і в подальшому підтримувати цю діяльність в рамках того мандату, який був визначений ЄС. Це дуже хороший приклад для всіх європейських відносин, але це лиш початок – найбільша робота попереду».

 

Фото заголовку: Чернівецька ОВА

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook