Зиновій Бройде: Головування України у стратегії ЄС для Дунайського регіону як інструмент територіального розвитку та інтегрування - Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика

Буковинський вісник

державної служби та місцевого самоврядування

Головна > Європейська інтеграція, транскордонне співробітництво та регіональна політика

28 грудня 2021

Зиновій Бройде: Головування України у стратегії ЄС для Дунайського регіону як інструмент територіального розвитку та інтегрування

Зиновій БРОЙДЕ, радник голови облдержадміністрації, директор ДНТЦ «Екоресурс», кандидат технічних наук

Головування України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR) у 2021-2022 рр. здійснюється за вихідною домовленістю віце-прем’єра України з Комісаром ЄС 02.07.2020¹ про поглиблення євроінтеграційної співпраці у сфері транскордонного співробітництва (ТКС) і взаємодії за EUSDR, активно започаткованої у 2010 р.² . На тлі амбітних рішень³ і перспектив залучення України до реалізації Європейської Зеленої угоди⁴ та Ініціативи Тримор’я (3SI) разом з Молдовою⁵, це відкриває широке поле можливостей не тільки для держави, але й для її прикордонних регіонів і більшості територіальних громад⁶.

1. Загальна інформація
Дунайська стратегія ЄС об’єднує 14 країн, з яких 9 – члени ЄС (Австрія, Болгарія, Німеччина, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія), та ще 5 не є членами ЄС (Боснія і Герцеговина, Молдова, Сербія, Чорногорія і Україна). Лише дві з цих країн – Німеччина і Україна, входять до сфери дії EUSDR не усією державою, а окремими регіонами, що знаходяться безпосередньо у басейнах Дунаю та його приток. У Німеччині це федеральні землі Баварія і Баден-Вюртенберг, а в Україні – Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська і Чернівецька області.

Підвалини EUSDR були закладені ще Бухарестським Самітом нинішніх країн-учасниць і ЄС «Довкілля і сталий розвиток Дунайсько-Карпатського регіону» 30.04.2001 за активної участі України⁷. У червні 2008 року в Києві була виголошена т.з. Австро-румунська ініціатива, яка започаткувала процес юридичного оформлення EUSDR наступними рішеннями Ради ЄС від 19.06.2009, Бухарестського Саміту від 08.11.2010, Єврокомісії від 08.12.2010 і Висновками Ради ЄС від 13.04.2011 до її остаточного затвердження Радою ЄС 24.06.2011.

Метою цієї макрорегіональної Стратегії є виявлення і узгодження сумісних інтересів країн-учасниць, їх регіонів і громад та ЄС для визначення системи взаємовигідних проектних ініціатив за наступними 11-ма пріоритетами, розподіленими по 4-х головних платформах EUSDR:
І платформа «Єднання регіону» об’єднує пріоритети: 1.Транспорт, 2. Енергетика, 3.Туризм, культурна спадщина і міжлюдські контакти.
ІІ платформа «Довкілля і сталий розвиток» об’єднує пріоритети: 4. Відновлення і якість вод, 5. Техногенно-екологічна безпека і управління ризиками, 6. Захист довкілля.
ІІІ платформа «Процвітання регіону» об’єднує пріоритети: 7. Суспільство знань: наука, освіта та інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), 8. Конкурентоздатність, 9. Інвестиції в людській капітал. .
ІV платформа «Зміцнення регіону» об’єднує пріоритети: 10. Інституційна спроможність і взаємодія, 11.Бепека.

Актуальним є також вищеозначений контекст глобальних кліматичних змін і завдань Європейської Зеленої угоди, враховуючи охоплення Стратегією найбільш перегрітої зони (серед усіх місць компактного проживання на Землі) навкруги географічного центру Європи⁸. Це збільшує перспективність відповідних проєктів в рамках EUSDR за підходами Карпатсько-Причорноморського ЕкоЄвроРегіону, ухваленого Президентами України, Румунії та Молдови⁹ і підтриманого на вищезгаданому Бухарестському Саміті 30.04.2001.

2. Особливості та подальші перспективи участі України в EUSDR.
Вже в перших українських пропозиціях при становленні EUSDR¹⁰ і на вихідній конференції у Відні–Братиславі в квітні 2010 р. була підкреслена унікальна роль України як єдиної з 14 країн-учасниць, що поєднує карпатські витоки головних приток Дунаю: Тиси, Прута і Сірета (на які припадає біля 80% загальної площі української частини дунайського басейну), а також сусіднього Дністра, з частиною дельти Дунаю в Одеській області.
Ключову роль тут також грає й те, що у XVIII-XX ст. більшість сьогоднішніх учасниць EUSDR + Польща розвивались у «Дунайській монархії» як ціле за досвідом альпійських країн. А Українські Карпати, де знаходиться географічний центр Європейського континенту, поєднують в обхід і через гори транспортні, енергетичні, водні, лісові, екологічні, туристично-рекреаційні та етнокультурні мережі¹¹ країн EUSDR і 3SI.

Завдяки вищезазначеному Україна має всі підстави бути пілотною моделлю для опрацювання системних рішень Стратегії як цілого. Водночас, у зв’язку з тим, що практично все правобережжя і більша частина лівобережжя Дністра в Україні та Молдові також потрапили до сфери дії EUSDR, на заключному засіданні ІІІ Форуму EUSDR у Відні в 2014 р. Комісар ЄС з регіональної політики Й. Ґан погодився з доцільністю розширення сфери дії Стратегії на лівобережні Львівську, Тернопільську, Хмельницьку і Вінницьку області.

3. Значення і можливості EUSDR для Чернівецької області.
Усі зазначені напрями і пріоритети повністю відповідають як історичному досвіду, так і сучасним цілям розвитку Буковини. Вже у перші роки незалежності це довели спільні спроби науковців 4-х карпатських областей розробити Державну програму розвитку Карпатського регіону⁵, на підставі яких Чернівецькою облдержадміністраціє ще 01.12.1993 було започатковано формування на базі області науково-екологічного полігону для міжрегіональної та транскордонної співпраці¹².

Передумови для реалізації сьогоднішніх можливостей EUSDR передбачені Угодою про асоціацію з ЄС і базовими договорами України з Румунією і Молдовою, ратифікованими ВРУ. Необхідність їх реалізації була узгоджена на рівні Президентів цих країн і узагальнена рядом актів Президента України, ВРУ і КМУ в 1997-2021 роках, а також рішеннями європейських самітів, форумів і у рекомендаціях щодо їх фінансування, отриманих від ЄС, НАТО і країн EUSDR.

На цих підставах, починаючи з 2009 року, під егідою EUSDR розроблено і обговорено в області і на міжнародному рівні систему «вкладених» проєктних ініціатив¹³ (від громад до трансконтинентальних). Вони відповідають завданням Угод ЄС про асоціацію з Україною і Молдовою, інтересам як макрорегіональних стратегій ЄС, 3SI і Карпатської конвенції, так й їх окремих країн-учасниць. Означену систему українських проектних ініціатив опрацьовано на міжгалузевому і міжрегіональному рівні¹⁴, низкою форумів EUSDR¹⁵, приведено у відповідність до ключових завдань регіональної політики України, 3SI, Зеленої угоди та інших базових пріоритетів ЄС¹⁶. Означені системні пропозиції також підтримані у листах, отриманих від керівництва ЄС, Румунії та з інших країн EUSDR і 3SI. Сьогоднішнє транскордонне співробітництво (ТКС) як ключовий євроінтеграційний елемент сталого соціально-економічного і просторового територіально-галузевого розвитку у експериментальному Єврорегіоні «Верхній Прут», заснованому в 2000 році, стикається з новими посткризовими викликами ЄС, зокрема щодо європейської та євроатлантичної інтеграції

На Чернівецьку область (єдину в Україні, де всі райони є прикордонними) припадає найдовша частина кордонів України з Румунією та Молдовою в зоні дії EUSDR (понад 400 км) у транскордонних басейнах двох головних приток Дунаю, а також Дністра. У них розташовані ключові транс’європейські транспортні коридори, найбільший в Європі гідроенергоакумулюючий комплекс, стратегічний газопровід Ананьїв – Борогородчани, зосереджені потенційні джерела транскордонних техногенно-екологічних небезпек тощо.

В результаті звернень Чернівецької області, народних депутатів і завдань ОПУ, Прем’єр-міністром України 01.03.2021 надано доручення № 8052/1/1-21, за яким листом ЧОДА від 16.03.2021 через МЗС надіслані відповідні пропозиції для опрацювання посольствами України в ключових країнах EUSDR і 3SI та 13.04.2021 до усіх причетних ЦОВВ і регіонів України направлено вихідне бачення можливостей та дій українського головування.

4. Рекомендації щодо виявлення громадами перспективних проектних ініціатив за пріоритетами та інтересами країн-учасниць EUSDR.
Нижченаведені інформаційно-методичні рекомендації відповідають наступним нормативно-правовим актам (які розроблялись і апробовувались за розпорядженням КМУ від 14.02.2002 № 59-р¹⁷ щодо експериментального опрацювання в межах Єврорегіону «Верхній Прут» механізмів ТКС як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики), а саме Закону України «Про ТКС», постановам ВРУ від 27.06.2007 № 1242 і від 21.09.2016 № 1537 з аналізом їх виконання¹⁸, Методичним рекомендаціям щодо координації ТКС та застосування у ньому ІКТ, затвердженим Мінрегіоном¹⁹, та ряду інших документів.
Передбачається, що після попереднього виявлення громадами ініціативних пропозицій, вони будуть спільно опрацьовані за кожним пріоритетом із зацікавленим країнами і міжнародними фінансовими структурам, а також на відповідність критеріям програм ЄС та інших джерел міжнародної технічної допомоги.

Тому пропозиції громад мають утримувати існуючу інформацію щодо перспектив залучення інвестицій і встановлення державно-приватного партнерства для реалізації можливостей науково-виробничої, міжтериторіальної та транскордонної кластеризації²⁰.

4.1. За Пріоритетом EUSDR 1b «Покращення мобільності та мультимодальності автошляхів, залізниць та авіасполучень»
Історична транзитна основа розвитку Буковини на перехресті західно-східного «Шовкового шляху»²¹і Балтійсько-Середземноморсько-Близькосхідних сполучень Південь-Північ «з варяг у греки»²² є сьогодні основоположною для проєктів у Чернівецькій області, виходячи з рекомендацій Світового банку²³, 14-ти країн EUSDR²⁴, віце-президента Єврокомісії²⁵, проектів Європейської комісії ООН²⁶, рішень Єврокомісії від 09.11.2018²⁷ і від 14.12.2021 про поширення транспортної мережі TEN-T і RFC за межі ЄС²⁸ тощо. Нові можливості фінансування відновлення та подальшого розвитку цього потенціалу витікають з інтересів країн Ініціативи Тримор’я²⁹ і ключових завдань Зеленої угоди щодо переводу важковагових автодорожніх потоків на мультимодальні (зокрема, контрейлерні) залізничні перевезення і швидкого переходу від вуглицево-паливного до електротранспорту.
На базі третьої за щільністю автозалізничної мережі в Україні³⁰ Буковина та її громади мають максимально використати наявну інфраструктуру та перспективу її розвитку, яка ґрунтується на наступній системі внутрішньо-регіональних і транзитних сполучень з урахуванням також пріоритетів Національної стратегії регіонального розвитку Румунії, а саме.
а) Продовження визначеної ще за часів СРСР міжнародної автотраси Е-85 (М-19) через Болгарію, Румунію і далі через Тернопіль до Білорусі, Польщі, а також до Львова, вздовж залізниці, що слідує через Заліщики,. Чортків, Тернопіль.
б). Найбільш задіяна зараз автотраса Н-10 (колишня міжнародна М-20) Кишинів – Стрий через Івано-Франківськ до міжнародної автомагістралі М-06 та до Львова і кордонів з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, що слідує вздовж залізниці через Коломию, Івано-Франківськ до Стрия та через Львів до головних українко-польських автомобільних і залізничних пунктів пропуску.
в) Основна автотраса Н-03 на Київ через Хотин і Кам’янець-Подільський вздовж залізниці через Мамалигу, Ларгу, Кам’янець-Подільський, Хмельницький (з урахуванням перспективи будівництва залізниці Чернівці – Хотин – Кам’янець-Подільський, офіційно проголошеного на Інвестиційному Форумі «Україна-30» у лютому 2021 р.) і з одночасним найкоротшим сполученням автодорогою Р-63 у бік Вінниці, з Республікою Молдова і до Одеси вздовж розбудованого ще у ХІХ ст. найкоротшого шляху залізничних сполучень з Будапешту на схід і від Ларги через Окницю, Могилів-Подільський до Жмеринки.
г) Розбудовані за останні роки автодороги через Карпати Р-62 з продовженням (Р-26) через Криворівню до Рахова вздовж побудованої перед І Світовою війною залізниці через Коломию, Делятин, Яремче, що продовжується через Ділове, Тересву до Чопа, Ужгорода, Кошице з перспективою подальшого будівництва колії 1520 мм до Братислави, Відня.

Для української сторони це дозволить оновити підвалини розвитку 6 західних областей та інтеграції України з країнами ЄС і НАТО та використати можливості Засобу єднання Європи (CEF), EIB. WBRD, EBRR для інвестувань і залучення вантажопасажирських потоків та розбудови інфраструктури, що стимулюватиме розвиток та ініціюватиме відповідні проєкти громад.
Для ряду країн EUSDR і Тримор’я ці проєкти забезпечать найкоротше і безпечне поєднання трьох TEN-T і RFC коридорів у обхід Карпат²², сприятимуть новому «Шовковому шляху» і симулюватимуть розвиток найбільш депресивних регіонів на сході межуючих країн ЄС.

На підставі вищенаведеного, головними критеріями виявлення і представлення громадами проєкних ініціатив у транспортній сфері є.
- наявність на території громади або доступність до автодорожніх і залізничних сполучень зазначеної мережі та її відповідних інфраструктурних елементів (залізничних станцій і зупинок, пунктів перетину кордону, переїздів, вантажних терміналів, автостанцій, а також прилеглих промислових зон з можливістю їх використання);
- «спорідненість» внутрішньої транспортної мережі громади (доріг, вулиць, перехресть, залізничних переїздів) та стану її інфраструктури і логістики (включаючи автозаправки, можливості обслуговування електротранспорту, придатність для розвитку туристично-рекреаційної діяльності тощо);
- перспективність забезпечення на території громади відповідного обсягу вантажних і пасажирських перевезень та надання транзитно-мультмодальних послуг.
Згідно з дорученнями ОПУ і КМУ за результатами робочих поїздок Президента України до Чернівецької області, ці ініціативи мають бути розглянуті (разом з питаннями прикордонної інфраструктури за пріоритетом 11) найближчими місяцями двосторонніми українсько-румунськими Міжурядовою комісією та відповідною Робочою групою.

4.2. За Пріоритетом EUSDR 2 «Підтримка більш усталеної енергетики»
Першоджерелом потенційних проєктів в енергетичній сфері на рівні окремих громад, міст, районів і області може служити оцінка т. з життєвих циклів їх енергозабезпечення³¹ (що також є елементом більш відомих стратегічної екологічної оцінки, ОВНС, енергетичного і еко-аудиту). Цей підхід було гармонізовано з європейським досвідом і законодавством в українсько-австрійсько-румунському проєкті «Енергоплан»³².

Політику співпраці з ЄС в цій сфері визначають рішення щодо управління Енергетичним Союзом від 20.06.2018, послання Єврокомісії від 28.05.2014 щодо Стратегії європейської енергетичної безпеки та Енергетична стратегія України до 2035 р., затверджена розрядженням КМУ від 18.08.2017 № 605-р. Водночас, ці питання є пріоритетними і для Ініціативи Тримор’я. Для Чернівецької області європейську значущість конкретних енергопроєктів окреслив Протокол намірів, підписаний з міжнародним концерном EON³³.

Йдеться про можливості приєднання найбільшого в Європі Дністровського гідро-енерего-акумілюючого комплексу до енергомережі ЄС TEN-Е та його використання для покращення стабільності та надійності її функціонування³⁴. Водночас, передбачається з’єднання газокомпресорного вузла «Хотин» магістрального газопроводу Ананьєв – Богородчани з мережею магістральних газопроводів Румунії, що забезпечить підвищення надійності транскордонного газопостачання в умовах енергетичної кризи (як це було здійснено у напрямку Яси – Унгень - Кишинеу за кошти програми ЄС «RO-UA-MD»).

Для української сторони це, зокрема, сприятиме добудові та подальшій економічності Дністровської ГАЕС, підвищенню надійності функціонування енергосистеми України, прискоренню її інтегрування до енергомережі ЄС та покращенню енергозабезпечення регіону одночасно зі стимулюванням розвитку місцевих громад і виробничого потенціалу. Для країн EUSDR і Тримор’я це дозволить покращити надійність і безпеку енергосистеми ЄС, ефективність Східного партнерства, зокрема його інтегрування у енергетичну політику ЄС.

На підставі вищенаведеного, головними критеріями визначення і представлення громадами проєкних ініціатив у енергетичній сфері є.
- наявність на території громади чи доступність до первинних енергоносіїв і енергомереж та відповідних інфраструктурних елементів (енерговузлів, підстанцій, енергомістких виробництв і передумов для їх створення, а також прилеглих промислових зон з можливістю їх використання);
- «спорідненість» внутрішніх енергомереж і систем енергоспоживання громади та стану їх об’єктів з перспективними проєктами регіонального, національного і міжнародного рівня;
- перспективність забезпечення на території громади балансу енергоспоживання, енергопостачання і енергозбереження та його послідовного нарощування і оптимізації .

Виходячи з сьогоднішніх пріоритетів Зеленої угоди вихідне опрацювання потреб і можливостей громад дозволить розпочати системні розробки щодо запровадження і поширення новітніх низько-вуглецевих технологій «зеленої енергетики», зокрема, сонячної, геотермальної (в умовах Карпат), вітрової, а також найновіших розробок щодо послідовної заміни вуглецевих енергоносіїв на електроенергетичні та застосування водневих технологій у локальних теплоенергосистемах.

4.3. За Пріоритетом EUSDR 3 «Сприяння розвиткові культури, туризму та міжлюдських контактів».
Поєднання унікальної полі-культуро-етнічності та транзитного характеру розвитку Буковини поряд зі значно більш моноетнічними сусідніми регіонами зробило її на рубежі ХІХ-ХХ ст. однією з перших «лабораторій» сучасної Європи Регіонів³⁵. Порівняльний аналіз цієї самобутності з одним з найвідоміших колишніх проблемних регіонів на дансько-німецькому кордоні підтвердив істотний потенціал співробітництва за означеним пріоритетом³⁶, що являє значний інтерес для розв’язання соціально-економічних проблем громад у поєднанні з розвитком транскордонної туристично-рекреаційної та міжетнічно-культурної взаємодії за кластерним принципом, включаючи також використання потенціалу багатонаціональної діаспори вихідців з цього регіону в багатьох країнах світу³⁷.

Стимулювання пандемією розвитку ІКТ також створює принципово нові умови для розробки та просування сучасних продуктів і налагодження транскордонної співпраці у цій сфері. Оскільки 3-й пріоритет EUSDR є одним з небагатьох, за якими в області та громадах вже існують програми розвитку, ініціативи громад мають орієнтувати наявні проекти на відповідність спільним завданням пріоритету EUSDR та інтересам її країн-учасниць.
Водночас, проектні ініціативи для їх оцінки EUSDR мають бути системно пов’язані з перспективами за пріоритетами 1, 4-8 і 11, що гарантуватиме сталий і безпечний розвиток туристично-рекреаційного сектору та, зокрема, привабливість інвестувань у нього.

4.4. За ІІ платформою EUSDR, зокрема пріоритетами 4 «Відновлення і забезпечення якості води» і 5 «Управління екологічними ризиками», системні проектні ініціативи розроблялись на основі вищезгаданої моделі ЕкоЄвроРегіону³⁸ Незважаючи на суттєву відмінність завдань і потенційних проєктів за цими пріоритетами, громадам доцільно розглядати підготовку ініціатив у «пакеті» з наступних причин.
а) Необхідність одночасної реалізації спільно з Румунією і Молдовою вимог Рамкової Водної 2000/60/EС та Повеневої 2007/60/EС Директив ЄС у басейнах Прута, Сірета і Дністра, які є останніми у сфері дії EUSDR, що й досі не мають басейнових Планів управління водними ресурсами і ризиками, пов’язаними з повенями, у відповідності до змін законодавства³⁹ щодо інтегрування басейнового принципу в управління водними ресурсами і ризиками.
б). У проєктах громад необхідність балансу між водозабезпеченням і водовідведенням має «синтезуватись» з прогнозуванням надзвичайних ситуацій (НС) природно-антропогенного характеру та плануванням запобіжних заходів, дій в ході НС і з ліквідації їх наслідків, враховуючи істотні відмінності від усталених попередніх уявлень, що проявляються внаслідок глобальних кліматичних змін, та необхідності «технологічної синергії» з ними.

Цей підхід випливає із зобов’язань за Угодою про асоціацію, Плану охорони водних ресурсів Європи та рекомендацій Всесвітньої мережі басейнових організацій (INBO), а також Керівних принципів РЄ зі сталого просторового розвитку Європейського континенту, Управління ризиками транскордонних повеней UNECE і Плану управління повеневими ризиками в зоні басейну Дунаю.

Для української сторони це підвищить її статус як джерела водних ресурсів Дунаю:через його головні притоки: Тису, Прут, Сірет, а також Дністра. Це прискорить інтегрування до водної і безпекової політики ЄС та реалізацію басейного управління в Україні. А з європейського боку це сприятиме поширенню водної політики ЄС і ООН на всю зону EUSDR з подальшою перспективою інтегрування з Чорноморською синергією ЄС.

За вихідними напрацюваннями^40,41,42 і результатами великомасштабного проекту East Avert⁴³ подальші проектні ініціативи громад⁴⁴ мають передбачати застосування ГІС-технологій на усіх стадіях зазначеного планування, як елементів проектування розвитку територіальних громад за спільним ключовим пріоритетом EUSDR, 3SI і Зеленої угоди. Це значно розширить кластеризаційні можливості розвитку громад з використанням інструментів державно-приватного партнерства та інших інноваційно-інвестиційних підходів.

Для конкретних громад (з позицій оцінки країнами і за пріоритетами EUSDR) найбільшу зацікавленість викликатимуть проєкти, що забезпечуватимуть запобігання забрудненням (включаючи аварійні) транскордонних водотоків, впорядкування прибережних захисних зон на них і сприяння покращенню водного балансу, що було розглянуто і підтримано Наглядовою групою з уповноважених представників країн EUSDR за Пріоритетом 5 EUSDR⁴⁵.

4.5. За пріоритетами EUSDR 6 «Захист біорізноманіття, ландшафтів та якості повітря і ґрунтів» та 8 «Підтримка конкурентоздатності підприємств»
Враховуючи те, що проєкти із захисту біорізноманіття і ландшафтів, як то національних і регіональних парків, екологічних мереж і коридорів тощо, зазвичай, формуються на регіональному, національному і міжнародному рівні, наприклад, під егідою Карпатської конвенції, а громади, у більшості випадків, беруть в них участь, а не ініціюють такі проєкти – доцільно зосередитись на аспектах цього екологічного пріоритету у контексті підприємницької діяльності у громадах відповідно до 8 пріоритету EUSDR. Це витікає як з вже найближчих перспектив інтенсифікації впровадження т.з. кругової чи циркулюючої економіки⁴⁶, так і зі зростаючої інвестиційної привабливості підприємницьких проєктів, орієнтованих на втілення Європейської Зеленої угоди⁴⁷.

Найбільш перспективними, за наявними напрацюваннями, можна вважать проєкти в рамках наступних стратегічних ініціатив, вироблених за останні десятиріччя у сфері дії EUSDR, що спираються на історично притаманну Буковині прихильність до кластеризаційного територіально-галузевого розвитку⁴⁸:
а) Щодо застосування саме такої транскордонної моделі співпраці альпійських і карпатських країн у відновленні гірських лісів цих основних «легень» Європи зі зміною циркулюючого характеру усієї лісо-деревообробної галузі. В умовах зменшення снігової та льодової акумуляції вод через кліматичні зміни, ця ініціатива є єдиною альтернативою виснаженню джерел водних ресурсів Дунаю, підтриманою Робочою групою Карпатської конвенції⁴⁹ ;
б) Щодо цілеспрямованого впровадження громадами і регіоном системи поводження з відходами за принципами кругової економіки із застосуванням кращих доступних технологій (ВАТ)⁵⁰, визначеної міжнародними стандартами, розробленими під керівництвом ДНТЦ «Екоресурс».і передбаченої Концепцією програми поводження з відходами у м. Чернівцях⁵¹ Наглядовою групою уповноважених представників країн EUSDR за пріоритетом 6 надано Рекомендаційного листа про фінансування такої системи проєктів⁵².
в) Щодо розбудови підприємництва у аграрній сфері за принципами біодинамічного розвитку як у землеробстві, так і тваринництві у відповідності до підходів «Зеленої інфраструктури»⁵³, згідно з напрацюваннями під егідою OЕСР ООН.
У такий спосіб громади не тільки зможуть стимулювати залучення необхідних технологій і ресурсів через підприємницькі структури, державно-приватне партнерство і транскордонну співпрацю. Означені напрями поєднання потреб територіально-секторальної розбудови, бізнес-інтересів та принципів сталого соціально-економічного і просторового розвитку та техногенно-екологічної безпеки забезпечать формування відповідної кооперації між громадами, починаючи з рівня районів. Прикладом може служити створення такої асоціації з вівчарства на сусідній Верховині.

4.6. За пріоритетами EUSDR 7 «Розвиток суспільства знань (дослідження, освіта та ІКТ)» і 9 «Інвестування в людській капітал і навички» вже існує система ініціатив та підходів під егідою МОН і Мінцифри України та в областях, зокрема, щодо навчання упродовж життя, професійної підготовки і перепідготовки тощо. Стрімко зростає інтерес і можливості фінансування у сфері цифровізації.
Можливості співпраці та проектних ініціатив на рівні області та її громад були розглянуті на Конференції університетів, що входять до сфери дії EUSDR⁵⁴. Досвід означеної співпраці з громадами, особливо в рамках вищезгаданого великомасштабного транскордонного проєкту East Avert⁵⁵, виявив першочергову потребу запровадження методів прогнозування розвитку, планування і проектування із застосуванням ГІС-технологій і взаємодії розподілених баз геопросторових даних з утворенням відповідної інфраструктури і навчанням в громадах.
Для оперативної взаємодії запропоновано можливості on-line співпраці з громадами і залучення мешканців громад, які навчаються у вишах Чернівців.

4.7. За IV платформою EUSDR - пріоритети 10 «Розширення інституційних можливостей та співпраці» і 11 «Співпраця для вирішення проблем безпеки та боротьби з організованою злочинністю».
Наявність напрацювань як на регіональному і національному рівні так і з країнами Дунайскоого макрорегіону, ЄС і НАТО щодо інституційних⁵⁶ і безпекових⁵⁷ питань, включаючи також розвиток прикордонної інфраструктури⁵⁸, дозволяє запропонувати громадам широкий спектр вже частково започаткованих проєктів. Вони ґрунтуються, серед іншого, на ідеї формування місцевої варти, проголошеній на початку реформи децентралізації, яка сьогодні трансформується у мережу центрів безпеки в громадах.

Водночас, в рамках пілотного Єврорегіону «Верхній Прут» вироблено системні пропозиції щодо асоціювання громад за басейновим принципом⁵⁹, через інструменти транскордонної співпраці⁶⁰та на основі ініціативи формування в областях України Офісів регіонального розвитку і сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції, підтриманої ключовими ЦОВВ України за дорученням КМУ від 17.01.2020 № 35281/6/1-19 і відповідним Генеральним директоратом Єврокомісії 09.09.2020.
З українського боку це істотно прискорить формування національної інфраструктури координованого інституційної розбудови регіонів і територіальних громад на подальший розвиток процесів децентралізації одночасно з інтегруванням до регіональної політики ЄС та її фінансування.

Для країн ЄС це стане можливістю подолання депресивного статусу їх регіонів, що межують з Україною, та поглиблення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України і Молдови. Зокрема, йдеться про механізм прямого фінансування ЄC спільних проектів через можливості залучення українських громад у Європейські об’єднання територіальної співпраці (EGTC) відповідно до ініціювання у вищезгаданій постанові ВРУ від 21.09.2016 № 1537 та оновлення редакції Закону України «Про ТКС», внесеної КМУ 23.09.2021 до ВРУ (законопроект № 6082).

1.https://www.kmu.gov.ua/news/olga-stefanishina-zustrilasya-z-elizoyu-ferrejroyu-komisarom-yes-z-pitan-z-pitan-zgurtovanosti-ta-reform
2.http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/EPL__8_48_2010.pdf С.17
3.https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-oficijno-napravit-yes-propoziciyi-ukrayini-shchodo-uchasti-v-yevropejskij-zelenij-ugodi
4.http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/Circulating_Economy_

proposal_for_UA_Parliament.pdf
5.http://prismua.org/wp-content/uploads/2021/09/UA-MD-EU_Circulatory_Development.pdf
6.http://comeuroint.rada.gov.ua/news/main_news/72980.html
7.http://www.cdep.ro/pdfs/greenlight.summit/kuchma2.pdf
8.https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ekonomika-nagrivaye-planetu
9.http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/EcoEuroRegion_1997_

1999.pdf
10.http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/EPL__8_48_2010.pdf
11.https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/293/Mountain-areas.pdf С.33
12.http://ecoresource.ddns.net/

DocLib/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BF%

D0%A7%D0%9E%D0%94%D0%90%20%D0%AD%D0%BA%

D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BD%201993.pdf
13.https://www.academia.edu/44879699/ С.211
14.http://comeuroint.rada.gov.ua/news/main_news/72927.html
15.http://www.gsbs.org.ua/?p=1513
16.http://buk-visnyk.cv.ua/d/ifile.php?i=393 С.35
17.http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/59-2002-%d1%80
18.https://www.academia.edu/44879699/
19.https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0046661-09
20.https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vra46661-09
21.http://ecoresource.ddns.net/SiteAssets/SitePages/EUSDR/Connecting_boundary_