Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

17 жовтня 2017
Що потрібно знати про медичну реформу

Ухвалення законопроекту щодо медичної реформи призведе до системних змін в охороні здоров’я та забезпечить надання кожному громадянину країни якісних медичних послуг. Вже наступного року розпочнеться перший етап реформи з первинної ланки медичної допомоги – сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів. На інших рівнях реформу буде впроваджено до 2020 року.

 

«Гроші йдуть за пацієнтом». Медична реформа передбачає зміну фінансування системи охорони здоров’я. Бюджетні кошти будуть спрямовуватись не на фінансування медичних закладів згідно кошторису, як зараз, а на оплату надання медичної послуги конкретній людині.  «Гроші йтимуть за пацієнтом» – в поліклініку, в лікарню, до сімейного лікаря, куди прийшла людина за медичною допомогою. Незалежно від місця знаходження і форми власності медзакладу. Пацієнт самостійно вибиратиме лікаря чи медзаклад, до якого звернутись, держава – оплачуватиме його лікування.


Буде створено Національну службу здоров’я (орган виконавчої влади зі спеціальним статусом), яка виконуватиме функції страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медичних послуг, а також контролю за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення. Між медзакладом та Національною службою здоров’я укладається рамковий договір, в якому щорічно встановлюється обсяг послуг, які планується надати пацієнтам. На першому етапі реформи договори НСЗУ будуть укладені з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Медзаклади фінансуватимуться на умовах попередньої оплати згідно з запланованим обсягом наданих громадянам послуг. НСЗУ не володітиме коштами, всі кошти акумулюються в держбюджеті на казначейських рахунках, а НСЗУ виконуватиме лише функцію оператора – перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам згідно укладених з ними угодами.

 

Ефективне використання бюджетних коштів, спрямованих на медицину. У 2017 році розмір медичної субвенції з держбюджету складає 55,5 млрд.грн., або 2,1% ВВП. Третина цих коштів фактично втрачається - через утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупцію. Зараз замість того, аби оплачувати медичні послуги для людей, держава «спалює» ці гроші, утримуючи площі медзакладів, сплановані за нормативами 1970-х років.
Впровадження реформи передбачає, що держава припинить виділяти гроші лікарням тільки за те, що вони існують. Кошти платників податків будуть надаватись за лікування людей, які до цих лікарень звертаються. В проекті бюджету-2018 уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я - 113,9 млрд.грн. і проведення реформи дозволить використовувати бюджетні кошти максимально ефективно.

 

Чіткий перелік медпослуг, які оплачує держава. Запроваджується програма медичних гарантій, буде визначено перелік медичних послуг, які на 100% оплачує держава. Перелік щороку визначатиметься Кабінетом Міністрів. Ці послуги та ліки громадяни дійсно отримають безкоштовно. Гарантовано безкоштовною буде:
- екстрена допомога (невідкладна допомога – термінові операції, в тому числі гострий серцевий напад, інсульт, апендицит, переломи);
- первинна допомога (допомога лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, що працюють в поліклініках, амбулаторіях, мають приватну практику)
- паліативна допомога (допомога пацієнтам, що мають смертельні захворювання, щоб полегшити їх страждання, перш за все надання адекватного знеболювання)
- медична допомога дітям до 16 років
- медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами
Обсяг коштів на програму медичних гарантій буде закладатись в розмірі не менше 5% ВВП.


До гарантованого пакету послуг не входять естетична медицина, ліки недоведеної ефективності. Також необхідно буде повністю оплачувати вартість звернень до лікарень без направлення лікаря, крім екстреної допомоги.

 

Лікарі отримуватимуть гідну оплату, людина – якісні медичні послуги. Впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» означає, що оплата роботи лікаря буде залежати від кількості пацієнтів та якості послуг, які він їм надає. Людина обирає лікаря, медичний заклад, до якого звернутись за допомогою. І саме до цього лікаря й медичного закладу прийдуть бюджетні гроші за надання медичної допомоги саме цій людині згідно встановленого тарифу.
За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде. Хороший лікар матиме більше пацієнтів і відповідно більшу зарплату. Лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і будуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг.

 

Реформа стартує з первинної ланки медичної допомоги. З наступного року за новою системою фінансування розпочнуть працювати лікарі первинної ланки – сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря (терапевта, педіатра) і підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Лікаря можна обрати незалежно від свого місця проживання, незалежно від того, де він працює – в поліклініці, приватній клініці чи має власну практику.


Допомога, яку надає сімейний лікар, терапевт, педіатр, буде повністю оплачуватись державою. Для людини вона є безкоштовною. Ця допомога включає: консультації лікаря необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, рецепти на доступні ліки, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою, направлення до лікарів-спеціалістів, видачу довідок та листів непрацездатності.

 

 


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook