Частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» передбачено, що до окремих несумлінних працівників застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Йдеться, зокрема, про:
• порушення Присяги державного службовця;
• порушення правил етичної поведінки державних службовців;
• вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
• дії, що шкодять авторитету державної служби;
• невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
• недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
• перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
• невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
• використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
• подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
• неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
• прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
• поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 66 Закону «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
зауваження;
догана;
попередження про неповну службову відповідність;
звільнення з посади державної служби.

Зауваження, догана й попередження про невідповідність до службової роботи є дисциплінарними стягненнями особистого нематеріального характеру. Такі стягнення полягають у негативній оцінці й засудженні поведінки працівника (державного службовця). Такий моральний осуд покликаний примусити державного службовця в подальшому належним чином виконувати свої службові обов’язки. В окремих або тяжких випадках вище згадані дисциплінарні стягнення можуть бути причиною для звільнення  державного службовця або позбавлення його певних благ (премій, підвищень, та інше).

Звільнення з посади державного службовця є винятковим видом дисциплінарного стягнення, що допускається у тих випадках, які визначені частиною п’ятою статті 66 Закону України «Про державну службу».
    
За недотримання державним службовцем правил внутрішнього службового розпорядку (пункт) 6 частини другої статті 65 Закону) суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У випадку допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 Закону (дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин), йому може бути оголошено догану.

За порушення правил етичної поведінки державних службовців, невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону (дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону. Зокрема, мова йде про порушення Присяги державного службовця, вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;  неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення. Окрім того, звільнення може бути застосоване також за вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин).

Відповідно до частини  другої статті 69 Закону України «Про державну службу» для того, щоб оцінити ступень тяжкості дисциплінарного вчинку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду тієї чи іншою справи. Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом керівника державної служби.
До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:
• представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно з числа державних службовців цього державного органу;
• представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі не наявності профспілкової організації – представники державних службовців, обрані на загальних зборах (засідань) державних службовців.
При цьому до складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче магістерського рівня та з досвідом роботи за фахом.

Варто також зазначити, що  у разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії, справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Водночас, можуть існувати обставини, які пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність. Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеня вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Обставинами, які обтяжуватимуть відповідальність державного службовця, частиною четвертою статті 67 Закону України «Про державну службу» визначено:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу» обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Згідно із  частиною третьою статті 67 Закону України «Про державну службу» під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені вище обставини, які передбачені частиною другою статті 67 даного закону, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

Слід зазначити, що відповідно до норм статті 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення керівник держаної установи, де працює винуватець, повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмову надати пояснення необхідно оформити відповідним документом і підтвердити свідченнями двох державних службовців. При цьому відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

 Нормами частини 2 статті 71 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;
11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);
12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

За результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія у державному органі має внести суб’єкту призначення пропозиції, подання, які мають виключно рекомендаційний характер.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно зі статтею 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прий¬няттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали стосовно зазначених обставин, які долучаються до справи.
Державний службовець має право на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення. Крім того, державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Варто зазначити, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини 3 статті 74 Закону України «Про державну службу»  за кожне порушення службової дисципліни може накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення необхідно оформити відповідним актом суб’єкта призначення (частина 1 статті 77 Закону України «Про державну службу»).
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), повинно бути зазначено:
• найменування державного органу,
• дата прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення,
• відомості про державного службовця,
• стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація,
• вид дисциплінарного стягнення, що застосовується (накладається).
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, керівник призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке також оформляється наказом (розпорядженням).

Згідно з частиною шостою статті 77 Закону України «Про державну службу» належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення видається державному службовцю під розписку. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніше як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дисциплінарне покарання може бути знятим – це зазначається у частині першій статті 79 Закону України «Про державну службу»: якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб’єкту призначення, що його застосував.

Нормами частини 3 статті 79 Закону України «Про державну службу» встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення, окрім зауваження, заходи заохочення до державного службовця застосовуватися не можуть.

Роз’яснення: http://www.guds.gov.ua/sites/default/files/imce/1234/imgonline-com-ua-compressed-t45no0fl5au18q.jpg
Посилання на закон: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19

Матеріал підготував Олег Ящишин
(студент магістратури за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» , ЧНУ)