Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

26 вересня 2017
Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян

Володимир Дьяченко, начальник відділу роботи зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації апарату Чернівецької обласної державної адміністрації

 

«БВ»: З якими проблемами найчастіше звертаються громадяни?
В.Д.:
За час моєї роботи у відділі – я працюю тут вже чотири роки – лідером серед звернень є соціальні питання: надання матеріальної допомоги, призначення будь-яких інших державних допомог, перерахунок пенсій тощо. Соціальні питання займають від 35 до 40% від усіх питань, з якими звертаються люди. Питання житлово-комунального господарства та охорони здоров’я конкурують між собою за друге місце. Також серед основних питань – дороги і земля.

 

«БВ»: Жителі якого району звертаються найбільше?
В.Д.:
Найчастіше це Чернівці як найбільший населений пункт в області. У 2016 році на «гарячу» урядову лінію найбільше звернень надійшло від Сокирянського району з питань субсидій.

 

«БВ»: Які є форми звернень?
В.Д.:
Звернення можуть бути усні, письмові та електронні. Усні можуть бути через «гарячу» лінію – будь-яку, не тільки урядову. Так, у  нашому відділі є лінія, де ми надаємо консультації про порядок розгляду звернень. У багатьох структурних підрозділах обласної адміністрації є свої лінії, куди люди телефонують з конкретних питань. В кожній районній адміністрації так само є «гаряча» лінія, куди людина може звертатися.
Звернення приймаються також під час особистого прийому громадян. У нас в обласній адміністрації особистий прийом громадян проводиться кожної середи. В першу середу місяця прийом проводить голова адміністрації, в другу – перший заступник голови, в третю середу – заступник голови – керівник апарату адміністрації, і в четверту середу – ще два заступника. На особисті прийоми ми завчасно реєструємо відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Письмові звернення громадянин може писати або безпосередньо до нас, або на будь-який орган.
Із останніми змінами ввели також електронні звернення. Якщо раніше звернення обов’язково мало бути підписане, то в електронному варіанті підпис не обов’язковий.
 
«БВ»: Чи не виникають складнощі у процесі впровадження електронних звернень і що є обов’язковим у зверненні?
В.Д.:
З електронними зверненнями у нас немає проблем, на офіційному сайті вказані адреси електронної пошти обласної адміністрації (oda@leon.bucoda.cv.ua нашого відділу (zvernenniabuk@ukr.net), куди люди можуть направляти свої звернення.
Законодавством передбачені певні вимоги до звернень.  Там має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові особи, яка звертається, адреса та суть питання. Також варто вказати адресу, на яку потрібно дати відповідь.
Електронне врядування передбачає зведення всіх документів в електронну форму. Так, якщо раніше звернення на «гарячу» лінію ми роздруковували, відправляли на район в паперовому варіанті, то зараз ми приймаємо запит і направляємо електронний варіант до виконавців. Вони нам також повертають електронний варіант, це обов’язково має бути сканована копія із підписом, номером і датою. І ми цю копію кріпимо на «гарячу» лінію.

 

«БВ»: З яких причин громадянам може бути відмовлено у прийнятті звернень?
В.Д.:
Громадянам ми відмовляємо у декількох випадках. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» розгляду та вирішенню не підлягає письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також звернення, з якого неможливо встановити авторство. У такому випадку воно визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання до одного і того ж органу, і у випадку, якщо перше звернення було розглянуте по суті, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Також звернення не розглядається, якщо минув термін на оскарження. Рішення про припинення розгляду скарг та звернень приймає керівник органу.

У нас ще від 2008 року відповідно до Указу Президента створено Комісію з питань розгляду звернень громадян, до складу якої входять керівники усіх структурних підрозділів. Комісія  розглядає найбільш проблемні питання, які ми не могли вирішити під час попередніх розглядів. Буває таке, що Комісія приймає рішення про відмову у розгляді звернення у зв’язку із тим, що обласна адміністрація не має компетенції у вирішенні цього питання. В такому випадку ми надаємо громадянину вичерпні роз’яснення і перенаправляємо його запит у органи відповідної компетенції.

 

«БВ»: Чи спостерігається певна тенденція щодо помилок у зверненнях?
В.Д.:
Можуть бути не вказані адреса або прізвище. Як я уже зазначав, відповідно до закону ми такі звернення не розглядаємо, тому що вони вважаються анонімними, і ми потім просто не знаємо, кого інформувати. Люди або забувають, або свідомо не хочуть вказувати прізвище.
Загалом звернення пишеться в довільній формі. На граматичні помилки ми не маємо права звертати увагу. Якщо зрозуміло суть звернення, одразу створюємо картку, в якій вказуємо всі ці дані, суть питання, керівник пише резолюцію, ставить підпис, вказує терміни виконання, і тоді ми відправляємо це звернення виконавцеві.

 

 «БВ»: Чи слідкує ваш відділ за перебігом розгляду цих звернень і чи якось контролює цей процес? Чи може сам громадянин потім проконтролювати, щоб його звернення не було проігнороване?
В.Д.:
Якщо люди приходять до нас, то ми завжди інформуємо, скільки розглядається звернення. Затримка може бути два-три дні, якщо відповідь на звернення підписана в останній контрольний день.  Звернення розглядаються протягом 15 днів, якщо не потребують додаткового вивчення. Загальний термін – це 30 днів, якщо додаткове вивчення потрібне. Максимальний термін – 45 днів, якщо з об’єктивних причин питання не встигають розглянути.
Депутатське звернення, незалежно від того, чи це депутат сільської, чи Верховної ради, розглядається протягом 10 днів і його розгляд може бути подовженим до 30 днів, якщо потрібно опрацювати великий обсяг інформації і питання потребує додаткового вивчення.
Контроль за зверненнями – це обов’язкова частина нашої роботи, яка визначена законодавчо. Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві адміністрації забезпечують розгляд звернень громадян та контролюють стан цієї роботи на відповідній території.
Всі звернення у нас посортовані за районами, датами, і коли підходить термін, за п’ять днів ми нагадуємо про це виконавцю.

 

«БВ»: У зв’язку з військово-політичною ситуацією в Україні чи мають певні пільги у розгляді звернень військовослужбовці та їх сім’ї?
В.Д.:
Так, учасники бойових дій (АТО) мають пільги, і обласна державна адміністрація, зокрема Департамент соціального захисту населення ОДА, намагається максимально контролювати цей процес, але саме під час розгляду звернень пільг не має. Певні труднощі є з наданням учасникам АТО та їх сім’ям земельних ділянок. Здебільшого це компетенція органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських рад. Саме вони на території населених пунктів приймають рішення про надання земельних ділянок. Обласна державна адміністрація максимально сприяє цьому, але остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування.

 

«БВ»: З якими труднощами найчастіше зустрічається відділ у своїй роботі?
В.Д.:
Коли запровадили субсидію на оплату комунальних послуг, було дуже багато одночасних звернень з початком опалювального сезону. Наприклад, за 2014 рік зареєстровано близько 2 тис. дзвінків від мешканців Чернівецької області на урядову «гарячу» лінію, у 2015 році – близько 6 тис. дзвінків, а у 2016 році – 11 тис. 937 звернень, з них 7 тис. 600 стосувалися питань призначення та виплати субсидій.  Кількість працівників у нас не збільшилася, а обсяг роботи значно зріс. Разом з тим ми справляємось.

 

 «БВ»: Зараз відбувається реформа державної служби та місцевого самоврядування. Чи не очікується якихось змін у формі роботи?
В.Д.:
Серед останніх змін – запровадження електронних петицій, але вони стосуються органів місцевого самоврядування, тому ми не маємо практичного досвіду роботи з ними. Поки працюємо у звичному режимі. Можливо, зміни в організації роботи відбудуться вже після впровадження реформи децентралізації.

 

Розмову вели: Тетяна Мороз, Олеся Мацьопа

(студенти магістратури за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" , ЧНУ) 


 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook