Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 травня 2017
Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги

Реформування системи охорони здоров’я в Україні триває вже давно. Однак найбільш докорінних змін медична галузь зазнає наразі. Протягом двох років у Міністерстві охорони здоров’я України планують  запустити систему з первинною, вторинною і третинною високоспеціалізованою медичною допомогою, яка стане фінансово доступна для пацієнтів. Чого перетворення вже торкнулись і які зміни очікують медиків та пацієнтів, надалі розповідають у Департаменті охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації.

 

Любов Крикливець, заступник начальника управління
Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА –
начальник відділу організації лікувально-профілактичної
роботи та охорони здоров’я дітей і матерів

Первинна ланка
Реформують систему охорони здоров’я поетапно. Відтак заплановано, що найближчі зміни в її роботі стануть відчутними передусім на первинному рівні надання медичної допомоги. Основні завдання в плані змін на 2017 рік – запровадити нову модель фінансування для первинної медичної допомоги; створити правові основи для нової системи фінансування охорони здоров’я; створити єдиного національного замовника медичних послуг та єдину електронну систему обміну медичною інформацією.


Результатом усіх перелічених новацій має стати повна автономії первинної мережі, де сімейний лікар працюватиме як приватний підприємець, а пацієнт сам обиратиме, в якого лікаря він хоче отримувати первинну медичну допомогу, укладаючи з ним договір. Після укладання правових відносин з лікарем держава оплачуватиме лікування кожного пацієнта відповідно до тарифів та гарантованого пакету медичної допомоги.


Наразі в Міністерстві охорони здоров’я України триває підготовка нормативно-правової документації для впровадження цих змін. Зокрема вже розроблені та проходять громадське обговорення зразки форм документів для вільного вибору громадянами сімейного лікаря та проект Наказу «Про порядок надання первинної медичної допомоги», що визначає правила надання первинної допомоги, перелік необхідного оснащення, основні завдання лікаря первинної ланки тощо. Крім того, триває підготовка змін до бюджету у зв’язку з переходом на новий механізм оплати послуг на «первинці» та робота над змінами до законів про державні гарантії надання медичної допомоги й основ законодавства про охорону здоров’я. Переглядаються умови отримання ліцензії лікарями первинної ланки, аби максимально спростити цей процес. Також МОЗ підготувало на затвердження уряду державний гарантований пакет медичної допомоги на плановий рік та пропонований рівень тарифів для оплати медичної допомоги з Державного бюджету. Документ пройшов громадське обговорення та внесення пропозицій. Найближчим часом на розгляд Кабінету Міністрів України подадуть також проект Постанови про утворення Національної служби здоров’я України та затвердять положення про цей орган.


Водночас серед пріоритетних завдань МОЗ є впровадження електронної охорони здоров’я на первинній ланці. У 2017 році планують почати реєстрацію пацієнтів, медичних працівників та реєстрацію закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, в єдиній електронній системі обміну медичною інформацією.
Доки в Міністерстві розробляють необхідну законодавчу базу, без якої здійснення реформи є неможливим, в областях на місцях триває створення реєстру приписного населення. Після прийняття пакету регламентуючих документів він дозволить відстежити процес укладання договорів мешканців області з сімейними лікарями.


Вторинний рівень надання медичної допомоги
Реформування вторинного рівня надання медичної полягає у створенні госпітальних округів. Госпітальний округ  – функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території. До складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я. Перелік медичних втручань з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги затверджуватиметься МОЗ, так само як і примірні табелі матеріально-технічного оснащення лікарень. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, 2-го рівня – не менше 200 тис. осіб.


Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, час якого не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентною радіусу зони обслуговування 60 км.
Кожен госпітальний округ – це мережа закладів, функціональне утворення, яке повинно гарантувати пацієнту, що в разі гострого стану він доїде до закладу, де йому нададуть допомогу.


У кожному окрузі працюватиме госпітальна рада – дорадчий орган, створений учасниками госпітального округу для визначення проблемних питань, координації дій, розробки пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров’я, а також щодо організації та фінансування медичної допомоги в госпітальному окрузі. Членами госпітальної ради будуть представники міст обласного значення, районів, ОТГ, делеговані для роботи у складі госпітальної ради рішенням відповідних місцевих рад пропорційно до чисельності населення.


Передбачається, що створення госпітальних округів дозволить підготувати систему охорони здоров’я вторинного рівня до нового принципу фінансування за медичну послугу і тим самим покращити якість і доступність медичної допомоги для населення. Крім того заплановано, що госпітальні округи допоможуть оптимізувати кількість та якість державних медичних закладів і покращити систему медичного забезпечення країни, яка вкрай незадовільна. Україна є четвертою у світі за кількістю лікарняних ліжок на душу населення (в Україні – 879 на 100 тис. населення; в країнах ЄС в середньому – 527,4 на 100 тис. населення;) та другою в європейському регіоні (після РФ) за середнім рівнем тривалості госпіталізації (в Україні – 11,8 днів, в ЄС – 8,08 днів). При цьому якість медичних послуг є дуже низькою.


У Чернівецькій області процес реформування вторинного рівня надання медичної допомоги викликав чимало питань, зокрема щодо кількості госпітальних округів, місцезнаходження окружних центрів та перетворень, яких зазнають центральні районні лікарні.
МОЗ, орієнтуючись на найменшу площу Чернівецької області, пропонувало створити тут тільки два госпітальні округи з центрами у Чернівцях та Хотині. Однак, зважаючи на географічні особливості, зокрема наявність гірської місцевості та протяжність території Чернівецької області, що ускладнює доступність до медичних закладів, а також пролягання автодороги державного значення «Чернівці – Київ», Департамент охорони здоров’я Чернівецької ОДА, керівництво обласної влади та народні депутати-буковинці лобіювали створення в Чернівецькій області трьох госпітальних округів. Відтак на розгляд до МОЗ та Кабміну був поданий саме такий проект. Він був розроблений на основі критеріїв, встановлених Порядком створення госпітальних округів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 932, а при визначенні окружних центрів до уваги брались ще й показники роботи лікувально-профілактичних закладів, кадровий потенціал тощо.


Три округи є найбільш оптимальними, оскільки така їх кількість дозволяє рівномірно розподілити ресурси, потенціал галузі та якнайкраще забезпечити доступ до медичної допомоги мешканцям області.
До такого висновку прийшло й керівництво МОЗ та Кабінету Міністрів України. Відтак, 29.03.2017 року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підписав Розпорядження «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Чернівецької області», яке передбачає створення трьох госпітальних округів – Західного (до його складу увійдуть заклади охорони здоров’я Вижницького, Путильського та Сторожинецького районів), Центрального (до його складу увійдуть медичні установи м. Чернівці, Герцаївського, Глибоцького, Заставнівського та Кіцманського районів), Східного (до його складу увійдуть медичні заклади, розміщені на території Сокирянського, Кельменецького, Хотинського, Новоселицього районів та м. Новодністровськ).


Водночас у столиці триває робота над нормативно-правовою базою щодо створення госпітальних округів. Нещодавно було розроблене і затверджене Наказом Міністерства  Примірне положення про госпітальний округ.
В області ж наразі розпочали роботу над створенням госпітальних рад. Голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук своїм Розпорядженням від 10.05.2017 доручив районним та міським радам, об'єднаним територіальним громадам делегувати представників для створення госпітальних рад. 


Екстрена медична допомога
Одними з не менш важливих напрямків реформування системи охорони здоров’я є зміни в розбудові служби екстреної медичної допомоги. Відповідно до змін, запланованих МОЗ, служба екстреної медичної допомоги має забезпечити максимально скоординовані та професійні дії на всіх етапах надання невідкладної допомоги та госпіталізації пацієнта до спеціалізованого відділу в лікарні. Для цього заплановано здійснити декілька важливих кроків: впровадження навчальної програми «Перший на місці подій»; впровадження західних протоколів лікування; модернізація диспетчерської системи та створення колл-центру; розширення мережі підстанцій тощо.


На Буковині напрямок розвитку служби екстреної медичної допомоги залишається стратегічним, оскільки свого часу з об’єктивних причин в області не було створено центральну диспетчерську. Недостатньою є й кількість пунктів базування бригад служби «103». Відтак планується розбудова їх мережі. Нещодавно новостворений пункт екстреної медичної допомоги запрацював у Банилові-Підгірному, що на Сторожинеччині. Ще декілька додаткових пунктів швидкої з’являться і в інших районах області.
Водночас триває пошук коштів для створення центральної диспетчерської на базі Чернівецького центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.


Надання невідкладної кардіологічної допомоги
У рамках реформування медичної галузі значна увага також приділена наданню невідкладної кардіологічної допомоги та створенню у всіх регіонах України реперфузійних закладів. Мета розбудови регіональної реперфузійної мережі полягає у принциповій зміні системи надання меддопомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. За рівнем смертності від серцево-судинних захворювань Україна вже не один рік є «лідером» серед країн Європи. Щороку понад 40 тисяч українців страждають від інфаркту. Помирають від цього захворювання 14% пацієнтів і 21% – з тих, хто потребував невідкладного стентування. Створення реперфузійних закладів, які будуть забезпечені сучасним медичним обладнанням, зокрема ангіограмами, та організація робота усіх ланок – швидкої допомоги, реперфузійних центрів та кардіологічних відділень – дозволять суттєво знизити рівень смертності та інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань.


Наразі Уряд вже ухвалив Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Вона передбачає закупівлю стаціонарного ангіографічного обладнання на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.
Буковина – єдиний в Україні регіон, який не має державного ангіографа. Надання невідкладної кардіологічної допомоги при гострому інфаркті в області забезпечується за рахунок державно-приватної співпраці з використанням агіографічного обладнання однієї з приватних клінік. Тож заплановане Міністерством створення реперфузійних центрів дозволило б відчутно покращити надання невідкладної кардіологічної допомоги.


Посилити ефективність заходів протидії серцево-судинним захворюванням на Буковині допоможе Регіональна програма запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Зупинимо інфаркт», реалізація якої розпочалась в області ще торік. Місцева програма дозволить забезпечити буковинців тромболітичними препарати та витратними матеріалами для проведення коронаграфії і стентування.
Урядова Програма «Доступні ліки»
З квітня в Україні, зокрема і в Чернівецькій області, стартувала Урядова Програма «Доступні ліки», яка дозволить забезпечити необхідними лікарськими засобами чимало буковинців. Водночас необхідне і доступне лікування покращать якість життя хворих, дозволять запобігти виникненню ускладнень хронічних захворювань та передчасної смерті. Програма передбачає  надання можливості громадянам отримати безкоштовно або з незначною доплатою медпрепарати для лікування трьох захворювань: серцево-судинних, бронхіальної астми та цукрового діабету ІІ типу.


Всього в області під дію Програми потрапляють понад 300 тисяч осіб, що складає третину буковинців. Область вже отримала цільову медичну субвенцію в сумі близько 12 мільйонів гривень. Рецепти на отримання цих медикаментів виписують лікарі загальної практики сімейної медицини. Після отримання рецепту пацієнту необхідно звернутись до аптечного закладу, який бере участь в реалізації Урядової Програми «Доступні ліки». В область наразі таких аптек близько 150. Їх перелік постійно доповнюється та змінюється. З інформацією щодо місця розташування аптек-учасників Програми, їх контактами та іншою інформацією з питань реалізації «Доступних ліків» можна ознайомитись на офіційному сайті Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА www.med.cv.ua.

 

 

 


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook