Олег Стецевич,  заступник голови – керівник апарату Чернівецької обласної державної адміністрації

«БВ»: Олеже Івановичу, у минулому році почав діяти новий Закон України «Про державну службу». Скажіть, будь ласка, як на практиці відчулися ці зміни і, зокрема, вплинули на кадрову роботу?
О.С.: Закон спрямований на те, щоб зробити систему державного управління, державної служби максимально ефективною, тому важлива роль належить відбору та підготовці кваліфікованих кадрів. Як відомо, на усі посади державної служби  встановлено виключно конкурсну процедуру і на сьогодні вона ускладнилася. Власне, на цьому я зупинюся детальніше.

Інформація про вакансії, умови проведення конкурсів та вимоги до претендентів публікуються на сайті Національного агентства України з питань державної служби. І будь-який громадянин України, який має відповідну освіту, досвід роботи і підходить під зазначені категорії, може подати заяву і взяти участь у конкурсі.

В обласній державній адміністрації практично на кожен конкурс ми маємо по 3-4 претендентів на посаду. Відбувається він у три етапи: тести, вирішення ситуаційних завдань (для категорії «Б») та співбесіда. Перелік тестових завдань також розміщено на сайті Національного агентства з питань державної служби – чотириста запитань, з яких комп’ютер автоматично для кожного учасника тестування обирає сорок. Кількість правильних відповідей оцінюється відповідними балами: щоб отримати один, треба відповісти на 24-31питання, два бали – це 32 і більше правильних відповідей.

Ситуаційні завдання для категорії «Б» розробляються і затверджуються у державному органі, в якому проводиться конкурс, з урахуванням вимог до професійної компетентності кандидатів. Перелік ситуаційних завдань знаходиться на сайті ОДА. Вони мають загальний характер і стосуються стратегій розвитку тієї чи іншої галузі, шляхів вирішення певних проблем, аналізу, планування тощо. Окрім того, в учасників конкурсу обов’язково перевіряється рівень володіння комп’ютером: Word, Exel, вміння працювати з інтернетом та електронною поштою. Проводиться також перевірка знань ділової української мови. Тільки після цього ми вже безпосередньо переходимо до співбесіди. Члени конкурсної комісії індивідуально виставляють бали, за результатами кожного етапу бали підсумовуються і вимальовується реальна картина про рівень підготовки учасників.

До речі, зазначу, що подібна система конкурсного відбору чекатиме незабаром і органи місцевого самоврядування, адже на часі прийняття нового закону. І якщо сьогодні в органах місцевого самоврядування керівник приймає людину на роботу шляхом співбесіди, а в цій ситуації вирішальну роль може зіграти суб’єктивна оцінка, то на державній службі від самого початку є бар’єр і комісія не може вплинути на результат.

«БВ»: Чи виникають якість проблеми у процесі?
О.С.: На жаль, доводиться констатувати той факт, що рівень учасників не є достатнім. Третина конкурсантів навіть не проходить тестування, що, без сумніву, свідчить про неготовність і незнання законодавства.
Окрім того, в обласній державній адміністрації ми зіткнулися із ситуацією, що не всі структурні підрозділи, які є самостійними суб’єктами публічного права і розпорядниками коштів, зокрема їх служби управління персоналом, готові до проведення конкурсу. Тому зараз розглядається питання доцільності створення служби, яка б займалася організацією прийому на роботу та звільненнями, дисциплінарними стягненнями тощо.

Зауважу, що дуже важливо правильно організувати процес та забезпечити його технічно:  окреме приміщення, щоб учасники конкурсу спокійно могли вирішувати завдання, стабільний інтернет-зв’язок. Наступний момент – це публічність. Ми запрошуємо і журналістів, і громадські організації. Представники громадського сектору обов’язково мають входити до складу конкурсної комісії. Я також рекомендував би всім включати туди і представників профспілок.
Окрім того, потрібно мати і людей, які можуть це організувати. Комісії мають бути фаховими. Для прикладу, ми спочатку зібрали всіх кадровиків обласної державної адміністрації і провели для них окреме навчання: вони самі проходили поетапно конкурс, розв’язували завдання. Ми хотіли показати, наскільки це серйозно і наскільки важко.

На цю тему ми спілкувалися і з директором центру перепідготовки та підвищення кваліфікації Миколою Ярмистим, щоб спільно організувати навчання для кадровиків області з окремих питань проведення конкурсу.
Тобто і районним державним адміністраціям, і об’єднаним територіальним громадам я рекомендував би провести таку ж підготовчу роботу, щоб потім було простіше працювати і виникало менше проблем.

 «БВ»: Якою, на Ваш погляд, має бути служба управління персоналом?
О.С.: Насамперед, чи потрібні великі кадрові служби? Не потрібні. На мій погляд, для якісної організації роботи цілком достатньо двох людей. Один займається прийомом, звільненнями, стягненнями тощо, інший виконує більш технічну роботу: лікарняні, відпустки, трудові книжки. Окрім того, я вважаю, що очолювати кадрові служби і працювати в них мають юристи, адже в цій роботі доволі часто доводиться мати справу і з судовими позовами, тому потрібно добре знати законодавство, розбиратися в цих питаннях.
Власне, я хотів би звернутися до керівників органів місцевого самоврядування, зокрема голів об’єднаних громад, щоб вони дуже серйозно поставилися до підбору кадрів. Повірте, дуже важко пояснити людині, яка прийшла і показала достатньо потужні фахові знання, чому вона не призначена. До того ж, для подальшої роботи потрібні насправді кваліфіковані працівники, виконавці, щоб механізм працював, тому фраза «кадри вирішують все» не втрачає актуальності.

«БВ»: У процесі створення об’єднаних територіальних громад багато питань, власне, виникало щодо того, якою має бути структура апарату. Які Ваші думки з цього приводу?
О.С.: Насправді це питання знаходиться повністю в компетенції органів місцевого самоврядування. Ніхто не має права вказувати сесії, депутатам, голові ОТГ, скільки структурних підрозділів створювати і скільки людей приймати. Потрібно виходити з того, що кожен орган має власні повноваження і делеговані. Відповідно до цього і треба створювати структуру: розпочати хоча б з однієї людини на кожен напрямок, а далі, якщо є потреба, можна вносити зміни до рішення сесій. Але обов’язковим етапом є створення початкової, базової мережі кадрів.

Для об’єднаних територіальних громад саме кадрове питання є проблемним, адже в село ніхто не хоче йти працювати. Тому можна спрогнозувати, що у найближчій перспективі, поки ОТГ розвиваються, на конкурсах буде мало людей.  Водночас, збільшиться конкурс охочих працювати в органах виконавчої влади. Раніше стимулом була 45-денна відпустка, пенсія у розмірі 90% (потім 80%) тощо. Зараз цього вже немає, однак державна служба забезпечує на сьогодні хай невеликий, але стабільний заробіток, і дає соціальні гарантії, тому вона залишається популярною.

«БВ»: Продовжуючи тему розвитку об’єднаних територіальних громад: якою є позиція ОДА в цьому питанні?
О.С.: Чомусь на сьогодні поширюється думка, що голова обласної державної адміністрації та голова облради притримуються позиції «єдиний район – єдина громада». Насправді це не зовсім так, і я поясню, чому. Перспективний план був прийнятий два роки тому і він потребував змін. За яким принципом ми готували проект? На той час у нас було десять ОТГ, і ми їх залишили, ще для шести призначили вибори – їх теж включили. Водночас, Кіцмань, Заставна, Кельменці і Герца не проявляли жодних активних дій, тому у них, як результат, залишили «один район – одна громада». Вже після того почався рух.

Зараз у Путильському районі ми надали згоду об’єднати Довгопілля і Яблуницю в Конятинську об’єднану територіальну громаду, Селятин, Шепіт і Плоску – в Селятинську сільську ОТГ. Добре це чи ні? ОДА як гарант Конституції і законів не має права заперечувати, якщо були проведені збори, якщо є волевиявлення громадян, якщо прийняті рішення. Ми надаємо  позитивний висновок, але, разом з тим, повинні попередити і про можливі ризики: якщо громада не відповідає Перспективному плану і методиці, ЦВК може не призначити у ній вибори, відповідно, вона не набуде статусу самодостатньої, не отримає фінансування. Чи зможе вона себе забезпечити? Тому при формуванні об’єднаної територіальної громади потрібно думати і добре все зважувати.

У нас є офіс реформ, є районні державні адміністрації, районні ради. Вони повинні працювати з сільськими радами, зустрічатися з мешканцями, говорити, що буде, коли  створять ОТГ. Люди хочуть об’єднуватися – і це добре. Гірше, коли вони нікуди не йдуть, не хочуть ні до тієї громади, ні до іншої. І серед незацікавлених, на жаль, багато якраз сільських голів. Сьогодні ми бачимо, що створені громади показали свою життєздатність. І майбутнє саме за потужними громадами. Тому тим, хто ще вагається, або тим, хто хоче створити маленьке «князівство», яке нічого не варте і не зможе повноцінно працювати, треба думати, куди дооб’єднатися.
Процес не може тривати безкінечно, тому, швидше за все, буде прийнято законодавче рішення, що  громади, які залишаться, приєднають до вже створених. У середньому, кожен район складатиметься з двох-трьох територіальних громад. Я думаю, що кінцевим етапом, коли вималюється загальна картина, буде 2018 рік.

«БВ»: Ще одне питання, яке хвилює багатьох: що чекатиме районні державні адміністрації?
О.С.: Я відповім так: є закон, у якому визначено, що об’єднана територіальна громада – це орган місцевого самоврядування. Повноваження районних державних адміністрацій також зафіксовані законодавчо, зокрема це здійснення державного контролю в межах ст. 16. Тобто є представницька влада, а є державна влада. І вертикаль державної влади – це єдина структура, єдина мережа органів, починаючи від Кабінету Міністрів України, закінчуючи сільською радою і її виконавчим комітетом. І ніхто її не замінить.
Нам потрібно зважити на те, що крім сесій, засідань постійних комісій, депутатських груп і фракцій є ще просто нормальна жива робота: треба розчищати дороги, ремонтувати електромережі, займатися субсидіями, цивільним захистом населення, мобілізаційною роботою, екологією, землею тощо – тобто є маса питань, де в межах об’єднаної територіальної громади без влади не обійтись. Тому нормальна виконавча вертикаль і на районному, і на обласному рівні, на мою думку, потрібна.
Водночас, сьогодні дуже актуальним є внесення змін до виборчого законодавства.  Для прикладу, візьмемо вибори міського голови: люди його обирають, а депутати у складі дві третіх плюс один можуть зняти. Не може керівник працювати у такому «підвішеному» стані. Він гарантовано повинен займати посаду визначений термін і мати широкі повноваження.

 «БВ»: Які ще зміни будуть в адміністративно-територіальному устрої?
О.С.: Наступний етап, який зараз робить держава – це створення госпітальних округів. Нашій області пропонують створити два, однак ми внесли пропозиції і працюємо над тим, щоб госпітальних округів було три: центральний, західний і східний. Один із центром у Сторожинці, другий – в Хотині, третій – із центром у Чернівцях. Госпітальні округи у перспективі розглядаються як основа майбутніх районів.

«БВ»: Обласна державна адміністрація і обласна рада: чи є на сьогодні співпраця?
О.С.: В обласної державної адміністрації з обласною радою налагоджено досить нормальні ділові стосунки. На всіх постійних депутатських комісіях завжди присутні керівники департаментів, керівники управлінь та відділів. Усі питання спільно обговорюються. Коли є діалог – є і розуміння.
Ми маємо також прекрасні відносини з головами районних державних адміністрацій, вони приїжджають  до нас, ми їдемо в район, збираємо спільні наради. Обласна адміністрація завжди готова сприяти у вирішенні тих чи інших питань. І я постійно закликаю всіх, що, незважаючи на складний період реформування влади, потрібно працювати для людей і всіма силами підтримувати стабільність.