Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 лютого 2016
Петро Шевчук: Патології у системі державного управління

Петро Шевчук,

кандидат фіз.-мат. наук, доцент,
ст. науковий співробітник,
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

 

Як показує історичний досвід, процеси реалізації державної влади зазвичай не є підпорядковані простим лінійним залежностям та чіткій схематизації. В реальному житті суб’єкти управління мають справу з онтологією, розвитком, нелінійною поведінкою складних та відкритих динамічних соціальних систем, для яких властиві стохастичні процеси із суперпозиційними дезорганізаційними та дисфункційними ознаками, що розвиваються досить часто не прогнозовано за наявності значної кількості паралельних або дублюючих об'єктів управління з інваріантними та неоднозначними динамічними характеристиками.

 

Держави світу стикались, а останнім часом – ще більше, із труднощами, проблемами та недоліками державного управління, що вимагає розуміння природи і причин виникнення певних негативних відхилень у державному управлінні та умінь діяти у кризових умовах.


В контексті цього варто більш детально звернути увагу на можливі патології в державному управлінні, які виступають як значні відхилення у діяльності органів та установ усіх гілок державної влади з вироблення та здійснення організуючих, регулюючих і координуючих впливів на суспільство (чи його частини) від нормальних статичних і динамічних перебігів управління. До цих патологій слід долучити дисфункції, дефекти, дисбаланси, ризики та невизначеності державного управління.


До держав з певним рівнем дисфункціональності можна віднести ті, де відбулась часткова або повна елімінація конституційного імперативу первинності влади народу по відношенню до влади загалом, якій згідно конституційною ідеологією демократичної правової держави народ делегує державно-владні повноваження, а також коли грубо та систематично порушується пріоритет суспільних інтересів над приватними та ігноруються публічні.


Причин дисфункцій державного управління є безліч, однак усі вони можуть бути об’єднані у дві основні групи: на ті, що мають внутрішню природу виникнення (загалом визначаються рівнем здатності вищих посадових осіб приймати адекватні рішення, їхньої підтримки та сприйняття суспільством; прояви внутрішньосистемних конфліктів між впливовими групами політичного класу та політичної еліти; наслідки потужних техногенних катастроф чи природних стихій, гострих міжрелігійних, міжетнічних чи класових конфліктів) та ті, що є результатом зовнішньої (міжнародної або іноземної) дії, зокрема негативні впливи наслідків світових фінансових та економічних криз; військові дії (в тому числі гібридні, іррегулярні, асиметричні війни); економічні війни та блокади; різноманітні санкції тощо у відношенні до конкретної країни з боку іншої (чи інших).


Значний вплив на дисфункціоналізацію державного управління, безперечно, мають непопулярні кроки урядів щодо економічної, податкової чи соціальної політик.


До факторів дисфункціоналізації державного управління слід також долучити застосування через певні групи впливу технологій «м’якої сили» (англ. – soft power) чи «мудрої сили» (англ. – smart power), а можливо, і обидвох інструментів одночасно. Вказані дії здійснюються шляхом широкого використання засобів масової інформації (насамперед, теле- та радіомовлення, друкованих та періодичних видань тощо), задіяння всього набору кібератак (соціальних мереж, «паралельного» Інтернету, децентралізованих анонімних мереж); формування та використання груп та колон впливу («п’ятої колони», агентури, підтримки лідерів протестних рухів), розвитку та фінансування соціальних і культурних проектів (в тому числі релігійного спрямування), які конфрактують із загальноприйнятими у даному суспільному середовищі духовно-моральними цінностями; врахування настроїв різних ідентичностей (а саме культури соціальних відносин і складових системи символів).


Умовно «чорною дірою», що призводить до дисфункційних збоїв державного управління, особливо у дотичності до українських реалій, є всеохопна корупція, а саме руйнації системи управління та національної стабільності шляхом підриву основ законності в політичній системі; монополізації бізнесу олігархічними кланами та витіснення із ринків прозорості і здорової конкуренції; неможливості довгострокового планування бізнесу та його потужна окупація державними корупціонерами; сприйняття корупції на повсякденному рівні вже як суспільної норми, що призводить до деморалізації суспільства, втрати довіри до держави та її інститутів і, в кінцевому результаті, знищення ваги соціального капіталу і переосмислення моральних цінностей.


Під дефектами державного  управління слід розуміти неефективні, помилкові та ті, що несвоєчасно приймаються, державні управлінські рішення, виконання чи невиконання яких спричиняє кризи та конфлікти у державі. Серед численної палітри цих дефектів (системні збої; зловмисні субверсійні дії, що призвели до негативних наслідків; недоліки правового забезпечення; дія непереборних сил тощо) найбільш суттєвими є управлінські помилки, які можуть виникати через дію людського фактора і саме тому, «що здатність людського розуму для уявлення та вирішення складних проблем досить незначна у порівнянні з масштабами проблем», та гіпертрофованої надмірності бюрократичної автономії.


Найголовніше те, щоби інтегровані або кумулятивні параметри цих помилок не перевищували критичні норми, поза якими процеси управлінської функції держави значно зменшуються. Управлінські помилки надзвичайно дорого «коштують» суспільству.


До основних видів дисбалансів державного управління, які є також критичними для українського соціуму, слід долучити труднощі з виконанням системою владних органів своїх стандартних функцій у складних та швидкозмінних умовах сьогодення; сповільнене приведення цих функцій у відповідність до реалій ситуації; недостатня гнучкість механізмів державного управління; з’ява у частини суспільства певного «невротичного» менталітету, станів аномії, нігілізму, ціннісної невизначеності та навіть неприхованої ненависті до всього українського (в першу чергу до мови), зумовлених взаємною недовірою між державою та громадянами; суттєвий бюджетний дефіцит коштів, неадекватність та недоведення до логічного впровадження (чи реалізації) задекларованих та обіцяних суспільству реформ.


Більшість реформ, ініційованих урядом, постійно стикаються із протиріччями та несприйняттям із боку багатьох верств українського суспільства через дисбаланс між реальними публічними інтересами населення та тими інтересами, що позиціонуються та «просуваються» владою саме як публічні інтереси. Влада вже давно не може (або не хоче) зрозуміти, що однією із головних причин гальмування виконання задекларованих нею реформ була і залишається їхня недостатня підтримка з боку населення, бо саме досвід держав, які здійснювали глибокі перетворення, засвідчує, що реальний успіх трансформаційних процесів можливий лише тоді, коли реформи та їхні результати відповідають інтересам і сподіванням широких верств населення.


Ризики в державному управлінні мають значну потенційну дію на всю систему управління загалом та її підсистеми зокрема. І всі можливі ризики почасти є наслідком дії ентропійної актуалізації невизначеностей (чи інших ризикофакторних детермінантів). що мають місце за сучасних умов реалізації державного управління, та  знаходяться під впливом глобалізаційних процесів та загроз міжнародного тероризму.


Враховуючи той факт, що «кількість інформації в системі виступає мірою організованості системи, так само ентропія системи є мірою дезорганізованості системи; одне дорівнює другому, однак з протилежним знаком», тому наявність достатньої інформативності можна вважати чинником самовпорядкування та дехаотизації системи.


Влада аж ніяк не має права переступати лімітовану межу ризиків, причиною чого здебільшого є репутаційні ризики та непрофесіоналізм управлінської еліти, які можуть привести до неочікуваних прогресуючих наслідків та стати загрозою національній безпеці держави загалом.
Необхідне встановлення репера змістовних відмінностей між дефініціями «ризик» та «невизначеність», під якою слід розуміти об’єктні індивідуальні обмеженості людських можливостей у повній мірі охоплювати і сприймати точки виникнення біфуркацій та подальший розвиток можливих сценаріїв цього управління. Вказану межу можна встановити, використовуючи критерій вимірюваності, а саме відокремлювати «вимірюваний ризик та невимірювану невизначеність» і одночасно протиставляти «ризик як відомий шанс, дійсній невизначеності», однак реально віднайти цей перехід іноді досить складно, тому що проблеми, які вони породжують, можуть бути суперпозиційними.


Важливими ознаками державного управління, що вирівнюють та згладжують дію негативних чинників, виступаючи своєрідними демпферами є резистентність (від лат. – resistentia – опір, протидія), що визначає властивість цієї системи та держави загалом протистояти, чинити опір негативним впливам, та резильєнтність (від англ. – resilience – пластичність, пружність), яка відображає життєздатність суб’єктів управління за умов складного соціально-економічного стану досягнути не просто успіху взагалі, а досягти його соціально визнаним шляхом, що узгоджується із загальноприйнятими суспільними нормами моралі.


Надзвичайно важливим є спрямування усіх зусиль на побудову не просто держави, а сильної Української держави, здатної протистояти не лише сучасним зовнішнім загрозам, але й володіти ефективним державним управлінням із значним рівнем резистентності та резильєнтності щодо можливих викликів. Саме слабкість та розпад держав, як зауважив Ф. Фукуяма, виступають джерелом багатьох найбільш серйозних світових проблем.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Тетяна Лукащук: Деякі аспекти проведення атестації претендентів на посади державної служби щодо вільного володіння державною мовою Володимир Дьяченко: Соціальні питання – лідери серед звернень громадян Павло Петренко: Правова допомога і правовий захист є надзвичайно актуальним для всіх українських громадян Уряд проводить капітальний ремонт країни Юрій Кітар: Ми маємо резерви та потенціал для розвитку району Буковинці можуть видати свої книги за кошти обласного бюджету Любов Крикливець: Основне завдання реформи – у підвищенні рівня доступності та якості медичної допомоги Валентина Юрчук: Про роботу Центру надання адміністративних послуг Заставнівської районної державної адміністрації Іван Друцул: Кіцманський район сьогодні Роман Криган: Реформування служби зайнятості та ситуація на ринку праці Буковини Юрій Півень: Стан призначення та виплати субсидій населенню по Чернівецькій області Олег Стецевич: Завдання і пріоритетні напрямки розвитку кадрового забезпечення органів державної влади та ... Руслан Сенчук "Вижницький район: виклики, досягнення та перспективи" Анатолій Круглашов: Десять років готуємо магістрів за спеціальністю «Державна служба» Юлія Яківчек: Основні принципи роботи – вчасно виявити дитину у складних життєвих обставинах і вдало її влаштувати Оксана Палійчук: Децентралізація освітньої галузі в Чернівецькій області Любов Нечипорук: Громади мають можливість реалізувати право на власне радіомовлення Віорел Ястремський: Герцаївський район сьогодні Ольга Гришин-Грищук: Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах Михайло Леньков: Роль Національного агентства України з питань державної служби та її територіальних органів в імплементації Закону України Микола Ярмистий: Новий Закон України «Про державну службу» як компетентнісна модель управління людськими ресурсами Петро Шевчук: Патології у системі державного управління Володимир Бойко: Можливості застосування досвіду країн ЄС для реформування системи професійного навчання державних службовців Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси В’ячеслав Хохуляк: Нотаріуси виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Світлана Штефанчук: Система безоплатної правової допомоги як спосіб захисту прав і свобод людини Богдан Вітовський: З молоддю працюємо на партнерських засадах Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців Молодь на державній службі: Мар’яна Антимійчук
Олексій Грушко: Субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад (Україна та Чернівецька область) Олександр Ковальчук: Нові можливості для підтримки і фінансування місцевого та регіонального розвитку Анатолій Сапогівський: До Клішковецької громади вже хочуть доєднуватися інші населені пункти Мік Мюллей, Віталій Юрків: Програма DOBRE як інструмент для підтримки та економічного розвитку громад Ольга Чепель: Про форми співробітництва територіальних громад Марія Довгань: Бібліотеки в умовах децентралізації Представники ЄС взяли участь у відкритті Чернівецького підрозділу установи «Центр розвитку імсцевого самоврядування» Микола Федорук: Про законодавчу діяльність з питань децентралізації влади Леонід Швець: Основне завдання сьогодні – працювати над наповненням бюджету Кадрові питання в об'єднаних громадах: яких фахівців потребують ОТГ? Роман Єрема: Перспективи розвитку системи надання соціальних послуг у Вижницькому районі Станіслав Сухар: Якщо люди налаштовані працювати - розвиток буде Тетяна Татарчук: Об’єднані громади Буковини: потенціал, виклики, перспективи Земельні питання – одна найбільш складних ділянок в діяльності органів місцевого самоврядування Верховна Рада прийняла важливі законопроекти з питань децентралізації. Коментар експерта: Ольга Чепель Недобоївська ОТГ: підсумки року Володимир Чоботарь: Люди зрозуміли, що реформа – це правильний крок Тарас Халавка: Цьогорічний процес об'днання громад має свої особливості Василь Равлик: Можна по-різному ставитися до реформи децентралізації, але лишатися на тому місці, де ми є зараз, неможливо Іван Мунтян: Оновлений склад обласної ради повинен виправдати очікування громади Друга хвиля об’єднання громад на Буковині: стан та перспективи Сергій Колотило: Перспективу подальшого розвитку вбачаємо саме в об’єднанні громад Децентралізація: коротко про головне В області працюватиме 11 бюро правової допомоги Василь Падурі: «Півроку на посаді: перші результати» Петро Чебан: Пріоритетні напрямки сільської ради - залучення додаткових коштів та створення робочих місць Євген Прокопець: Громади, які не об’єдналися, на сьогодні у програші Ольга Чепель: Децентралізація в Чернівецькій області: міфи та реальність Ілля Карлійчук: Маємо багато завдань у сфері житлово-комунального господарства Григорій Ванзуряк: Із прихильників реформи ми стали тими, хто взяв на себе зобов’язання її розпочати Христина Марчук: Законодавче забезпечення реформи децентралізації Більше коштів субвенції із Держбюджету-2016 отримають громади, що об’єднались із сільськими територіями, – Геннадій Зубко Валерій Романенко: Люди вже зрозуміли, що їх благополуччя залежить виключно від їх активності і бажання щось змінити у своєму житті Аркадій Шова: Ми знали, що будуть труднощі, і готові їх вирішувати «Посли реформ»: Чому необхідно проводити реформу місцевого самоврядування? Тарас Халавка: Врахування фактору поліетнічності при формуванні об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області Антоніна Скидан: Наша мета – спроможна, самодостатня, сильна громада Василь Цуркан: Використання міжнародного досвіду в роботі Острицької сільської ради І. Баб'юк, О.Чепель "Основні аспекти формування спроможних територіальних громад"
Тарас Халавка: Закордонний досвід формування органів влади базового рівня (на прикладі польських гмін) Микола Ярмистий: Професійна компетентність службовців органів влади в системі публічного управління (концептуальний підхід) Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Бандера Степан Андрійович (1909-1959) Презентовано енциклопедичний довідник «Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 3) Практика реформування місцевих органів влади в системі публічного управління Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Георгій Андрузький Олег Зубчик: Державна політика України у сфері вищої освіти Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій (Частина 2) Петро Брицький: Україна та Крим: зв’язок в контексті історичних подій Сергій Швидюк: Еволюція сучасної польської муніципальної системи Олексій Колесников:Старости в об'єднаних громадах: потреба в модернізації законодавства Тетяна Скутар: Історико-культурні туристичні ресурси як основа розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області Вікторія Чебан: Децентралізація: нові можливості для територіальних громад Валентина Богатирець: Англійська мова як інструмент розвитку комунікативного простору України Олександр Марусяк: Кримський трансфер 1954 р.: формально-юридичний аспект Анжеліка Дзюбко: Допомога онлайн-ресурсів у вивченні англійської мови Світлана Бостан: Упровадження інституту фахівців із соціальної роботи як перспективний напрям роботи соціальних служб Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархії. Частина ІІ. Пріоритети розвитку територіальних громад в контексті децентралізації влади: досвід Херсонської області Олександр Добржанський: Система органів влади Буковини у складі Австрійської (Австро-Угорської) монархій (Частина І) Наталія Нечаєва-Юрійчук: Виклики етнополітичній стабільності в Україні та перспективи їхнього подолання (на прикладі Чернівецької області) Сергій Гакман: Фактор шляхів сполучення у долі Буковини під час світових війн та післявоєнного врегулювання Пропозиції науково-практичного семінару «Сучасні методи та інструментарії управління регіональними етнополітичними процесами» Максим Ярмистий "Завдання щодо удосконалення структурно-функціональної системи" Уляна Гев'юк "Механізми участі національних меншин у суспільно-політичному житті України" А. Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005-2013 рр.) Частина ІІ І. Буркут "Незалежність потрібно захищати" Пропозиції учасників Муніципальних читань імені Антона Кохановського А.Круглашов "Діяльність регіональної влади у контексті реформаторських спроб в Україні (2005 – 2013 рр.) Частина 1" С.Гакман "Російська інтервенція в Україну в контексті міжнародного права" Б.Руснак "Особливості проведення позачергових виборів народних депутатів 26 жовтня 2014 року"
шукайте нас на facebook